Година спілкування "СНІД - чума ХХІ століття"

Тема. СНІД – чума ХХІ століття

Мета. Розглянути теоретичні основи та практичні способи профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу; ознайомити учнів з історією боротьби людини з цим захворюванням; розвивати критичне мислення; виховувати толерантність, уміння спілкуватися; закріпити уявлення про здоровий спосіб життя.

Обладнання. Таблиці, плакати, презентація «СНІД – чума ХХІ століття», картки «1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом».

Епіграф виховної години: «Хто попереджений, той озброєний» (французьке прислів’я) (Слайд 1)

Хід виховної години

 

Вступне слово вчителя. Як відомо, СНІД – одна з найважчих проблем, з якою зіткнулося людство у ХХ ст. і з якою ми увійшли у ХХІ ст. (Слайд 2)

Стрімко зростає кількість інфікованих, хворих і померлих від СНІДу людей.

Уперше відзначався  Всесвітній день боротьби зі СНІДом 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн пролунав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу.

З того часу вся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця глобальна проблема.

Учениця 1. (Слайд 3)

Перші випадки захворювання на СНІД  було діагностовано в 1981 р. у США. Спочатку хвороба видавалася дуже загадковою. У Франції, як тільки з’явилися перші повідомлення про таємничу хворобу, сформували групу дослідників під керівництвом вченого – вірусолога Люка Монтень для її вивчення. За два роки (починаючи з 1981р.) було з’ясовано загальну картину хвороби, знайдено її збудника – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), розроблено методи, за допомогою яких виявляють вірус хвороби в організмі людини, встановлено механізм негативної дії вірусу на організм. Вперше ВІЛ був виділений та ідентифікований у 1983 р. французькими вченими на чолі з Монтень в Пастерівському інституті в Парижі. Водночас про факт відкриття вірусу, котрий спричинює СНІД, повідомили американські вчені з Національного Інституту Здоров’я на чолі з Робертом Галло. (Слайд 4)

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захисних сил організму  та розвитку СНІДу. (Слайд 5)

СНІД – синдром набутого імунодефіциту – це остання стадія інфекційної хвороби, що має назву ВІЛ-інфекція.

Учениця 2. (Слайд 6)

Віруси, в тому числі і ВІЛ, виявляються за допомогою спеціальних методів дослідження крові. Коли вірус з’являється в організмі, клітини імунної системи (захисна система організму) починають виробляти специфічні білки – антитіла, які борються з вірусом. Наявність антитіл у крові людини свідчить про те, що в її організм потрапила інфекція. Але слід знати, що в організмі людини  антитіла до ВІЛ-інфекції утворюються впродовж одного-трьох місяців. Тому людям, що проходять тестування на ВІЛ, рекомендують при наявності негативного результату повторити аналіз через три місяці.

Носії ВІЛ впродовж тривалого часу можуть виглядати і почуватися здоровими, хоча відразу після інфікування спостерігаються симптоми, що нагадують гостре респіраторне захворювання або простуду. Потім настає прихований період, коли вірус себе не проявляє. Цей період може тривати від кількох місяців до багатьох років (вісім і більше). Весь цей час інфікована людина почувається добре і, не підозрюючи, що в неї ВІЛ-інфекція, може заражати інших. Та з часом імунна система все більш ослаблюється, а вірус сильнішає. Як наслідок розвивається СНІД, який через деякий час призводить до смерті. Дуже часто головною причиною смерті є навіть не СНІД, а інші інфекції (найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (нд. герпес)), з якими ослаблений ВІЛ-інфекцією організм не може боротися.

Вчитель. На сьогодні існує чотири стадії захворювання. Перші дві стадії безсимптомні, можуть тривати до двох років  з часу інфікування, а уже третя та четверта мають ознаки опортуністичних інфекцій.

Тривалість перебігу ВІЛ-інфекції до кінцевих стадій різноманітна та залежить від багатьох чинників, таких як: лікування хворих антиретровірусними препаратами, харчування (повинно бути вітамінно-білковим), від способу життя. Саме здоровий спосіб життя буде сприяти затримці розвитку хвороби, а тим самим подовженню життя. (Слайд 7)

Учениця 3.  Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічечка, жодна акція в цій області не обходиться зараз без неї. Ця стрічечка як символ розуміння СНІДу була задумана навесні 1991 року. Її ідея належить художникові Франку Муру. Він жив у провінційному містечку штату Нью-Йорк, де сусідня сім’я носила жовті стрічки, сподіваючись на благополучне повернення своєї дочки-солдата з Персидської затоки.

Проект «Червона стрічечка» був офіційно розпочатий на 45-й щорічній церемонії вручення нагород Tony Awards 2 червня 2000 року. Усім номінантам і учасникам було запропоновано (і досить успішно) приколоти такі стрічки. Згідно з прес-релізом, що анонсує проект «Червона стрічечка»: «Червона стрічка (перевернута літера “V”) стане символом нашого співчуття, підтримки та надії на майбутнє без СНІДу. Найбільша надія, пов’язана з цим проектом, — це те, що до

1 грудня, Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, ці стрічки носитимуть у всьому світі».

Учениця 4. Існує кілька версій походження ВІЛ. (Слайд 8). Зараз більшість учених вважають, що епідемія СНІДу почалася у 1976-1977 роках в Африці, на Гаїті та США, і вірус має мавп’яче походження.

Центральна Африка є традиційним ареалом проживання зеленої мавпи. У неї протягом тисячоліть у крові живе лімфоцитний вірус Т-лімфоцитів. Африканська зелена мавпа – головний резервуар вірусу імунодефіцитиу мавп (ВІМ), який є родичем ВІЛ, що спричиняє СНІД. У популяції зелених мавп ВІМ міститься у 30-70 % особин. Хоча ВІМ не викликає хвороби у цих мавп, він може бути причиною мавпячого СНІДу в інших видів. Можливо, відбулася мутація вірусу й передача його людині (під час укусів,бо цих мавп часто тримають в поселенях аборигенів). Вважають, що до мутації вірусу призвела наявність підвищеного радіаційного фонду, зумовленого покладами урану в деяких районах Африки. Аналіз вірусу ВІЛ та ВІМ показали, що геном їх відрізняється менш ніж на 1 %.

Вчитель. Як можна заразитися ВІЛ?

Учениця 5. Існують три основних шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої:

1. Під час статевого контакту з ВІЛ-інфікованою людиною, якщо статевий контакт не був захищений. (Слайд 9, 10)

2. Коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом (голкою, бритвою або інструментом для нанесення татуювання), котрий перед цим використовувала інфікована людина, і кров якої залишилась на цьому предметі. Ризик інфікування ВІЛ найбільший при повторному використанні шприца чи голки для введення ліків, або наркотиків після вірусоносія, а також при  переливанні крові, що містить ВІЛ-інфекцію (Слайд 11, 12, 13)

3. ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності, пологів чи після народження дитини через молоко матері (Слайд 14, 15)

Вчитель. Як вірус не передається?

Учениця 6.

ВІЛ не передається: (Слайд 16 - 25)

1. Хоча ВІЛ уражає весь організм, до сьогодні не доведена можливість інфікування через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок у цих рідинах надзвичайно мала для зараження.

2. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря під час чхання, кашлю, спільного проживання, роботи в одному приміщенні, користування посудом. Не треба боятися подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки.

3. Безпечним щодо зараження є  спільне відвідання місць громадського користування – лазні, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись у громадському транспорті.

4. ВІЛ не передається через укуси комарів чи інших комах, тому що в організмі комах вірус розмножуватися не здатний.  

Вчитель. Як проявляється СНІД? І які симптоми має ця хвороба? (Слайд 26)

Учениця 7. Симптоми СНІДу у дорослих діагностуються лише за наявності принаймні двох серйозних симптомів у поєднанні з хоча б одним незначним за відсутності відомих причин імунодефіцитиу.

Серйозні симптоми:

• Зменшення маси тіла на 10% і більше протягом місяця без причини;
• Хронічна діарея тривалістю понад місяць;
• Лихоманка тривалістю понад місяць (перемінна чи постійна).

Незначні симптоми:

• Постійний кашель більше місяця;
• Дерматит на великій ділянці тіла;
• Глибокі ураження порожнини рота й глотки;
• Збільшення лімфовузлів відразу у кількох місцях.

