Прочитання та вимова деяких букв та буквосполучень залежить від їхнього положення в слові, типу складу та сусідніх букв (точніше звуків, що передають ці букви). Спочатку вивчаючим англійську мову такі правила читання можуть здатися дещо складними для запам'ятовування, але з практикою до таких правил можна буде звертатися все рідше та рідше. Для початківців правила читання та вимови можуть здатися складними, тому, щоб полегшити вивчення англійської слід перевіряти правильну вимову нового слова за транскрипцією та запам'ятовувати вимову на слух.
Склади в англійській мові
Всі англійські слова, так само як і українські, можна розділити на склади. Складом (syllable) називається звук чи звукосполучення, що вимовляються разом, одним поштовхом повітря. Як правило, кількість складів у слові відповідає кількості голосних звуків. Склади є складовими частинами слова та впливають на вимову або прочитання слова.
Головну роль в утворенні складу відіграють голосні звуки (vowels). В англійській мові виділяють 6 букв, що позначають голосні звуки: A E I O U та інколи Y. Однак, фактичних голосних звуків набагато більше: якщо до уваги брати дифтонги, а також голосні звуки певних діалектів англійської мови, то їх кількість може перевищувати 20.
Під час поділу слова на склади важливо враховувати саме звуки, а не голосні букви, так як не завжди буква може передавати певний звук.
Види складів
Закритий склад (closed syllable) складається з одного голосного звука та завжди закінчується на приголосний / приголосні звуки. Закритий склад не обов'язково починається з приголосного звука.
|
|
|
Відкритий склад (open syllable) має один голосний звук, що стоїть в кінці складу. До цієї групи також відносяться склади, що складаються тільки з однієї голосної без приголосних звуків.
|
|
|
Склад з німою E (silent-e syllable) має у своєму складі один голосний звук та німу E (звук, що не вимовляється, але зазначається на письмі), що стоїть після приголосної в кінці складу. Попри те, що на письмі пишуться дві голосні, такі слова вважаються односкладними, і перший голосний звук вимовляється як у відкритому складі (так само, як і в алфавіті).
|
|
|
Склад з поєднанням декількох голосних (vowel combination syllable) має сполучення двох або трьох голосних звуків або ж сполучення голосного та приголосного звуків, що разом дають новий звук або звучать злито.
|
|
|
Склади зі сполученням голосного та букви R (vowel-r syllable) складаються з одного голосного звука (або ж декількох голосних) та приголосного R. Також до цього типу складів відносяться склади, що складаються з голосного, приголосного R та німої E.
|
|
|
Склад зі сполученням приголосного та LE (consonant-le syllable) вважається окремим складом, попри те, що в кінці складу стоїть німа E. Таке сполучення вважається складом тільки тоді, коли LE стоїть після іншого приголосного: -ble, -cle, -dle, -fle, -tle, -gle. Цей склад зустрічається в словах з двома складами та більше.
|
|
|
За кількістю складів англійські слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові і так далі. Кількість складів може впливати на інтонацію та наголос у слові.
|
|
|
|
Також склади в англійській мові можуть бути наголошеними або ненаголошеними. В межах одного слова може бути більше одного наголошеного складу.
Наголошений склад (stressed syllable) - склад, на який падає наголос, він виділяється інтонаційно.
Ненаголошений склад (unstressed syllable) - склад без наголосу, він вимовляється коротше за наголошений склад.
|
|
Інколи наголос на складах може відігравати смислорозрізнювальну роль.
|
|
Голосні а англійській мові не завжди вимовляються так, як вони називаються в алфавіті. На це впливає положення голосного звуку в слові, тобто вид складу, який утворює цей голосний звук. Слід також зазначити, що англійські слова ніколи не закінчуються на букви I та U.
Букви A E I O U у відкритому складі в більшості випадків читаються відповідно до їх назви в алфавіті. В такому положенні вони вимовляються як довгі голосні звуки. Слід пам'ятати, що кінцева E, що стоїть після приголосного, ніколи не вимовляється (німа E).
В закритому складі букви A E I O U здебільшого читаються як короткі голосні звуки, однак вони вимовляються інакше, ніж у відкритому складі.
А |
[æ] |
|
|
[ə] часто в ненаголошеному положенні |
|
|
[ɑː] часто під наголосом |
|
|
[ɔː] перед приголосними l та w |
|
|
[ɔ] після w, wh, qu |
|
E |
[e] в наголошеному положенні |
|
|
[ə] або ж випадає перед n |
|
|
[u:] або [ju] перед w |
|
I |
[ɪ] |
|
|
[aɪ] перед ld, nd, gn та gh |
|
|
виняток: |
|
O |
[ɔ] |
|
|
[əu] перед ld та w |
|
|
[ʌ] під наголосом перед th або n, m + інший приголосний |
|
|
[ə] або ж випадає в ненаголошеному складі, часто перед n |
|
U |
[ʌ] |
|
|
[u] після b, f, p та перед sh, l |
|
Y |
[ɪ] |
|
Букви A E I O U перед приголосним R після якого не вживається інший голосний, читаються як довгі голосні. В британському варіанті англійської мови в таких слова звук R майже не вимовляється, а в американській англійській може вимовлятися.
AR |
[ɑː] |
|
ER |
[ɜː] |
|
IR, UR |
[ɜː] |
|
YR |
[ər] зустрічається тільки в одному слові |
|
OR |
[ɔː] під наголосом |
|
|
[ə] в ненаголошеному складі, часто в кінці слова |
|
Коли після сполучення голосного та R вживається інша голосна, наприклад, німа E в кінці слова, то вимова голосних змінюється. За нормами британської англійської перед німою кінцевою E приголосний R не вимовляється.
A |
[ɛə] |
|
E |
[ɪə] |
|
|
[ɛə] |
|
|
[ɜː] (виняток) |
|
I, Y |
[aɪə] або [aɪ] |
|
O |
[ɔː] |
|
|
[uə] (окрім слова bury [beri]) |
|
Буквосполучення голосних в англійській мові, якщо вони відносяться до одного складу мають свої окремі правила вимови, що можуть відрізнятися від вимови голосних окремо. В такому випадку слід відрізняти сполучення букв у межах одного складу та збіг таких букв на стику різних складів, так як від цього залежить причитання слова.
AI, AY |
[eɪ] |
|
|
[ɛə] перед r (сполучення air, а також aer) |
|
AU |
[ɔː] |
|
EA |
[iː] |
|
|
винятки: |
|
|
[e] перед d, th, lth, sure, sant |
|
|
виняток: |
|
EAR |
[ɪə] в більшості випадків |
|
|
[ɛə] |
|
|
[ɜː] ear + приголосний |
|
EE |
[iː] |
|
|
[ɪə] у сполученні eer |
|
EI, EY |
[eɪ] в наголошеному складі |
|
|
[iː], [i] в ненаголошеному складі або в наголошеному перед німою «E» |
|
EU, EAU |
[ju] або [ju:] |
|
|
[juə] або [ʊə] у сполученні eur |
|
|
[aɪ] в кінці односкладових слів або перед закінченням -s, -d |
|
|
[iː] |
|
IO |
[jə] або [iə] (в основному разом з приголосною n – ion) |
|
|
[ə] або майже не вимовляється перед n після c, g, s, t, sh, ch |
|
OA |
[əu] |
|
|
[ɔː] перед r |
|
OE |
[əu] |
|
OI, OY |
[ɔɪ] |
|
OO |
[uː] або [u] в закритому складі |
|
|
[ɔː] перед r |
|
OU |
[au] в наголошеному складі |
|
|
[ə] в ненаголошеному складі |
|
|
[ɔː] перед ght |
|
Найбільш поширені випадки, коли англійські приголосні вимовляються не так, як називаються в алфавіті.
B |
не вимовляється в буквосполученнях mb, bt в межах одного складу |
|
C |
[k] |
|
|
[k] в буквосполученні ck |
|
|
[k] у сполученні ch в словах грецького походження |
|
|
[ ʧ ] в буквосполученні ch |
|
|
[ ʃ ] у сполученні ch в словах французького походження |
|
|
[s] перед буквами e, i, y |
|
|
[ ʃ ] в буквосполученнях -cion, -cial, -cian, -cean, -cient |
|
D |
не вимовляється у сполученнях nd, рідше dn в складених словах |
|
G |
[g] |
|
|
[g] в деяких словах перед e, i, y, як виняток |
|
|
[ʤ] перед e, i, y |
|
|
не вимовляється в сполученнях gn, gh |
|
|
[f] як виняток в буквосполученні gh, часто в кінці слів |
|
H |
не вимовляється в деяких словах, у буквосполученні gh |
|
K |
не вимовляється у сполученні kn |
|
L |
не вимовляється в сполученнях -alf, -alk, -alm, -ould (у межах одного складу) |
|
|
виняток: |
|
N |
не вимовляється у сполученні mn в межах одного складу |
|
P |
[f] в буквосполученні ph |
|
|
p не вимовляється в сполученні ps на початку слова |
|
Q |
[kw] у сполученні qu |
|
|
[k] у сполученні que в кінці слова в словах французького походження |
|
R |
за нормами британської англійської мови буква r не вимовляється в кінці слова, перед німою e або іншими приголосними |
|
S |
[z] в позиції між голосними |
|
|
[ ʃ ] в буквосполученні sh |
|
|
[ ʃ ] в буквосполученнях sure, sion після приголосних |
|
|
[ʒ] у сполученні sure, sion після голосних |
|
T |
не читається в кінці деяких слів французького походження |
|
|
[ð] в буквосполученні th між або перед голосними (здебільшого в займенниках) |
|
|
[θ] в буквосполученні th після приголосних або в кінці слова, на початку інших слів |
|
|
[ ʃ ] в буквосполученнях tion, tial, tient після голосних |
|
|
[ ʧ ] у сполученні stion |
|
|
[ ʧ ] в буквосполученнях ture, tural, tury в кінці слова |
|
W |
не вимовляється в буквосполученні wr |
|
|
не вимовляється в кінці слова в сполученнях aw, ow, ew |
|
|
[h] в буквосполученні who |
|
Y |
[j] якщо y вживається в якості приголосного на початку складу перед голосним звуком |
|
Z |
[ʒ] перед буквосполученням ure (зустрічається рідко) |
|