ГОДИННИК У ТВОРАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ГОДИННИК У ТВОРАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Годинник у літературі зазвичай виступає не просто предметом побуту, а символом фатуму, механічності людського життя невблаганного плину часу або психологічного стану героя

Гаррі Пратчетт, “Крадій часу” Сюжет обертається навколо створення найточнішого у світі скляного годинника, здатного зупинити Всесвіт

Джордж Орвелл, «1984»-Твір починається зі знаменитої фрази – «годинники били ТРИНАДЦЯТУ», що створює атмосферу антиутопії, де навіть час підвладний режиму

Оноре де Бальзак , “Євгенія Гранде”Золотий годинник виступає у творі символом багатства та скупості

Чарльз Діккенс, “Великі сподівання”Годинник у будинку міс Гевішем зупинився, символізуючи застиглий час і заморожене життя

Шарль Перро “Попелюшка”Годинник , що б”є північ, є символом завершення магії та часових меж у казці

Льюїс Керролл “Аліса в Країні Див”Годинник Березневого Зайця, який постійно поспішає на “божевільне чаювання”, показує час, а не хвилини і символізує абсурдність деяких явищ в житті

Гійом Аполлінер, «Міст Мірабо»Годинник-символ фатальності та вічності.. Звук годинника - «б»є» - підкреслює невблаганний рух часу, якмй неможливо зупинити. Удар годинника фіксує момент теперішнього. Час минає,” а я ще є”

Вільям Фолкнер “Галас і шаленство”. Квентін Компсон ламає свій годинник, намагаючись зупинити час, але той продовжує цокати, нагадуючи про неможливість цього, як і втечі від минулого

Годинник –це не просто механізм для вимірювання часу,а потужний культурний та філософський символ.,що втілює наше сприйняття реальності