Година спілкування "Без сім'ї нема щастя на землі"

Година спілкування учнів та батьків 11 класу.

Тема.

Без сім’ї – нема щастя на землі.

Мета.

Зміцнювати підсвідомий зв'язок «батьки-діти», нагадати батькам про перші роки життя їхніх дітей з метою поновлення уваги до особистого світу дитини, до взаємодовіри, до відвертого спілкування, світу захоплень дітей. Розвивати у дітей естетичний, етичний смак і уважність до оточуючих. Продовжувати формувати дитячий колектив, дружні стосунки між учнями та батьками.

Попередня робота.

 Проведено анкетування для дітей та батьків, діти виготовили символічні герби батьків, у спеціально придбані рамки вклали сімейні фото, написали батькам свої побажання.

Присутні.

Батьки, діти, гості.

Хід заходу.

Вступне слово вчителя.

Сім’я – святиня людського духу, благородних людських почуттів, кохання, вірності, любові, піклування. Сім’я – це невмируща хранителька звичаїв і традицій предків. Людина – є смертною, але рід, родина, народ – безсмертні.  І у нашого народу, як і в усіх народів світу, здавна живе добра і благородна традиція: підтримувати теплі родинні взаємини, долати разом незгоди. І все це робиться насамперед заради дітей, щоб виховати в них кращі родинні почуття.

( Учениця читає вірш «Мій отчий дім».)

Родинний дім – це ті стіни, які обігрівають нас у люті морози і холод від негоди, дають прохолоду і захист у літню спеку, можливість наодинці побути із собою і відчути плече підтримки всієї сім’ї. А скільки на цих стінах фотографій, особливо на стінах бабусиної хати. Вони завжди висять або розташовані на найвидніших місцях. Шановні батьки я хочу, щоб нашу сьогоднішню розмову супроводжували ваші сімейні світлини, саме тому діти приготували вам такі сюрпризи – вони дібрали по одній світлині і обрамили їх. Пропоную вам відгадати: що саме зображено на них.

(Відповіді батьків та порівняння здогадок. Вчитель по черзі виставляє світлини на стіл застелений білою скатертиною і включає настільну лампу поряд –символ сімейного затишку.)

Отже тепер, коли з нами вся ваша родина, давайте трохи помандруємо сторінками нашого сімейного журналу. Відкриємо першу сторінку журналу і пригадаємо рік 1990.

Сторінку першу відкриваю

І рік чудовий пригадаю,

Коли до вас в сім’ю здалека

Принесли діточок лелеки.

Це був щасливий дев’яносто шостий рік,

Коли почався дітям лік.

Хтось вибрав осінь, а хтось літо

Зимові і весняні є в нас діти.

Тож історії почуть пора

Як щаслива мама й гордий тато

Вперше зустрічали немовля.

Шановні батьки чи не пригадаєте для дітей такі цікаві моменти їхнього життя:

• Яка була погода на вулиці в день народження дитини.
• Який це був день тижня (Аліна К. – субота, Саша Л. та Віталіна Ж. – п’ятниця, Аліна Г. – середа, Толя Є. та Ірина Т.- понеділок, Андрій Л. – вівторок.)?
• Чи дошкуляв криком вночі малюк? Хто частіше до нього вставав?
• Від знайомих, як годиться,

Летять вітання аж по вінця

Та новий клопіт батькам мати:

Як дитя своє назвати?

Тут треба добре міркувати,

Аби ім’я достойне дати,

Бо «як ви яхту назвете,

То так вона і попливе»

Та це вже точно знаю я –

Людину красить не ім’я.

Людину красять вчинки

Й достойна поведінка.

Запитання дітям : чи знаєте ви хто вас так назвав і що означає ваше ім’я? (Відповіді дітей та уточнення з боку батьків.)

Відкриваємо другу сторінку нашого неписаного журналу «Батьки».

 (Учні читають вірші про маму і тата.)

