Година спілкування «Вічні цінності сьогодні»
Мета: Познайомити вихованців з поняттям « толерантність», виявити основні риси толерантності, формувати правильне уявлення щодо толерантної поведінки. Виховувати почуття поваги один до одного, до звичаїв, традицій, культури різних народів, виховувати комунікативну культуру спілкування та взаєморозуміння. Продовжити формування толерантного ставлення однокласників між собою. Розвивати у вихованців терпимість до відмінностей між людьми
Обладнання: відеоролики з записами пісень, презентація, аркуші паперу
Хід заняття:
І. Організаційний момент
Учитель. Створимо гарний настрій. Знайдіть мовчки очима сусіда і посміхніться йому так, щоб стало приємно і йому, і тобі. Спасибі за позитивний настрій.
ІІ. Повідомлення теми
Учитель. Сьогодні незвичайна виховна година. Ви дізнаєтеся, чому вона присвячена, розгадавши загадку.
Вранці на чотирьох, вдень на двох, увечері - на трьох. (Людина).
Діти роблять припущення, з допомогою вчителя приходять до розгадки.
Учитель.Так, діти, це людина.
Учитель. Ми будемо говорити про людину, про людські вчинки, про позитивні якості людини, Тобто, ми будемо говорити про ті вічні цінності людини, які є дуже важливими для кожного з нас.
Росте людина... Її життя розпочинається світанком душі — дитинством. Назавжди воно залишається в пам’яті як найпотаємніше і найсвітліше. Здавалося б, життя прекрасне. Але звідки ж береться байдужість? Чому люди забувають про те, що є добро, шляхетність, гідність?
Найкраще, що є в людини — це її душа. Душа — це сховище таємниць, почуттів, спогадів, усього доброго та злого, це внутрішній світ людини. Водночас як тіло старіє, хворіє і, нарешті, вмирає, душа живе... Її хвороби — це віруси ненависті, жорстокості й заздрощів. Душа може померти, коли тіло ще молоде, а може й навпаки, вічно жити й вічно бути юною.
Сьогодні людство приходить до усвідомлення необхідності жити за законами взаєморозуміння, взаємоповаги, терпимості. Тож слід оздоровлювати тіло й душу. А ще нинішньому поколінню слід опанувати науку добра. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину і розрадити в горі й біді — це в характері нашого народу. А ще краса людини не може бути без добра.
Я хочу зачитати вам притчу.
Жила-була на землі дівчина, яку звали Любов. Невесело було їй жити на світі без подружки. Ось і звернулася вона до сивого, старого чарівника, який прожив уже 100 років:
Допоможи мені, дідусю, вибрати подружку, щоб я могла дружити з нею все своє життя.
Подумав чарівник і сказав:
Приходь до мене завтра вранці, коли заспівають перші пташки і роса ще не зійде…
Вранці, коли яскраве сонце освітило землю, прийшла Любов на призначене місце… прийшла і бачить: стоять п”ять прекрасних дівчат.
Ось, обирай, – сказав чарівник. – Одну звати Радість, іншу – Вдача, третю – Краса, четверту – Печаль, п”яту – Доброта.
Вони всі прекрасні, – сказала Любов. – Не знаю, кого і вибрати…
Твоя правда, – відповів чарівник, – вони всі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а можливо і дружитимеш, але вибери одну з них. Вона і буде тобі пожружкою на все життя.
Підійшла Любов до дівчат ближче і подивилася в очі кожній.
Вона задумалася.
А кого вибрали б ви? Чому?
Любов підійшла до дівчини Доброти і простягнула їй руку
Учитель: Діти, а як ви думаєте, чому Любов вибрала саме Доброту?
Тому що доброта - це одна із чеснот, яка найбільше цінується в людині.
Пісня «Промінчик доброти»
Учитель:
Світ, в якому ми живемо, дуже змінився за останні сто років. Він став більше, але відстані між людьми скоротилися. Ми,люди, абсолютно різні, не схожі один на одного. У нас різний розріз очей, колір шкіри . Ми називаємо Бога різними іменами. Всі ми різні люди, у нас у всіх різні смаки, звички, різні таланти. Хтось любить тварин, комусь подобаються машини, хтось любить читати, а хтось відмінно грає у футбол, комусь подобається малювати, а комусь-танцювати і т. д. І це не означає, що хтось з нас гірше або краще, розумніше чи дурніший. Кожен з нас унікальний і неповторний, тому ми повинні цінувати і поважати один одного.
