Урок на тему " Насінина"

Про матеріал
Цілі: Формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з будовою насіння, сформувати поняття про насінину як зачаткову рослину, що містить зародкові органи і запас поживних речовин; Формування ключових компетентностей: Уміння вчитися: розвивати творчі здібності, уміння порівнювати і робити узагальнюючі висновки; пророщувати насінини, фіксувати результати дослідів і досліджень; Комунікативної: спілкування державною та англійською мовою, вміння відстоювати власну думку, правильно формулювати висловлювання, дотримуватись етичних норм мовлення; Соціальної: розвивати вміння продуктивно працювати в парах, групах, виявляти ініціативність, докладати власні зусилля для досягнення спільного результату; Інформаційної: розширення знань про рослини, їх розмноження, використання; Комп’ютерної грамотності: розвивати навички проведення та фіксування експерименту; Екологічної грамотності: виховувати розуміння важливості утворення банку насіння рослин у природі. Наскрізні змістові лінії: екологічна безпека та сталий розвиток, здоров’я і безпека, підприємливість і фінансова грамотність.
Перегляд файлу

Урок № 42

Насінина

Цілі:

Формування предметних  компетентностей:

ознайомити учнів з будовою насіння, сформувати поняття про насінину як зачаткову рослину, що містить зародкові органи і запас поживних речовин;

Формування ключових компетентностей:

Уміння вчитися: розвивати творчі здібності, уміння порівнювати і робити узагальнюючі висновки; пророщувати насінини, фіксувати результати дослідів і досліджень;

Комунікативної: спілкування державною та англійською мовою, вміння відстоювати власну думку, правильно формулювати висловлювання, дотримуватись етичних норм мовлення;

Соціальної: розвивати вміння продуктивно працювати в парах, групах, виявляти ініціативність, докладати власні зусилля для досягнення спільного результату;

Інформаційної: розширення знань про рослини, їх розмноження, використання;

Комп’ютерної грамотності: розвивати навички проведення та фіксування експерименту;

Екологічної грамотності: виховувати розуміння важливості утворення банку насіння рослин у природі.

Наскрізні змістові лінії: екологічна безпека та сталий розвиток, здоров’я і безпека, підприємливість і фінансова грамотність.

Очікувані результати: учні називають умови проростання насінини; описують розвиток рослини з насінини; розпізнають частини насінини; уміють пророщувати насіння.

Обладнання та матеріали: м\м презентації « Насінина», лабораторний практикум

« Дослідження умов проростання насіння», набубнявіле насіння квасолі та пшениці, набори для проведення препарації насіння,  кейси « Екологи», « Фермери», « Підприємці», « Економісти»,

« Агрономи», інструкції до лабораторних досліджень, листки самооцінювання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок –кейс.

Основні форми і методи, використані під час уроку:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з матеріалом кейса,

б) наочний: ілюстрація, демонстрація;відеосюжети

2. Репродуктивний: заповнення лабораторної роботи,

3. Евристичний:робота учнів з матеріалами кейса, вправа» Кроссеснс»;

4. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання, робота в творчих групах., лабораторний практикум.

Міжпредметні зв ́язки:  географія, хімія

Профорієтація: біолог, еколог, агроном, підприємець, фермер

 

 

 

 

План – схема уроку « Насінина»

 

 

Етапи уроку

Час, хв

Форми роботи

Мета

1. Привітання, організація класу

 

1

Бесіда

Перевірка готовності учнів до уроку

2. Розминка-перегрупування

2

Гра

Зняття напруження, покращання самопочуття

  1.                Актуалізація опорних знань і вмінь

5

Робота з кроссенсом

Розвиток критичного мислення

4. Мотивація, формулювання теми, мети уроку

2

 

 

 

 

Перегляд відеосюжету

« Проростання насіння»

 

 

 

Демострування значення насіння в житті рослини,

 

Формулювання разом з учнями теми, мети уроку

  1. Лабораторний практикум

« Умови проростання насіння»

5

Відеосюжет представлення результатів роботи учня

 

заповнення таблиці у лабораторному зошиті

Розвиток навичок самостійної постановки експеримента, фіксування результатів та формулювання висновків

 

спілкування англійською мовою

6. Лабораторне дослідження

    Будови насіння квасолі та      пшениці

5

Практична робота,

Повторення правил БЖД

Розвиток навичок самостійної дослідницької роботи, фіксування результатів та формулювання висновків

7. Робота з кейсами:

 

- опрацювання матеріалу кейса

 

- звіти

 

 

20

Самостійне опрацювання у групах матеріалу кейса;

 

Виконання поставленої проблеми;

 

 

Глибше зрозуміти тему, розвиток уявлення;

 

Пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;

 

Розвинути і застосовувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки;

 

Розвинути комунікаційні навички;

 

Поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння.

 

8. Підведення підсумків

3

Заповнити табл

«Оцінювання»

Розвивати навички формулювання висновків

9. Оцінювання

1

Аналіз результатів роботи

 

9. Д.з.

2

 

Параграф

Підготувати повідомлення про рослини, які мають отруйні

плоди і насіння, скласти схему «Будова насінини»

Листок оцінювання

 

 

Прізвище, ім’я

Самооцінка

Оцінка членів групи

Оцінка вчителя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

Листок оцінювання

 

 

Прізвище, ім’я

Самооцінка

Оцінка членів групи

Оцінка вчителя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

   

   

   

 Листок оцінювання

 

 

Прізвище, ім’я

Самооцінка

Оцінка членів групи

Оцінка вчителя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

   «Економісти»

 

Іноді буває так, що з числа посіяного насіння проростають не усі, хоча в грунті є достатньо вологи, повітря та тепла. Чому так відбувається? Відбувається це тому, що в більшості несхожого насіння зародок частенько буває мертвим.

Причин може бути безліч.

Тому щоб такого не допускати, треба знати строки, при яких насіння може зберігати схожість.

Насіння різних рослин зберігають схожість протягом різних строків. Наприклад, насіння зернових рослин, таких як пшениця, можуть зберігати схожість протягом 10 - 12 років, а буває навіть і більше. А ось насіння овочевих рослин можуть зберігати схожість протягом 3 - 4 років. Тому перед посівом необхідно визначити схожість насіння. Як це зробити?

       Спосіб визначення схожості насіння дуже простий, береться невелика кількість насіння в межах 100 шт., які розкладаються в тарілку на вже змочену ганчірочку або фільтрувальний папір, потім прикриваються склом, щоб волога не випарувалася і насіння не засохли. Тарілку поміщають в тепле місце, після чого підраховують, скільки насіння проросло за перші 10 днів. Для прикладу, якщо з 100 насіння буряків за 10 днів проросло 90, значить схожість насіння буде дорівнювати 90%. Ось це кількість пророслого насіння і вважатиметься відсотком схожості.

Виходячи з цього можна сказати, що для отримання високого врожаю, необхідно висівати тільки найкраще насіння, які перед посівом очищаються від бур'янів, потім відбираються самі великі і важкі і визначається їх схожість.

 

 

 

Завдання

На агрофірмі готуються до весняної сівби 100 посіяних насінин проросло тільки 30 із них.

Допоможіть агрономам з’ясувати:

 

  1. Чому дорівнює відсоток схожості цього насіння?

 

  1. Чи є сенс його висівати?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 «Агрономи»

 

Перед посівом насіння, перш за все, необхідно визначити терміни висівання. Наприклад, насіння холодостійких рослин, таких, як яра пшениця, овес та інші сіють ранньою весною, коли ще ґрунт не встиг як слід прогрітися і містить багато вологи. А ось насіння рослин, таких як кукурудза, потребують багато тепла, їх сіють уже тоді, коли ґрунт прогрівся до 10° тепла.

При температурі від 2 до 3° тепла сіють насіння овочевих рослин, таких як морква, петрушки, кріп, так як вони можуть переносити заморозки від - 3 до - 5° морозу. Також до холодостійких рослин належать горох, цибуля, редис. Їх теж сіють у ранні терміни.

Насіння більш вимогливих до тепла овочевих ( теплолюбних ) рослин (квасоля, огірок, гарбуз) сіють в більш пізні терміни, коли припиняються заморозки і встановлюється тепла погода, тому що навіть незначні приморозки можуть погубити сходи цих рослин.

Тому потрібно точно володіти інформацією про те, коли і в які терміни необхідно сіяти насіння різних культур.

 

Завдання:

Насіння висівають у різні строки: одні восени, під зиму, інші – навесні й теж у різний час: раніше чи пізніше.

  1. На які групи можна поділити рослини за їх сприйняттям різних температур?
  2. Наведіть приклади рослин кожної групи.
  3. Чим можна пояснити те, що для кожного виду рослин існує певна температура проростання

 

 

 

 

«Землероби»

 

На що також варто звертати увагу - це глибина загортання насіння в ґрунт. Глибина загортання насіння в ґрунт, як правило, залежить від властивостей і структури ґрунту. Наприклад, якщо ґрунт піщаний, то насіння потрібно засівати глибоко, тому що у верхніх шарах такого ґрунту вологи дуже мало (якщо на невелику глибину засіяти насіння в такий ґрунт, особливо це стосується посушливі райони, то сходи будуть страждати від нестачі вологи). А от якщо ґрунт глинистий, іншими словами щільний, то проросткам дуже важко вибиратися на поверхню, якщо їх засіяти на велику глибину. Крім того, в щільному глинистому ґрунті міститься мало повітря. Тому в такий ґрунт на велику глибину сіяти насіння не рекомендується.

