Тема. «Діти єднають Україну»
Мета: поглибити знання учнів про куточки України; формувати в учнів
громадянську компетенцію, поняття мужності, патріотизму, національної свідомості; розвивати зв’язне мовлення, мислення, увагу, пам’ять; збагачувати словниковий запас, вміння висловлювати свої думки; розвивати творчість, креативність; поповнювати учнів новим багажем знань про Україну; виховувати почуття прекрасного, любов до рідного краю, патріотизм.
1. Є край, де найкращі у світіпісні
І цвітомчарує калина,
Де сонечковпершевсміхнулосьмені
Цедіммій – моя (Україна).
2. Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна — найкраща у світі!
Моя Україна — целіс і озерця,
Безмежні степи і чарівніджерельця.
3. Красивіпейзажі і горивисокі,
Маленькіструмочки і рікиглибокі.
Містастаровинні і замки прекрасні,
Великібудови і дужесучасні.
4. Садичарівні, мальовничії села,
Моя Україна — цепісня весела.
Цещира, багата, як світ, їїмова,
Крилата, такамелодійна, чудова!
5. Її обереги — верба і калина.
Найкраща у світі — моя Україна.
Бо нам найріднішаВітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не кохати!?
6. Моя Україна — козацькая слава!
Такаволелюбна і мирна держава.
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Босвіт перед нами, як мати, відкрила.
Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі — єдина.
Пісня про Україну
Єднайся, рідна Україно!
Єднайся, Північ, Південь, Захід, Схід!
Єднаймось, браття українці!
Поки живий вкраїнський рід!
Ви пам’ятайте, рідні браття –
Що сильні ми лише тоді,
Коли зіллємось воєдино,
Тоді загинуть вороги!
Єднайтесь, Львів, Донецьк і Крим!
Єднайсь, Луганськ, Тернопіль з ним!
Єднайся, рідна Україно!
Бо ми одна сім’я, РОДИНА!
Ми ж українці, браття всі!
Ми рідні всі, ми – земляки!
Бо рідна наша Україна –
Єдина наша Батьківщина!
Західна Україна. Я – Західна Україна!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
З іншого боку сцени виходить дівчина Східна Україна
Східна Україна . Я – Східна Україна!
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я - українка!
Західна Україна(з гордістю) Бо я – українка!
Чи можна забути ту пісню,що мати
Співала мені, коли я засинав?
Чи можна забути ту стежку до хати,
що босим колись протоптав?
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
І ріки-потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спрагла води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.
«Ой у лузі червона калина»(всі)
Розповідь легенди «Наша земля»
Бог створив нашу землю і почав роздавати її різним народам. Наші предки пізно спохватилися, і землі їм не дісталося. От вони прийшли до Бога, який в цей час молився. Через деякий час Бог озирнувся і запитав їх: – Чого ви прийшли до мене? Дізнавшись, що вони залишилися без землі, він запропонував їм чорну землю. – Ні. Ми не будемо там жити. Там уже живуть німці, французи, італійці, – сказали наші предки. – Ну тоді я дам вам землю, яку я залишив для раю. Там є все: річки, озера, пустелі, ліси, гори. Але пам’ятайте: якщо будете берегти цю землю, то вона буде ваша, а якщо ні – то ворога, – сказав Бог. Пішли предки наші на ту землю і оселилися там. А країну свою назвали Україною. І зараз ми живемо на тій самій райській землі. Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. Батьківщина – це земля, на якій ти народився, де народилися твої батьки, усі ми. Це тато і мама, це твої друзі, учителі. Це стежка, яка веде тебе до школи, птахи, які співають дзвінкоголосі пісні, – це твоя маленька Батьківщина. Батьківщина – це казки, які розповідала бабуся, це зелена травичка, це рідна мова, чарівна пісня, талановитий народ.
Сьогодні ми ще раз переконаємося, яка чудова, багата та унікальна рідна земля, перевіримо рівень наших знань про Україну та дізнаємося багато цікавого про нашу Батьківщину.
Сьогодні на годині спілкування ми будемо з вами вести мову про
чарівну, багату та щедру, нашу рідну землю, про неньку – Україну. Про те, щомир в Україні – запорука миру в Європі. Кожен з вас живе серед дорогих та близьких людей. Тато, матуся,брат, сестра, дідусь, бабуся, тітка. Вся ваша рідня становить ваш рід. Рід від роду – то народ України. Від любові до своєї родинипочинається любов до свого народу, до своєї держави.
