Година спілкування на тему: "Вивчай, люби, оберігай!"

Година спілкування на тему:

Вивчай, люби, оберігай!

Мета: Ознайомити дітей з поезіями, у яких уславлюється краса природи і людських вчинків.

Розширювати та збагачувати знання учнів про природу та довкілля, про те що обов’язок кожної людини є охорона рідного краю. Вчити милуватися чарівним світом навколо себе.

Розглядати захоплення рідним краєм у поезії. Розбудити в дитячих душах співчуття до «братів наших менших»; навчати бачити прекрасне в кожній квіточці, в кожному метелику чи багряному листочку. Удосконалювати вміння інтонувати вірші відповідно до зображених почуттів, сприяти розвитку пізнавального інтересу третьокласників.

Розвивати інтерес до збереження багатств природи. Виховувати бережливе ставлення до чарівної природи , та бажання примножувати її багатства.

Хід заняття

І. Розповідь учителя.

(Звучить мелодія: спів птахів, шелест дерев, шум води.)

Давайте будем все оберігати:

Джерела, ріки, квіточки малі.

Любить всім серцем й завжди пам’ятати,

Що ми є часточка природи на Землі.

Отже тема нашої години спілкування: «Вивчай, люби, оберігай!». А що саме  повинні берегти ми дізнаємось розгадавши кросворд.

1. У садочку, понад тином,

Я зробив йому хатину,

Він навколо обдивився,

Політав і оселився. (Шпак)

2. Довгі ноги, довгий ніс,

Прилетів – обід приніс:

Смачних жабенят

Для своїх малят. (Журавель)

3. Прийшла кума із довгим віником,

На бесіду із нашим півником.

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

4. Хто навесні сережками прикрашається? (Береза)
5. Що то за птах, що в чужі гнізда свої яйця кладе? (Зозуля)
6. Вірно людям я служу,

Їм дерева сторожу,

Дзьоб міцний і довгий маю,

Шкідників ним добуваю. (Дятел)

7. У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина).

 

	Ш	П	А	К
Ж	У	Р	А	В	Е	Л	Ь
	Л	И	С	И	Ц	Я
Б	Е	Р	Е	З	А
	З	О	З	У	Л	Я
		Д	Я	Т	Е	Л
	К	А	Л	И	Н	А

На сьогоднішньому занятті ми будемо говорити про охорону природи та довкілля нашої рідної Землі. Будемо вчитися і милуватися чарівним світом довкола нас.

А хто з вас знає що таке природа?

Природа – це все що ми бачимо, чуємо, відчуваємо все що ми використовуємо в житті, праці, навчанні.

Природа – це джерело краси, вона викликає в нас почуття радості, щирого захоплення.

Природа – це джерело доброти. Піклування про неї робить людину доброю та благороднішою

ІІ. Читання віршів.

(Учні декламують вірші, або вчитель читає вибірково).

Не рви, дитино, квіточку, не треба.

Не рви, дитино, квіточку, не треба.

Вона радіє сонечку й весні,

А їй радіє синьооке небо

Й хмарки біляві, ніжні і ясні.

Вона прийшла, щоб радість передати,

Щоб прикрашати поле і ліси.

Красою любих діток забавляти,

Збирати ніжні крапельки роси.

А потім ними пташку напоїти,

Щоб та співала радісних пісень.

То ж хай цвітуть на білім світі квіти

І радують усіх нас кожен день.

Люби свій край

Люби свій край, моя дитино

Бо тут з'явився ти на світ.

Це місце зветься Україна

І тут почнеш ти свій політ.

Тут пісня мами колискова,

Чарівна казка перед сном.

І наймиліша рідна мова,

Калина й мальви під вікном.

А на високій тополині

Лелеча лагідна сім'я

І небеса високі, сині,

І ніжна пісня солов'я..

Люби свій край, моя дитино,

Тут з-під верби джерельце б'є,

А край наш рідний, Україна –

Це найдорожче, що в нас є.

 

Учись любити

Учись любити все навколо себе:

Траву і квіти, кущик, деревце.

Жучка і пташку, і блакитне небо,

І синьооке чисте джерельце.

Усе прийшло на білий світ, щоб жити, 

Щоб дарувати радість і красу.

Учися дивуватись і любити

Чистеньку, мов перлиночка, росу.

Поглянь на світ – це дивовижна казка!

А квіти – це, мабуть, душа землі.

У кожній з них струмить любов і ласка, 

Вони неначе діточки малі.

Яка земля! Чарівна, пречудова!

Вона нам мати. Ми – її дитя!

Летить на землю весняна обнова,

Бурлить, вирує на землі життя!

 

Безмежний світ

Такий цікавий світ безмежний, 

Багато в нім загадок є.

Десь вовк ступає обережний,

А лось з ріки водичку п'є.

От вранці соловей співає

Весняну пісеньку свою,

А білка сонечко стрічає,

Стрибає весело в гаю.

Летять метелики на квіти, 

Гуде бджолиний дружний рій.

І дивляться на все це діти, 

Бо загадковий світ такий,

Що хочеться його пізнати

Він стільки радості несе!

І діти прагнуть розгадати 

І вивчити у світі все.

Надія Красоткіна.

Шипшина важко віддає плоди

Шипшина важко віддає плоди, 

Вона людей хапає за рукава.

Вона кричить:

Людино, підожди!

О, підожди, людино, будь ласкава. 

Не всі, не всі, хоч ягідку залиш!

Одна пташина так мене просила!

Я ж тут для всіх,

А не для тебе лиш.

І просто осінь, щоб була красива.

Ліна Костенко.

 

ІІІ. Захист проектів.

Світ навколо тебе дуже цікавий та привабливий і ти живеш у ньому, як у рідному домі бо ти теж частинка цієї природи. А щоб тобі було затишно і добре треба поводити себе мудро, оберігати довкілля, бо без нього ми не можемо жити. Треба допомагати природі відновлювати свої сили. І сьогодні ви підготували груповий проект, в якому показано, які тварини і рослини потребують від нас особливої допомоги.

Групова робота. Кожна група дітей підготувала свій проект, (кожен учень готував малюнок живої істоти та інформацію про неї).

Захист проекту «Червона книга України».

І група – проект «Тварини»

ІІ група – проект «Птахи»

ІІІ група – проект «Рослини»

Ці три частини ми об'єднаємо у спільний груповий проект нашого класу під назвою «Червона книга України».

IV. Фізкультхвилинка.

Звучить пісня «Це край, де я родилась і живу».

Діти співають і танцюють.

 

V.  Робота над оповіданням В. Сухомлинського.

Соловей і Жук

У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.

А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів.

Соловей припинив свою пісню та й каже:

— Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.

Жук гідно відповів:

— Ні, Солов'ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов'я.

— Ну й мудрець! — всміхнувся Соловей.— Виходить, що й ти потрібен людям? Ось запитаємо дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто ні.

Полетіли Соловей і Жук до дівчинки та й питають:

— Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі — Солов'я чи Жука?

— Хай собі будуть і Соловей, і Жук,— відповіла дівчинка. Тоді подумала й додала: — Як же можна без Жука?

Запитання до тексту:

• Хто більше потрібний Соловей чи Жук? Чому?
• Який висновок ви можете зробити з цього оповідання?

VI. Джерела народної мудрості.

Ви підготували прислів'я та приказки про захист природи і ми визначимо яка група краще справиться з завданням.

Змагання між командами.

Конкурс «Хто назве більше прислів'їв та приказок про природу!»

Прислів'я та приказки:

Без кривих і скрипучих дерев лісу не буває.

Дай землі, то й вона тобі дасть.

Соловейко не співає, коли їсти він не має.

Не потрібна солов'ю золота клітка, краще зелена вітка.

І собака чує, хто його годує.

Лісу без вовка не буває.

Де багато пташок, там нема комашок.

Голод гонить вовка з лісу.

Де багато пташок, там нема комашок.

Дерево криве, та яблука солодкі.

Одне дерево – ще не ліс.

Де верба, там і вода.

Маленька пташка, та гострий дзьобик.

Де лелека водиться, там щастя родиться.

У ведмедя десять пісень і всі про мед.

Вовк лисиці не рідня, та повадка одна.

Не зігнешся до землі, то й гриба не знайдеш.

 

VII. Iнсценiзацiя «Серце матерi»

Звучить весела мелодiя. Дiвчинка в костюмi пташки дiстає з гнiзда яєчко, роздивляється його й нiжно кладе назад.

П т а ш к а

От я й дочекалася свiтлого дня:

Шкарлупу сьогоднi проб’є пташеня!

Незабаром вийдугь на свiт дитинчата мої,

Буде щастя і радiсть у нашiй сiм’ї!

Мої любi! На хвильку залишу я вас,

Вашiй мамi водицi напитися час.

Пташка знову бере два яйця, цiлує їх, кладе до гнiздечка і, змахуючи руками-«крильми», вiддаляється. Звучить музика. До гнiзда прямують хлопчик i дiвчинка. У дiвчинки в руках букетик квiтiв.

Дiвчинка

Он пташка злетiла! Там, певно, гнiздечко...

Так, дiйсно! Дивись, тут маленькi яєчка!

Гарненькi якi! Я вiзьму їх собi,

Як хочеш, одне подарую тобi.

(Дає одне хлопчиковi.)