Проведемо дослід, який показує, що ми дуже різні.
1. Складіть аркуш навпіл.
2. Відірвіть верхній правий кут.
3. Знову складіть навпіл.
4. Відірвіть правий верхній кут.
5. Знову складіть.
6. Знову відірвіть верхній правий кут.
7. складіть аркуш надвоє.
8. Якщо можна, відірвіть правий кут.
9. Розгорніть аркуш і покажіть іншим.
- Чи можна сказати, що хтось виконав роботу неправильно? Чому аркуші відірвані по різному?
- Чи можемо ми сказати, що всі ви хто відірвав аркуші інакше, є гіршими за вас?
- Чого навчає ця вправа?
Учитель: Всі ми різні. Неможливо подобатися всім, неможливо любити всіх, неможливо, щоб усі діти класу чи школи були відданими друзями, тому що ми всі маємо різне виховання, інтелект, бажання вчитися, характери, смаки, темперамент тощо. Але для того, щоб жити в колективі, треба ставитися одне до одного доброзичливо, дружньо, терпляче, шанобливо.
На мою думку саме цього і не вистачає нашим дітям, особисто в нашому класі, в школі в цілому. Діти дуже озлоблені один на одного,стараються один одного обізвати, штовхнути, вдарити, принизити, зробити один одному якісь підлості, підставити один одного. І по відношенню до старших в нас також спостерігається не зовсім шанобливе ставлення. Дуже часто ми чуємо брудні лайки, нецензурні вислови в сторону дорослих.
І тому вам необхідно виховувати в собі ці такі важливі цінності людини, навчитися бути трохи добрішими, милосерднішими, чуйними, терпимими, шанобливими.
Пісня «Шляхом доброти»
Діти, ми з вами різні,але нам потрібно якось співіснувати, шукати взаєморозуміння, шукати те, що об’єднує нас.
І як відповідь на питання про співіснування народжується поняття толерантність
Я хочу познайомити вас з древньокитайською притчею «Гарна сім'я»
Жила-була на світі сім'я. Чи не проста сім'я. Більше 100 чоловік налічувалося в ній. Мало таких сімей? Так, не мало. Але ця родина була особлива. Ні сварок, ні лайки, ні бійок, ні чвар. І звістка про цю сім'ю дійшла до самого владики. І вирішив він перевірити, чи правду кажуть люди. Прибув він в село, і душа його пораділа: чистота і порядок, краса і мир. Добре дітям, спокійно старим. Здивувався владика і вирішив дізнатися, як домоглася всього цього сім'я. Прийшов він до старійшини. «Розкажи», - каже». Довго писав щось на папері старійшина. А, коли написав, простягнув владиці. Всього 3 слова було написано на папері: «ЛЮБОВ, ПРОЩЕННЯ, ТЕРПІННЯ». А в кінці листа: «СТО РАЗІВ ЛЮБОВ, СТО РАЗІВ ПРОЩЕННЯ, СТО РАЗІВ ТЕРПІННЯ».
-І саме ці слова є основою життя будь-якої сім’ї і цілого світу також. І саме це і є толерантність
Учитель: (Слайд №2)
Понад 12 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО
Слайд №3
Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості
Саме до цього дня і присвячена наша виховна година.
Слайд №4
У Франції колись жив Шарль Моріс Талейран. Це була людина, талановита і уміла враховувати настрої оточуючих, уважно до них ставитися, шукати рішення проблем. Від імені цього мудреця з'явилося слово ТОЛЕРАНТНІСТЬ, що в перекладі з англійської означає терпіння
Слайд №5
Визначення слова “толерантність” на різних мовах земної кулі звучить по-різному:
Французькою – відносини, при яких дозволяється, що інші можуть думати або діяти інакше, ніж ти сам;
Англійською – готовність бути терпимим і поблажливим;
Китайською – дозволять приймати, бути по відношенню до інших великодушним;
Арабською – прощення, м”якість, милосердя, співчуття, терпіння, прийняття іншого таким, як він є;
Російською – уміння терпіти когось чи щось (бути витривалим, стійким, вміти примирятися з існуванням чогось чи когось)
.