От ми з вами і почнемо нашу дорогу до знань з найсвітлішого – з любові до рідного краю. Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку – це наша найдорожча у світі Батьківщина. Вона для кожного з нас одна, як і мама.
Вчитель: Що для вас є Україна? Що ви уявляєте промовляючи слово Україна?
На дошці напис Україна. Діти пишуть на аркушах паперу свої слова та прикріплюють їх
Гра «Моє слово про Україну»
Я не бував за дальніми морями,
Чужих доріг ніколи не топтав —
В своїм краю під буйними вітрами
Щасливим я і вільним виростав.
Мене ліси здоров'ям напували,
Коли бродив у їхній гущині,
Мені поля задумливо шептали
Свої ніким не співані пісні.
Коли не вмів ще й букваря читати,
Ходив, як кажуть, пішки під столом,
Любить людей мене навчила мати
І рідну землю, що б там не було.
Чужих країв ніколи я не бачив,
Принад не знаю їхніх і окрас,
Та вірю серцем щирим і гарячим:
Немаземлітакої, як у нас
ЛЕГЕНДА ПРО УКРАЇНУ
Коли це все було – ніхто не знає,
Але легенда так розповідає:
Надумав Бог про всіх подбати,
Талантами людей обдарувати.
Французам дав красу та елегантність,
А німцям – дисципліну та педантність.
Любов до моря дарував англійцям,
Росії – владність,
А голландцям – квіти.
Ну, як таким дарункам не радіти!
Підвівся Бог зі свого трону,
Вдоволено поправив він корону.
І тут побачив дівчину в куточку,
Одягнену у вишиту сорочку.
– Чом плачеш ти? Як звуть тебе, дитино?
Вона відповіла:
– Я – Україна.
А плачу, Боже, бо не бачу меж
Від пролитої крові і пожеж.
Чому, скажи мені, така зла доля?
В своїй землі немає правди й волі!
– Так от яка історія твоя!
Та тільки всі роздав таланти я,
Скоріше треба було підійти…
І тут дівчина вже хотіла йти,
Та Бог підняв правицю, зупинив.
І з дівчиною знов заговорив:
– Неоціненний скарб один я маю,
Уславить він тебе у світі, знаю.
Бери його та бережи.
Це – пісня.
Взяла дарунок, до грудей притисла
І понесла ту пісню по межі:
«Нам, Боже, Україну, збережи!».
Вчитель: Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща?
1 дитина: – До магазину, - там є цукерки.
2 дитина: – Ні, до школи, - там є діти.
3 дитина: – Ні, до річки, - там можна купатись.
4 дитина: – Ні, в садок, - там повно яблук та груш.
5 дитина: – Ні, у поле, - там простір широкий.
Вчитель: Але тут увійшла мама. Діти запитують її: (хором) - Яка стежка найкраща?
Вчитель: Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла...
Мати: - Додому, діти! До рідного дому!
Пісня про рідний дім
Гра – конкурс « Хто швидше промовить кінцівку прислів’я і закінчить речення»
Рідна сторона - мати, а чужа – … ( мачуха )
Людина без Батьківщини, що … ( пташка без пісні )
Та земля мила, де … ( мати народила)
Всюди добре, а … (дома краще)
Без верби і калини ( нема України)
За рідний край … ( життя віддай)
Тільки в ріднім краї… ( солов’ї співають)
Без верби і калини … (нема України)
Вікторина « Чи знаєш ти свою країну?»
*Назва нашої держави? (Україна)
*Столиця України? (Київ)
*Державна мова України (Українська)
* Які гори є на території України? (Кримські, Карпати)
*Основні кольори нашої прапору? (Синій і жовтий)
* Назвіть державні символи України. ( Герб, Гімн, Прапор України)
*Назвати рослини - символи України. (Верба і калина)
*Назвати обереги українського народу. (Віночок, рушник)
* Ім’я найвідомішого українського поета. (Тарас)
*Яка велика річка протікає на Україні? (Дніпро)
*Коли Україна здобула свою незалежність ( 24 серпня 1991 р)
* Частина світу, в якій знаходиться наша Батьківщина. (Європа)
* З чим українці зустрічають гостей? ( З хлібом - сіллю)
- Дякую, діти, за чудову роботу! Я вірю, що ви ростете справжніми патріотами нашої Батьківщини і обов’язково прославите її своїми добрими справами.
