Гра-подорож екологічною стежиною «У чудовий світ природи» (старший вік)

Гра-подорож екологічною стежиною

«У чудовий світ природи»

(старший вік)

Підготувала: вихователь

Богомоленко О.П.

Завдання:

Поглибити знання дітей про ознаки і прикмети осені.

Навчати дітей через гру орієнтуватися в розмаїтті природного оточення, усвідомлювати значення природи в житті людини.

Прищеплювати бажання вивчати рослинний світ дитячого садка.

Ознайомити з елементами народної медицини.

Показати відображення теми в загадках, приказках, віршах.

Розвивати спостережливість, логічне мислення, творчість, фантазію, вміння робити висновки.

Виховувати любов до природи, бережливе ставлення до всього оточуючого.

Активізувати словник дітей: білокора, вічнозелена, віти, хвоя, стрічки, ліхтарики, жовтогарячі, колючки.

Місце проведення – територія дитячого садка. (На території дитячого садка створена екологічна стежина, це своєрідний навчально-просвітницький кабінет у природних умовах, що поєднує в собі можливості навчання, виховання та відпочинку)

Зупинки гри-подорожі:

     «Вічнозелена сосна»,

     «Білокора берізка»,

     «Жовтогаряча горобина»,

     «Червона шипшинка»,

     «Золотава тополя».

Завдання зупинок:

1. Відгадати загадку.
2. За загадкою знайти дерево, про яке йдеться. Дібрати пестливі слова, пригадати знайомі вірші.
3. Вирішити екологічну ситуацію.
4. Розповісти про цілющі властивості рослини.

Хід гри-подорожі

Вихователь. Діти, я знаю, що ви любите подорожувати. Тому сьогодні я вас запрошую у подорож екологічною стежиною «У чудовий світ природи». Відгадайте загадку:

У садах, гаях блукає,

Жовтий одяг зодягає,

Золотисту стелить постіль –

Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

-         Яка зараз пора року?

-         Давайте ми з вами поглянемо навкруги. Що нас оточує? (Дерева, кущі, трави). А що це таке? Назвіть одним словом. (Рослини)

-         Помилуємося чудовою красою наших дерев та кущів, їхніми осінніми барвами, які подарувала їм чарівниця осінь.

Зупинка «Вічнозелена сосна»

-         Відгадайте загадку:

І маленькі, і старенькі

Влітку, взимку, навесні

Всюди вдягнені гарненько

У зелені сукні всі. (Сосна)

-         Діти, ви, напевно, здогадалися, чому наша зупинка має таку назву?

-         Чи є листочки в сосни? (Є, але вони не такі, як у інших дерев)

-         На що вони схожі? (На голочки)

- Діти, це хвоя. Візьміть і погладьте її віти. Які вони? (Колючі, гладенькі)

- А чому їй осінь не подарувала чарівне вбрання? (У неї голочки тоненькі, вкриті товстою шкіркою, яка мало випаровує води)

- Давайте нахилимось до неї і послухаємо, про що шепоче нам вона?

- Діти, хто що почув? (Розповіді дітей)

- А я ось, почувши її шепіт, зрозуміла, що їй сумно. Як ви вважаєте, чому їй сумно? (Відповіді дітей)

- Послухайте її розповідь: «Я, красуня лісу, завжди зелена. Мої віти тягнуться до світла, до чистого неба. Я ввібрала в себе стільки добра і тепла від сонця. Та як тільки настає золота осінь, мені сумно, що незабаром вже зима. Взимку таке радісне свято (Новий рік) – прийдуть люди, зрубають мене та заберуть у свою оселю. А мені хочеться рости, вбирати в себе ще більше тепла і добра від сонця та приносити людям користь».

- Діти, як ми можемо допомогти сосні? (Попросити батьків купити штучну ялинку, зробити декоративну ялинку власноруч)

- А чим корисна ялинка? (У сосновому лісі легко дихається, а також з молодих гілок варять варення від застуди).

- Тож рости, сосна, висока, вбирай від сонця тепло і пишайся собою, а ми з тобою прощаємось.

- Яка наступна станція? Ви здогадаєтесь самі, відгадавши загадку:

Маю плаття золотеньке,

Гнучкі, ніжні віти,

Кору білу, стан тоненький.

Як я звуся, діти?

