Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу

Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу

глобалізація Глобалізація (від фр. global – загальний, такий, що охоплює всю земну кулю) – це багатогранний процес, що охоплює всі сторони суспільного розвитку й втілюється в зростанні взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного всесвітнього господарського організму. Глобалізація – процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації, розширення господарських систем до планетарних масштабів. У найбільш загальному понятті глобалізація означає зменшення ролі національних та національно-регіональних і збільшення ролі всесвітніх (глобальних) економічних, політичних, культурних, соціальних зв'язків між країнами та народами світу. Процес глобалізації має об’єктивний характер, оскільки є результатом розвитку світової економіки, науково-технічного прогресу (насамперед в області транспорту та зв'язку, які є основою всесвітніх відносин), посилення господарських зв’язків між країнами світу, соціально-економічних змін у світі – перехід від економічного регулювання до лібералізації всього економічного життя. Серед рушійних сил глобалізації можна виділити інформатизацію та діяльність транснаціональних корпорацій.

Ознаки глобалізації

Форми глобалізації

Форми прояву глобалізаціїІнтенсифікація діяльності транснаціональних корпорацій, розвиток глобального виробництва на базі розміщення складових виробничо-збутового процесу в різних країнах. Глобалізація виробництва веде до встановлення тісних виробничих зв’язків між підприємствами багатьох країн, в результаті чого виробничий процес в тій чи іншій країні стає частиною світового виробничого процесу. Для скорочення витрат чи поліпшення якості своєї продукції, а отже отримання перемоги в конкурентній боротьбі, компанії розміщують своє виробництво в різних регіонах світу. Яскравим прикладом такої діяльності може бути комерційна розробка американської компанії «Boeing». Реактивний авіалайнер моделі 777 складається з 132500 основних вузлів та деталей, що виробляються 545 фірмами постачальниками з усього світу (вісім японських фірм виготовляють деталі фюзеляжу, постачальники із Сінгапуру – люки для носової ноги шасі, три італійські фірми – щитки та закрилки, інші країни – ще 110 тисяч вузлів та деталей).

Форми прояву глобалізаціїСтановлення глобального ринку товарів та послуг на ґрунті усунення торговельних бар’єрів та підписання багатосторонніх торговельних угод. Швидкими темпами проходить глобалізація світової торгівлі, яка набагато випереджає темпи росту виробництва. Лібералізація торгівлі стала одним з найважливіших факторів економічної глобалізації. Фінансова глобалізація дозволяє максимально оперативно використовувати фінансові потоки в будь-якій країні і в будь-якій сфері діяльності шляхом прямих іноземних інвестицій в економіку країни. Зміна смаків і уподобань споживачів різних націй у напрямі певної загальновизнаної норми сприяє утворенню глобального ринку. Підтверджує це, наприклад, всесвітнє визнання таких товарів, як напої «Кока-кола», джинси «Левіс».

Форми прояву глобалізаціїФормування глобального фінансового ринку, збільшення обсягів і швидкості переміщення капіталів. Регулювання глобальної економічної ситуації здійснюють різні міжнародні структури, такі як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Світова організація торгівлі. Вони ставлять єдині вимоги до економічної політики урядів усіх країн світу: жорстка монетарна політика, лібералізація валютного курсу, зовнішніх економічних зв’язків, прозоре ціноутворення. Ці організації окреслюють певні межі державної політики, проте і в межах загальних вимог уряди країн можуть здійснювати економічні перетворення з врахуванням місцевих умов. Розгляд даних питань – це вже політична глобалізація, яка надзвичайно тісно пов’язана з економічною глобалізацією.

Форми прояву глобалізаціїРозвиток загальнопланетарного науково-інформаційного простору глобальної інформаційної інфраструктури. Прикладами сучасного інформаційного «вибуху» є мобільні телефони, Інтернет. За допомогою супутників зв’язку по Інтернету з будь-якої точки земної кулі можна зв’язатися з абонентом в іншій точці. Все це привело до створення наднаціональних мостів, які легко перетинають всі природні та політичні кордони і забезпечують швидке насичення інформацією. Так виник глобальний інформаційний простір. Один із символів глобалізації – популярну службу миттєвих повідомлень ICQ вперше було розроблено в Ізраїлі, мобільні телефони та ноутбуки – у США, flash-носії – на Тайвані, MP3-плеєри – у Південній Кореї, а улюблену гру – більярд – було започатковано в Індії.

Інформаційно-культурне зближення між різними країнами світу, збільшення міжнародного спілкування, поширення єдиних стандартів життя, уніфікація уподобань, цінностей, універсалізація культури, що сприяє популяризації окремих видів національної культури на світовому рівні. Так, твори Тараса Шевченка перекладено більше ніж ста мовами світу, а книжки відомої англійської письменниці Дж. Роулінг про пригоди Гаррі Поттера перекладено більш ніж 60 мовами світу. Американський Голлівуд щороку випускає понад 500 фільмів для світового прокату, а індійська фабрика кіноіндустрії «Болівуд» – понад 200 фільмів. Форми прояву глобалізації

Від інтернаціоналізації до глобалізаціїІнтернаціоналізація господарського життя веде до швидкого зростання господарських зв’язків між національними економіками країн при ключовій ролі національної економіки. Глобалізація виробництва веде до встановлення тісних виробничих зв’язків між підприємствами багатьох країн, в результаті чого виробничий процес в тій чи іншій країні стає частиною світового виробничого процесу. Швидкими темпами проходить глобалізація світової торгівлі, яка набагато випереджає темпи росту виробництва.

