Година спілкування з елементами тренінгу до Всесвітнього дня прав дітей

Година спілкування на тему «20 листопада - Всесвітній день прав дітей»

Мета:

- ознайомити учнів з основними положеннями Конвенції ООН про     права дитини, розкрити причини її прийняття та показати роль і значення в захисті  їхніх прав;

- формувати в дітей навички використання отриманих знань про свої права та обов’язки при вирішенні реальних життєвих ситуацій;

- сприяти усвідомленню того, що реалізація наданих прав тягне за собою юридичні наслідки, за які треба нести відповідальність.

Форма проведення: тренінг

Оснащення: мультимедійний проектор, ноутбук, роздатковий матеріал (скорочений виклад Конвенції про права дитини, ситуації для кожної групи ), маркери, ватмани, ножиці, клей, старі журнали, газети ).

Хід заняття:

    Вступне слово вчителя.

Доброго дня усім. Сьогодні наша година спілкування присвячена Всесвітньому дню прав дітей. Ми проведемо її у формі тренінгу.

У сучасного людства є великий гріх – нещасливі діти. Про них багато пишуть. Є ті, що намагаються допомогти. Але кількість дітей, що попали в біду, не зменшується. Сьогодні діти всього світу потребують захисту. 250 млн. дітей у світі існують лише за рахунок виснажливої роботи, крадіжок, жебракування. 30 млн. дітей 6 – 11 років не мають змоги відвідувати школу. Щорічно від хвороб помирає до 5 млн. дітей.

У багатьох країнах з низьким рівнем життя до 200 млн. дітей живуть в умовах зубожіння. Дуже високий показник дитячої смертності. Дітей у світі з нервово-психічним розладом до 25%. Поширюється бізнес на дітях, використання дітей, від яких відмовилися батьки, для трансплантації органів. Щоденно в Україні підлітки скоюють 104 правопорушення, три чверті неповнолітніх дітей в Україні – з різними хронічними захворюваннями. Тому сьогодні проблема дитинства є найголовнішою проблемою в світі, бо діти – це майбутнє кожної країни і всього людства.

   Заглянемо трошки в історію.

Повідомлення учнів

 1-й учень

     Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей виникла необхідність відстоювати свої права. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у вирішенні спорів.

      Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той і правий». Але коли виникли перші держави, правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для всіх громадян, у людське суспільство прийшов закон права. Тепер держава ставала на захист сильного і слабкого. Головним критерієм права стала справедливість, а не сила.

      З тих пір минуло чимало століть. Держави створювалися, розросталися, процвітали або гинули. Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймаючи яке-небудь політичне рішення, правитель прагнув задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей. Отже, людству потрібно було щось придумати, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них. Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН.

2-й учень

     1945 року, після закінчення Другої світової війни – найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства – народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об’єднатися для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувалися не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. Саме з цією метою в 1945 році була створена Організація Об’єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна.

     А в 1948 році держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини – документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканість, свободу совісті, можливість дотримуватися своєї релігії й багато іншого.

    Загальна декларація прав людини – важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом – і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.

     Саме тому 20 листопада 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція – це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов’язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить – пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

      20 листопада, у Всесвітній день прав дитини різні фірми та організації проводять благочинні акції. Так, н-д, компанія Макдональдс частину виручки цього дня віддає в дитячі фонди, лікарні, дитбудинки.

Вчитель

У Конвенції про права дитини (стаття 7) говориться, що кожна дитина, як тільки народилася, має право на життя та на ім’я. Тому пропоную вам виконати вправу «Імена».

Вправа «Імена»

Учні сидять по колу і кожен по-черзі підводиться – називає своє ім’я і говорить про себе якийсь прикметник, що характеризує його.

      Я починаю перша: Алла – наполеглива; кожен з учасників називає своє ім’я…

Вчитель

А які ж ще права є у всіх дітей?

Пропоную переглянути презентацію про права дітей в картинках

(звучить пісня із кінофільму «Електронік» «Мы маленькие дети, нам хочется гулять…»)

Показ презентації

Вправа «Права у казках»

А зараз розділіться на три команди: червоний – жовтий – зелений.

Кожна команда отримує аркуш паперу, маркер. Завдання: написати назви казок, в яких порушується якесь право дитини (5 хвилин).

Команди по черзі зачитують назви казок й коментують, не повторюючись.

Наприклад:

Попелюшка – право дитини на відпочинок і розваги, право брати участь у розважальних заходах, що відповідають її віку;

Гусі-лебеді – дитина має право не розлучатися з батьками всупереч її бажання (окрім випадків, визначених законодавством), крім того Конвенцією забороняється незаконне переміщення дітей і неповернення їх їз-за кордону;

Колобок – право на життя;

Буратино – право на свободу (експлуатація, насилля);

Дюймовочка – право на свободу вибору;

Троє поросят – право на житло;

Царівна-жаба – право на вибір, на особисте життя, на таємницю;

Снігова королева – право на свободу;

Червона Шапочка – право на життя.

Вчитель

Що ж таке права людини?

Права людини – це такі норми суспільного життя, які притаманні нашій природі й без яких ми сьогодні не можемо жити як цивілізовані люди.

Вправа Ливарпамен

Вчитель пропонує учням вишикуватися у 2 колони. Дає маркер чи інший предмет кожному 1-му гравцю і пропонує розпочати гру. Діти розгублені, бо не знають, як грати. Тоді вчитель пояснює, що маркер треба передавати в кінець колони. Потім зупиняє гру і говорить, що треба передавати через ліве плече. Потім знову зупиняє і пояснює, що передавати треба правою рукою. Учасники гри обурені. Вправа припиняється.