Зупинка «Білокора берізка»

-         Давайте ми з вами поглянемо на цю красуню і помилуємося її красою. Яка берізка? (Струнка, білокора)

-         Які віти в берізки? (Тоненькі, ніжні, тендітні)

-         Яке листячко в неї? (Жовте, маленьке)

-         Якого кольору стовбур? (Білого)

-         Діти, подивіться, що не так із найнижчими гілочками. (На дереві крім листочків висять літери)

-         Це берізка з нами хоче пограти в гру «Склади дерево з частин». Назвіть літеру, яку ви бачите, а після цього ту частину дерева, яка на цей звук починається (к – корінь, с – стовбур,  г – гілка, л – листок).

-         За те, що ми впорались із завданням, берізка нам приготувала сюрприз – чарівний кошик. Давайте подивимося, що в ньому? (Стрічки)

-         Для чого ці стрічки? (Дівчаткам заплітати коси, вплітати у віночки)

-         Якого вони кольору? (Золотистого)

-         А чи хтось із вас чув про такі стрічки? (В оповіданні В.О. Сухомлинського «Золоті стрічки»)

-         Що ж це за золоті стрічки? (Це жовті листочки, які з’явилися на берізці)

-         Діти, погляньте: берізка хитає своїми золотими косами, закликає прислухатися до неї. Притуліть вушка до стовбура. Що шепоче нам берізка? А мені вона шепоче, що хоче ще погратися з нами в гру «Хто перший мене обійме і скаже лагідне слово».

-         Берізка нас приваблює до себе не тільки своєю красою, але й своїми добрими справами:

Перша справа – світ освічувати.

Друга справа – шум вгамовувати.

Третя справа – людей лікувати.

Четверта справа – дотримуватись чистоти.

-         Берізка може навіть лікувати цілим живим деревом. Для цього необхідно підійти до дерева, обійняти його, подумати про щось приємне. І ваш організм наповниться сонячним теплом, силою землі та чистим повітрям. Ви відчуєте легкість у всьому тілі. Якщо ви щойно кричали, вередували, плакали, то одразу заспокоїтесь.

-         Відходячи від берізки, давайте подякуємо їй за ніжність, доброту, ласку.

-         А ми з вами вирушаємо далі. Чи хочеться вам дізнатися про те, хто ж зараз буде нас зустрічати на наступній зупинці? Тож послухайте вірш:

Хто в хустині червоненькій

Став у лісі між дубів?

Може, дівчинка маленька

Назбирать прийшла грибів?

Ні, не дівчинка тут стала,

Горобина виростала.

Тут хустину гаптувала

Щедра осінь золота.

-         Про кого говориться в цьому віршику? (Про горобину)

Зупинка «Жовтогаряча горобина»

Вихователь. Ось подивіться, як осінь причепурила нашу горобину. Якого кольору листочки в горобини? (Червоно-багряного, жовтогарячого)

-         А які вони за формою? (Вони довгі, великі, складаються з багатьох листочків, які тримаються на одному черешку). Порахуйте, зі скількох маленьких листочків складається великий. У кого більше? Менше? Однакова кількість?

-         Що росте ще на дереві? (Ягідки)

-         Якого вони кольору? (Червоного, оранжевого)

-         Ягідки у що зібрані? (в кетяги)

-         А хто їх любить куштувати? (Горобчики, синички)

-         Діти, подивіться на горобину, як вона тягнеться до нас своїми кетягами ягідок, нахиляє їх до землі. Ягідки посміхаються нам, вони щось теж хочуть нам сказати. Ви почули, що говорять ягідки? А я почула. Вони говорять: «Як тільки вдарять перші морози, візьміть нас і покуштуйте, ми смачні і корисні. У нас стільки вітамінів, що ми навіть не поступимось лимону, який вважає себе королем вітаміну «С». Ось скоро настане зима, і ми ваш організм захистимо від застуди, а пташок ми теж пригощаємо своїми ласощами, тож вони і прилітають до нас щодня».

-         Що можна приготувати з цих ягідок? (Компот, варення, чай)

-         А зараз я пропоную пограти в гру «Дерево – це ...». Треба назвати, для кого чим слугує дерево. Я буду починати речення і кидати вам м’яч, а ви маєте його зловити та закінчити речення.

1.     Для пташки дерево – це … (гніздо, їжа).
2.     Для дятла дерево – це … (пацієнт).
3.     Для  метелика дерево – це … (схованка).
4.     Для жука дерево – це … (їжа).
5.     Для бджоли дерево – це … (нектар).
6.     Для зайця дерево – це … (тінь, їжа).
7.     Для білки дерево – це … (дупло).
8.     Для ведмедя дерево – це … (барліг).
9.     Для городянина дерево – це … (чисте повітря).
10. Для туриста дерево – це … (тінь).
11. Для мебляра дерево – це … (матеріал).
12. Для художника дерево – це… (натхнення для написання картини).

Зупинка «Червона шипшинка»

- Діти, нам сьогодні Даринка хоче розповісти вірша:

Вона кричить: – Людино, підожди!

О, підожди, Людино, будь ласкава,

Не всі, не всі, хоч ягідку залиш!

Одна пташина так мене просила!

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.

І просто – осінь  щоб була красива.

-         Як ви думаєте, про яку рослину цей вірш? (Шипшина)

-         Діти, скажіть мені, будь ласка, шипшина – це дерево? (Це кущ)

-         А чому це так? (У шипшини немає товстого стовбура, і він не один, а їх багато)

-         Чим вкритий кущ шипшини? (Колючками)

-         Навіщо йому ці колючки? (Щоб захищати свої  ягідки)

-         Давайте розглянемо ягідки. На що вони схожі? (На ліхтарики)

-         Ці ягідки як ліхтарики, вони незвичайні, чарівні, цілющі. Ягідки шипшини допомагають при захворюванні очей, печінки, нирок, шлунка, кишок, а чай шипшини оздоровлює організм. Шипшина добра, щедра, вона нас привітливо зустріла і дарує нам свої цілющі ягідки-ліхтарики, щоб ми приготували чай, випили його та оздоровили свій організм. Вона хоче, щоб ми були справжніми друзями, і просить нас… Про що? Ви чуєте?

Дерево, кущик та птиця

Не завжди вміють захиститься.

Якщо будеш, друже, знищувати нас –

На планеті будеш ти один весь час.

-         Тож любіть і бережіть природу рідного краю! Вона вам за це віддячить. Вирушаємо до наступної зупинки.

Зупинка «Золотава тополя»

-         Погляньте на цю золоту красуню, яку чудову сукню подарувала їй осінь.

Осінь часу не марнує, листя у дерев фарбує,

На березі – жовте листя, на тополі – золоте.

Горобину червоним розмалює, наче мак вона цвіте,

Тільки сосни та ялини у вбранні своїм без зміни.

Проводиться ігрова імітаційна вправа.

-         Уявимо, що я дерево, а ви крихітне насіння. Я дерево-матуся, а ви мої дітки. Гойдала я вас в колисці на гілці, але час настав, вам треба відлітати та великими деревами ставати. Ось подув вітерець, і полетіли, закружляли, мої дітки - насінинки, впали на землю й заснули під теплою пухнастою ковдрою, очікуючи приходу весни. Пригріло сонечко, розтанув сніжок, пішов теплий дощик. І з насіння стали проростати спочатку корінці, а потім з'явилася тоненька стеблинка з малими листочками. Маленькі деревця, руками-гілочками тягнучись до сонця, виростають. Багато часу пройде, перш ніж ви станете справжніми деревами...

-         Ось ми і уявили себе деревами. Сподобалося вам бути деревами? Чиє насіння полетіло? Пригадайте, з якого дерева влітку летів пух? (Це тополя відправляла своїх діточок)

-         А тепер поміркуйте, що відбувається з крихітним насінням. Розповідати буде той, кого торкнеться чарівний листочок. (Із насіння проростають спочатку корінці, потім з'являється паросток, із паростка виросте саджанець, а з нього виросте справжнє дерево). А наша золотава тополя ціле літо тріпотіла своїми листочками, даючи нам прохолоду.

-         Ось і підійшла до кінця наша подорож. Давайте ще раз глянемо навкруги і помилуємося фарбами осені.

Осінь фарби готувала,

У відерце наливала.

Змішувала, чаклувала,

Потім все розфарбувала.

Придивіться, все довкола

Стало різнокольорове.

Природу любити треба

Не лише за тінь та росу.

І не тому, що для тебе

Дарує свою красу.

Природа – це сила людини,

Природа – це наш рідний дім,

Її берегти ми повинні,

Примножувати всі, як один.