Година спілкування Аксіоми духовності "Уважно подивись навколо"

 

 

 

 

 

 

 

 

Година спілкування

 

 

 

 

Тема: Аксіоми духовності «Уважно подивись навколо»

Мета:

• формувати у підлітків відповідальність за свої вчинки, навички спілкування в колективі;
•      формувати активну життєву позицію, вміння бути самим собою;
• розвивати логічне мислення, увагу, комунікативність, вміння аналізувати власні вчинки, давати їм моральну оцінку;
•      виховувати у підлітків високі моральні якості.

Обладнання: заготовки листів, завдання для груп, ватман, цеглинки, дах, квіти з кольорового      паперу.

Учні сідають по групам.

Вчитель.

У драмі людській небагато дій:

 Дитинство, юність, молодість і старість. Роби, що хоч, ридай або радій —

Неси свій хрест. Все інше — позасталість. Настане час, і піде все в архів,

Уламки долі винесе на сушу.

Життя — спокута не своїх гріхів,

Життя — це оббирання реп'яхів,

Що пазурами уп'ялися в душу.

(Ліна Костенко)

    Дорогі   друзі,   сьогодні   ми   з   вами   уявимо   себе   в   ролі будівельників, спробуємо побудувати, змоделювати свої відносини з людьми...

Але для початку зверніть увагу на цей клубочок ниток, який би я порівняла з клубком життя, який зітканий з ниток буття, наших думок, почуттів. Давайте почнемо його розмотувати і при цьому будемо говорити, яким ми бачимо навколишній світ, за що ми його любимо.

Діти розмотують клубок і говорять: «Я люблю цей світ за те, що...» Ось і вийшло у нас з вами замкнуте коло наших емоцій та почуттів. Так і в світі все зв'язано, все переплітається. І кожен з вас є частинкою цього світу.

Як важливо уважно дивитися навколо себе, бо оточують нас люди. І їм може бути дуже незручно від нашої бездушності, нашої байдужості, нашої невихованості. Будуючи людське суспільство, дуже важливо по-людськи побудувати і себе.

 

Учениця:

Не зобидь ні старця, ні дитину, Поділись останнім сухарем.

Тільки раз ми на землі живемо,

У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає, крім зла.

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши воздати, — Мудрість завше доброю була.

Витри піт солоний із чола і трудись, Забувши про утому.

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла. Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі більше щастя стало.

Вчитель:

Що ви являєте собою як особистості? Бо ж ми починаємо будувати себе з «чистого листка». Себе необхідно створювати - з собою неможливо зустрітись. Себе будують як прекрасний будинок.

      Для сьогоднішнього нашого будівництва ми приготували з вами будівельний матеріал. А оскільки будівництво наше незвичайне, то і матеріал у нас особливий - кращі ваші якості. Хай кожен з вас у будову загального «Будинку особистості» дасть одну свою цеглину - одну свою кращу якість. Отже, починаємо. Першим у будь-якому будівництві закладають фундамент, бо саме від нього залежить міцність будинку.

• Що, на вашу думку, ми повинні закласти у фундамент «Будинку особистості»? (Здібності, здоров'я, родина...)
• Стіни можна порівняти з характером людини. З яких цеглинок, на вашу думку, ми побудуємо стіни «Будинку особистості»? (Доброта, любов, дружба, розуміння, милосердя, толерантність, повага...)

•      Що може бути світлом у віконці нашого будиночка? (Уміння любити людей)

• Що прикрасить наш будинок? (Життєрадість, оптимізм, зовнішній вигляд, духовність, захоплення...)
• І, нарешті, що завершує будь-який будинок? Правильно. Це його дах. У нашому розумінні - це те, до чого прагне особистість. (Мрія, ціль, реалізація планів...)

Ось і побудували ми прекрасну будівлю «Будинок особистості». Мені б дуже хотілося, діти, щоб кожен з вас побудував такий прекрасний будинок у своїй душі і беріг би його від усього, що могло б його зруйнувати.

Учениця:

Запам'ятай, дитино, з юних літ

На все життя, щоб знала, як прожити.

Людина для добра приходить в світ

И покликана завжди добро творити.

Нелегко це, щоб хто не говорив.

И не кожному зробити це вдається,

Бо в світі стільки смертних є гріхів,

Що доброта не завжди йде до серця.

Та ти людина і тому учись

Добро творити, людям співчувати.

До цього світу пильно придивись,

Злим помислам навчися лад давати.

Йди з добротою - це собі затям.

Із ласкою, прихильністю, привітно.

Й не розлучайся з добрим почуттям. Хай доброта в душі суцвіттям квітне.

Вчитель: Ви вже учні 8 класу. Стали вищі, розумніші, доросліші... Але чи стали ви дорослими у моральному плані? Назвіть будь-ласка одне з своїх позитивних якостей, яке ви в собі розвинули за останній час. Можливо хтось зможе відмітити позитивну якість у свого однокласника?

Інтерактивна вправа «Мікрофон» (Діти по черзі називають свої позитивні якості, які їм вдалося вдосконалити, відмічають такі якості у інших).

Усі названі вами якості допомагають нам комфортно жити серед людей, знаходити вихід з будь-яких життєвих ситуацій. Або ж вирішити конфлікт. Наші вчинки характеризують нас самих. Як і в чому характеризують, давайте визначимо разом, розглянувши конкретні ситуації. Вирішіть їх і зробіть висновок, закінчив думку: «Щоб добре жилося серед людей, необхідно...»

Кожна група отримує свою ситуацію і висловлює свою думку. Вчитель висновок кожної групи записує на дошці. Для кожної групи рекомендує самовправу.

 

Ситуація 1.

