Календарно-тематичне планування
розроблено відповідно до діючої навчальної програми з географії
(«Географія 10-11 класи. Рівень стандарту»
затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08. 2022 № 698)
за підручником Географія (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти /
С.Г.Кобернік, Р.Р. Коваленко. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2018. - 256 с. : іл.
враховуючи методичні рекомендації надані МОН у 2022-2023 навчальному році.
(52 годин, 1,5 год на тиждень)
№ |
Дата
Клас |
Тема уроку |
Практичні роботи та дослідження |
Д/З |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Примітки |
|||||
Знаннєвий компонент |
Діяльнісний компонент |
Оцінно-ціннісний компонент |
|||||||||
|
ВСТУП (2 год) |
||||||||||
1
|
|
Що вивчає курс «Географія: регіони і країни».
|
|
§ 1 |
називає регіони світу (за класифікацією ООН): Європа, Азія, Океанія, Америка, Африка; показує на карті регіони світу; розрізняє поняття «регіон світу», «територія», «акваторія», «держава», «країна», «залежна територія»; наводить приклади джерел географічних знань про регіони та країни світу; у сучасному світі. |
користується основними джерелами географічних знань про регіони світу; читає політичні карти світу та регіонів.
|
розуміє: пізнавальну та конструктивну роль країнознавства |
|
|||
2 |
|
Джерела знань про регіони та країни світу. Сучасна політична карта світу. Діагностичне оцінювання. |
|
§ 2 |
|||||||
|
Розділ I. ЄВРОПА |
||||||||||
|
Тема 1.Загальна характеристика Європи (8год) |
||||||||||
3 |
|
Особливості економіко-географічного положення Європи. |
|
§ 3 |
називає склад регіону; розрізняє форми державного правління і територіального устрою країн Європи; наводить приклади різних типів та підтипів країн Європи за рівнем економічного розвитку; кількісних та якісних змін на політичній карті регіону; показує на карті:
|
характеризує особливості демографічних та урбанізаційних процесів, розміщення населення в регіоні; здійснює необхідні обчислення для оцінювання забезпеченості окремих країн мінеральними ресурсами; порівнює чинники міжнародної спеціалізації економічно розвинених країн і країн з перехідною економікою; обґрунтовує особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків переробної промисловості в Європі;
пояснює причини вузької спеціалізації промислового виробництва економічно розвинених невеликих країн Європи;
|
робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку країн і субрегіонів Європи; прогнозує позитивні риси та ризики вступу України до ЄС; оцінює роль ЄС та НATO в регіоні; вплив ТНК на економіку регіону; зіставляє позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі країн Європи. |
|
|||
4 |
|
Типи країн Європи за рівнем еконо- мічного розвитку. Інтеграційні процеси. Міжнародні організації в Європі. Роль НATO у загальноєвропейській системі безпеки.
|
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 1. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси у Європі. |
§ 4 |
|||||||
5 |
|
Природні умови і ресурси регіону. |
|
§ 5 |
|
||||||
6 |
|
Населення Європи: демографічні процеси, природний та механічний рух. |
|
§ 6,7 |
|
||||||
7 |
|
Особливості економіки країн Європи. Первинний сектор економіки. |
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 2. Відновна електроенергетика в країнах Європи: регіональні особливості та відмінності 3. Структура й просторова організація виробництва чорних металів у країнах Європи.
|
§ 8 |
розуміє зміст понять «джентрифікація», «реіндустріалізація».
|
||||||
8 |
|
Вторинний сектор економіки. |
|
§ 9 |
|||||||
9 |
|
Третинний сектор економіки. Сфера послуг. |
|
§ 10 |
|||||||
10 |
|
|
Практична робота 1 ( обов’язкова) Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи (на вибір учнів). |
|
|||||||
Тема 2. Країни Європи (9 год) |
|||||||||||
11 |
|
Німеччина. Місце країни у світі та регіоні. |
|
§ 11 |
називає основні показники, які визначають місце країни у регіоні та світі; домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки країн високорозвинених та середньорозвинених країн; наводить приклади промислових виробництв та послуг, що міжнародну спеціалізацію окремих європейських країн; показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові та туристичні центри країн. |
складає комплексну економіко-географічну характеристику Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, Білорусі, Росії; картосхему просторової організації економіки країни; знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні; пояснює особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості; обґрунтовує особливості структури експорту й імпорту товарів та послуг країн Європи. |
робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у межах країни; оцінює вплив ТНК на економіку країн регіону; прогнозує перспективи розширення економічних зв’язків України з країнами Європи в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. |
|
|||
12 |
|
Німеччина: економічний розвиток країни |
|
§ 12 |
|||||||
13 |
|
Франція. Основні чинники, що визначають місце країни у світі. |
|
§ 13,14 |
|||||||
14 |
|
Велика Британія. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. |
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 1. Лондон, Берлін, Париж, Київ: схожість і відмінність сучасного розвитку міст.
