Сценарій «Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно, маєш добрий рід...»

 «Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україно, маєш добрий рід...»

Виступ учнів школи у рамках патріотичного фестивалю школярів

«Нащадки козацької слави»

Підготувала вчитель 

ЗОШ І-ІІІ ст. села Жидичин

Н.О. Кабак 

Під українську музику виходять діти-козаки.

1.     Ми – веселі та завзяті,

2.     Дружні та сміливі,

3.     Маєм мрії ми крилаті

Разом: Серця наші на добро багаті. - МИ.

-         Калиновий цвіт школи №__ - МИ.

-         Ті, хто сміливо крокує вперед; - МИ.

-         Знаємо,  шануємо традиції українського народу; - МИ.

-         Ті, що обирають волю,

-         Силу,

-         Наснагу,

-         Здоровий глузд. - МИ.

-         Сьогодні вам розкажемо,

-         Покажемо,

-         Доведемо,

РАЗОМ: Що ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

1-й учень: Ми любимо сонце і квіти,

І сонце нам шле свій привіт, Ми роду козацького діти. Землі української цвіт.

2-й учень:  В яку б не пішли ми дорогу, - Ти, пісне, над нами злітай!

Крокуючи гордо і в ногу,

Ми славимо рідний наш край.

3-й учень:  Наш приятель - сміливий вітер,

Відвага - це наш заповіт,

Ми роду козацького діти, Землі української цвіт.

4-й учень:  Живуть в нас батьків заповіти; - Свободи палкий оксамит,

Ми роду козацького діти, Землі української цвіт.

5-й учень:  Ми землі і сонця вірні діти,

І навчатись прагнемо щомить, Разом з Україною мужніти, Совістю і серцем їй служить.

Клятву вірності народу, За любов і за свободу,

Будуть наші козаченьки Через все життя нести. Присягаємо! Ми за Україну!

6-й учень:   Нашої заслуги в тім не бачу, Нашої не бачу в тім вини, Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

7-й учень: Було колись –  в Україні Ревіли гармати, Було колись запорожці вміли панувати.

8-й учень: Хто кохав рідний край до загину, Мав у серці синівську любов, Той на Січ в злу і добру годину  Батьківщині служити ішов.

Історія народу, як і життя людини має щасливі і сумні сторінки. Віки шуміли над

нашою Вкраїною і забирали в неї не одну мирну днину.

Виходить під музику (Срібний дощ «Україно моя») мати-Україна на фоні стишеного вокалізму говорить слова: Україна: Я- Україна… Топилася в крові,

Що ріками з тіла – землею текла. Я – Україна співаю на людях, Тихо стогну у нічних полинах. Страдне терпіння сягнуло до неба, Долю щасливу я бачу у снах.

Сікли мечі татарські нашу плоть,

Турецькі хани гнали у неволю,

Припадає до землі. Виходять дівчата співають пісню «Червона калина», а інші на другому куплеті намагаються підняти матір-Україну.  Після пісні Україна, підіймається.

Україна: Та не здавсь нескорений народ,

Ставав до бою за грядущу долю

9-й учень:  Б’ють литаври в небо, (звучить тривожна мелодія)

Землю рвуть гармати, Доки буде мати,

Рученьки ламати?

10-й учень: Що кому до поля?

Що кому до жита?

Доки буде поле копитами збито?

Заходять хлопці із шаблями.

Козак 1: Товариство встаньмо!  До стремена списи  Вище, хлопці, стяги!

 Хто ж не дивувався з нашої відваги? (Бій на шаблях- КОЗАКИ)

Козак 2: Славна Запорозька Січ,  ворогам ішла навстріч,  Рідну землю захищала 

 І народ наш прославляла

 І народ наш прославляла

 Козак 3:     Лиха, що наш край зазнав  Не бажаємо нікому,

 Людолов нас чатував,

 Щоб позбавить свого дому.

Козак 4:      Але наш народ боровся

 І Хмельницький в нас знайшовся,  І Сірко, і Дорошенко,

 Полуботок й Морозенко!

Козак 1: Рабства каламутну ніч Переборювала Січ Козаків боялись зайди,

Бо була в них сила правди!

Козак 2:      Від Січі ведемо родовід свій, Козаків звитягу поважаєм, Відродивши чистоту традицій, Єдність із минулим відчуваєм.

Пісня.________________

1-й учень:  Ми –  є діти українські, Хлопці і дівчата,

Хоч слабкі у нас ще руки, Та думки завзяті!

2-й учень:  Бо козацького ми роду, славних предків діти І у школі ми вчимося  Рідний край любити.

3-й учень: Вірна дочка я народу, Бо з козацького я роду, Щиро я свій рід кохаю, Роду іншого не знаю.

4-й учень: Вірний син я свого роду, Українського народу.

5-й учень:  Все, що рідне я кохаю, Всім, хто рідний, помагаю, Своє ціную, всього вчуся І до рідного горнуся.

6-й учень: Все що рідне, хай нам буде, Найдорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край нам над усе.

7-й учень: І тому найдорожчою нам, Є і буде у кожну хвилину,

Серед інших країн лиш одна, -

Дорога нам усім Україна.

8-й учень: Рідна земле, рідний край мій зелений,

Пісне, в шелесті трав, Промінь сонця в росі,

Ти нам щиро даєш,

Україно натхнення, Ти до сонця ведеш

Всіх своїх козачат!

9-й учень:  Скільки світлих доріг, Ти для нас відкриваєш! Скільки нових зірок В край космічний ведеш! Виступ діток. Пісня. «Україна»

Вчитель: Подивімось на своє небо і ми зрозуміємо – немає кращого неба, ніж небо України. Подивімося на своє небо і думкою полиньмо аж до сонця, і зірок та гляньмо на тернисту Землю – і тоді відкриється нам на зелено-блакитному лику планети край, що нагадує собою серце – це Україна. Так, як немає кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша Україна Флешмоб «Серце України» 

10-й учень: Завжди цінуйте братство і згоду, Бо ви нащадки козацького роду! Думи козацькі, читайте,

Пісню козацьку не забувайте, Мужність плекайте в собі, 

Як це робили колись козаки.

1-й учень:  Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

Щасливу вашу осявають путь (Музика на вихід калини)

КАЛИНА: Народе мій, я не пуста билина, Чий цвіт зриває вітер, як сміття. Я – космос, озима насінина, Я – символ України, Я калина. У надрах твого вічного буття.

2-й учень: Єдина родина моя Україна,

Дружна і добра сім’я;

Вся разом, всі в купі, як гроно калини, -

Мій батько, матуся і я.

3-й учень: Розквітай, прекрасна Україно, Рідна земле, матінко моя,

Хай лунає мова солов’їна, Пісня неповторная твоя. 

Фінальна пісня «На нашій Україні»