Географічний квест «Дослідник »

Позакласний захід:

Географічний квест

«Дослідник »

Мета квесту:

• систематизація та узагальнення знань, отриманих на уроках географії;
• розвиток логічного мислення, інтуїції, вміння швидко знаходити вихід із складної ситуації;
• вміння застосовувати набуті знання на практиці
• користуватися  джерелами географічних знань
• формування в учнів високих морально-психологічних якостей – рішучості, наполегливості, дисциплінованості, навичок працювати у команді, згуртованості в коллективах здобувачів освіти;
• зацікавлення здобувачів освіти у вивченні географії.

Учасники: команди здобувачів освіти 11,12,13 груп ( по5 осіб кожна).

Тривалість квесту: 1 година.

Місце проведення: приміщення ліцею (кабінети: фізики, хімії, історії, географії, української літератури, математики, інформатики, бібліотека, спортивний зал).

Обладнання: картки із завданнями, атлас, карта, лінійка, хімічне обладнання для приготування розчинів, підручники, комп’ютер, маршрутні листи для команд.

Підготовка до квесту:

• розробити завдання;
• облаштувати  кабінети, з назвами станцій у яких проводитиметься кожен з етапів квесту;
• роз’яснити здобувачам освіти правила квесту;
• провести жеребкування для визначення номерів груп.

Організація квесту:

• про проведення змагання потрібно повідомити здобувачів освіти і викладачів, окреслити його тему та особливості проведення;
• кількість станцій має перевищувати кількість команд для того, щоб уникнути зіткнення команд на одній станції та витрачання часу;
• на кожній станції має бути координатор – викладач, який слідкує за виконанням завдання на станції, оцінює правильність виконання;
• рівень складності завдань, які розв’язуватимуть під час квесту учасники команд, має відповідати їхньому віку.

Правила квесту.

1. Учасники квесту - команди по 5 осіб.
2. Кожна команда отримує свій маршрутний лист  і проходить станції згідно свого маршруту.
3. Координатори на кожній станції, після виконання завдання, роблять відмітку у маршрутному листі (оцінка за виконання завдання та підпис координатора).
4. Квестери повинні дотримуватись правил.
5. Для того, щоб команда стала переможцем, потрібно першими пройти усі «зупинки», виконати завдання правильно, набравши якнайбільше балів та якомога швидше та дістатися фінішу.
6. Оцінку від координатора квесту команда отримує лише тоді, коли впорається із завданням!

Зупинки:

Зупинка «Хімічна»

Зупинка «Фізична»

Зупинка «Математична»

Зупинка «Довідкова»

Зупинка «Інформатична»

Зупинка « Пошукова»

Зупинка «Історична»

Зупинка «Літературна»

     Зупинка «Картографічна»

Вступне слово організатора. 

        Географія – унікальна та незвичайна наука. Вона поєднує в собі знання з різних навчальних дисциплін. Перевірити це ви зможете пройшовши наш географічний квест, адже кожна з його зупинок – це зв'язок географії з різними науками. А ще географія – одна з найцікавіших наук. Під час квесту ви зможете узагальнити знання, отримані на уроках географії; удосконалити вміння застосовувати набуті знання на практиці, користуватися  джерелами географічних знань. Під час проходження зупинок необхідно проявити логічне мислення, інтуїцію, вміння швидко знаходити вихід із складної ситуації.

1. Зупинка «Хімічна»

Завдання.  Приготувати розчин морської води з певною солоністю (здобувачі освіти вибирають  потрібний об’єм води – 1 літр та необхідну масу солі)

 Довідка:    Солоність води вимірюється в проміле.  Проміле – кількість грам солі, розчинена в 1 літрі води.

1 група  - середня солоність морської води - 35 проміле ( 1 літр води, 35 гр. солі)

2 група -  найменша солоність морської води (води  Балтійського моря) – 5 проміле (1 літр води , 5 грам солі)

3 група – найбільша солоність морської води ( води Червоного моря) – 42 проміле (1 літр води, 42 грами солі).

