ГІСТЬ У ДІМ - РАДІСТЬ У HIM

Виховна година (7 клас)

Дата:

Клас: 8

Тема:  ГІСТЬ У ДІМ - РАДІСТЬ У HIM

Мета:  

1. Розширити знання учнів з гостинного етикету;
2. Розвивати логічне мислення, увагу, комунікативність, уміння аналізувати власні вчинки, давати їм моральну оцінку;
3. Виховувати у підлітків високі моральні якості.

Форма проведення: година спілкування.

Обладнання:   роздавальний  матеріал (роздруковані картки,  на яких подані різні ситуації, що стосуються гостинно­го етикету).

Література: Інтерент ресурси: http://hotom.at.ua/load/klasnomu_kerivniku/godini_spilkuvannja_7_klas/10

ХІД ЗАНЯТТЯ

Привітання.

Діти давайте зараз проведемо з вами невеличку гру.

ГРА «ГОСТИННІ ГОСПОДАРІ»

Учитель просить учнів назвати, хто або що на землі може бути гостинним, наприклад: ліс, парк, будинок, сім'я, сад, поле, річка і т. д. Усе перелічене учнями записується на дошці. Потім учні діляться на групи і вибирають яке-небудь одне слово із за­писаних на дошці. Учні повинні придумати і розказати від імені того, кого вони вибрали, не називаючи себе, як вони приймати­муть своїх гостей. Усі вгадують, кого або що представляє та або інша група.

БЕСІДА

1. Яким має бути будинок, щоб його можна було назвати гос­тинним?
2. Розкажіть про який-небудь гостинний будинок, у якому ви побували.
3. Що ви можете зробити, щоб ваш будинок або квартира стали гостиннішими?
4. Уявіть, що старий будинок попросив вас допомогти йому під­готуватися до зустрічі гостей. Як би ви йому допомогли?

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Українці завжди славилися своєю гостинністю. У старорусь­кій мові слово «гість» означало «приїжджий купець, людина, що приїхала звідкись продавати свої товари». З часом слово «гість»

придбало сучасне значення — «той, хто відвідує кого-небудь у до­машній обстановці».

Ви вже знайомилися з правилами культури поведінки для гостей і господарів. Давайте їх пригадаємо.

Правила для гостей

Приходь вчасно. Не можна заходити у будинок, не посту­кавши. Якщо прийшов не один, не проходь першим, пропусти вперед дорослого, дівчинку. Привітайтеся. Не чекай, щоб тебе розважали, прагни веселити інших. Не показуй іншим свій пога­ний настрій. Будь акуратно одягненим, причесаним.

Правила дарування

Пам'ятай: не дорогий подарунок, дорога увага. Подарунок тре­ба готувати по секрету. Постарайся пригадати, що любить твій товариш, що він особливо хоче мати і, по можливості, подаруй. Краще всього зробити подарунок своїми руками. Подарунок, на який витрачено багато грошей,— не твій подарунок. Не хвалися, якої праці коштував тобі подарунок і не згадуй: «Я тобі це пода­рував». Підносячи подарунок, скажи добрі слова.

Правила для господаря, господині

Вчасно будь готовий до приходу гостей. Надінь щось наряд­не, але скромне. Будь рівний і уважний зі всіма, будь доброзич­ливим, навіть якщо чийсь учинок тобі не до душі. Якщо хтось припустився помилки (наприклад, пролив чай), постарайся цього не помітити або тактовно виправ. Умій бачити всіх гостей і на­давати їм увагу. Розверни подарунок і подякуй за нього (навіть якщо він тобі і не дуже сподобався). Якщо подарували цукерки, пригости оточуючих.

Правила поведінки за столом

За стіл сідаємо на запрошення господаря або господині. Пам'ятай, що ти за столом не один. Пригости спочатку сусідів по столу, а потім візьми їжу сам. Не відкушуй відразу великий шматок, не розмовляй із повним ротом. Старайся їсти беззвучно, не їж ложкою те, що слід їсти виделкою. Коли п'єш чай, не зали­шай ложку в склянці (чашці) — вона може перекинути склянку.

