Генеративні органи рослин. Будова квітки.
Біологія 6 клас
Тема: Генеративні органи рослин. Квітка. Будова та основні функції.
Мета: Ознайомити учнів з будовою квітки та функціями її органів, різноманітністю квіток; розглянути біологічне значення квітки.
Провести лабораторні дослідження з покритонасінними рослинами. Розвивати увагу, уміння логічно мислити, порівнювати, визначати головне, робити відповідні висновки.
Виховувати бережливе ставлення до природи та важливість відтворення рослинного світу завдяки збереженню квіткового розмаїття, сприяти естетичному вихованню учнів.
Формування ключових компетентностей:
- Спілкування державною мовою (використовувати в мовленні біологічні терміни, поняття, сучасну українську наукову термінологію; формулювати відповідь на поставлене запитання; аргументовано описувати хід і умови проведення дослідів; обговорювати результати дослідження і робити висновки).
- Спілкування іноземною мовою ( використовувати та розуміти біологічні терміни на латинській та англійській мовах, знати їх переклад)
- Математична компетентність (оперувати метематичними величинами під час характеристики будови квітки; застосовувати математичні методи для визначення формули квітки).
- Основні компетентності у природничих науках і технологіях (проводити досліди з вегетативним розмноженням квітки з урахуванням їхніх фізичних властивостей; виконувати експериментальні завдання і проекти, використовуючи знання з інших природничих предметів).
- Інформаційно-цифрова компетентність (використовувати сучасні пристрої для пошуку біологічної інформації, її оброблення, збереження і передавання; дотримуватись авторського права, етичних принципів поводження з інформацією).
- Уміння вчитися впродовж життя (організовувати самоосвіту з біології; спостерігати за розмноженням та розвитку різних покритонасінних рослин, виконувати навчальні проекти біологічного змісту; цікавитися подіями в біологічній науці та технології).
- Полікультурна компетентність. Знайомство учнів з діяльністю вчених різних держав та національностей. Використання в процесі викладання біології елементів народознавства. Проведення інтегрованих уроків, використання художньої літератури, що містить описи певних біологічних об'єктів чи явищ.
- здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;
Формування предметних компетентності:
Сформувати в учнів поняття про будову та різноманітність квіток. Продовжити формування самостійності учнів у навчанні, здатності до самоаналізу.
Навчити умінні працювати в колективі, з роздатковим матеріалом, порівнювати, робити висновки; працювати з додатковою літературою, робити цікаві доповіді, застосовувати отримані знання на практиці; працювати на уроці творчо, з натхненням; розвивати інтерес до вивчення ботаніки.
Виховувати бережливе ставлення до флори України, формувати культуру поведінки в природі.
Очікуванні результати: учні отримають досвід у визначенні складових квітки, сформують розуміння значення квітки для рослин та навчики плідної командної взаємодії, досягнуть результату у разі виконання завдання за вказаним алгоритмом.
Міжпредметні зв’язки: основи здоров’я, медицина, хімія, фізика, техніка, історія.
Основні методи навчання: «Кольорові питання» (вправа з використанням мультимедійної дошки), Робота з мультомедійною доскою. Вправа learning apps «Будова скелета», Розповідь вчителя з елементами бесіди, заповнення кейса, показ презентацій та відео, робота з електроним мікроскопом, будування макету кістки з сирників.
Основні поняття і терміни: квітка, оцвітина, чашечка, віночок, чашолистки, пелюстки, тичинка, маточка, пиляк, приймочка, стовпчик, зав’язь, двостатеві та одностатеві квітки, однодомні та дводомні рослини, правильні, неправильні та асиметричні квітки.
Обладнання: модель квітки, таблиця «Будова квітки», підручник, схеми «Будова квітки» «Різноманітність квіток». мультимедийне обладнання, мультимедійна презентація, мобільний дивайс із сервісом зчитування QR-кодів, розбірна модель квітки
Література:
- Біологія: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 6-й [кл.] /Л.І. Остапченко [та ін.]. ̶ К.: Генеза, 2014. ̶ 224 с.: іл.
- Мотузний В.О. Біологія: Навч. посіб. / За ред. О.В. Костильова. – 2-ге вид., – К.: Світ успіху, 2009. – 751 с.: іл.
- Котик Т.С., Балан П.Г. Біологія, 6 клас. Книжка для вчителя. Методичні матеріали до уроку, – Київ: Генеза, 2014,- 207 с.
Тип уроку: урок розвитку компетентностей.
ХІД УРОКУ:
І. Організаційний момент
Привітання вчителя. Створення позитивного емоційного настрою в класі. На дошці вішаємо макет квітки і на пелюстках діти малюють свій емоційний настрій за допомогою смайликів.
ІІ. Актуалізація опорних знань. «Кольорові питання» (вправа з використанням мультимедійної дошки)
1. Процес утворення собі подібних – це … (Розмноження)
2. Нестатева клітина, оточена захисними оболонками – це … (Спора)
3. Статеві клітини називаються … (Гамети)
4. Спори, які мають джгутики і активно рухаються – це … (Зооспори)
5. Вегетативне розмноження ґрунтується на явищі … (Регенерація)
6. Розмноження частинами материнського організму – це … (Вегетативне)
7. Бульба, кореневище, цибулина, вуса – це видозміни … (Пагона)
Повідомлення теми уроку. Спільне визначення мети уроку.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Розповідь вчителя:. Чи знаєте ви, що узагальнена назва всіх рослин планети –«флора» – походить від латинського слова, що означає «квітка». У давніх італійців Флора була богинею квітів та юності. Пізніше стародавні римляни ототожнили Флору із старогрецькою богинею квітів Хлоріс, або Хлоридою, що означає – «зелена».
І справді, одне з найпрекрасніших творінь природи – квітки. Люди навчились використовувати різні частини рослин у своїх цілях. А саме квіти ми використовуємо для естетичного задоволення (букети троянд, хризантем, тюльпанів), у парфумерній промисловості (ароматичні олії з квіток троянди, жасмину, конвалії, бузку, нарцису), для виготовлення ліків (ромашка, календула, фіалка, м’ята, меліса). А чи знаєте ви з чого складається квітка? Окрім яскравих великих пелюсток, які ми одразу помічаємо, у квітці є багато інших структур, без яких вона не могла б функціонувати. Отож, давайте розглянемо квітку детальніше.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь з елементами бесіди, вчитель використовує ілюстрації та демонстрації:
І. Квітка – це видозмінений верхівковий пагін рослини з обмеженим ростом, що несе генеративні органи рослини (тичинки і маточки), а також, часто, видозмінені листочки оцвітини (чашолистики і пелюстки).
За якими ознаками можуть відрізнятися квітки?(формою, розмірами, забарвленням тощо)
Але попри все це розмаїття, усім квіткам притаманний подібний план будови.
Чи знаєте ви, яка будова квітки?
Квітка становить собою видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок. У багатьох рослин, наприклад у яблуні і вишні, квітка прикріплюється до стебла квітконіжкою, а у кукурудзи, соняшника, конюшини квітконіжка вкорочена і зовні непомітна. Такі квітки називають сидячими.
Які приклади рослин з сидячими квітками ви можете назвати?(подорожник, кульбаба)
Верхню розширену частину квітконіжки називають квітколожем. Форма квітколожа може бути різною: плоскою, як у півонії та клена, опуклою, як у жовтецю і малини, видовженою, як у ожини і магнолії, увігнутою, як у сливи чи черемхи. На квітколожі розміщені чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок.
Чашечка складається із видозмінених листочків – чашолистків, що мають, переважно, зелений колір.
Як ви вважаєте, яку функцію може виконувати чашечка?
Чашолистки захищають внутрішні частини квітки від ушкоджень, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані пуп'янка. Якщо чашолистки відокремлені один від одного, то чашечку називають роздільнолистою (наприклад, у капусти), а якщо вони зрощені між собою, то зрослолистою (приміром, у картоплі, петунії).
Яка частина квітки зазвичай одразу впадає у вічі, дивлячись на квітку?
Найпомітніша частина квітки – віночок. Він складається з пелюсток – видозмінених листочків, що переважно яскраво забарвлені. Віночок захищає тичинки і маточку, а також приваблює комах-запилювачів. В одних рослин пелюстки зростаються, у інших ні. Отже, віночок може бути вільнопелюстковим, як у шипшини, або зрослопелюстковим, як у дзвоників і картоплі.
Чашечка і віночок у багатьох рослин разом складають подвійну оцвітину, як у петунії та вишні. У деяких рослин усі частини оцвітини однакові за формою та забарвленням. Таку оцвітину називають простою, наприклад у конвалії та тюльпана. В одних рослин листочки простої оцвітини забарвлені у зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною, як у кропиви і буряка. Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною, наприклад у тюльпана, лілії, конвалії. Є рослини (наприклад, ясен), у яких квітки взагалі не мають оцвітини, тому їх називають голими. Чашечкоподібна оцвітина або голі квітки притаманні рослинам, які запилює вітер.
Чи можете ви назвати рослини, які мають чашечкоподібну оцвітину? (Кропива, буряк)
Головні частини квітки – маточки і тичинки. Тичинки розміщуються вздовж внутрішнього краю оцвітини. Їхня кількість у квітці коливається від однієї (наприклад, у орхідей) до кількох сотень (приміром, у мімози). Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком. У пиляку формуються пилкові зерна, які містять чоловічі статеві клітини. Сукупність пилкових зерен має назву пилок.
Пилкові зерна різних видів рослин різняться за формою та розмірами. Проте їхня будова більш-менш подібна. Кожне пилкове зерно вкрите двома оболонками. Зовнішня оболонка досить щільна і надійно захищає клітини, розташовані всередині. Саме завдяки їй пилкові зерна можуть зберігати життєздатність протягом десятків, сотень, а то й тисяч років. Клітини, розташовані всередині пилкового зерна, забезпечують процеси запліднення.
Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками – плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї, як у яблуні, до кількох десятків, як у суниць, жовтецю і магнолії. Маточка складається з нижньої розширеної частини – зав'язі, середньої видовженої – стовпчика (є не у всіх квіток) та верхньої – приймочки. Всередині зав'язі містяться один або кілька насінних зачатків.
У кожному насінному зачатку формується зародковий мішок, де міститься жіноча статева клітина – яйцеклітина та центральна клітина. Насінні зачатки вкриті покривами, які на його верхівці не зростаються і залишають отвір – пилковхід. З насінного зачатка після запліднення розвивається насінина, а із стінки зав'язі – весь оплодень чи його внутрішня частина. Оплодень може формуватись також і з інших елементів квітки. Шкірка, яка утворюється з покривів насінного зачатка, захищає розташовані всередині насінини зародок та запас поживних речовин. Насінина разом з оплоднем утворює плід. Плід може містити одну, декілька або багато насінин.
ІІІ. Як ви вважаєте, чи існують у природі квітки без маточок чи без тичинок?
Не у всіх рослин квітки одночасно мають тичинки і маточки. У деяких видів рослин тичинки розташовані в одних, а маточки у інших квітках. Такі квітки, відповідно, називають тичинковими (чоловічими) та маточковими (жіночими). Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими, на відміну від двостатевих, які мають і тичинки, і маточку.
У деяких рослин (наприклад, у соняшника, волошки) частина квіток не має ні тичинок, ні маточок, тому їх називають нестатевими (стерильними).
Як ви вважаєте, яка функція стерильних квіток?
Вони яскраво забарвлені, чим і приваблюють комах-запилювачів до розташованих поруч квіток з тичинками та маточками.
Є види рослин, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині. Їх називають однодомними (наприклад кукурудза, дуб). Якщо ж тичинкові та маточкові квітки перебувають на різних особинах (чоловічих і жіночих), то такі рослини мають назву дводомні (наприклад, верба, тополя, обліпиха).
Рис. 1. Будова квітки.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Вчитель. А зараз я пропоную для закріплення ваших знань виконати лабораторне дослідження.
ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема: Будова квітки. Різноманітність квіток.
Мета: ознайомитися з будовою квіток та їхнім різноманіттям.
Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: живі квітки тюльпану, вишні, яблуні, шипшини та інших покритонасінних рослин (за вибором учителя) або їхні гербарні зразки; постійні препарати зрізів квіток; препарувальний набір, лупа, мікроскоп, муляжі, таблиці.
Хід роботи:
1. Розгляньте будову квітки вишні (або іншого представника родини Розові) та знайдіть її основні частини.
2. Визначте кількість чашолистків, пелюсток, тичинок, маточок.
3. Препарувальною голкою розгорніть квітку і розгляньте маточку. Знайдіть зав'язь, стовпчик та приймочку.
4. Зарисуйте квітку та підпишіть на рисунку деталі її будови.
5. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.
Вчитель: Для нас є ще одне завдання – давайте разом пригадаємо, які є квітки за наявністю маточок і тичинок, наведемо приклади.
Вчитель записує на дошці наступну схему, а учні у зошитах:
Квітки
Одностатеві Нестатеві Двостатеві
Тичинкові Маточкові -соняшник -вишня
(чоловічі) (жіночі) -волошка -тюльпан
-кукурудза -ромашка -шипшина
-огірки
-береза
А тепер запишемо як поділяються рослини з одностатевими квітками, наведемо приклади:
Рослини
Однодомні Дводомні
•обліпиха •верба
•кукурудза •тополя
VІ. Узагальнення засвоєних знань
Бесіда:
Вчитель: Отож, сьогодні на уроці ми розглянули будову квітки.
Скажіть, будь ласка, які елементи квіток ми вивчили? (квітконіжка, квітколоже, оцвітина, чашолисток, чашечка, пелюстка, віночок, тичинка, тичинкова нитка, пиляк, маточка, плодолисток, приймочка, стовпчик, зав’язь, насінний зачаток).
З якими типами квіток ми ознайомилися? (одностатевими, двостатевими, нестатевими (стерильними) квітками, з простою і подвійною оцвітиною, а також без оцвітини, із зрослопелюстковим і вільнопелюстковим віночком, з однією та багатьма маточками, з однією та багатьма тичинками).
VІІ. Підсумки уроку
Учні демонструють виконані на лабораторному занятті рисунки, задають запитання та обговорюють із вчителем тему уроку. Вчитель виставляє бали, коротко характеризуючи відповіді учнів, їх активність на уроці та якість виконання рисунків.
VIII. Домашнє завдання
Опрацювати § 33, вивчити терміни, зробити завдання після параграфу. (За підручником «Біологія: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 6-й [кл.] / Л.І. Остапченко [та ін.]. ̶ К.: Генеза, 2014. ̶ 224 с.: іл.»)
Творче завдання (за бажанням учнів). Підготувати презентацію (на папері/мультимедійну) на тему «Різноманітність квіткових рослин у мене вдома». Враховувати можна як кімнатні квіткові рослини, так і квіткові рослини поблизу будинку.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку