Загальна характеристика голонасінних1. Наземні, зазвичай вічнозелені дерева і чагарники (іноді і ліани).2. Мають органи — стебло, корінь і листя.3. Судин немає, деревина складається лише з трахеїд, з яких весняні, тонкостінні виконують провідну функцію, а осінні, товстостінні – механічну.4. У деревині багато смоляних ходів, заповнених смолою, яскраво виражені річні кільця приросту деревини; паренхіми у деревині дуже мало або її зовсім немає;5
65. Стебло пряме й багаторічне, має камбій, здатне до вторинного потовщення.6. Листки у вигляді голок або лусок, живуть кілька років. 7. Розвиток у шишках (жіночих стробілах) голого, непокритого насіння.8. Розмножуються насінням, яке розвивається в шишках.9. Запилення здійснює вітер. Голонасінні - розмножуються насінням і не утворюють плодів
Життєвий цикл голонасінних7 У життєвому циклі розвитку голонасінних повністю переважає безстатеве покоління - спорофіт (2п). Чоловічий гаметофіт - пилкове зерно (мікрогаметофіт) і жіночий гаметофіт - два архегонії з яйцеклітинами (мегагаметофіт) розвиваються в спорангіях на спеціальних спороносних пагонах - чоловічих і жіночих шишках. Спермії проникають до яйцеклітини за допомогою пилкової трубки, яка розвивається під час проростання пилку. У результаті запліднення розвивається насінина з насінною шкіркою, зародком і ендоспермом (п), що розміщена відкрито на лусках жіночих шишок.
Клас САГОВНИКОВІ Це рослини тропічних і субтропічних областей. Сучасні саговникові поділяються на 10 родів і близько 100 видів, які зовні схожі на пальми і можуть досягати висоти 18 м. їх стебло густо вкрите основами опалих листків. Серцевина стебел велика, в її клітинах відкладаються запасні речовини (звичайно крохмаль). Листки зібрані пучком і знаходяться на верхівці стебел. Вони великі, перисторозсічені, зелені, асимілюючі. Спорангії розташовуються на споролистках, що також розміщені на верхівці рослини.13
Клас ГНЕТОВІ Відрізняються наявністю судин у вторинній деревині, дихазіальним галуженням стробілів, наявністю схожого на оцвітину покриву навколо стробілів, ознаками минулої двостатевості стробілів, видовженими мікрокапілярними трубками, утвореними і'нтегументами насінних зачатків, двосім'ядольними зародками, супротивним розміщенням листків і відсутністю смоляних ходів. До класу гнетові належить родина ефедрові — Ephedraceae, види, що ростуть у пустелях, напівпустелях, степах і рідколіссі, на піщаних і скелястих місцях. 14
Клас ГІНКГОВІ 15 Належить лише один вид — гінкго дволопатеве — Gingo biloba. Гінкго ростуть у Китаї та Японії. Гінкго являє собою красиве, велике, дводомне листопадне дерево заввишки до 40 м з гладенькою, темно-сірою корою. В його кроні є вкорочені й видовжені пагони. Гінкго розмножуються вегетативно і статевим способом. В соковитих покривах насіння міститься масляна кислота, що зумовлює їх неприємний запах. Пиляки утворюються на мікроспоролистках, зібраних у сережки.
Кущі і невеликі дерева, але зустрічаються й дерева заввишки до 70м і товщиною стовбура до 6м. Смоляних ходів у деревині немає, але є смоляні клітини — ідіобласти. Листки лусковидні або голковидні, дрібні, з однією центральною жилкою і одним смоляним канальцем під нею, розташовані супротивно, перехресно попарно або кільчасто по три, рідше по чотири. У деяких видів (яловець) луски м'ясисті і зростаються. Родина кипарисові18
Вона об'єднує види, що розповсюджені здебільшого в північній півкулі. Характерним представником цієї родини є тис ягідний — Taxus baccata. Це дерева або кущі, іноді дуже великі дерева. У листках, молодих пагонах і насінні тису знаходяться ефірна олія і алкалоїд таксин, отруйний для людей, корів і коней. Зайці та олені поїдають тис і не отруюються. Птахи і дрібні звірі (куниця) поїдають насіння тису і тим сприяють його розповсюдженню. Родина тисові19