|
§ 15,16 |
|||||||
15 |
|
Італія. Місце країни у світі та регіоні. |
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 2. Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг. |
§ 17 |
|||||||
16 |
|
|
Практична робота 2. ( обов’язкова) Складання картосхеми просторової організації економіки однієї з європейських країн «великої сімки» (за вибором). |
§ 11-17 |
|||||||
17 |
|
Польща. Місце країни у світі та регіоні. |
|
§ 18 |
|||||||
18 |
|
Росія. Місце країни у світі та регіоні.
|
|
§ 20 |
|||||||
19 |
|
Узагальнення знань теми: «Загальна характеристика Європи. Країни Європи» |
|
§ 3-20 |
|||||||
Розділ ІІ. АЗІЯ |
|||||||||||
Тема 1. Загальна характеристика Азії (5год) |
|||||||||||
20 |
|
Особливості економіко-географічного положення Азії. |
|
§ 21 |
називає склад регіону; наводить приклади країн Азії, що належать до різних типів та підтипів за рівнем економічного розвитку; показує на карті:
|
Діяльнісний компонент: характеризує: особливості демографічних, урбанізаційних процесів та розміщення населення в Азії, основні риси сучасного стану економіки; пояснює виникнення міждержавних конфліктів у регіоні; порівнює: ресурсозабезпеченість, працересурсний потенціал субрегіонів Азії; особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії; обґрунтовує розміщення основних районів видобування мінеральних ресурсів, обробної промисловості в Азії; використовує тематичні карти для порівняння спеціалізації сільського господарства субрегіонів Азії. |
робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії; оцінює вплив глобалізації, в т.ч. ТНК на місце країн Азії в міжнародному географічному поділі праці; висловлює власні судження щодо шляхів вирішення міждержавних конфліктів у регіоні; ілюструє прикладами вплив політичних та економічних процесів у регіонах Азії на Україну. |
|
|||
21 |
|
Політико-географічні особливості субрегіонів |
|
§ 21 |
|||||||
22 |
|
Природні умови і ресурси регіону. |
|
§ 22 |
|
||||||
23 |
|
Населення Азії. Урбанізаційні процеси. |
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 1. Екологічні виміри економічного зростання в країнах Азії. |
§ 22 |
|
||||||
24 |
|
Особливості економіки країн Азії. Первинний сектор економіки. |
.
|
§ 23 |
|
||||||
25 |
|
Вторинний та третинний сектори економіки Азії. |
Практична робота 3. Порівняння продовольчого кошика жителів країн Західної та Східної Азії
|
§ 24,25 |
|||||||
|
|
|
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 2. Географічне положення країни як чинник її економічного розвитку (на прикладі Туреччини і Сінгапуру) 3. Країни Перської затоки – новий осередок індустріалізації |
|
|||||||
Тема 2. Країни Азії ( 8год) |
|||||||||||
26 |
|
Японія. Місце країни у світі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. |
|
§ 26 |
називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн, що розвивається; розрізняє поняття «рівень урбанізованості країни» та «темпи урбанізації»; наводить приклади промислових виробництв та послуг окремих країн регіону; показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн |
аналізує динаміку чисельності та статево-вікову структуру населення окремих країн Азії на основі аналізу статево-вікових пірамід; проектує вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни; дає оцінку ресурсозабезпеченості окремих країн; складає: комплексну економіко-географічну характеристику Японії, Китаю, Індії; знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процеси інформаційно-технологічного прориву Японії та Китаю; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення, розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні; порівнює чинники міжнародної спеціалізації Японії, Китаю, Індії; пояснює особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості; характеризує структуру експорту та імпорту товарів та послуг окремих країн регіону; обґрунтовує основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва Японії.