Поклади собі в тарілку стільки їжі, скільки можеш їсти (це сто­сується і хліба). Якщо тобі не сподобалася якась страва, можеш це їсти, але не повідомляй про це.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ «ГІСТЬ ТА ГОСПОДАР»

Учитель поділяє учнів на пари і просить їх скласти сценку-діа­лог між гостинним господарем і гостем, а потім показати її всім.

РОБОТА В ГРУПАХ

Учитель поділяє учнів на групи по 5—6 осіб і просить приду­мати три найголовніші закони гостинності. Із робіт учнів у групі складається загальний список законів гостинності.

САОВО ВЧИТЕЛЯ

Давайте замислимось, навіщо люди ходять у гості. Для цього, виявляється, є чимало причин. По-перше, дуже приємно, коли, побачивши вас, хтось зрадіє і тепло всміхнеться. По-друге, зби­раються в гостях різні люди, погомонять про те про се — усім ко­ристь: дізналися про новини, обговорили події, обмінялися відо­мостями — і всі стали трішки багатші, розумніші.

Але не кожний уміє бути справжнім і щедрим господарем. Бу­ти хорошим господарем зовсім не просто. Розглянемо таку ситу­ацію. Дівчинка подарувала подружці найулюбленішу свою книж­ку. Та недбало подивилася, сказала: «Така у мене є» — і відклала вбік. Уявляєте, як було образливо дівчинці, який у неї був після цього настрій?

Немало клопотів приносить запрошеним, особливо на день народження, вибір подарунка. Можна, звичайно, обмежитися букетом квітів, вони доречні у будь-якому випадку.

Головне в подарунку — це те, що ти повний доброзичливості, Щирої симпатії, пошани до того, кому вручаєш його.

Вибирати подарунок потрібно так, щоб він відповідав сма­кам, потребам того, кому він призначається. Не несуть як пода­рунок предмети, що стосуються лікування. Не дарують того, що Не потрібно тобі самому, старих речей, хіба тільки в тому випадку, якщо вони представляють антикварну цінність. Марки, значки, листівки, наклейки із зображенням машин, собак, коней, кішок — інша справа. Піднести колекціонеру те, що він збирає і що дав­но було предметом його гарячих мрій — значить доставити йому невимовну радість.

Цікавий подарунок із значенням, зрозумілим вам обом (але не образливим!). При цьому цінність, виражена в грошах, не має ніякого значення. Узагалі не прийнято дарувати дорогі подарун­ки. Той, хто одержав такий подарунок, відчуває себе ніяково, ад­же свого часу йому доведеться віддарювати тим же, а можливості є далеко не завжди і не у всіх.

Важче дарувати дорослим. У таких випадках особливо слід враховувати їхні індивідуальні запити. Власникові автомашини можна піднести брелок для ключа, сестрі, що недавно вийшла за­між,— що-небудь необхідне в домашньому господарстві: лопатку для торта, вишиту власноручно серветку, чайничок для заварки чаю. У рідних, близьких можна запитати, що б вони хотіли одер­жати від тебе разом зі святковим поздоровленням.

Одним із найяскравіших показників культури людини, по­ряд з мовою, є поведінка за столом. Безумовно, ти знаєш, як три­мати виделку або користуватися серветкою. Але дехто, знаючи напам'ять усі правила, забуває про них удома. Наприклад, мені знайома персона, яка не сідає за стіл без книжки. Важко уявити що-небудь більш неприємне для тих, хто сидить за столом, ніж людину, що вткнулася в книгу або газету. До речі, це шкідливо і для травлення. Вироблених людством за багато століть правил гігієни слід дотримуватися всюди.

І у нас, і в більшості зарубіжних країн найбільш поширені, на­приклад, такі правила поведінки за столом.

Гості не сідають, поки господар або господиня не вкажуть їм місце за столом.

