Ранній залізний вік |
|
|
|||
Кіммерійці |
Скіфи |
Сар |
мати |
|
|
Кочові іраномовні племена, які першими на українських землях освоїли виробництво заліза із болотної руди. Перший народ, що згадується в історичних джерелах (вперше – в «Одісеї» Гомера, детальний опис – в «Історії» Геродота) Основне заняття – кочове скотарство (конярство). Більшість в VІІ столітті до н.е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів. Частина осіла в Північному Причорномор’ї, змінивши кочовий спосіб життя і стала відомою як таври |
Кочові іраномовні племена. Геродот присвятив скіфам одну з дев’яти книг своєї «Історії». Це перший народ, який створив на території сучасної України державу – Велику Скіфію. До її складу входило чотири групи племен: скіфи – землероби, скіфи-орачі, скіфи – кочівники та царські скіфи. Скіфи – землероби, скіфи-орачі, ймовірно, були праслов’янськими племенами, асимільованими скіфами. Найвидатнішим із скіфських царів був Атей. Скіфи підтримували торгівельні відносини з грецькими містами –державами Північного Причорномор’я. Із Скіфії вивозилися худоба, хліб, мед, віск, риба, шкіра, а також «величезна кількість безумовно відмінних рабів» (Полібій), захоплених скіфами у походах. Скіфи довозили вино та маслинову олію в амфорах, тканини, різні вироби грецького ремесла, зокрема посуд, предмети туалету, прикраси тощо. В мистецтві панував «звіриний стиль» У 513 р. до н.е. виграли війну у перського царя Дарія. На похованнях царів скіфи насипали високі кургани. У ІІІ ст. до н.е були витіснені у пониззя Дніпра та на Кримський півострів сарматами. Тут створили Малу Скіфію, яка проіснувала до початку нашої ери
|
|
Кочові іраномовні племена. Схожі за способом життя, побутом та віруваннями на скіфів. Але, якщо кіммерійці і скіфи мали легку кінноту, сармати – важку. Високим було становище у суспільстві жінок. Сарматки були воїнами нарівні з чоловіками. В могилу померлої жінки, навіть дівчинки, крім прикрас, клали зброю. А родинні поховання формувались навколо жінки, яку важали матір’ю. У III ст. н.е. сармати зазнали поразки від германського племені готів, які прийшли в Північне Причорномор’я з Балтики. У IV ст. н.е. після приходу гунів в українські степи залишки сарматів мігрують разом з ними в західному напрямку. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Античні міста – держави Північного причорномор’я |
|
|||
Протягом VIII –VI ст. до н.е. відбувалась Велика грецька колонізація, спричинена збільшення населення, пошуком ринків збуту для продукції сільського господарства і що спонукала тих, хто програв, шукати щастя в колоніях. Внаслідок колонізації на Північного Причорномор’я утворилось кілька поселень, найдавніше з яких (Борисфеніда).Найбільшими грецькими колоніями були:
1.Тіра (гирло Дністра, на території сучасного Білгород-Дністровського) 2.Ольвія (гирло Південного Бугу, неподалік сучасного Миколаєва) 3. Херсонес (на території сучасного Севастополя) 4. Пантікапей (на місці сучасної Керчі)
Античні міста-поліси були самостійними державами, за своїм устроєм – демократичними республіками, за винятком Пантікапея, який був столицею шляхом об’єднання грецьких міст держав і приєднання територій племен, що не мали держава карбувала власну монету. Грецькі поліси підтримували торгівельно- сарматською цивілізацією. Були зруйновані внаслідок навал готів і гунів, увійшли до |
нестачею землі внаслідок ремесла, політична боротьба, території українського знаходилось на острові Березань аристократичними або Боспорського царства, створеного власної державності. Кожена економічні відносини з скіфо- складу Римської імперії. |
||||