Четверте жовтня. Класна робота. Гриби. Визначальні ознаки грибів. Будова грибної клітини. Вегетативне тіло грибів талом. Різноманітність та поширення грибів. Практична робота 6. Будова грибної клітини у взаємозв’язку з процесами життєдіяльності Домашнє завдання: опрацювати §3.3 с. 50 – 52, оформити практичну роботу в зошиті
ГРИБИ (Fungi) - багатоклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми, найзагальнішими ознаками яких є осмотичне живлення та прикріплений спосіб життя. клітинну стінка з хітинузапасають глікогенпрості поживні речовини надходять у клітину в процесі осмотичного живлення без утворення травних вакуолей. Гетеротрофне живлення - живлення готовими органічними речовинами, що поглинаються поверхнею тіла. Більшість із них перетравлюють їжу ззовні за допомогою ферментів, які виділяють у довкілля. Таке живлення зумовлює ряд інших ознак грибів. Описано приблизно 70 тис. видів грибів, проте їх очікуване різноманіття, за оцінками різних авторів, становить від 300 тис. до 1,5 млн видів.
Вегетативне тіло переважної більшості грибів являє собою систему вкритих клітинними оболонками ниток (гіфів), яка називається грибницею (міцелієм). Таке вегетативне тіло має велику площу поверхні та сприяє живленню. За наявності вологи й тепла грибниця здатна до необмеженого швидкого росту, особливо у напрямку більшої кількості поживних сполук. Такий ріст компенсує в грибів відсутність активного руху. Для грибів властивий прикріплений спосіб життя. Більшість розвивається всередині поживного субстрату – ґрунту, мертвої органіки або живого організму. За межі субстрату виростають лише утвори, що забезпечують спороутворення та поширення. Зазвичай це плодові тіла, у яких утворюються дуже дрібні спори, що розносяться вітром, водою або тваринами. ГРИБИ (Fungi) - багатоклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми, найзагальнішими ознаками яких є осмотичне живлення та прикріплений спосіб життя.
Практична робота 6. Будова грибної клітини у взаємозв’язку з процесами життєдіяльностіТема. Будова грибної клітини у взаємозв’язку з процесами життєдіяльностіМета: закріпити знання про складові частини клітини; продовжувати формувати вміння працювати з мікроскопом ; навчитися розпізнавати ознаки грибної клітини, визначати риси подібності та відмінності в будові клітин грибів, рослин та тварин; ознайомитися із середовищем існування, особливостями будови та життєдіяльності грибів; з'ясувати характерні ознаки тіла грибів; вивчити еколого-трофічні групи грибів; розвивати вміння порівнювати біологічні об'єкти та процеси життєдіяльності царства живої природи, робити висновки.
Хід роботи1. Інструкція з БЖ для учнів під час проведення практичних і лабораторних робіт у кабінеті біології.2. Підготуйте мікроскоп до роботи (повторити правила роботи з мікроскопом).3. Знайомство з особливостями будови грибної клітини4 . Виконайте завдання: Завдання 1. Замалюйте будову грибної клітини. Позначте складові частини клітини, які ви побачили, і підпишіть їх. Завдання 2. Заповніть таблицю «Частин грибної клітини та їх функції».
Гриби. Нижчі ВищіГіфи не мають поперечних перегородок, і міцелій являє собою одну сильно розгалужену клітину. Гіфи поділені на клітини (нитки грибниці багатоклітинні), при чому клітини можуть містити одне або декілька ядер. Вищі гриби можуть формувати плодові тіла. Те, що ми в побуті називаємо «грибами», і є плодові тіла. Типове плодове тіло такого гриба складається з шапинки та ніжки.
Як ви вважаєте, чи всі гриби мають таку будову?Клітини гіф вкриті щільною клітинною оболонкою, основу якої складає нерозчинна у воді та хімічно стійка речовина – хітин. Клітини грибів мають: клітинну мембрану, ядро, вакуолю, рибосоми, мітохондрії. У верхівковій клітині біля клітинної оболонки на самій верхівці є велика кількість ростових пухирців. Як ви гадаєте, для чого вони потрібні? Завдяки роботі цих пухирців, верхівкова клітина росте і з часом ділиться. Внаслідок цього росте вся гіфа.
У деяких частинах міцелію гіфи щільно переплітаються і утворюють плодове тіло. Плодове тіло НІЖКА ШАПИНКАНа нижньому боці шапинки утворюються пластинки – складки плодового тіла, утворені гіфами. На верхівках цих гіф розвиваються темно – коричневі спори. Складки на яких утворюються спори називаються гіменофор. Гіменофор ПЛАСТИНЧАСТИЙ ТРУБЧАСТИЙ
Основні екологічні групи грибів. Шапинкові гриби. Гриби-паразити. Цвілеві гриби Дріжджеві гриби. За прийнятою в Україні системою, справжні гриби поділяють на 10 груп, серед яких виокремимо відділи Міксомікота, Оомікота, Хітридіомікота, Зигомікота, Аскомікота, Базидіомікота.1 - шапинковий білий гриб; 2 - паразитичні ріжки жита; 3 - трутовик сірчано-жовтий; 4 - дріжджеві гриби сахароміцети; 5 - цвілевий гриб пеніцил; 6 - лишайник золотянка стінна. Лишайникам не надають у системі грибів статусу певного таксона, оскільки існують погляди про незалежність походження різних груп лишайників.
У процесі пристосування до різних наземним умов проживання у грибів виникають численні видозміни міцелію: Склероції - стадія спокою грибів, що утворюється в несприятливих умовах; округле або довгасте тіло, утворене тісним сплетінням гіфів. Столони. Гіфи мукора, що мають кілька вигнуту форму, називаються столонами. Краї столонов обрамляють пучки укорочених гіф, що нагадують кореневу систему. Ризоїди. Ниткоподібні утворення, які слугують для прикріплення до субстрату та живлення у деяких грибів. Різоморфи. Сплетіння грибних ниток, які проникають в організм дерев, піднімаючись по стовбуру між корою і деревиною, де вони утворюють справжні мережі. Гаусторії. Бічні відгалуження гіф паразитичних грибів, що проникають всередину клітини-господаря.
Відмінні ознаки грибів полягають у тому, що вегетативне тіло гриба, називається грибницею, або міцелієм (від грец. мікес — «гриб»), утворене тонкими розгалуженим нитками. Їх називають гіфами (від грец. гіфа — «тканина», «павутина»). Міцелій утворює велику розгалужену поверхню, що забезпечує всмоктування води і поживних речовин.
Еколого-трофічні групи грибів. Сапротрофи – отримують поживні речовини із решток відмерлих організмів, розкладаючи їх. Паразити – поселяються на живих організмах і споживають органічну речовину господарів. Симбіотрофи – отримують речовини внаслідок симбіозу (співжиття) з іншими організмами.
Тривалість життя грибів. У дріжджів за сприятливих умов час від одного брунькування клітини до іншого становить 20 – 30 хв. Ріст гриба за добу - 1-2 см. Середніх розмірів він набуває за 3-6 днів. Тривалість життя опенька, лисички, підберезника – 10 днів. До 14 днів живуть білий гриб і красноголовець, до 40 - шампіньйони. Із дозріванням спор гриби старіють і часто загнивають. Веселка смердюча – рекордсмен швидкості росту серед грибів. За 1 хв шапка піднімається на 5 мм – вона росте просто на очах і вдвічі швидше за бамбук. Плодове тіло дощовика їстівного здатне виростати після дощу до 30 см за добу. Тому побутує вислів: «Ростуть немов гриби»
Висновки:1. Вставте пропущені слова. Клітина – це основна ___________________ та _______________________ одиниця живого. Особливостями будови грибної клітини є наявність ________________________________, __________________ і ________________________.2. Які органели є основними в грибній клітині?3. Чи в усіх клітинах наявне ядро?4. Чому в одних клітинах ядро спостерігається в центрі, а в інших — збоку, біля клітинної оболонки?