    Крім усього вищесказаного глибина загортання насіння залежить від величини самого насіння. Наприклад, дрібне насіння овочевих рослин моркви, цибулі сіють на глибину близько 1 - 2 см. Середні насіння таких рослин як буряк, огірки на глибину 2 - 4 см. А великі насіння гороху, квасолі на глибину 4 - 5 см, у них запасів поживних речовин більше, ніж у дрібних і на відміну від дрібних сходи великого насіння легко досягають поверхні ґрунту, тому їх можна сіяти глибше.

Завдання

У ґрунт посіяли на одну і ту саму глибину насіння моркви, буряка та квасолі.

  1. Чи правильно зробили землероби? 
  2. Чи залежить від розмірів насіння глибина їх загортання.
  3. Чому не можна залишати на поверхні ґрунту насіння? Відповідь обґрунтуйте.

 

 

 

 

 

 

 

 

 «Екологи»

       Лобода біла

Одна рослина лободи білої щороку продукує 100 тисяч насінин, відомий у містах та на луках чорнобильник – 150 тисяч, блекота ще більше – до 450 тисяч. І це ще не межа. Зазвичай на смітних місцях щириця дає врожай насіння з однієї рослини в межах 500 тисяч насінин. Рекордною врожайністю відзначається тополі, які спроможні дати близько 28 млн. насінин.

 

      Чорнобильник

Завдання: Яке значення має для рослини                            утворення такої великої кількості насіння?

 

 

 

 

                     

                                                  

                                                                                                                                                                                 

                  

                                                       Щириця       

                                                                                                                                   Тополя

 

 

 

 

 

     Блекота

 

 

 

                                                                                                                                                                  Пух тополі  ( цвітіння)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Біологи»

 

 

 

Розгляньте рисунок і з’ясуйте:

  1. Які зміни відбуваються з насінням при його проростанні;
  2. Який орган розвивається з насіння в першу чергу;
  3. Яке значення в житті проростка має поява цього органа;
  4. Чим живиться паросток у перші дні проростання, коли у нього ще нерозвинений корінь і листя;
  5. Як живиться паросток, коли в нього розвиваються корінь і листя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

« Підприємці»

 

 

   Речовини, що входять до складу насіння, служать матеріалом, з якого воно побудоване, і в той же час представляють запас їжі, що забезпечує ріст зародка. У насінні різних рослин запасні поживні речовини представлені одними і тими ж основними групами сполук - білками, вуглеводами і жирами, але співвідношення їх буває неоднаковим. Так, наприклад, в зерні злаків переважає крохмаль, що належить до групи органічних речовин, що називаються вуглеводами. У насінні пшениці, вівса, ячменю, гречки його зміст може досягати 60%. Крохмаль не розчинаяється у воді і знаходиться в насінні у вигляді зерен, причому кожній рослині (чи групі рослин) властиві крохмальні зерна певної будови.

Клітковина (целюлоза) складає основу клітинних оболонок, з неї ж складається і шкірка насіння. Вона ніколи не служить запасною речовиною. Запасну роль може грати її видозміна - так звана напівклітковина, що накопичується в насінні конюшини, буркуну, люцерни, люпину і деяких фруктових дерев, за рахунок чого вони набувають виняткову щільність і твердість.

Наступну групу органічних речовин складають білки. Найбільш багате білками насіння гороху (20-22%), вікі (25-28%), люпину (30-35%). 

 Окрім крохмалю і білків насіння містить олії,  що називаються жирами. Жири входять до складу протоплазми клітин і, так само як і крохмаль, є запасними речовинами. Високий відсоток жирів містить насіння таких олійних культур, як льон-довгунець (32-35%), соняшник (47-50%), мак посівний і гірчиця (50-51%) і інші рослин з родини хрестоцвітних.

Разом з органічними речовинами до складу насіння входять і мінеральні сполуки - солі, які також потрібні проростаючому зародку. Крім того, живе насіння, яким би воно не було сухим, завжди має у своєму складі воду. Зміст вологи в насінні, що покоїться, може широко варіювати, проте відмічено, що при високому накопиченні крохмалю її буває більше, а при великому вмісті жирів - менше.

Група фермерів зібрала на своїй землі гарний урожай пшениці, вівса, ячменю та соняшника. Спочатку вони хотіли відразу ж продати все зібране насіння, але їм порадили зайнятися переробкою, тому, що продукти, які можна отримати з них принесуть набагато більший прибуток.

 

 

Завдання:

  1. Які виробництва  слід налагодити фермерам?
  2.  Яке обладнання слід закупити?
  3. Які продукти можна отримати із пшениці, вівса, ячменю, а які – із соняшника?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
14 червня 2021
Переглядів
475
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку