Година спілкування "Наш оберіг і талісман"(до Дня народлення С. Ф. Русової)

Година спілкування «Наш оберіг і талісман»

(до Дня народження С. Ф. Русової)

Перегляд відео за посиланням:  https://youtu.be/jkIieIGCnsA

1. Видатний педагог і громадський діяч,

Вірна дочка України,

Через роки, крізь горе народу і плач,

Твоє слово лунає і нині.

2. Праці талановитого педагога

Вивчають вихователі та вчителі,

Щоб розвитку освіти дорога

Не залишилася далеко в імлі.

3. Софія – жінка мудра і велика

Відчувала душею проблеми освіти,

Трудів, концепцій з педагогіки без ліку

Писала, щоб щасливі були діти.

4. Твої поради, праці, надбання

Допомагають дітям здобувать знання.

За заповітами твоїми працюють педагоги

І не шукають легкої дороги.

5. У рідній школі рідне звучить слово,

Ясніє, пломеніє наша мова,

І школа носить твоє славнеє ім’я,

І цим пишається родина наша вся.

6. Ти велике серце і життя своє

Милій Батьківщині віддала.

Хоч Ліндфорс прізвище було твоє,

Донькою шведа і француженки була.

7. У лютому Софія народилась

В Олешні на чернігівській землі.

Дівчатко кволе. Що виживе – нікому і не снилось.

Була п’ятою дитиною в сім’ї.

8. Мальовнича в нас природа:

Дуби, берези, вільхи і сосна.

Дали Софії чудную нагоду –

В красі такій родилася вона.

9. Дивна природа рідного краю,

Прогулянки в хвойному лісі і гаю,

Доброта і щедрість людей села,

Здоров’я і сили дитині дала.

10.  Дитинство в дівчини було щасливе:

Веселе, щире, галасливе,

Овіяне казками і піснями,

І спілкуванням із простими трударями.

11. Любила річку, ліс, природу,

Прониклась горем нашого народу,

Завжди в усім допомагала,

Для України працювала.

12. Дитинство швидко пролетіло,

Було воно і радісне й сумне.

Французьку та англійську мови вчила,

Надіялась, що все погане промайне.

13. У десять років до гімназії вступила.

Звичайно, дуже добре вчилася вона.

Родина Старицьких у домі гостила,

Українську мову в сім’ю принесла.

14. Хоч Софія в Києві жила,

Вчилась, думала, творила,

Дорога весь час до Олешні вела,

Про красу чудового саду мріяла.

15. Навкруг двора і саду – ліс,

В саду алея липова чудова

З левкоями. І дуб там ріс,

І гості поправляли там здоров я.

16. До рідного села щоразу поверталась,

Неповторною красою милувалась,

Колядки, щедрівки, пісні збирала,

Про нас у світі розказала.

17. Перед сестрами Ліндфорс постало питання:

Як бути далі, який шлях обрати?

Служити школі поставили завдання

І вирішили вчителями стати.

18. Свій перший дитячий садок відкрили

У Києві, у центрі міста.

Жили для дітей, виховували, творили,

Ввійшли в українське товариство.

19. З Олександром Русовим згодом

Зустрілись. Відкрилась мови української краса.

Збудив він любов до нашого народу,

Яку через життя Софія пронесла.

20.  Дві постаті величнії зустрілись.

Між ними ніби зірка засвітилась.

Інтелігентні, добрі, щирі,

В серці мали і бажання й віру.

21. Таким було їхнє подружнєє життя:

Взаєморозуміння – не просте буття.

Одна ідея, одна думка, мрія,

Народу кращого життя надія.

22. Жили і бідно, в злиднях і в неволі,

Та не шукали все ж легкої долі.

Пройшли і тюрми, еміграцію, гоніння,

Та не згубили до свободи рвіння.

23. Страждань багато випало на їхню долю:

Пережили гоніння, тюрми і неволю,

Невіру, переслідування все життя,

Та вірили у краще майбуття.

24. Куди б не закинула доля Софію –

У Харків, Одесу, Херсон чи Прагу,

Всюди вона здійснювала свою мрію –

До виховання й освіти привертала увагу.

25. Педагогічній творчості себе віддала,

Перший український буквар створила,

Огляди учительських журналів вела,

Членом редколегії багатьох видавництв була.

26. Багато праць з національного мистецтва написала,

Про значення його в системі освіти сказала,

Педагогіку та іноземну мову викладала,

Громадську роботу пропагувала.

27. Після перемоги більшовицького режиму,

Який приніс атмосферу доносів, невіри,

Переслідування українців, морального нажиму,

Вирішила Русова емігрувати з України.

28. За кордон з Батьківщини виїхала,

Притулок у Празі знайшла.

Людей на працю надихала,

До кінця життя там жила.

29. Спочатку на життя перекладами заробляла,

Запрошення до Української академії в Чехії дістала.

За кордоном про Україну розказала,

До проблем народу нашого увагу привертала.

30. Померла Русова у Празі, за кордоном,

На Ольшанському цвинтарі похована.

Олешня завжди була її рідним домом,

У День Надії, Віри і Любові пам’ятна плита встановлена.

Перегляд відео за посиланням:  https://youtu.be/4vqOwzF-x8k

31. Пов’язано багато тут з іменем твоїм:

Музей, будинок, що жила ти в нім,

І церква, і  капличка, де лежать батьки,

Лиш на чужині залишилась ти.

32. Софії доля так розпорядилась:

На Україні милій народилась,

Для Батьківщини працювала і жила,

А на чужині в вічність відійшла.

33. Софіїна могила у чужім краю,

Серед дерев,неначе у гаю.

Сьогодні її пам’яті вклонімось,

За душу її Богу помолімось.

34. Душа живе, допоки люди

Пам’ятають і згадують усюди.

Софія завжди буде серед нас,

І кожен рік, і день і навіть час.

35. Ми пам’ятаємо і згадуєм її

На чудовій олешнянській землі.

Шляхів багато ти пройшла, доріг,

Низький уклін тобі, шкільний наш оберіг.

36.  Ти зробила так багато

Для країни, для людей і школи.

Ми пам'ять бережем про тебе свято

І не забудемо тебе ніколи.

37. Ти ось тепер навіки з нами

Своїми працями, ділами

Ти направляєш часу плин

За що тобі низький уклін.

38. Ти – наша сила і натхнення,

Могутній наш дороговказ,

Твої доробки, праці, вчення,

Дають нам правильний наказ:

39. Для України працювати й жити,

Народ любити рідний і дітей,

Бажати, мріяти, творити,

Для рідної країни, для людей.

40. Ти – оберіг, який нас захищає,

Боротися нам сили додає,

В цей час важкий він надихає

І впасти духом зараз не дає.

41. Софіє – ти наш талісман,

Ти – наша віра і надія.

Ти як найкращий отаман

Керуєш нами, щоб збулася мрія:

42. У мирі жити, працювати плідно,

Щоб розквітала наша Україна.

Твої знання несем з собою гідно

Крізь поле, ліс і гори й полонини

43. Ім’я твоє шануєм, пам’ятаєм,

Всім серцем любимо тебе, рідненька.

Софія завжди з нами – добре знаєм,

Ти – наша гордість, наша друга ненька.

44. За всі твої нетлінні справи

Пишаємось тобою ми по праву.

Живи в віках, землячко славна,

Неповторна й легендарна.

Переглянути відео https://youtu.be/6kPhkJwwNWA