П т а ш к а (швидко повертається і розпачливо змахує руками)

Залиште яєчка! Куди ж ви, куди?!

Ну хто мiг чекати такої бiди?!

То ж дiти мої! То надiя моя!

Вiддайте, благаю! Благаю вас я!

 

Д i в ч и н к а (озираючись на пташку)

Кумедна пташина! До нас причепилась...

За нами летить.. Ой, яєчко, розбилось...

(Озирається на пташку, впускає яєчко додолу. Пташка, опустивши крила, сiдає, бiдкається.)

Х л о п ч и к.

Розiб’ємо й друге! (Кидає яйце.) 

П т а ш к а (схоплюється)

Не треба! О, нi...

Якi ви жорстокi! О, горе менi...

Як стогне, як плаче пташине серденько...

Мої сизокрилi! Мої ви рiдненъкi...

Звучить музика. Дiти йдуть лiсом, а пташка зникає. 

Д i в ч и н к а. Пташка нас облишила, вiдстала...

Х л о п ч и к (занепокоєно, озираючись)

Здається, ми з тобою заблукали:

Куди йти далi, просто невтямки...

Тут до них наближаються з рiзних сторiн лiсовi духи - троє хлопцiв у плащах, на яких нашито листя, шишки. У них кумеднi капелюхи з нашитими шишками, жолудями та листям.

Лiсовi духи (сердито).

Це ми вам усi заплутали стежки!

Х л о п ч и к. Ви хто?!

Лiсовi духи

Ми — духи лiсовi: Ох, Ух i Ах!

На злих людей наводимо ми жах!

Д i в ч и н ка. А ми не злi...

Лiсовi духи

Тодi чому з гнiздечка

Взяли та ще й розбили два яєчка?

Розбили серце матерi-пташинi,

Яка вiд горя гiрко плаче нинi!

Хлопчик

Ми не хотiли...

Правда, ми не знали...

Ми просто так яєчка тi дiстали...

Дiвчинка

Пробачте нам, будь ласка... Ми не злi.

Ми просто недосвiдченi, малi...

Л i с о в i  д у х и (невблаганнi)

Ми за жорстокiсть покараймо вас!

Провину вам спокутувати час!

(Ідуть геть.)

Дiти

— Що нам робити, брате?

— Невтямки.

— Настане нiч, i нас з’їдять вовки...

І мама буде плакати за нами,

Як пташка за своїми дiтлахами...

Хлопчик пригортає сестру, вони вдвох починають плакати. Тут з’являється пташка-мати.

П т а ш к а

Фiть, фiть!

Вперед, за мною йдiть!

Х л о п ч и к. Дивись, пташина щось нам гомонить!

П т а ш к а

Фiть, фiть!

Ідiть за мною, йдiть!

Х л о п ч и к. Вона нас кличе, кличе за собою!

Звучить запис пташиного спiву, потiм музика. Дiти прямують за пташкою.

Х л о п ч и к

Нарештi стежка!

Бачиш, вона ось!

Нам все-таки знайти її вдалось!

Дiвчинка

Це пташка нам дорогу показала.

Ми скривдили її — вона нас врятувала!

Спасибi, пташечко!

Пробач нам, прощавай!

Х л о п ч и к

Нам дуже соромно... Пробач.

Нам жаль. Бувай!

Дiти йдуть. До пташки пiдходять лiсовi Духи. Звучить сумна мелодiя.

Лiсовi духи

— Ми так старалися, заплутали стежини.

— Щоб не дiйшли тi вбивцi до хатини.

— Навiщо ти ж сама їх врятувала?

Нехай би вони в лiсi ночували!

П т а ш к а

Я бачила бiду на власнi очi,

І горя їхнiй матерi не хочу…

(Встає й повiльно залишає сцену)

Л i с о в i  д у х и (звертаючись до глядачів)

Це казка. Вона трiшечки сумна.

Нас доброти й любовi вчить вона.

— І людяностi вчить, вчить шанувати

Тi почуття, що має в серцi мати.

— Це казка. Та, будь ласка, у життi

Не кривдiть матерiв! Вони святi!

 

 

 

VІІІ. Підсумок

 

Чи взяли ви щось для себе з нашої години спілкування?

Бережи краплинку, бережи тваринку

Кожен крок свій на землі оберігай

Бережи тваринку, бережи пташинку

І на землі тоді настане рай.

Ось наша година спілкування підійшла до кінця. І якщо після сьогоднішнього заняття вам захочеться посадити деревце, повісити на дереві шпаківню чи підгодувати птахів взимку, не зірвати квітку в лісі, то цей урок не пройшов для вас дарма, ви трішечки стали добрішими. Любіть своїх «братів менших» і вони вам віддячать тим же.