Година спілкування "Ми нащадки козацького роду"

Година спілкування на тему:

 "Ми нащадки козацького роду"

  Вихователь                      Савчук Наталія           

                     Миколаївна

КЗ « Шполянська санаторна школа ЧОР»

                  Шпола 2020 р.

Тема: «Ми нащадки козацького роду»

Мета: ознайомити дітей з історією виникнення козацтва та особливістю свята Покрови;розвивати знання дітей про Запорізьку Січ, козаків, їх побут, звичаї, традиції; роз­вивати інтерес до історії України, виховувати гордість за своїх предків; виховувати у дітей шанобливе ставлення до запорізьких козаків, спонукати до наслідування їх кращих рис.

Обладнання:  відеопрезентація, горщик з стравами, картки з висловами,торбинки з рисами козаків,чорна фарба,2 шарфи,карта України.

Хід заняття

Вихователь: 

Сьогодні ми заняття починаєм,

Де про славу козацьку згадаєм,

Аби не забути історію роду,

Аби бути гідним свого народу.

Тому наша година  спілкування має назву  «Ми діти козацького роду»

А почнемо її ми такими словами:

«Хто ти, хлопчику маленький ?

-Українець молоденький.

Хто ти, дівчинко маленька?

-Українка молоденька.

У якій живеш країні?

-В незалежній Україні.

Який герб в твоїй державі?

-Тризуб золотий у славі.

Що для тебе Україна?

-Моя рідна Батьківщина.

Як здобута її воля?

-В боях лютих серед поля…

Вступне слово вихователя.

У кожного народу є своя свята і рідна, Богом дана земля, тому її захист – це головний обов’язок народу. Для нас такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь.Часом вона зазнавала нападів татар і турків,була під гнітом Польщі та Росії. Тому  будемо шанувати героїчну історію нашого народу.

14 ЖОВТНЯ ми відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці, також в Україні - це День захисника Вітчизни. З недавніх пір  свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.

Як пов’язані ці свята?

 Козаки вважали Пресвяту Богородицю своєю покровителькою і заступницею. Саме тому на Січі була заснована церква Святої Покрови. І куди б не заносила доля козаків, завжди був з ними образ Пресвятої Покрови.А так як  козаки вели запеклу боротьбу  за незалежність нашої держави,то це свято пов’язане і з Днем захисника Вітчизни.

Оголошення теми і мети години спілкування.

  Ми є нащадками нашого славного козацького роду,і  в наших жилах теж тече кров сміливих, відважних, розумних та вільних козаків.

Тому і тема нашої години спілкування сьогодні має назву: «Ми нащадки козацького роду».

А поговоримо ми про виникнення козацтва,звичаї ,традиції та побут  козаків.Дізнаємось,які риси були притаманні козакам та шукатимемо і розвиватимемо ці риси в собі, як нащадків козацького роду.

1 . Ми любимо сонце і квіти

І сонце нам шле свій привіт.

Ми — роду козацького діти,

Землі української цвіт.

2 . В яку б не пішли ми дорогу,

Ти, пісне, над нами злітай,

Крокуючи гордо і в ногу,

Ми славимо рідний наш край.

Розповідь вихователя про виникнення козацтва.

 Слово «козак» – означає «вільна людина».Спочатку це були люди,які йшли у Дике Поле для ловів і рибальства та на боротьбу з татарами. Щоб захищатися від нападників, козаки будували невеликі дерев'яні укріплення, які називали «січами»,а там жили в куренях- козацьких будівлях. Пізніше на Запоріжжя почала прямувати багата молодь -шляхта, щоб зажити буйним,напівдиким життям та здобути славу в боротьбі з татарами. Згодом вони об’ єдналися в одну Запорізьку Січ. У Січі був отаман та січова рада, яка вирішувала найголовніші питання життя козаків. Головним у козаків був гетьман, ознакою його влади була булава.Першим українським гетьманом був    Дмитро Вишневецький,який заснував на о.Малій Хортиці оборонний замок у боротьбі проти татар. Головною справою козаків були військові походи та захист рідної землі від ворогів.

Розповідь вихователя про риси козаків.

Які ж були козаки?

   1.Дуже цінувалася така риса ,як гостинність.До козаків у курінь могла зайти будь- яка людина і жити ,їсти з ним без ніяких розпитів.І ніхто не смів сказати старій людині: «Ти даремно їси хліб».

2.Запорізькі козаки були справжніми друзями,вірними братами один одному. Козак мав потребу у вірному товаришеві, що міг би вчасно подати йому допомогу або усунути від нього непередбачену небезпеку. Отак два козаки, зовсім чужі один одному, приходили до думки побрататися між собою з метою піклуватися, визволяти й навіть жертвувати життям один за одного, якщо в тім буде потреба. А для того, щоб дружба мала чинність закону між побратимами, вони відправлялися в церкву й там скріпляли офіційно побратимство. Не даремно у них була заповідь:»Сам помирай,а товариша виручай». Обдурити один одного вважалося великим гріхом-і каралося смертю.

3.Також козаки дуже любили свободу,через що їм краще було померти,ніж зазнати ганебного рабства.І дуже поважали старих,заслужених воїнів.

4.На Січі панувала така чесність і така безпека, що приїжджі з товарами чи за товарами, чи за якимись іншими справами люди не боялися й волосини втратити зі своєї голови. Можна було на вулиці залишити свої гроші, не боячись, що їх украдуть. Будь-який злочин проти чиєїсь чесності, гостя чи січового мешканця негайно карали смертю

5.Для того щоб налякати ворога, запорожці нерідко самі поширювали про свою силу й непереможність неймовірні чутки, змушуючи й інших вірити в це. Казали, наприклад, що серед них завжди були так звані «характерники», котрих ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали. Такі «характерники» могли відмикати замки без ключів, плавати човном по підлозі, як по морських хвилях, переправлятися через ріки на повстині чи рогожі, брати голими руками розпечені ядра, бачити на кілька верстов навколо себе, жити на дні ріки, залазити й вилазити з міцно зав'язаних чи навіть зашитих мішків, «перекидатися» на котів, перетворювати людей на кущі, вершників на птахів, залазити у звичайне відро й пливти в ньому під водою сотні й тисячі верстов.

6. Любили козаки і жартувати.Цією рисою запорізьких козаків частково пояснюються й ті дивні прізвиська, котрі вони давали новачкам, що приходили в Січ:  Півтора-кожуха, Непийпиво, Неїжмак, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст, Держи-хвістпістолем тощо. Людину малого зросту вони, в силу свого гумору, називали Махиною, великого зросту - Малютою, шибеника - Святошею, лінивого - Доброволею, незграбного - Черепахою; хто у них спалив курінь, той Палій, хто схожий на перепічку, той Корж, хто високий і тримається прямо, той Товкач.

Таким чином багато українських прізвищ виникло в часи козаччини.До козацьких часів прізвища мали лише купці,бояри ,князі,тобто багаті люди.

7.Будучи високими цінувальниками пісень, дум і рідної музики, запорожці любили послухати сліпців-кобзарів, нерідко самі складали пісні та думи й самі бралися за кобзу.

Фізхвилинка під пісню «Соколи»

Вправа»Збери в торбинки  риси козаків».

А тепер складемо риси козаків у торбинку.Риси притаманні козакам покладемо у світлу торбинку,а риси яких цуралися козаки у- темну,щоб потім їх не мати ,адже ми нащадки козацького роду.

Вихователь:  Діти,а який одяг носили козаки?

Основний одяг козака - шаровари, шапка, груба вишита сорочка, широкий пояс. За поясом козаки також носили пістолі і люльку, а до пояса на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом. Загалом запорізький одяг мав ту перевагу, що не сковував рухів людини й був пристосованим до  клімату країни.

- Діти,а як називається чуб на голові козака? (Оселедець) .