Глобалізація та глобальна економіка Глобальна економіка – економіка, що існує над національними економіками й агентами, а також автономно від них, прямує до них і надає їм специфічних форм та характеру, керується власними цілями та рушійними силами

Індекс глобалізаціїДослідження Індексу глобалізації проводиться щорічно з 2004 року. Рейтинг складається консалтинговою компанією А. Т. Kearney спільно з американським журналом Foreign Policy. Кожна країна оцінювалася за 12 параметрами, які об’єднані у чотири категорії:

Таблиця індексу глобалізації 2006 р. (за методикою А. Т. Kearney){00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}Рейтинг Країна Економіка Приватні контакти Технології Політика 1 Сінгапур 1312292 Швейцарія 917233 США58401414Ірландія 421475 Данія 88566 Канада 2372107 Нідерланди 2111658 Австралія 18363279 Австрія 15413210 Швеція 19129918 Німеччина 4128161123 Франція 401821128 Японія 6258151339 Україна 1738464647 Росія 3352423651 Китай 28555047

Позитивні наслідки глобалізації

Негативні наслідки глобалізації

Кіотський протокол –міжнародний договір, метою якого є сприяння зниженню викидів парникових газів до 5% від рівня 1990 р. Протокол набрав чинності в лютому 2005 р. Станом на лютий 2006 р. його ратифікували 160 держав. Кіотський протокол

Аспекти Кіотського протоколу. Головні аспекти Кіотського протоколу: Визначає шість парникових газів, які, як уважається, сприяють глобальному потеплінню: карбон діоксид, метан, закис азоту, перфлуор вуглеводню, карбон гідрохлорфлуор та елегаз. 80% від усіх парникових газів припадає на вуглекислий газ;Установлює норми для розвинених країн, обмежуючи їхні викиди парникових газів, за перевищення рівня яких стягується штраф; Норми викидів не встановлюються для країн, що розвиваються, але їх закликають до створення технологій та методів, які зменшують викиди парникових газів;Країни можуть отримувати заліки, які враховуються в разі дотримання ними встановлених норм викидів для інших видів діяльності, що зменшують викиди парникових газів — таких, як висадження дерев (для поглинання карбон діоксиду);Дозволяється торгівля викидами та заохочується міжнародне співробітництво для допомогти країнам у дотриманні норм викидів із метою зменшення кількості парникових газів.

Механізми Кіотського протоколу. Спільне впровадження. Дає змогу отримання заліків розвиненими країнами, які впроваджують проекти зі зменшення кількості парникових газів в інших розвинених країнах або в країнах із перехідною економікою. Наприклад, уряд розвиненої країни або фірма в розвиненій країні може профінансувати створення більш ефективної електростанції в іншій розвиненій країні або країні з перехідною економікою. Після цього країна або фірма отримує заліки, які дозволяють їй здійснювати додаткові викиди парникових газів, оскільки вона зменшила викиди в іншій країні. Механізм чистого розвитку. Дає змогу розвиненим країнам допомагати країнам, що розвиваються, скорочувати їхні викиди. Як і в разі спільного впровадження, розвиненій країні або її фірмі надається залік, який дорівнює зменшенню викидів парникових газів у країнах, що розвиваються. Торгівля викидами. Якщо країни мають менше викидів, ніж встановлено для них протоколом, вони можуть продавати решту норм викидів іншим країнам.

Базельська конвенція. Базельська конвенція про контроль над транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням. Базельська конвенція — це міжнародний документ, метою якого є забезпе­чення постійного контролю над потоком небезпечних відходів, насамперед вивезенням розвиненими країнами (або компаніями з розвинених країн) небезпечних відходів до країн, що розвиваються, або країн з перехідною економікою. Конвенція набрала чинності 1992 р. Головні завдання Базельської конвенціїСкорочення транскордонних перевезень небезпечних та інших видів відходів до мінімального рівня, який узгоджується з екологічно доцільним збиранням та видаленням таких відходів. Переробка та розміщення небезпечних на інших видів відходів в екологічно доцільний спосіб якомога ближче до джерела їхнього виробництва. Зменшення виробництва небезпечних та інших видів відходів як за кількістю, так і за потенційними ризиками. Базельську конвенцію підписали 168 країн. Лише три з них (Афганістан, Гаїті та США) не ратифікували цей документ до лютого 2006 р. В Україні 1 липня 1999 р. було прийнято Закон України «Про приєднання до Базельської конвенції про контроль над транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням».