Година спілкування "Зима щедра святами"

Година спілкування: Зима щедра святами.

Мета:

узагальнити та систематизувати знання учнів про народні свята в України;

учити шанувати традиції, звичаї та обряди наших пращурів;

пробуджувати інтерес до культурної спадщини рідного краю;

прищеплювати бажання розвивати і примножувати національні традиції своїх 
  пращурів;

виховувати любов до рідної землі.

Хід

 Мотивація. Оголошення теми.

На землі великій є одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі,  працьовиті,

І скажу до речі, ще й талановиті.

Землю засівають, і пісні співають,

На бандурі грають, і вірші складають.

         Про яку країну йдеться у вірші?

1. Слово вчителя. Зима приносить нам багато свят.                                       
      Перше свято, що святкують узимку, - це свято Андрія, або Калити, відзначають 13 грудня. Визначальною ознакою цього свята було випікання «калити» - тонкого коржа у формі бублика, що прикрашали родзинками і маком. Водночас день Андрія був у народі зимовим молодіжним святом. Дівчата зазвичай ворожили. На Андрія дозволяли молодіжні бешкети, парубкам пробачали усі їх витівки.
2. 19грудня – свято Миколая Чудотворця.                                                           
      У ніч на 19 грудня Миколай кладе слухняним дітям під подушку або в черевик біля порога подарунок, а дітям, які бешкетують, –  різки. Святий Миколай  народився 280 року в Патарі, в Малій Азії. Отримавши спадок після смерті батьків. Роздав його бідним. Дарунки дітям він приносив таємно.
3. Різдво Христове – 7січня.                                                                       
      Батько перед святою вечерею вносив до хати сніп з пшеницею і промовляв: «От дідух у хаті, бажаю родині веселих свят». Ставив дідух на почесному місці – на покуті під святими образами. «Дідух» - сніп із пшениці. Свято розпочинається при заході сонця з першою вечірньою зіркою. До святкового столу готують святу вечерю. На стіл

 треба поставити 12 страв. (На честь 12 апостолів). Головна страва – кутя. Кутя (з ячменю чи пшениці з додаванням маку, горіхів, меду..) – страва поминок за померлими (єднання всіх членів роду – живих та померлих).                                                                                                   
    Увечері, коли на небі з’являлася перша зірка, уся родина сідала до столу. Запалювали свічки і починали святкову вечерю. Маленькі колядники вирушали в дорогу. Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з дороги, адже вони несли людям радісну звістку. Щасливі люди пригощали колядників цукерками, горіхами, яблуками, різними солодощами.

 Розучування і виконання колядок

4. Свято Старого Нового року або Василя – 14 січня.                                     
       13 січня – щедрували. Щедрувати приходила й Меланка – хлопчик, переодягнений дівчинкою. Разом з Меланкою ходили Циган, Ведмідь, Журавель. Вони водили козу.                                                                           
       Настав ранок 14 січня. Це було свято Старого Нового року, або Василя. Маленькі посівальники оббігали всі оселі. Кожен з хлопчиків ніс рукавичку, в якій були зернята.                    
                 Щедрий ранок, хато-світлице,                                                                       
                 Сійся, родися, житечко, пшениця!                                                        
                 Засіваю в вашій хаті –                                                                                
                 Будьте дужі та багаті.                                                                             
                 Щоб збулося все нівроку.                                                                                       
                 З новим щастям, з Новим роком!
5. Водохреща Господнє– 19 січня – останнє різдвяне свято (Йордан), на згадку про хрещення Христа у річці Йордан.                                    
       Напередодні Водохреща 18 січня готували кутю, що називали «голодною». Увесь день люди постують. На вечерю подають пісні страви: вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть ложки в одну миску, а зверху – хлібину, «щоб хліб родився».                                                                                              
       Наставало свято Водохреща. Зранку 19 січня люди йшли до церкви. А потім до річки. Удень Водохреща, або Йордана, освячували воду. Цією цілющою водою кропили двір, будинок, тварин.                                     Йордан, Йордан.                                                                                                        Вода студененька,                                                                                               Пречиста Діва воду брала,                                                                                  Своє дитя напувала.                                                                             Водичко-йорданичко, вмиваєш                                                                береги, коріння, різне каміння,                                                              Умий і мене від гніву, ненависті й усякого лиха.
6. Підсумок. Висновки.