|
робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у Китаї, Японії та Індії; порівнює позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі Японії, Китаю та Індії;
оцінює роль державних інституцій та громадянського суспільства у розвитку країни; |
|
|||
27 |
|
Японія. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. |
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 1. Острови Кюсю і Хоккайдо: контрасти Японії. |
§ 27 |
|||||||
28 |
|
Китай. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. |
|
§ 28 |
|||||||
29 |
|
Китай. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці (продовження)
|
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 2. Унікальність економічної системи Китаю |
§ 29 |
|||||||
30 |
|
Південна Корея. Місце країни у світі та регіоні. Модель економічного розвитку, що визначає місце країни у міжнародному поділі праці. |
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 4. Значення цифрових технологій в економічному розвитку Республіки Корея. |
|
|||||||
31 |
|
Індія. Місце країни у світі та регіоні. |
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 3. «Коридори зростання» в Індії. |
§ 30-31 |
|||||||
32 |
|
|
Практична робота 4. ( обов’язкова) Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії та Республіки Корея з метою оцінювання працересурсного потенціалу країн.
|
§ 26-31 |
|||||||
33 |
|
Контрольна робота |
|
|
|
|
|
|
|||
РОЗДІЛ ІІІ ОКЕАНІЯ. Тема 1 Австралія (2год) |
||||||||||||||||||||
34
|
|
Австралія. Місце країни у світі та регіоні.
|
|
§ 32 |
Знаннєвий компонент: називає чинники міжнародної спеціалізації країни; показує на карті:
|
Діяльнісний компонент: аналізує динаміку природного та механічного руху населення країни; проектує вплив демографічних та міграційних процесів на працересурсний потенціал країни; дає оцінку забезпеченості мінеральними ресурсами країни; складає комплексну економіко-географічну характеристику Австралії; знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; пояснює особливості зональної спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків добувної та обробної промисловості в країні; характеризує структуру експорту та імпорту товарів та послуг країни; обґрунтовує основні напрямки експорту сировини та імпорту капіталу й технологій |
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів країни;
зіставляє позитивні та негативні насліди діяльності ТНК в Австралії; оцінює місце Австралії на світовому ринку продукції первинного сектору економіки. |
|
||||||||||||
35 |
|
Австралія. Особливості сучасного розвитку країни.
|
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 1. Національні парки Австралії як об’єкти міжнародного туризму. 2. Розвиток Західної Австралії у контексті зростання глобального попиту на природні ресурси. 3. Канберра – політико-адміністративний центр країни.
|
§ 33 |
||||||||||||||||
|
|
Тема 2. Мікронезія, Меланезія, Полінезія (1год) |
||||||||||||||||||
36 |
|
Мікронезія. Меланезія. Полінезія. Особливості географічного положення регіону.
|
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 1. Нова Зеландія – високорозвинена країна зі сприятливими умовами для ведення бізнесу. 2. Країни Океанії – регіон екзотичного туризму.
|
§ 34 |
Знаннєвий компонент: називає приклади країн, що включені до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії; показує на карті:
|
Діяльнісний компонент: знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; пояснює особливості міжнародної спеціалізації країн; обґрунтовує рівень економічного розвитку більшості країн.
|
Оцінно-ціннісний компонент: висловлює власні судження що до перспектив економічного розвитку країн. |
|
||||||||||||
|
|
Розділ IV. АМЕРИКА |
||||||||||||||||||
|
|
Тема 1. Загальна характеристика Америки (4год) |
||||||||||||||||||
36 |
|
Особливості географічного положення Америки. Склад регіону.
|
|
§ 35
|
Знаннєвий компонент: називає приклади країн, що включені до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії; показує на карті:
залежні території (острів Гуам, Американське Самоа, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Острови Кука, Піткерн). |
Діяльнісний компонент: характеризує особливості формування населення субрегіонів; порівнює рівні і темпи урбанізаційних процесів, форми сільського розселення в окремих країнах регіону; визначає забезпеченість окремих країн певними видами природних ресурсів; вирізняє основні риси господарства ключових країн нової індустріалізації та невеликих країн плантаційного господарства; класифікує країни за рівнем розвитку третинного сектору господарства; пояснює розміщення основних промислових районів і центрів, світових міст у регіоні; обґрунтовує напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні.