Вчитель: Чи можливо вилікувати цю страшну хворобу? Хто може відповісти? (Слайд 27)

Учениця 8. На жаль, ефективних ліків від СНІДу ще немає. Проте розроблено так звані антиретровірусні препарати, які впливають на рівень вірусу в крові, знижують його й цим значно подовжують життя ВІЛ-інфікованих, зменшують число смертей від цієї хвороби. Висока вартість цих препаратів поки що робить їх малодоступними для більшості інфікованих людей  (Слайд 28)

Вчитель: Чи можна вберегти себе від СНІДу? (Слайд 29-32)

Учениця 9.  Найкращим і найдешевшим засобом запобігання зараження ВІЛ залишається профілактика. Головним інструментом профілактики є всебічні знання про хворобу, шляхи інфікування та чинники, що сприяють цьому. Таким чином, з’являється можливість захистити себе.

Учениця 10. (Слайд 33-35)

Україна залишається в категорії країн з концентрованою стадією епідемії ВІЛ-інфекції, що зосереджена серед окремих груп населення високого ризику інфікування ВІЛ. Сьогодні епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні знову характеризується певним зниженням кількості зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції на загальнонаціональному рівні: 19,273 випадки в 2014 році (без врахування АР Крим та Севастополя), що на 5% менше в порівняні із 2013 роком. Загальна ж кількість осіб, які перебувають на обліку у зв’язку із ВІЛ-інфекцією на кінець звітного періоду, становила 137,970.

    Зменшення абсолютної кількості інфікованих серед вперше зареєстрованих випадків ВІЛ інфекції спостерігається останні 7 років з 6,558 випадків у 2008 році до 4,670 випадків у 2014 (без врахування АР Крим та Севастополя).

    У структурі шляхів передачі ВІЛ, частка статевого шляху передачі серед осіб з вперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції на кінець 2014 р. складає 69,2%. Збільшення долі ВІЛ-позитивних осіб, що були інфіковані статевим шляхом викликає суттєве занепокоєння і потребує від організацій, що займаються профілактикою зосередженості і змін у підході щодо надання послуг представникам групам ризику та їх партнерам, які і наразі мають значний вплив на епідемію. Воєнно-політичний конфлікт на Сході України та анексія АР Криму суттєво вплинули на моніторинг епідеміологічної ситуації в цих регіонах. На сьогоднішній день реєстрація виявлених випадків ВІЛ та лабораторний моніторинг пацієнтів ускладнені в Донецькій та Луганській областях, та взагалі не звітуються на національний рівень медичними установами АР Крим та м. Севастополь. Ситуація, що склалась призводить до підвищення рівня внутрішньої міграції серед мігрантів  з окупованих територій України на решту території. Так, згідно даних ДУ «Українського центру контролю за соціально-небезпечними хворобами МОЗ України», кількість ВІЛ-інфікованих осіб, які прибули з Донецької та Луганської областей, АР Крим та були взяті під медичний нагляд протягом 2014 року становить 360 осіб. Найбільше кількість зафіксована в м. Києві (130 осіб) та Одеській області (56 осіб).

 

Кількість офіційно зареєстрованих нових випадків ВІЛ-інфекції, нових випадків СНІД, померлих від СНІД

(Слайд 36)

Рiк	Мiсяць	Кiлькiсть офiцiйно зареєстрованих нових випадкiв ВIЛ-iнфекцiї.			Кiлькiсть нових випадкiв СНIД			Кiлькiсть померлих вiд СНIД
		Доро- слi	Дiти	Всього	Доро- слi	Дiти	Всього	Дорослi	Дiти	Всього
2015	сiчень	742	212	954	507	3	510	185	1	186
2015	лютий	972	269	1 241	616	5	621	263	0	263
2015	березень	985	204	1 189	644	3	647	247	1	248
2015	квітень	851	215	1 066	599	2	601	204	0	204
2015	травень	953	260	1213	619	5	624	217	0	217
2015	червень	1 179	264	1 443	694	3	697	225	2	227
2015	липень	1 150	215	1 365	732	1	733	194	0	194
2015	серпень	951	219	1 170	626	3	629	195	0	195

 

Вчитель. Поділіться на три групи. Прочитайте й обговоріть в підгрупах текст листа та дайте відповіді на запитання.

Лист ВІЛ-інфікованого Олексія (Слайд 37)

…Я працював в офісі, коли дізнався, що маю ВІЛ. Узяв відпустку та поїхав геть – побути наодинці з самим собою, подумати як жити далі. Коли повернувся, мій шеф якимось  чином уже дізнався про те, що я ВІЛ-інфікований, і показав мені на двері…

Деякі з моїх знайомих, які теж ВІЛ-інфіковані, розповідали, що коли їх статус став відомий, вони не тільки втрачали роботу. Їм відмовляли в отриманні іншої роботи, в медичному обслуговування, а одного навіть вижили з рідного селища.

І зараз мене та моїх ВІЛ-інфікованих друзів непокоїть питання: що нам робити, аби суспільство зрозуміло, що боротися потрібно з вірусом, а не з людьми.

  З повагою Олексій

Запитання для обговорення (Слайд 38)

1.               Чи правильно, на вашу думку, зробив шеф Олексія, звільнивши його з роботи?
2.               Що робити знайомим Олексія, які теж хворі?
3.               Чи мали право відмовляти знайомим Олексія в медичному обслуговуванні?

 Вчитель. Вправа «Що б ви зробили?» (Слайд 39)

Перша ситуація

Вадим після школи продає газети. Він почув, що Олексій, який працює поряд з ним, хворіє на СНІД. Мати Вадима вимагає, щоб він покинув роботу.

Чи повинен Вадим залишати свою роботу? Чому?

Друга ситуація

Юрку 16 років, і він інфікований  ВІЛ, який спричиняє СНІД. Юрко не виглядає хворим, але швидко стомлюється. Він продовжує ходити до школи, але не знає, чи потрібно розповідати про це кому-небудь.

Як ви відреагуєте, якщо він розповість вам?

  Вчитель.  (Слайд 40) Варто пам’ятати, що кожна людина може бути інфікована вірусом імунодефіциту. На ризик інфікування ВІЛ/СНІДом не впливають ні статева належність, ні спосіб життя, ні соціальний статус або раса. Ніхто з нас не застрахований від ураження ВІЛ-інфекцією. Ми всі у групі ризику. Перед загрозою СНІДу всі рівні…(Слайд 41)

У Берліні перед музеєм історії природознавства прокладено алею кам’яних плит із вирізьбленими на них прізвищами. І не видної ні кінця, ні краю. Назва алеї «Роздолля роздумів». Майже щомісяця алея подовжується новими плитами-іменами. Зараз переглянемо з вами фото всесвітньовідомих людей, які померли від хвороб причиною яких було ВІЛ-інфікування.

(Перегляд відеоряду фото людей померлих від ВІЛ-інфекції) (Слайд 42-47)

Вікторина (Слайд 48)

1.               У чому суть руйнівної дії ВІЛ на організм?

 а) руйнує згортаючи систему крові;

 б) викликає дисбактеріоз;

 в)викликає руйнування кісткової тканини;

 г) руйнує імунну систему людини

2)    Контакт із якими рідинами організму найнебезпечніший у розумінні  інфікування ВІЛ? (Слайд 49)

 а) слина;

 б) кров;

 в) насінна рідина;

 г) сльози;

 д) сеча;

 3)  Укажіть шляхи передачі ВІЛ-інфекції:

 а) незахищений статевий контакт;

 б) користування загальним посудом;

 в) повітряно-крапельний шлях;

 г) переливання крові й використання загальних нестерильних шприців;

 д) від матері до дитини (вагітність, пологи);

4) Як людина може довідатися, що в неї ВІЛ? (Слайд 50)

 а) якщо вона піклується про своє здоров’я, вона відчує це в перші години;

 б) здавши кров на аналіз на антитіла до ВІЛ;

 в) відчує нездужання;

 г) здавши мазки й бактеріологічні посіви в лікаря-венеролога;

 5) З якого моменту після інфікування людина може заразити інших?

 а) коли проявляться симптоми;

 б) коли розів’ється СНІД;

 в) відразу, з моменту свого зараження;

 г) на останній стадії СНІДу;

6) Вірус імунодефіциту може довго зберігати дієздатність: (Слайд 51)

 а) перебуваючи у воді;

 б) перебуваючи в повітрі;

 в) перебуваючи в крові, грудному молоці;

Вчитель. (Слайд 52, 53, 54)

Поради, які допоможуть Вам звести можливість зараження до мінімуму:

•                   будьте інформовані
•                   будьте обачливі
•                   будьте розбірливі
•                   будьте чесними
•                   будьте обережними
•                   не бійтеся лікарів

Виховна година закінчена. Бережіть себе та будьте здоровими (Слайд 55)