Не слід сідати дуже близько до столу або дуже далеко від ньо­го, а також розставляти лікті й ставити їх на стіл.

Серветку не затикають за комір і не розкладають на грудях, її кладуть на коліна. Не прийнято серветкою витирати лице, мож­на тільки провести нею по губах. Пообідавши і скориставшись серветкою, її не складають, а недбало кладуть на стіл.

Триматися за столом потрібно по можливості прямо, не зги­натися над ним. Не слід пнутися через тарілку іншого, поверта­тися спиною до одного сусіда, щоб поговорити з іншим.

Суп не їдять з кінця ложки. Нею не їдять те, що можна їсти виделкою. Причому, на виделку беруть стільки, скільки може по­міститися. Не слід їсти з ножа і підносити його до рота.

Хліб беруть рукою, ламають, а не відкушують від цілої скибки.

Виделку, ніж, ложку прагни не упускати, але коли упустив, не надай цьому значення, а спокійно попроси іншу. Чайну ложку, розмішавши цукор в склянці або чашці, кладуть на блюдце.

Не розмовляють із повним ротом і взагалі не наповнюють рот великою кількістю їжі. Не слід їсти дуже швидко. Господар не закінчує їсти страву першим, чекає, поки поїдять гості, особливо останню страву.

Не прийнято критикувати подані страви або пояснювати, що вони шкідливі тобі. Краще відмовитися без яких-небудь пояс­нень.

Склянку або келих не піднімають дуже високо.

Не слід випльовувати фруктові кісточки і подібне на стіл. За­звичай вони за допомогою ложечки кладуться на тарілку.

Трапляється, чогось не знаєш, не вмієш — подивися, як це роблять інші. Узагалі прагни залишатися за столом спокійним, не привертати до себе уваги різкими жестами, гучним сміхом, дуже жвавою бесідою. Це може дратувати інших.

РОБОТА В ПАРАХ

 Учитель роздає роздруковані картки, на яких подані різні си­туації, що стосуються гостинного етикету, і просить учнів розібра­ти їх.

1. Що подумає господиня, якщо ви відставите тарілку з їжею із словами: «Я таке не їм»?
2. Хлопчик приходить на день народження до своїх знайомих. Але серед гостей дуже мало хлоп'ят, яких він знає. Усім весе­ло, а він відчуває себе ніяково.

Дай поради хлопчикові і господарям.

3. Хлопчик пив каву і випадково перекинув на себе чашку. Кава пролилася йому на брюки і на скатертину. «Так-так, хлоп­че...», — сказав осуджуючи хтось із гостей. Підійшов господар: «Як же це ти?» Хлопчик укінець зніяковів і вибіг із кімнати.

Знайди помилки в поведінці господаря будинку і його гос­тей.

4. А. П. Чехов писав: «Хороше виховання не в тому, що ти не проллєш соус на скатертину, а в тому, що ти не помітиш, якщо це зробить хто-небудь інший».

Чому А. П. Чехов так вважав? Як ви розумієте його слова?

5. Олексій повертався зі школи з друзями. Дорогою сперечалися про те, хто найшвидше бігає. Сашко стверджував, що гепард. Вітя казав, що антилопа. Розмову не закінчили, а тут і дім
Олексія. Розлучатись не хотілося. Олексій запропонував:

—     Ходімо до нас, хлопці. У мене «Життя тварин» є. І поїмо, а то дуже їсти хочеться.

— А мама сваритись не буде? — запитав Вітя.

— Ну що ти? Вона у мене не така.

Хлопчикам відчинила Олексієва мама. Вона була у старенько­му платті, у фартусі. З-під косинки вибилося волосся. У руках мокра ганчірка. У ванні працювала пральна машина, а в кім­наті, куди прийшли хлопчики, усі меблі були зсунуті. Мабуть, почалося велике прибирання.

— Вибачте, хлопці, у нас розгардіяш. Я зараз приготую вам щось поїсти.