|
Оцінно-ціннісний компонент:
робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Америки; дискутує щодо ролі США у соціально-економічному розвитку регіону. висловлює власні судження про роль ТНК в економіці країн регіону; пропонує власні оригінальні ідеї що до подолання відсталості окремих країн регіону.
|
|
||||||||||||
37 |
|
|
Практична робота 5. ( обов’язкова) Складання картосхеми типології країн Америки за рівнем їх економічного розвитку. |
|
||||||||||||||||
38 |
|
Населення Америки. |
|
§ 36 |
||||||||||||||||
39 |
|
Особливості економіки країн Америки. |
|
§ 37,38 |
||||||||||||||||
|
|
|
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 1. «Бананові республіки»: типові ознаки та сучасний розвиток. 2. Панамериканське шосе – дорога через три Америки. 3. Туризм як чинник розвитку країн Карибського басейну. |
§ 35-38 |
||||||||||||||||
|
|
Тема 2. Країни Америки (6год) |
||||||||||||||||||
40 |
|
США. Місце країни у світі та регіоні. |
|
§ 39 |
Знаннєвий компонент: називає домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн, що розвивається; показує на карті найбільші міста, світові міста, промислові райони, технополіси, найбільші аеропорти, морські порти, фінансові центри та туристичні райони країн; наводить приклади промислових виробництв та послуг, що визначають міжнародну спеціалізацію країн Америки.
|
Діяльнісний компонент: знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; аналізує статистичну інформацію щодо динаміку чисельності населення, природного та механічного руху, статево-вікову структуру населення країн; проектує вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни; складає: комплексну економіко-географічну характеристику США, Канади, Бразилії; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні; установлює чинники міжнародної спеціалізації США, Канади, Бразилії; ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процес переходу США до інформаційного суспільства; пояснює особливості розміщення основних промислових районів (центрів) обробної промисловості та формування спеціалізованих районів товарного сільського господарства, існування мало освоєних та неосвоєних районів у межах країн; характеризує структуру експорту та імпорту товарів та послуг США, Канади, Бразилії; обґрунтовує основні напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва із США.
|
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про доцільність використання досвіду США та Канади, потенціалу української діаспори в цих країнах у реформуванні економіки в Україні; оцінює роль економічної свободи і підприємництва в соціально-економічному розвитку США; зіставляє позитивні та негативні економічні та екологічні насліди глобалізації в Бразилії; висловлює власні судження щодо перспектив взаємовигідного співробітництва України з Канадою та США; пропонує власні ідеї щодо об’єднання зусиль людства задля призупинення знеліснення сельви. |
|
||||||||||||
41 |
|
США. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. |
|
§ 40 |
||||||||||||||||
42 |
|
Канада. Місце країни у світі та регіоні. . |
|
§ 41 |
||||||||||||||||
43 |
|
Бразилія. Місце країни у світі та регіоні. |
|
§ 42 |
||||||||||||||||
44 |
|
|
Практична робота 6. Порівняльна характеристика машинобудування США, Канади та Бразилії.
|
§ 39 -42 |
||||||||||||||||
|
|
|
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 1. Форми територіальної організації новітніх видів промислового виробництва у США. 2. Економічна взаємодія вздовж державного кордону між Мексикою і США. 3. Складники підприємницького успіху української діаспори в Канаді та США.
|
|
||||||||||||||||
45 |
|
Узагальнення знань і вмінь учнів з теми «Океанія. Країни Америки» |
|
П § 32 – 42 |
||||||||||||||||
|
|
Розділ V. АФРИКА |
||||||||||||||||||
|
|
Тема 1. Загальна характеристика Африки (3год) |
||||||||||||||||||
46 |
|
Особливості географічного положення Африки. Природні умови і ресурси, населення Африки |
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 1. Кордони на політичній карті Африки: особливості делімітації та демаркації.
|
§ 43 |
Знаннєвий компонент: називає субрегіони Африки; наводить приклади кількісних і якісних змін на політичній карті Африки; показує на карті:
|
Діяльнісний компонент: характеризує політичну карту регіону; аналізує статистичну інформацію щодо відтворення населення, рівнів і темпів урбанізації в Африці; порівнює особливості ресурсозабезпеченості та спеціалізації субрегіонів Африки; пояснює особливості кордонів, розміщення населення, центрів переробної промисловості, районів товарного сільського господарства, портів, світових міст. встановлює взаємозв’язки між районами поширення збройних конфліктів та природними ресурсами, які є джерелом фінансування цих протистоянь; районами видобування корисних копалин та товарного землеробства і конфігурацією транспортної системи в субрегіонах; обґрунтовує напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні; використовує тематичні карти для обґрунтування інтенсивності прояву глобальних проблем людства в субрегіонах.