Слайд 6
Що ж все - таки означає толерантність?
Толерантність – це готовність миритися з чужою думкою
Учитель: Послухайте вірш Ніни Бущак „Вчимося жити разом”
1 учень: Поряд нас живе багато –
Рідні, друзі, мама, тато...
Тож доводиться учитись,
Як усім порозумітись.
2 учень : Свою думку має кожен,
Може, з іншою не згоден,
Та повинен поважати,
Прислухатись і зважати.
Слайд 7
Толерантність – це повага людської гідності
А що таке гідність?
Гідність – риса людини, яка допомагає бути добрим, чуйним,
людяним. Вона підкреслює чистоту людської душі)
Слайд 8
Толерантність – це повага прав інших. Визнання рівності інших
Вчитель: Найбільш незахищеними є діти. Тому ООН у 1959 прийняла
Декларацію прав дитини.
Учень 1: Знайте, що усі ви рівні
Від народження в правах.
І людина – змалку вільна,
Наче в небі синім птах.
Слайд 9
Толерантність – це прийняття іншого таким, яким він є, здатність поставити себе на місце іншого
Розв’язання моральних задач
Ситуація 1
Продзвенів дзвоник. Діти взяли свої сніданки і вийшли на перерву. Ось
біля вікна стоять Олег та Іванко. У Олега - два печива. Іванко стоїть і
дивиться у вікно, він сьогодні забув свій сніданок.
Учитель: Що повинен був зробити Олег?
Слайд 10
Толерантність – це терпимість до чужих думок, поведінки
Поведінка – це сукупність чиїх-небудь дій і вчинків, спосіб життя
Аналіз різних життєвих ситуацій. Тренувальні вправи.
Ситуація 2: У коридорі розмовляють учитель та мама. До них підбіг
Миколка: „Лідіє Петрівно, вас там кличуть...”
Учитель: Чи правильно зробив Миколка? Що він забув? Як треба було звертатися до Лідії Петрівни?
Я хочу, щоб ви зараз подивилися, які ж складові толерантності
Відеоролик «Толерантність»
Толерантність - це милосердя.
Толерантність - це співчуття.
Толерантність - це повага.
Толерантність - це доброта душі.
Толерантність - це терпіння.
Толерантність - це дружба.
Тепер підіб'ємо підсумки нашого обговорення.
Слайд 11
Толерантна особистість
Я:
Учитель. Толерантна родина. Якими якостями повинна володіти така сім'я, ваша сім'я? Продовжіть фразу «У моїй родині...»
Толерантна сім’я.
Слайд 12
В моїй сім’ї:
Дорогі діти! Толерантне місто. Чим же повинне відрізнятися таке місто, наше місто? Продовжіть фразу «У моєму місті...»
)
Слайд 13
Толерантне місто
В моєму місті:
Учитель:
Толерантна країна.
Слайд 14
В моїй Україні:
Учитель:
Наш клас - це маленька сім'я. І хотілося б, щоб у нашій родині завжди панували доброта, повага, взаєморозуміння, не було ні сварок, ні конфліктів.
Учитель:
Дякую всім за активну участь. Я сподіваюсь, що наша година спілкуавння залишить глибокий слід в душі кожного, допоможе нам усім зрозуміти, що тільки повага один до одного, взаєморозуміння, терпимість, дотримання рівноправності врятують світ.
Ми не зможемо відразу зробити толерантними ні свою поведінку, ні поведінку інших людей. Однак важливий навіть один маленький крок у цьому напрямку.
Нехай кожен з вас, нехай наш клас,наша школа, наше село, наша Укаїна завжди будуть островами толерантності для всіх жителів великої планети Земля.
На закінчення хочу вам запропонувати «Мішечок порад»
Мішечок порад
Дуже важливо в колективі дотримуватися 4 правил толерантного спілкування:
На згадку про нашу зустріч ви одержуєте „Пам’ятку на кожен день”
Слайд 14
Пам’ятка на кожен день