Вправа «Збери козака» (Збери аплікацію на дошці)

Розповідь вихователя про люльку

Образ козака складно уявити без люльки. І жителі Січі справді були небайдужими до куріння. Проте легеневі захворювання серед козаків були дуже рідкісними, адже, по-перше, вони ніколи не курили в хаті, у курені та навіть у землянці. Таким чином дим не «їв» їм легені у зачинених приміщеннях. Але головна таємниця крилася в суміші трав, якою заправляли люльки: полин, деревій, чебрець, будяк, сухе листя валеріани, м’ята, борщівник. Чистий турецький тютюн був на той час вельми дорогим, та й з’явився він в Україні лише у середині XVI століття. Оскільки тютюн був дефіцитом, то, як правило, він був лише додатком до суміші трав.

Вправа «Звари куліш».

Основною стравою у козаків був куліш. І зараз ми спробуємо його  приготувати.

(Діти вибирають продукти і кладуть їх до казанка).

А хто знає,що ще любили козаки?

Бесіда про те,що  їли козаки.

Звичними речами для козацького раціону були гарбузове насіння та «жуйка». Сире підсушене насіння, багате на цинк та мідь, служило очисником організму. А жуйки були, так би мовити, природними — бджолиний віск із стільниковим медом, клеї з патьоків вишні, черемхи, терену, горобини, диких груш і яблунь. Таким чином не знали січовики ні карієсу, ні інших хвороб зубів та ясен.
Досить уживаною загалом у народній, не тільки козацькій, медицині була так звана ковальська вода. Технологія її «виробництва» досить специфічна: загартовуючи шаблі, ковалі занурювали метал у воду, яку після цієї процедури використовували як лікарський засіб. «Ковальською водою» поїли знесилених, тяжкопоранених, тих, хто втратив багато крові. Ту ж воду, з домішками ржі, використовували для позбавлення від болю в печінці. На ній же, ще гарячій, робили трав’яні настої.
 

А найпоширенішим напоєм у козаків був узвар.До казанка клали гілочки верби,липи,калини,дуба,осики та інші трави :звіробій ,полин та ін.Узвар не закипав,а млів у гарячому попелі і таким чином зберігав вітаміни та цілющі властивості.Таким чином козаки майже ніколи не помирарали від хворб ,а тільки в бою,або доживали до глибокої смерті.

 Вправа»Асоціація»

А чим займалися козаки у вільний час спробуємо вгадати.Я буду називати речі,а ви  називатимете ремесло(гроші-торгівля,худоба-пасли худобу,кобза-співали думи,заєць-мисливство,риба-рибальство) А ще козаки любили розважатися і грати у різні ігри .

Гра «Вгадай по голосу»

Вчитель: Діти, як ви гадаєте, а як козаки впізнавали один одного в темряві?

Вони впізнавали один одного по голосу. Давайте ми спробуємо впізнати свого друга по голосу.

Я позав’язую вам по одному очі, а ви по голосу повинні впізнати, хто сказав фразу «Ми веселі козачата»

Гра»Козацькі вуса»

А ще козаки любили жартувати.І зараз пограємо у гру»Козацькі вуса»(4осіб)

Вихователь: Козаки були розумними та кмітливими, а також швидко знаходили вихід у складних ситуаціях. Давайте і ми з вами позмагаємось у швидкості і кмітливості.І зараз ми дізнаємось,які заповіді мали козаки.

Пограєм у гру «Знайди пару».

1.Честь і добре ім’я для козака-дорожчі за життя.

2.Козаки всі рівні у правах .Немає ні князя,ні раба,але всі раби Божі.

3.По тобі судять про все козацтво і народ твій.

4.Дотримуй слова. Слово козака багато важить.

5.Сам помирай,а товариша виручай.

6.Поважай старших,шануй старість.

7.Будь працьовитий,не ледарюй.

Вихователь: Ви гідно впоралися з усіма завданнями і не посоромили звання нащадків славних українських козаків.

1 .Українка я маленька,
Україна — моя ненька,
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.

2. Українець я маленький.
Україна — край рідненький.
Вірний син я свого роду
Українського народу.

Пісня «Я маленький козак»

Музичне відео про козаків

Домашнє завдання

Намалювати козака в побуті.

Вихователь

  Діти,пам ' ятайте, що ви є нащадками славного козацького роду. То ж любіть Україну, шануйте її народ і себе. Виростайте здоровими, сильними, мужніми. Хай кожен із вас своїми добрими ділами показує, що ви є нащадками козацького роду !