|
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про причини відсталості соціально-економічного розвитку країн Африки; оцінює вплив ТНК і розвинених країн на спеціалізацію країн регіону; дискутує щодо впливу гуманітарної допомоги міжнародних організацій і світової громадськості африканським країнам; пропонує власні ідеї щодо вирішення проблем знеліснення та опустелення в окремих регіонах та країнах. |
|
||||||||||||
47 |
|
Особливості економіки країн Африки.
|
Практична робота7. Позначення на контурній карті Африки основних районів видобування нафти, залізних, мідних та алюмінієвих руд, центів їх переробки (збагачення), основних транспортних магістралей та портів експортування |
§ 44 |
||||||||||||||||
48 |
|
Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Африки.
|
.
|
§ 45 |
||||||||||||||||
|
|
|
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 2. Ангола: успішний розвиток після війни. 3. Вплив колоніального минулого на сучасну міжнародну спеціалізацію та просторову структуру господарства країн Тропічної Африки |
|
||||||||||||||||
|
|
Тема 2. Країни Африки (2год) |
||||||||||||||||||
49 |
|
Єгипет. Місце країни у світі та регіоні. |
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 1. «Три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм.
|
§ 46 |
Знаннєвий компонент: називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки Єгипту та ПАР;
показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й туристичні центри країн.
|
Діяльнісний компонент: знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; складає: комплексну економіко-географічну характеристику Єгипту та ПАР; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; порівнює чинники розвитку міжнародної спеціалізації Єгипту та ПАР; ілюструє добірками інформації з різних джерел контрастність соціально-економічних явищ у середньорозвиненій країні (ПАР); проектує розміщення основних центрів переробної промисловості, особливості спеціалізації сільського господарства; характеризує структуру експорту товарів та послуг Єгипту та ПАР; обґрунтовує основні напрямки експорту товарів із ПАР, основних туристичних потоків до Єгипту та ПАР.
|
Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про доцільність використання досвіду Єгипту у розбудові туристичного комплексу України;
оцінює місце ПАР Південної Африки серед країн Африки; |
|
||||||||||||
50 |
|
ПАР. Місце країни у світі та регіоні.
|
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня/учениці) 2. ПАР серед країн Африки. 3. Роль України у продовольчому забезпеченні країн Африки
|
§ 47 |
||||||||||||||||
|
|
Розділ VІ. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНОМУ ПРОСТОРІ |
||||||||||||||||||
|
|
Тема 1.Україна в геополітичному вимірі (1год) |
||||||||||||||||||
51 |
|
Місце України на сучасній геополітичній карті світу.
|
|
§ 48 |
Знаннєвий компонент: розуміє зміст поняття «геополітична карта світу»; називає основні геополітичні центри сили. |
Діяльнісний компонент: визначає місце України на геополітичній карті світу; пояснює вплив окремих чинників, які зумовлюють геополітичну роль України; аргументує домінуючі вектори зовнішньої політики. |
Оцінно-ціннісний компонент: висловлює власні думки й ідеї щодо сценарію геополітичного майбутнього України. |
|
||||||||||||
|
|
Тема 2. Україна в системі глобальних економічних відносин (1год) |
||||||||||||||||||
52 |
|
Просторові аспекти міжнародних економічних зв’язків України з регіонами та країнами світу Узагальнення знань і вмінь учнів |
|
§ 49 |
Знаннєвий компонент: називає основні регіони й країни-торговельні партнери України; наводить приклади країн-інвесторів та великих ТНК в України, районів транскордонного співробітництва, приклади міжнародних науково-технічних проектів за участі України; показує на карті напрямки товарного експорту з України, міжнародні транспортні коридори на території України, основні туристичні потоки до України;
|
Діяльнісний компонент: характеризує місце України на світових ринках товарів та послуг, капіталу.
|
Оцінно-ціннісний компонент: пропонує шляхи оптимізації зовнішньоекономічної діяльності України в контексті сталого розвитку. |
|
||||||||||||