 Оцінювання.   Якщо завдання здобувачі освіти виконали самостійно - зараховується 3 бали, якщо під час виконання завдання потрібна була консультація викладача – зараховується  1 бал, якщо завдання не виконано- 0 балів.

2. Зупинка «Фізична»

Завдання.  Визначити температуру повітря на вершині гори, якщо відома температура біля її підніжжя ( здобувачі освіти виконують розрахунок на скільки знижується температура з висотою та віднімають від заданої температури біля підніжжя).

    Довідка:    Температура повітря з висотою знижується. На кожні 1000м (1 км) температура знижується на 6⁰ С.

1 група  -  температура біля підніжжя гір Карпат  становить  + 10⁰ С . Найвища вершина Говерла  має висоту близько 2000м.  ( +10⁰ – (2 х 6⁰) = -2⁰ С)

2 група -  температура біля підніжжя Кримських гір становить  + 18⁰ С . Найвища вершина Ай-Петрі  має висоту близько 1000м.  ( +18⁰ – (1 х 6⁰) = +12⁰ С)

3 група – температура біля підніжжя гір Гімалаїв  становить  + 28⁰ С . Найвища вершина Джомолунгма (Еверест)  має висоту більше 8000м. ( +28⁰ – (8 х 6⁰) = -20⁰ С)

 Оцінювання.   Якщо завдання здобувачі освіти виконали самостійно - зараховується 3 бали, якщо під час виконання завдання потрібна була консультація викладача - зараховується 1 бал, якщо завдання не виконано- 0 балів.

3. Зупинка «Математична»

Завдання.  Визначити відстань між містами, використовуючи відстань на карті та масштаб карти (здобувачі освіти вимірюють відстань на карті між містами та перемножують на масштаб карти). При розрахунку можна користуватись калькулятором.

 Довідка:    В умовних позначках карти є іменований масштаб- кількість кілометрів в 1 сантиметрі (в 1 см- 35 км).

1 група  - відстань у кілометрах між містами Львів та Житомир ( 10 см х 35 км = 350 км)

2 група -  відстань у кілометрах між містами Київ та Полтава ( 9 см х 35 км = 315 км)

3 група – відстань у кілометрах між містами Вінниця та Чернівці ( 6 см х 35 км = 210 км)

 Оцінювання    Якщо завдання здобувачі освіти виконали самостійно - зараховується 3 бали, якщо під час виконання завдання потрібна була консультація викладача – зараховується  1 бал, якщо завдання не виконано- 0 балів.

4. Зупинка «Довідкова»

Завдання.  В підручнику географії знайти повну інформацію про офіційну назву держави ( здобувачі освіти використовують зміст підручника та в параграфі знаходять необхідну інформацію)

 Довідка:    Зазвичай ми використовуємо скорочені назви держав, проте кожна з держав має повну офіційну назву, яку застосовують на міжнародному рівні.

1 група  - Німеччина.  -  Федеративна республіка Німеччина (ст.. 36 підручника)

2 група -  Велика Британія. – Сполучене Королівство Великої Британії І Північної Ірландії (ст..54 підручника)

3 група – Польща. – Республіка Польща (ст..69 підручника)

 Оцінювання.   Якщо завдання здобувачі освіти виконали самостійно - зараховується 3 бали, якщо під час виконання завдання потрібна була консультація викладача – зараховується  1 бал, якщо завдання не виконано- 0 балів.

5. Зупинка «Інформатична»

Завдання.  За допомогою Googlе- карти знайти назву об’єкта, яка відсутня на звичайній географічній карті ( здобувачі освіти збільшуючи масштаб карти знаходять об’єкт та визначають необхідну назву)

 Довідка:    На звичайних географічних картах присутня генералізація ( не наносяться дрібні об’єкти та їх назви , з метою зменшення інформаційного навантаження і покращення можливості роботи з картою). В картах Googlе можна збільшити масштаб настільки, що генералізація майже відсутня, тому можна знайти навіть дрібні об’єкти і визначити їх назву.

1 група , 2 група , 3 група – Визначити назву найближчого села, поблизу якого знаходиться найвища точка Овруцько- Словечанського кряжу (316 метрів). 

– село Городець

 Оцінювання.   Якщо завдання здобувачі освіти виконали самостійно - зараховується 3 бали, якщо під час виконання завдання потрібна була консультація викладача – зараховується  1 бал, якщо завдання не виконано- 0 балів.

6. Зупинка « Пошукова»

Завдання.  За допомогою компаса, використовуючи напрямки сторін горизонту та азимути, знайти захований «скарб» ( здобувачі освіти мають пройти певну кількість кроків в напрямку, вказану сторону горизонту за азимутом) 

 Довідка:    Основні напрямки сторін горизонту: північ - 0⁰ (360⁰), південь - 180⁰, схід - 90⁰, захід -270⁰.  Проміжні напрямки сторін горизонту – північний схід – від 1⁰  до 89⁰, південний схід – від 91⁰  до 179⁰, південний захід – від 181⁰  до 269⁰ , північний захід – від 271⁰  до 359⁰.

1 група , 2 група , 3 група

В південно- західному напрямку , азимут 200⁰ , пройти 8 кроків,

В західному напрямку, азимут 270⁰, пройти 5 кроків,

В північно- східному напрямку, азимут 15⁰, пройти 12 кроків,

В південно- східному напрямку, азимут 120⁰, пройти 3 кроки

Оцінювання.   Якщо завдання здобувачі освіти виконали самостійно - зараховується 3 бали, якщо під час виконання завдання потрібна була консультація викладача – зараховується  1 бал, якщо завдання не виконано- 0 балів.

7. Зупинка «Історична»

Завдання.  Встановити відповідність назви материка та дати його відкриття  (здобувачі освіти об’єднують назву материка з датою його відкриття)

 Довідка:   Материки називалися європейцями, які їх відкривали. Точної дати відкриття Євразії і Африки немає. Відомо тільки те, що ще древні греки знали і поділяли Євразію на Азію і Європу. Європа ця частина території, яка перебувала на захід від Греції, а Азія перебувала зі східного боку. Африка стала відома світу після того, як римлянами була завойована південна частина узбережжя Середземного моря.

                          1 група , 2 група , 3 група –

 В кінці XV століття                                 Антарктида

У XVII столітті                                         Америка

На початку XIX століття                         Австралія                   

В кінці XV століття                                 Антарктида

У XVII столітті                                         Америка

На початку XIX століття                         Австралія                   

В кінці XV століття (в 1492 році)  Христофор Колумб здійснив тривалу морську експедицію і відкрив Америку.

У XVII столітті голландськими мореплавцями було відкрито п’ятий континент, який вони назвали «Терра Аустралис Інкогніта». Цим  материком була Австралія

На початку XIX століття кораблі під командуванням російських моряків М. П. Лазарева і Ф. Ф. Беллінсгаузена досягли берегів Антарктиди. Відкриту частину світу неофіційно називали «Землею, що лежить навпроти Арктики».

Оцінювання.   Якщо завдання здобувачі освіти виконали самостійно - зараховується 3 бали, якщо під час виконання завдання потрібна була консультація викладача, чи завдання виконано частково вірно – зараховується  1 бал, якщо завдання не виконано- 0 балів.

8.Зупинка «Літературна»

Завдання.  Записати  та прочитати вірш Т.Г. Шевченка, розшифрувавши топографічні знаки (здобувачі освіти записують назви об’єктів,  позначені топографічними знаками на місце позначок та зачитують вірш).