Сергій поспішав додому після тренування. Несподівано на дорозі його увагу привернув мобільний телефон. Він дуже зрадів такій знахідці, підняв її, а в голову прийшла думка: «Ось і подарунок для тата на день народження».

Які особистісні якості проявились у Сергія?

Самовправа.

Подумай, чи не занадто ти поблажливий сам до себе. Чи не поспішаєш ти придумати сто причин для виправдання, коли говориш одне, а робиш інше?

 

Ситуація 2.

Учитель захворів, і на заміну в клас прийшов його колега. Урок почався перевірки домашнього завдання, але всі учні, змовившись, сказали, що не готові відповідати з даної теми, бо цей матеріал ще не вивчали. І тоді новий учитель, у збиток програми, повторно пояснив цю тему.

Які якості проявились у всіх учнів?

Самовправа.

Подумай, що необхідно виховати в собі самому, щоб чинити так, як треба. Спитай у себе відверто, чи завжди у тебе «шпага чесності» готова до бою? І не треба захищати самого себе.

 

Ситуація 3.

Ви стали свідком того, що над вашим однокласником насміхаються хлопці з інших класів, користуючись його наївністю, довірливістю. Як ви станете поводитись у цій ситуації?

Самовправа.

Стався до себе і до своїх друзів критично. Чи завжди ти і твої друзі можуть відстояти свою честь? Не бійся добрих поривань. Вчись жити серед людей і для людей.

 

Вчитель:

Проаналізувавши ситуації, можемо зробити висновок, що поведінка людини завжди залежить від його моральних якостей. Не випадково в народі говорять: «Посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер - пожнеш долю».

А зараз наступне завдання для груп. Пропоную вам написати віршовані «Правила гідної поведінки від учнів 8 класу». Над цим завданням я пропоную попрацювати і нашим гостям.

Правила гідної поведінки від учнів 8 класу.

не відповідай

не помічай

проганяй

зберігай.

Правила гідної поведінки від учнів 8 класу.

не помічай

пробачай

пожалій

зігрій.

Правила гідної поведінки від учнів 8 класу.

пробачай

не звертай

посміхнись

поділись.

 

Ви добре справились з завданням. Але над цим завданням працювали й

наші гості. Давайте послухаємо їхні варіанти правил.

 

Милосердя, доброта, співчуття, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати, допомогти в горі чи біді, чесність - це кращі якості людини. Мені дуже хотілося б, щоб вони були притаманні й вам, щоб ви виросли високоморальними людьми.

            А  зараз  я   пропоную   вам   скласти  розповідь   про  себе,   але   про  себе  у майбутньому.   Уявіть   себе   дорослими.   Ваші  розповіді   я   збережу,   до   них   ми повернемося в 11 класі і порівняємо, як змінилися ваші думки і мрії за ці роки. Вчитель роздає заготовки листів.

 

          В   майбутньому   я,   звичайно,   буду__________________________

людиною. _______________ людиною - це означає__________________________________________________
______________________________________________________________________

Я буду працювати_____________________________________________

На   роботі   я   буду   намагатися   працювати   так,   щоб   людям   зі   мною   було
__________________.      А     для      цього     важливо     пам'ятати      про    те, що              _______________________________________________

У   мене   буде   _____________   сім'я.   Я   хочу,   щоб   відносини   між   всіма__________________________________________________________________

В       своїй  поведінці з ними я  буду______________________________________

Особливу увагу, турботу я буду приділяти____________________________________________ , тому що____________________________________________________________.

У мене будуть друзі, з якими я________________________________.

Але     головне,     до     чого     я     буду     прагнути     у     майбутньому,     -      це

______________________________________________________________________
______________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________, 8 кл.

Вчитель:

Можливо, хтось з вас хоче прочитати свій лист?

Закінчити сьогоднішню розмову з вами я хочу словами Стендаля, які, по суті, об'єднують все вами сьогодні сказане: «Щоб добре жити серед людей, не треба жити для себе». Людина повинна жити для людини!

Будьмо милосердними, не скупімося на добро, поспішаймо його творити. А ще всім серцем любіть свою землю, своє коріння.

Учень: Моє село не вмерло і не вмре! —

Тут кожен дім — поезія у прозі.

Живлюща сила напува мене,

Як тільки стану на своїм порозі.

Тут на грядках ростуть кущі поем

І стигнуть на гілках добірні вірші...

Найменша квітка й дерево — тотем.

Щодня і схід, і захід сонця — віщі.

Сиваське - це моє село —

Його так предки називали невідомі.

Не стань коротка, пам'яте моя,

Вертай мене з усіх усюд — додому

Короткою дорогою — в Едем,

У купіль із жасмину й матіоли...

Моє село не вмерло і не вмре — ніколи!

Вчитель:

Хай нове тисячоліття стане тисячоліттям душі й серця. Дуже хочеться, щоб панівною була мода не тільки в одязі, а були «моди» в житті і такі, про які говорить Любов Забашта в поезії «Моди».

Є моди на зачіски,

На гострі носки в черевиках,

На декольте, на сукні

І на короткі штанці,

На плечі — вузенькі і широкі,

На вуха малі і великі,

І навіть на форму браслета

На ніжній дівочій руці.

І ми, незалежні, зайняті завжди ділом,

Хоч пізно, а все ж плетемося

У моди тієї в хвості.

Та тільки, правду кажучи, я б дуже хотіла,

Щоб стали навік панівними моди в житті:

Моди на світлі душі,

На прямоту, на сердечність,

На серце, повне щедрот...

А ще, скажімо, мода

На щиру людську бентежність.

На вічний дух непокори

До скритих лакуз і підлот.