Генплан Константинополя

Генплан Константинополоя. Робота Приймаченка Дмитра АМ-11

Константинополь (Царьград)Константинополь – столиця Візантійської імперії (сучасний Стамбул). Протягом Середніх віків Константинополь був найбільшим і найбагатшим містом Європи. Його будову та структуру в періоди історії відзначали, але зберігали основ-ні риси, що демонстрували важливість його як політичного, економічного, релігійного та культурного центру змін. Сто-лиця Східної Римської, потім Візантійської імперії, заснова-на у 324 —330 рр. імператором Костянтином І Великим. По-долавши внутрішні міжусобиці з 324 р розгорнулося масш-табне будівництво для перенесення столиці.

Карта Константинополя в 11 ст. Константинополь в порівнянні зі Стамбулом

Константинополь на середньовічних картах

Географічне розташування міста. Константинополь мав стратегічно вигідне географічне роз-ташування. Місто розташовувалося на перехресті між Єв-ропою та Азією, що забезпечувало контроль над основни-ми торговими та військовими шляхами. Константинополь був розташований на вузькому півострові, оточеною водою з трьох боків. На півночі знаходиться Золотий Ріг — при-родна бухта, що мала ідеальні умови для створення порту. Глибока й захищена від штормів, ця бухта стала одним із місць торговельних і військових вузлів міста. На сході роз-ташовувалася Босфорська протока. Золотий Ріг можна бу-ло перекрити за допомогою величезного залізного ланцю-га, який не дозволяв ворожим кораблям ввійти. Босфорсь-ка протока через свою вузькість була легкою для оборони. Реконструкція Константинополя з пташиного польоту

Золоті ворота. Золоті ворота - парадні, південні ворота стін Феодосії і західні во-рота фортеці Едікуле. Та ж назва мала південні ворота стін Кос-тянтина , що не збереглися. Новими Золотими Воротами у 391 році стала будова з арками для тріумфальної ходи Феодосія Ве-ликого. Опис старовинної споруди вражає: колони різних розмірів оздоблювали зміцнення, фриз оперізував монумент на верхньому ярусі. а аналогією з тріумфальними воротами колишніх прави-телів, вони «проводили» нових переможців Егнатієвою дорогою вже в їхнє власне місто. На відміну від минулих варіантів, ці Золо-ті Ворота не лише були прикрашені позолотою, арками та вежа-ми. Вони складалися з новаторських елементів: зовнішня сторона Золотих Воріт була прикрашена одноарковою спорудою на честь однієї з перемог імператора мали бронзові стулки у вигляді листів із барельєфом

Сухопутні оборонні споруди. Сухопутні стіни, відомі як Феодосіанські, були побудовані в пе-ріод правління імператора Феодосія II у V столітті. Вони простя-галися від Золотого Рогу до узбережжя Мармурового моря і утворювали основний бар’єр для захисту міста з суші. Першою лінією захисту був широкий і глибокий рів, часто заповнений водою, що ускладнювало наближення ворогів. За ровом стояв зовнішній мур заввишки до восьми метрів, обладнаний пара-петами для стрільців. Найпотужнішою частиною системи був внутрішній мур заввишки до 12 метрів і товщиною близько п’яти метрів. Внутрішній мур мав численні вежі, розташовані на від-стані близько 50 метрів одна від одної. Вежі були озброєні балістичними машинами. Ця система була спроєктована так, щоб створювати ефективну багаторівневу оборону: навіть якщо ворог долав перший рівень, він натрапляв на ще потужніший бар’єр. Сухопутні стіни витримали десятки великих облог, окрім османської в 1453 р. Частина сухопутних стін, 1-а половина V ст.

Морські оборонні споруди. Морські стіни забезпечували захист уздовж берегів Золотого Рогу та Мармурового моря. Вони були менш масивними, ніж сухопутні, але все ж ефективними завдяки природним бар’єрам, які забезпе-чували вода. Стіни мали висоту близько 12-15 метрів і були обла-днані бойовими платформами та бійницями для стрільців. Уздовж стін розташовувалися ворота, що забезпечували доступ до портів міста. Особливу роль у захисті Золотого Рогу відігравав знамени-тий залізний ланцюг, який натягували між стінами Константинополя та Галати (сусіднього району через бухту). Цей ланцюг блокував вхід ворожим кораблям до бухти й зробив Золотий Ріг майже недо-сяжним для флотів противників. Зазвичай, морські і сухопутні обо-ронні споруди протиставляють і розглядаю не повністю разом. Кутова вежа та частина прилеглих до неї стін

Центральна частина міста. Монументальний центр. Археологічний парк в центріРеконструкція Константинополя

Головна вулиця Константинополя. Меса  — Меса слугувала місцем проведення цере-моніальних процесій візантійських імператорів, а та-кож центром жвавої торгівлі головна вулиця Конста-нтинополя. Вулиця Меса розпочиналася біля тетра-пілона Мілія та прямувала на захід. Вона проходила через міський іподром та сягала овального форума Костянтина Великого, що розташовувався на пагор-бі. Цей відрізок вулиці завдовжки 600 м називали «Регія», адже саме тут розпочиналися імператорські процесії, що тяглися від Великого палацу та площі А-вгустейон до форуму засновника міста. Від форуму Костянтина Меса слідувала до форуму Феодосія, на півдорозі перетинаючись із великим ринком: на місці їхнього стику стояла висока піраміда під назвою Ане-модулій («Раб вітрів»). Меса – зафарбована вулиця фіолетового кольору

Форум Константина. Форум Костянтина — один із форумів Константинопо-ля візантійської епохи. Побудований близько 328 ро--ку при заснуванні міста імператором Костянтином Вели-ким . Тут велася жвава торгівля найдорожчими у місті товарами; щорічно через форум проходили імператор-ські процесії. У центрі було зведено 37-метрову колону Костянтина  — єдину споруду на форумі, що дійшла до наших днів. Форум мав овальну форму: з півночі та півд-ня він був оточений двоярусною напівкруглою колона-дою, а із заходу та сходу розташовувалися дві великі монументальні арки з білого мармуру, що з'єднували площу з головною вулицею міста. На півночі форуму сто-яла перша міська будівля сенату  . Якщо вірити опису XI століття , то це була ротонда з портиком, що спирався на чотири великі колони. Тут зберігалася знамени-та бронзова квадрига , яка спочатку включала статую Костянтина в образі Непереможного Сонця.

Константинопольський іподром. Константинопольський іподром являв собою U-подібну гоночну трасу, приблизно 429 метрів за-вдовжки і 119 метрів завширшки. Загальна міст-кість його трибун оцінюється в 30 000 глядачів. На північній стороні іподрому розташовувалась споруда під назвою Карцерес — монументальна брама, через яку по 12 доріжках в'їжджали і виї-жджали колісниці. Верхня частина воріт колись була прикрашена бронзовими статуями коней, які пізніше були вивезені у Венецію хрестонос-цями (1204 р.). Ці чотири позолочені коні тепер відомі як Коні Святого Марка, їх все ще можна по-бачити на венеціанській площі (хоча, насправді, на площі встановлено копію). Реконструкція Іподрому

Собор святої СофіїСобор Святої Софії в Константинополі (сучасний Стамбул) — це одна з найбільших архітектурних і культурних пам'яток світу, що виражає своїм величезним розміром, майстерністю та історичним значенням архітектури. Побудований за імператора Юстиніана I у 537 році, став символом візантійської архітектури та найбільшим християнським храмом свого часу. Собор знаходився між голов-ною площею- Августеоном і храмом святої Ірини. Його довжи-на — 83 метрів, ширина — 74, а висота — 55 метрів. Найефектні-ша частина будівлі — купол, діаметр якого становить майже 32 м. При вході до середини храму впадає в око його помпезність. Ку-пол ніби піднятий у повітря над храмом окремо від загальної бу-дівлі. Таку ілюзію створюють 40 вікон, через які пробивається сві-тло.

Великий імператорський палац. Великий палац - резиденція візантійських імператорів із 330 по 1081 роки. Був закладений Костянтином Вели-ким між Іподромом та Святою Софією, перебудовани й Юстиніаном та розширено Феофілом. Дітей імперато-ра, народжених у Порфірному залі палацу, називали по-рфірородними. Архітектура палацу була надзвичайно розкішною. Головні будівлі мали великі двори, фонтани, оточені стіни з мармуру, а інтер'єри прикрашали мозаїки та фрески, що зображували святих, імператорів і божественні сцени. Особливу увагу привертали величезні зали, такі як зала тронного, де імператор прийняв високих гостей та державних діячів. Серед найвідоміших частин палацу була церква Святої Софії. Реконструкція центральної частини Константинополя

Районування Константинополя. Райони Константинополя - сукупність адміністративно-територіальних одиниць, на які підрозділявся Ко-нстантинополь. Перелік цих районів відомий з до-кумента Notitia Urbis Constantinopolitanae періоду імпе-ратора Феодосія II. аналогічного відповідним спис-кам для Риму. На відміну від римського переліку округів, у константинопольському наводяться лише поря-дкові номери без зазначення назви, під якою цей округ ві-домий у народі. Виняток зроблено лише для 13-го ра-йону Сіки. Цей регіон був відділений від основної час-тини міста на іншому півострові. Кордони районів відомі приблизно і встановлюються на підставі зіставлення відомостей різних епох у тому числі мандрівників, які відвідали місто після захоплення турками. Реконструкція Константинополя з пташиного польоту

Висновок. Константинополь був шедевром урбаністики свого часу, в якому гармонійно поєднувалися оборонні споруди, імперська архітек-тура, релігійні центри та багатий культурний уклад. Основу стру-ктури Константинополя становив пучок стіону вулиць, що сходи-лися до Месі і Авгу , чудово вписаний в трикутник вдаючого в море в східному напрямку півострова, на якомустояло місто. За-гальна структура Константинополя     відрізняється від римських міст саме цим доцентровим початком, вираженим у спрямовано-сті головних вулиць до громадського центру. естетичні уподо-бання архітекторів та замовників, керівні ідеї візантійської дер-жавності — це злилося воєдино і породило нову міську систе-му, відмінну від античної римської. Основну її особливість стано-вить яскраво виражене початок централізації.

Дякую за увагу!