Година спілкування "Рідна мова - краю батьківського пісня".7-9 кл.

Тема: Рідна мова -  краю батьківського пісня.

Мета: розширити знання про українську мову; показати красу і   мелодійність рідної мови; виховувати свідоме бажання бути гідними громадянами своєї держави, опановувати українську мову.

Хід години спілкування

І. Вступ.

Дивна, радісна, співуча, лагідна, жива, казкова, красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна, мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова, українська рідна МОВА!

-         Про що ми будемо говорити?

ІІ. Основна частина.

1. Читання бувальщини.

    Було це давно, ще за старої Австрії, в далекому 1916 році у купе вагона 1-го класу швидкого поїзда: «Львів—Відень» їхали чотири пасажири: англієць, італієць, німець та українець, відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних проблем, тем, нарешті заговорили про мови: чия мова краща, котрій із них належить світове майбутнє.

 Першим заговорив англієць:

— Англія — країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова — це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській  належить світове майбутнє.

—  Ні в якім разі, — гордовито промовив німець. Німецька мова — це мова двох великих імперій: Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи  Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому,  німецька мова претендує на світове панування.

Італієць усміхнувся і тихо промовив:

— Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова - це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні, Доніцетті. Італійська мова має бути провідною у світі.

  Українець довго думав, нарешті промовив:

—  Я також міг би сказати, що моя мова — це мова і незрівнянного сміхотворця Івана Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство й можливості своїх мов. Ну, могли б ви своїми мовами написати невеличке  оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової літери?

— Ні, ні, ні! Це неможливо, — відповіли в один голос англієць, німець, італієць.

— Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, — звернувся він до німця.

— Хай буде буква «П», — сказав той.

—   Добре.

—    Оповідання називається «Перший поцілунок».

  Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення «Приїздіть, Павле Петровичу, — писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, — погостюєте, повеселитесь».

  Петро Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під'їхали поважні персони -  приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича із панночкою — премилою Поліною. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна зіграла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку.  Прийшла пора — попросили пообідати.

   Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пілзнерське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків...

   Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів...

Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п'янило принадними пахощами.

Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок.

  Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поетові приймакувати.

   У купе зааплодували. Всі визнали, що милозвучна, багата українська мова житиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв.

—  А коли б я назвав іншу букву? — вигукнув він. — Наприклад, букву «С».

— Гаразд, хай буде «С». Своєю мовою я можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, в якому всі слова починатимуться на «С».

Самотній сад

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток — срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад.

—  Геніально! Незрівнянно! — закричали англієць та італієць.

Потім усі змовкли. Говорити вже не було потреби говорити?  (

2. Логічна розминка.

1.  Які алфавіти складаються із шести літер? (азбука, абетка)

2.  У якому вигуку є 100 однакових звуків? (стоп)

3. За який приголосний звук треба сховати інший приголосний, щоб вистрелили разом кілька гармат? (залп)

4.  Від яких двох букв стає жарко, гаряче? (пече)

5.  Який синонім прислівника «тепер» не змінює свого значення, коли його прочитати справа наліво? (зараз)

6. Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його справа наліво? (сир —• рис)

7.  Що знаходиться всередині школи? (о)

8.  Що стоїть між підлогою і стелею? (і)

9.  Чим закінчується і зима, і весна? (а)

10.  Чим закінчується і вечір, і ніч? (приголосним)

11.  Як написати слово «робота» п'ятьма літерами? А чотирма? (праця, труд)

12.  Що треба зробити, щоб «майка» злетіла? (чайка)

13. Яка тваринка ховається сама в себе? (нірка)

14.  Які два займенники, написані поруч, псують дорогу? (ями)

3. Хвилинка сміху. П. Глазовий «Кухлик». https://www.youtube.com/watch?time_continue=66&v=c0u46_qWHSA

4. Цікаві факти про українську мову.

https://www.youtube.com/watch?time_continue=97&v=tFgnu_v7FnM

ІІІ. Підсумок. Отже, яка прекрасна наша мова! Нею можна висловити все: наукові відкриття і веселі вірші, оповідання, пісні, казки.

           -    Проте наша мова легко, без зусиль сама до рук не дається. Постає вона перед нами в усій своїй красі в піснях, віршах, казках і т.д. А от коли  доводиться самому щось переказати, розповісти, то інколи  виходить  дещо схоже на невправну гру на роялі – звуки є, а мелодії немає. Щоб вільно, невимушено, красиво розмовляти, треба вчитися. Вчитися довго і наполегливо: вчити правила, заучувати нові слова  й цілі речення (прислів’я і приказки), бо це збагачує нашу мову, вчити вірші , бо це розвиває пам’ять. І тоді, послухавши вас, хтось скаже: «Як прекрасно звучить рідна мова!»    

            -  А чи завжди нагадує співучу мову ваша відповідь на уроках, вдома? Не шкодуйте часу й зусиль для вивчення мови. Мова – наш вірний друг і помічник протягом усього життя. Так нам заповідав великий поет.

…Учітеся, читайте,

І чужого научайтесь,

Й свого не цурайтесь.