Але, нажаль, в Україні іде війна,точаться криваві бої. вирішується доля і майбутнє України. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі… Ми серцем і душею з тими, хто у ці дні боронить нашу свободу, пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього.
Бажанняворогів нашу державу роз’єднати на частинизмусилоукраїнськихпатріотіввідстоюватинезалежністьнашоїдержави. йдутьбойовідії. Діти не можутьнавчатися. Деякіпоїхалинавчатися в іншірегіониУкраїни.,за кордон. У боротьбі за незалежністьУкраїнивжезагинулодужебагатоїїсинів. Загинуливони за свободу, цілісність та єдністьнашоїдержави. Всі люди долучаються до того, щоб наблизити перемогу над ворогом. Звичайно, всі не можуть воювати. Тим більше ви. Але ми передаємо продукти воїнам на Схід, пишемо їм листи, теплі речі. Тобто надаємо свою посильну допомогу .
– Якщооб’єднати разом усіродини, всіх людей, якіживуть в Україні, то як тоді ми їхназвемо? – Народ. Народ України, український народ. Ми всі одна сім’я, повинніжити дружно. Кожне сердечко, мовлисточок на одному великому дереві в одному краю.
Діти, зараз візьміть сердечко, яке ви підготували і напишіть на ньому, чого б ви хотіли побажати рідній Вітчизні. (Наприклад: добра, миру, безпеки, процвітання, щастя, спокою, …) і по черзі прикріпіть своє сердечко по контуру до карти України, озвучуючи своє побажання.
- Давайте разом зігріємо теплотою своїх сердець нашу Батьківщину. На кожному серці напишіть побажання для нашої країни, і прикріпимо їх на карту України.
Ми будемодопомагати один одному, будемопідтримуватитоваришів, не будемосваритися, а будемоміцною і дружною великою українськоюшкільною родиною. Згодні? Яка гарна в ньомуУкраїна! Якщо наші серця будуть гріти Україну, то в нашій державі обов’язково все буде добре. Українціповинні бути єдиними та допомагатизавжди один одному не лише у нашій школі. Завжди, коли хтосьпроситимедопомоги – допоможіть, ніколи не насміхайтесь, творітьлише добро, тодідобро й до вас від людей повернеться. Запам’ятайте, любідіти: усе в світіповертається. Добро повернеться добром, усмішка – усмішкою, а зло вертається злом. Тому завждивартоставитись до людей так, як би вихотіли, що б ставились і до вас. Яківимолодці! Подивіться, яка гарна, уквітчана наша Батьківщина стала. А щобтакою гарною і чарівною вона була, кожен з вас маєщосьробити для неї. Як видумаєте, щосаме? Правильно! Любитирідний край, шанувати, робитиУкраїнукращою – не смітити, не руйнувати те, що створили люди й природа, а ще – жити у дружбі й мирі. Коли вивсі будете як одна велика дружня родина, виздолаєтеусітруднощі, усінегаразди.
Ведучий Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності. Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.
Хвилина мовчання.
Ведуча 1.Ми молоде покоління незалежної України віримо, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.
Учень 4 Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно,
Моя Батьківщино!
Ведуча Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
Бо ти у нас одна – єдина,-
Писав в своїх віршах Тарас.
Молюсь, - казав він, щоб у тебе
Не було між людьми війни
Щоб завжди було небо чисте
На нашій стомленій землі.
Молитва за Україну
КРАЇНА МОЯ — Україна-
Мої нескінченні дороги
Сплелися, мов доля моя,
Я знову вернув до порога,
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно,
Ще пращурів пам’ять жива,
Знайома тут кожна стежина,
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно,
Злітає, як птах у блакить,
А мова твоя солов’їна
У кожній оселі звучить.
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світупромінням
Тиїїосіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистійлюбові до краю
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всісвої ласки - щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю,
Дай йому долю,
Дай доброго світу.
Щастя дай, Боже, народу
І Многая, Многая Літа!
1