Батько і мати – найдорожчі кожному із нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, збагачують наш розум, вкладають у наші уста добрі слова. Недарма ці образи споетизовані у віршах, оспівані у музичних творах, прославлені у казках і легендах.

Шановні батьки діти теж хотіли творчо вас змалювати, вони виготовили ваші речові портрети, тож вам нічого не залишається як упізнати себе по чотирьох речах, що зображені на символічних картинах. (Батьки роздивляються «картини», виготовлені руками учнів, на яких є 4 речі, що найбільш характеризують людину та здогадуються чий то «портрет»).

А тепер, діти, розкажіть чи знаєте ви в які ігри грали ваші батьки.

(Розповіді від Гавриш А., Ліщинського С.)

А хто розповість цікаву історію з дитинства своїх батьків?

(Розповідає Титаренко Л.)

Батьки знають, що найважча робота – це виховання дитини. Тут не важливих речей не буває, недарма А. С. Макаренко говорив, що батьки навіть тоді виховують своїх дітей, коли їх немає вдома. Тож недарма народ склав такі правильні прислів’я про виховання. Допоможіть батьки і діти закінчити народну мудрість. (Вчитель зачитує початок прислів’я, а гості доповнюють кінець)

• Без дітей – горе, а з дітьми вдвоє.
• Від малих дітей болить голова, а від великих – серце.
• Дитина до семи літ правду каже.
• Добрі діти батькам – вінець, а злі – кінець.
• Добрі діти – їдять кашу, а злі – серце і душу нашу.
• Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.
• Як мала дитина – не виспишся, підросте -  не наїсишся, а виросте – не одягнешся.
• Чужий син дурний – сміх, а свій дурний – плач.
• Діти, як квіти – поливай, то ростимуть.

Так, діти , як гриби ростуть.

Роки, куди ви, зупиніться!

Вже юнаки й дівчата тут

Сидять ви тільки подивіться!

А ми продовжуємо гортати сторінки нашого журналу. На черзі сторінка «Дитина».

Для кожного батька його дитина найкраща, найрозумніша, найніжніша. Але в народі кажуть «не хвали свою дитину – хай люди її похвалять». Просимо дітей і батьків пригадати чи робили щось їхні діти таке, що викликало захоплення і гордість за них і впевненість, що дитина достойне місце займе в суспільстві.

(Розповідь Живицької В., …)

Просимо батьків пригадати кумедні історії з поки що неісторичного життя їх дітей, які нові слова вимовляли ваші діти, як тільки починали говорити.

(Спогади батьків)

Ну що ж у нас вже є сім’я –

 велика, дружна є родина,

 у кожній є свої свята,

та й для застілля є година.

Ось і підійшов час для останньої сторінки нашого журналу – «Сім’я». В багатьох сім’ях є цікаві родинні свята, їх святкують по-особливому, вони зближують і згуртовують родину. Розкажіть про цікаві сімейні традиції. (Розповідь Кропивницької А. про власне сімейне свято).

Частина дітей принесли сьогодні сімейні колекції, які уособлюють сімейне заняття, улюблену справу для всіх членів родини. (Розповідь Ліщинського С. про колекціонування старих монет і грошей, Тернавського Є. про колекціювання ґудзиків, Кропивницької А. про збір статуеток.)

А на завершення нашого спілкування ми приготували сюрпризи для батьків. Це скромні подарунки, виготовлені руками дітей та листи-побажання до батьків, де діти висловлюють свої побажання щодо вдосконалення сім’ї: щоб вони хотіли, щоб з’явилось у сім’ї , а що зникло назавжди, адже, яка б хороша не була сім’я – немає меж для її вдосконалення. Разом з тим батьки писали анкети про своїх дітей, тож дамо дітям можливість познайомитись з батьківськими побажаннями.

(Діти та батьки обмінюються подарунками, листами, анкетами. Читають та дякують один одному на доброму слові.)