Вчитель

Що ви відчували під час гри?

Що здавалося несправедливим?

Що могло б зробити гру справедливою?

Де необхідні правила?

Робимо висновок, що  права, правила необхідні не лише в грі, а й у житті. Ливарпамен – нема правил, якщо читати з заду на перед. Права передбачають наявність обов’язків . А якщо ні в кого немає обов’язків – немає і прав. Н-д, існує право на життя – існує й обов’язок не позбавляти цього права іншого. Тобто, твоє право не повинно порушувати права іншої людини.

Інформаційне повідомлення «Відповідальність неповнолітніх»

3-й учень

Відповідно до правових норм поведінка людини може бути правомірна чи неправомірна. Правомірна полягає в здійсненні норм права. Неправомірна поведінка – це така, що суперечить чинним правовим нормам. Розрізняють такі види порушень: проступки і злочини.

Проступки бувають:

• дисциплінарними – порушення навчальної чи виробничої дисципліни, внутрішнього розпорядку закладу;
• цивільними – нанесення матеріальних збитків, порушення інших майнових чи особистих немайнових благ, які захищаються законом;
• адміністративними – порушення встановленого державою порядку в суспільних місцях, а також порядку управління всіма іншими сферами життєдіяльності суспільства.

Проступок не є суспільно небезпечним і не тягне за собою кримінальної відповідальності.

4-й учень

Злочин – це вид правопорушення, передбачений кримінальним законодавством; суспільно небезпечні дії чи бездіяльність особи, що досягла певного віку, які посягають на суспільний чи державний устрій країни, її політичну чи економічну системи, власність, особу, громадянські, економічні, політичні та інші права і свободи.

Отже, відповідальність може бути моральною, дисциплінарною, матеріальною, цивільною, адміністративною, кримінальною. Наприклад, якщо підліток 16 років реалізує своє право на водіння мотоцикла, то у разі порушення ним правил дорожнього руху він буде нести адміністративну відповідальність. Якщо ж порушення цих правил призведе до людських жертв, то підліток нестиме кримінальну відповідальність.

Незнання закону не звільняє від відповідальності.

Адміністративну відповідальність несуть неповнолітні, яким виповнилося 16 років (з 14 до 16 років – штраф виплачують батьки).

Цивільна відповідальність – до 14 років штраф виплачують батьки, після 14 років – самостійно.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким виповнилося 16 років. З 14 до 16 років – якщо вбивство, зґвалтування, злісне хуліганство, крадіжка або замах на такі злочини чи співучасть у них.

Після прослуховування повідомлень учні знову діляться на 3 групи: солодкий – гіркий – кислий.

Вправа «Твоя відповідальність»

Кожна група отримує аркуш, на якому приклад проступка підлітка. Необхідно визначити, яку відповідальність він нестиме за свої дії (5 хвилин). Кожна група отримує інформацію «Відповідальність неповнолітніх».

Проступок для першої групи:

Хлопчики (14 років) грали у футбол. М’яч відлетів і влучив у вітрину магазину. Скло розбилося. Чи несуть підлітки яку-небудь відповідальність?

Відповідь. Несуть адміністративну відповідальність за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство): відшкодувати збитки за розбите скло. Збитки відшкодовуватимуть батьки.

Проступок для другої групи:

Микола (12 років) стріляв з рогатки у птахів біля дитячого майданчика і ненавмисне влучив в око Василька. Той з травмою довго перебував у лікарні й у результаті перестав бачити на одне око.

Відповідь. Відповідальність Микола не несе, оскільки ще не досягнув відповідного віку. Витрати на лікування та оплату інвалідності Василька спочатку будуть нести Миколині батьки, а потім (після 18 років) і він все життя виплачуватиме Василькові пенсію.

Проступок для третьої групи:

Хлопці на шкільній дискотеці розпили пляшку горілки й почали чіплятися до дівчат. Чи несуть підлітки відповідальність за свої дії?

Відповідь. Несуть адміністративну відповідальність за ст.178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях в нетверезому стані), якщо їм виповнилося 16 років, а якщо ж ні – протокол складають на батьків за ст.184 того ж Кодексу (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей).

Кожна група пропонує свій варіант відповіді. Можна доповнити. Далі вчитель зачитує правильну відповідь.

На що ви звернули увагу?

Висновок: реалізація наданих вам прав тягне за собою юридичні наслідки, за які треба нести відповідальність.

Вправа «Правовий колаж»

Кожна команда отримує журнали, газети і завдання:

1-ша команда – знайти ілюстрації прав дитини;

2-га команда – знайти ілюстрації порушення прав дитини;

3-тя команда – знайти ілюстрації, де дитина сама порушує права, правила.

Вирізати, наклеїти й підписати (10 хвилин)

Один учень від команди презентує свій колаж.

Вчитель.

Інколи ви ображаєтеся, коли ваші права обмежують, н-д, батьки. Але ви не розумієте, що від цих обмежень більше користі.

Якщо залишається час, то переглядаємо відеоролик «Є ще щось, чим ти незадоволений?» (про те, що нам набридають батьки своїм контролем, а у багатьох дітей зовсім немає батьків; про те, що ми, інколи, перебираємо їжею, а є діти, які голодують…)