Хлопчаки почали відмовлятися, пориваючись піти. Господарі умовляли їх залишитись. Усім було ніяково, недобре.

Хто винен у цьому?

6. Незабаром у школу. Уроки ще не вивчені. А мама просила на­ чистити картоплі й протерти підлогу вологою ганчіркою. Але Ігор ніяк не візьметься за роботу. Зранку завітали до нього на хвильку сусіди, два брати. І все не йдуть. Грали в настільний хокей. Тренували на затримання злочинця собачку Тусю. Відпрацьовували на килимі прийоми самбо. Спорожнили вазоч­ку з цукерками. Потім знайшли пісенник і почали співати.

Додому їх відправити? А як же обов'язок господаря? Викона­ти обов'язок? А уроки? А мамине прохання? А як би ви вчинили в даній ситуації?

ТВОРЧА РОБОТА «ПОРАДИ ГОСПОДАРЕВІ»

Учитель, застосовуючи метод «мозкового штурму», разом з учнями складає поради, як має поводитися господар і яких пра­вил він повинен дотримуватись, щоб гостям у його домі було доб­ре і затишно. Ці поради можуть мати такий вигляд:

—   Бути привітним господарем — це значить гостинно і люб'язно зустріти гостя, допомогти йому роздягнутися, запросити до кімнати, посадити на найкраще місце в кім­наті, а вже потім можна сісти і самому, чимось зацікавити і розважити його. Адже недарма говорять, що хороші ма­нери складаються з маленьких жертв.

—   Бути уважним господарем означає бачити всіх своїх гос­тей разом і кожного окремо, знайти час, щоб з усіма хоч трошки поговорити, а тим, хто сором'язливий або впер­ше в домі, приділяти більше уваги. Не випадково уважний господар викликає взаємну прихильність гостей до себе.

—   Бути люб'язним господарем — це заздалегідь подумати не тільки про те, чим ви пригощатимете гостей, а й чим за­цікавити їх, та, крім того, гостинний господар вгадує ба­жання гостей і виконує їх по можливості, не чекаючи, щоб його просили.

—   Бути щедрим господарем означає не тільки не шкодувати для гостей книг, марок, іграшок, частування, а також ча­су, старань та зусиль, витрачених на те, щоб прийняти їх добре.

—   Бути безкорисливим господарем — це не вимагати по­дяки за те, що ви зробили для гостей, не скаржитися на труднощі, турботи, пов'язані з їхнім приходом, не нагаду­вати без кінця, як добре ви все влаштували і, найголовні­ше, не розраховувати на прийом, частування і подарунки з їх боку.

—   Бути тактовним господарем — не помічати мимовільних промахів та помилок гостя, не розпочинати розмов на не­приємну для нього тему, не влаштовувати таких ігор, роз­ваг, де господар буде виглядати як молодець, а гість — як недотепа.

—   Бути вихованим господарем означає виконувати все, про що написано вище, а також бути врівноваженим, ввічли­вим і, хоч би там що трапилось, не показувати гостям сво­го кепського настрою та невдоволення.

РОБОТА З ПРИСЛІВ'ЯМИ

•        Любиш у гостях бувати, люби ж гостей і приймати.

•        Який гість, така йому і честь.

•        Де не просять, хай там ноги не носять.

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Серед багатьох наук, без яких не обійтись людям, є наука спілкування з людьми, наука поваги одне до одного, уміння по­водити себе так, щоб оточуючим було з нами приємно, зручно. Без цієї науки не можна було б людям жити, працювати і відпо­чивати разом.

Дуже важливо знайти правильну лінію поведінки, вона допо­може вам вести себе так, щоб вас поважали товариші, знайомі, щоб вашим ввічливості й доброті були раді батьки, учителі.

Бажаю вам бути культурними людьми.

Підведення підсумків:

1. Що нового ви дізналися на сьогоднішній виховній годині?
2. Про, що ми сьогодні говорили на виховній годині?
3. Що найбільше вам запам’яталось?