 Довідка:    Топографічні умовні знаки це символічні графічні зображення, які дають змогу уявити об’єкти на місцевості. Вони є загальновживаними, їх розуміють і використовують в усьому світі. Вони створені, враховуючи подібність до справжніх об’єктів, що зображуються.

                                  1 група , 2 група , 3 група –

                ! І серце одпочине:

                 на нашій Україні —

Неначе писанка,                      .
Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть                   , біліють хати,

А на                         стоять палати,
Неначе диво. А кругом
Широколистії тополі,

А там і                   , і                    , і                    ,

                 
І сині                     за Дніпром.
Сам Бог витає над селом.

                             Село

                             Сади

                             Гори

                             Ліс

                             Поле

Село! І серце одпочине:
Село на нашій Україні —
Неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво. А кругом
Широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс, і поле,
І сині гори за Дніпром.
Сам Бог витає над селом.

 Оцінювання.   Якщо завдання здобувачі освіти виконали самостійно - зараховується 3 бали, якщо під час виконання завдання потрібна була консультація викладача – зараховується  1 бал, якщо завдання не виконано- 0 балів.

9.Зупинка «Картографічна»

Завдання.  За допомогою карти, використовуючи координати , знайти та визначити назву об’єкта ( здобувачі освіти мають,  використовуючи координати, визначити об’єкт на карті) 

 Довідка:   На карті можна знайти будь- який об’єкт, знаючи його координати: широту (північну- пн.. та південну- пд.., від 0⁰ до 90⁰), та довготу ( західну– зх. та східну- сх.. від 0⁰ до 180⁰).

1 група  - 50⁰  пд. ш., 70⁰ сх. д.  - острови Кергелен

2 група -  50⁰  пн. ш. , 30⁰ сх. д.  – м. Київ

3 група – 20⁰ пн. ш., 70⁰ зх. д. – острів Гаїті

Оцінювання.   Якщо завдання здобувачі освіти виконали самостійно - зараховується 3 бали, якщо під час виконання завдання потрібна була консультація викладача – зараховується  1 бал, якщо завдання не виконано- 0 балів.

__________ ! І серце одпочине:

__________  на нашій Україні —

Неначе писанка, __________   .
Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть __________, біліють хати,

А на  __________ стоять палати,
Неначе диво. А кругом
Широколистії тополі,

А там і ________, і  ________, і  ________,

                 
І сині __________ за Дніпром.
Сам Бог витає над селом.

__________ ! І серце одпочине:

__________  на нашій Україні —

Неначе писанка, __________   .
Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть __________, біліють хати,

А на  __________ стоять палати,
Неначе диво. А кругом
Широколистії тополі,

А там і ________, і  ________, і  ________,

                 
І сині __________ за Дніпром.
Сам Бог витає над селом.

Завдання для груп:

Зупинка «Хімічна»

Завдання.  Приготувати розчин морської води з певною солоністю

1 група  - середня солоність морської води - 35 проміле

Зупинка «Хімічна»

Завдання.  Приготувати розчин морської води з певною солоністю

2 група -  найменша солоність морської води (води  Балтійського моря) – 5 проміле

Зупинка «Хімічна»

Завдання.  Приготувати розчин морської води з певною солоністю

3 група – найбільша солоність морської води ( води Червоного моря) – 42 проміле 

Зупинка «Фізична»

Завдання.  Визначити температуру повітря на вершині гори, якщо відома температура біля її підніжжя

1 група  -  температура біля підніжжя гір Карпат  становить  + 10⁰ С . Найвища вершина Говерла  має висоту близько 2000м. 

Зупинка «Фізична»

Завдання.  Визначити температуру повітря на вершині гори, якщо відома температура біля її підніжжя

2 група -  температура біля підніжжя Кримських гір становить  + 18⁰ С . Найвища вершина Ай-Петрі  має висоту близько 1000м. 

Зупинка «Фізична»

Завдання.  Визначити температуру повітря на вершині гори, якщо відома температура біля її підніжжя

3 група – температура біля підніжжя гір Гімалаїв  становить  + 28⁰ С . Найвища вершина Джомолунгма (Еверест)  має висоту більше 8000м.

Зупинка «Математична»

Завдання.  Визначити відстань між містами, використовуючи відстань на карті та масштаб карти . При розрахунку можна користуватись калькулятором.

 1 група  - відстань у кілометрах між містами Львів та Житомир

Зупинка «Математична»

Завдання.  Визначити відстань між містами, використовуючи відстань на карті та масштаб карти . При розрахунку можна користуватись калькулятором.

2 група -  відстань у кілометрах між містами Київ та Полтава

Зупинка «Математична»

Завдання.  Визначити відстань між містами, використовуючи відстань на карті та масштаб карти . При розрахунку можна користуватись калькулятором.

3 група – відстань у кілометрах між містами Вінниця та Чернівці  

Зупинка «Довідкова»

Завдання.  В підручнику географії знайти повну інформацію про офіційну назву держави

1 група  - Німеччина. 

Зупинка «Довідкова»

Завдання.  В підручнику географії знайти повну інформацію про офіційну назву держави

2 група -  Велика Британія.

Зупинка «Довідкова»

Завдання.  В підручнику географії знайти повну інформацію про офіційну назву держави

3 група – Польща.

Зупинка «Картографічна»

Завдання.  За допомогою карти, використовуючи координати , знайти та визначити назву об’єкта

1 група  - 50⁰  пд. ш., 70⁰ сх. д. 

Зупинка «Картографічна»

Завдання.  За допомогою карти, використовуючи координати , знайти та визначити назву об’єкта

2 група -  50⁰  пн. ш. , 30⁰ сх. д. 

Зупинка «Картографічна»

Завдання.  За допомогою карти, використовуючи координати , знайти та визначити назву об’єкта

3 група – 20⁰ пн. ш., 70⁰ зх. д.

Зупинка «Літературна»

Завдання.  Записати  та прочитати вірш Т.Г. Шевченка, розшифрувавши топографічні знаки 

1 група , 2 група , 3 група

__________ ! І серце одпочине:
__________  на нашій Україні —
Неначе писанка, __________   .
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть __________, біліють хати,
А на  __________ стоять палати,
Неначе диво. А кругом
Широколистії тополі,
А там і ________, і  ________, і  ________,                
І сині __________ за Дніпром.
Сам Бог витає над селом.

Зупинка «Інформатична»

Завдання.  За допомогою Googlе- карти знайти назву об’єкта, яка відсутня на звичайній географічній карті

1 група , 2 група , 3 група – Визначити назву найближчого села, поблизу якого знаходиться найвища точка Овруцько- Словечанського кряжу

Зупинка « Пошукова»

Завдання.  За допомогою компаса, використовуючи напрямки сторін горизонту та азимути, знайти захований «скарб»

1 група ,  2 група , 3 група

В південно- західному напрямку , азимут 200⁰ , пройти 8 кроків,

В західному напрямку, азимут 270⁰, пройти 5 кроків,

В північно- східному напрямку, азимут 15⁰, пройти 12 кроків,

В південно- східному напрямку, азимут 120⁰, пройти 3 кроки

Зупинка «Історична»

Завдання.  Встановити відповідність назви материка та дати його відкриття 

 1 група , 2 група , 3 група

В кінці XV століття                                 Антарктида

У XVII столітті                                         Америка

На початку XIX століття                         Австралія 

Зупинка «Історична»

Зупинка

« Пошукова»

Зупинка «Літературна»

Зупинка «Картографічна»

Зупинка «Інформатична»

Зупинка «Фізична»

Зупинка «Математична»

Зупинка «Хімічна»

Зупинка «Довідкова»

Група 1

Маршрутний лист

Група 2

Група 3