"Говорити без дозволу не можна" В.Сухомлинський

                                         Діагностувальна робота

з літературного читання  4 клас ( 1 семестр)

Аудіювання

                           ГОВОРИТИ БЕЗ ДОЗВОЛУ НЕ МОЖНА

  Є в першому класі жвавий, рухливий, дуже балакучий хлопчик Василько. 

Часто він не може стримати свого хвилювання або цікавості й вихоплюється говорити.

  Учителька терпляче йому пояснює:

— Коли треба тобі щось сказати — підніми руку. Як дозволю — встань і говори.

  Василько добре це розуміє, та одразу ж забуває, як тільки щось його хвилює.

  Якось на уроці арифметики вчителька пояснювала приклад.  Аж тут чується схвильований голос Василька:

— Маріє Іванівно, дивіться, який метелик сів на шибку!

  Усі діти повертаються до вікна. На шибці сидить великий барвистий метелик. 

  Діти забули про приклад і розглядають метелика. Марія Іванівна тяжко зітхає, й, насупивши брови, суворо каже Василькові:

— Ти розумієш, що говорити без дозволу не можна?

  Василько добре розуміє, але не може стримати своєї думки, своїх почуттів. Вони рвуться в слово.

  Наступного дня посеред уроку письма, коли всі зосереджено працювали й у класі запанувала тиша, діти аж здригнулися від тривожного Василькового шепоту:

— Маріє Іванівно, он на колодязі чийсь щоденник лежить...

— Ой, нещастя моє, — подумала вчителька, — як він побачив той щоденник аж на колодязі?” 

  А вголос вона сказала:

— Іди, Васильку, до дошки, постій трохи, тоді знатимеш, що без дозволу говорити не можна.

  Василько став біля дошки. А в його очах були й подив, і сором. Похилив голову й простояв так до дзвінка.

  Через день учителька пояснювала на дошці, як складати із букв нове слово.

Закінчивши пояснення, Марія Іванівна глянула на клас.

  Василько сидить, піднявши руку, й благаючими очима дивиться на вчительку.

— Чому ти плачеш, Васильку?

— Бо говорити ж не дозволяється.

— Кажи мерщій, у чому річ, — стурбувалася вчителька.

Василько повертає голову до вікна й схвильовано каже:

— Кошеня ж... Кошенятко он яке маленьке посеред двору. Наїжачилося, страшно бідному, а собака стоїть перед ним, ось-ось кинеться на кошенятко.

— Біжи, прожени собаку... — каже вчителька.

За хвилину Василько повертається до класу з кошеням.

                                                                              (294 сл.) В.Сухомлинський

1.Який був Василько?

а) рухливий, балакучий

б) сором’язливий, мовчазний

в) непосидючий, швидкий

2.Куди сів метелик?

а) на стіл

б) на шибку

в) на підручник

3.Як Василько відчував себе біля дошки?

а) йому було соромно

б) був невгамовний

в) весело шуткував

4. Кого побачив Василько у вікні?

     а) цуценя

     б) кошеня

     в) каченя

5. Кого боялось кошеня?

а) людей

б) собаку

в) горобчика

6. Визнач головну думку твору.

      а) Наука для людини — як сонце для життя

      б) Вмій сказати, вмій і змовчати

      в) Не кажи не вмію, а кажи навчусь...

      г) Завжди говори те, що думаєш

7. Встанови послідовність подій.

__ - Ти розумієш, що говорити без дозволу не можна?

__ - Бо говорити ж не дозволяється.

__ На шибці сидить великий барвистий метелик

__ Є в першому класі хлопчик Василько

__ За хвилину Василько повертається до класу з кошеням.

__ - … он на колодязі чийсь щоденник лежить…

7.Як повів себе хлопчик через день? Чому?

__________________________________________________________________

 8. Щоб ти порадив Василькові?

__________________________________________________________________

Результат діагностувальної роботи:

Самоаналіз