Громадянська війна в США та її наслідки

Розв’яжіть тести з аргументацією1. Яке твердження найточніше пояснює, чому в ХІХ ст. Велику Британію називали «майстернею світу»?A Вона контролювала всі промислові підприємства інших європейських держав. B Вона була провідною промисловою державою та виробляла значну частину промислової продукції світу. C Вона першою в Європі встановила абсолютну монархію. D Вона мала найбільшу в Європі кількість сільськогосподарських земель2. Що було характерною рисою вікторіанської епохи у Великій Британії?А) згортання промислового розвитку. Б) поєднання економічного піднесення з поступовим розширенням політичних прав. В) ліквідація парламентської системи. Г) повернення до феодальних порядків

3. Яка послідовність правильно відображає основні етапи промислового перевороту?А) фабрика → мануфактура → реміснича майстерня. Б) реміснича майстерня → мануфактура → фабрика. В) мануфактура → реміснича майстерня → фабрика. Г) фабрика → реміснича майстерня → мануфактура4. Яка вимога була однією з головних у діяльності чартистів?А) запровадження абсолютної монархіїБ) скасування парламенту. В) розширення виборчих прав населення. Г) повернення до феодального господарства

5. Який результат чартиського руху найбільш точно характеризує його історичне значення?А) усі вимоги «Народної хартії» були негайно виконаніБ) рух сприяв поступовому розширенню виборчих прав і демократизації британського суспільства. В) у Великій Британії було ліквідовано парламентську систему. Г) чартисти встановили республіканський лад6. Яку роль відігравали тред-юніони у британському суспільстві ХІХ ст.?А) об'єднували підприємців для боротьби з робітниками. Б) представляли інтереси робітників і захищали їхні трудові права. В) організовували колоніальне управління. Г) підтримували абсолютну монархію7. Установіть правильний зв’язок між явищами:1. Тред-юніони2. Лейбористська партія3. Чартиський рух. А — боротьба за політичні права робітників. Б — організація робітників для захисту трудових інтересів. В — політичне представництво робітничого руху Г — прагнення ліквідувати профспілки

1. США У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.: ЗДОБУТКИ ТА ПРОБЛЕМИПрочитайте карту зростання США І половині ХІХ ст. У першій половині ХІХ ст. США зазнали бурхливого територіального зростання: територія США становила 888,8 тис. кв. миль.

Чому США швидко розвивалися?Велика територія → природні ресурси, сировина, продовольство, вихід до двох океанів. Масова міграція з Європи, Азії та Латинської Америки → зростання населення й робочої сили. Відсутність феодальних пережитків → швидша модернізація економіки. Європейські війни → США активно постачали товари воюючим країнам. Доктрина Монро: «Америка для американців»Частка США у світовому промисловому виробництві зросла з 6 % (1820) до 15 % (1860). Водночас США залишалися переважно аграрною країною — 87 % населення проживало в сільській місцевості. У 1823 р. президент США Джеймс Монро проголосив Американський континент сферою виключних інтересів США та протидію втручанню європейських держав у справи Америки. Із листа Томаса Джефферсона, 1813 р: «Європейські держави утворюють окрему частину земної кулі; у них є коло власних інтересів... Америка має свою півкулю. Тому в неї своя система інтересів, які не повинні підкорятися інтересам Європи».

Передумови протиріччя «північ-південь»Найбільшою проблемою США були величезні відмінності між регіонами — Північчю і Півднем, спричинені дуже різним типом господарства. Лісова ПІВНІЧ не мала широких можливостей для землеробства. Сільське господарство тут було фермерським — приватним та зорієнтованим на ринок також на Півночі розвивалася промисловість — спочатку текстильна (переважно бавовняна), а згодом металургійна та машинобудівна. Ішою була ситуація на степовому ПІВДНІ. Тут поширилися плантації — де застосовували працю рабів, переважно з Африки. Рабовласницьке господарство Півдня працювало в основному на експорт, забезпечуючи сировиною європейську промисловість. Економічні зв’язки з Північчю були слабкими і нерівномірними. До того ж податкова система США була фактично засобом пограбування Півдня: він забезпечував майже 80 % бюджету. Дражливою темою для американського суспільства було існування рабства. У XVIII ст. виник аболіціонізм — суспільний рух за ліквідацію рабства. Організована його учасниками так звана «Підземна залізниця» була системою сприяння втечам рабів на Північ.

Політична нестабільність. Ще однією проблемою США була нестабільність політичного устрою держави. З моменту її утворення точилася дискусія між федералістами та демократами (конфедералістами), що обстоювали вищість інтересів штатів. У 1828 р. була створена Демократична партія США, яка обстоювала ідею збільшення самостійності штатів. Найбільшу популярність вона отримала на Півдні. У 1854 р. у Чикаго виникла Республіканська партія, що стояла на федералістських позиціях і користувалася підтримкою населення Півночі.

2. Громадянська війна у США: хід і результи. У 1850-х роках розширення США на Захід загострило суперечності між Північчю і Півднем через питання рабства в нових штатах. Південні демократи прагнули поширити рабовласництво на нові землі, тоді як республіканці Півночі виступали проти його поширення. Переломним моментом стали президентські вибори 1860 р., на яких переміг противник поширення рабства Авраам Лінкольн. 20 грудня 1860 р. Південна Кароліна оголосила про вихід із Союзу, а згодом до неї приєдналися ще 7 штатів. У лютому 1861 р. вони утворили Конфедерацію на чолі з Джефферсоном Девісом. 12 КВІТНЯ 1861 Р. НАПАДОМ НА ФОРТ САМТЕР ПОЧАЛАСЯ ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА. Спочатку Північ мала перевагу в ресурсах, але Південь — краще підготовлену армію та талановитого генерала Роберта Лі. Щоб зміцнити підтримку війни, Лінкольн у 1862 р. ухвалив закон про гомстеди, а в січні 1863 р. проголосив звільнення рабів на територіях, охоплених повстанням. Це сприяло залученню афроамериканців до армії Півночі. Авраам Лінкольн

Кінець протистояння: перемога півночіУ 1863 р. Північ запровадила загальну військову повинність, що посилило її армію. Водночас ресурси Півдня виснажувалися, а європейська підтримка зникла, оскільки інші країни почали постачати Європі бавовну. У війні з’явилися нові види зброї, а в 1864 р. генерали Грант і Шерман перейшли в наступ, застосовуючи тактику «тотальної війни» та «випаленої землі». Після падіння Ричмонда у квітні 1865 р. генерал Лі капітулював, і війна завершилася. У грудні 1865 р. 13-та поправка Конституції скасувала рабство на всій території США. Війна забрала понад 600 тис. життів і понад 1 млн поранених. 14 квітня 1865 р. в театрі було вбито А. Лінкольна.

3. НАСЛІДКИ ВІЙНИ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ПІДНЕСЕННЯ СШАРеконструкція Півдня (1865–1876 рр.) — період відновлення південних штатів після Громадянської війни. Було ліквідовано рабство, афроамериканці отримали громадянські права, а згодом — виборчі права. Водночас колишні раби не отримали землі й часто залишалися без засобів до існування. У 1876 р. з Півдня вивели окупаційні війська. Наприкінці ХІХ ст. США перетворилися на провідну індустріальну державу світу. Розвивалися нафтопереробна, хімічна, автомобільна та електротехнічна промисловість. Зростали залізнична мережа, телефонний і телеграфний зв’язок. Генрі Форд запровадив конвеєрне виробництво, що значно знизило вартість автомобілів і зробило їх доступнішими для населення.

Боротьба з монополіями. Два наступних президента США будуть впроваджувати антимонопольні законодавство. Адже, великі корпорації поглинали конкурентів і контролювали цілі галузі промисловості. Монополізація обмежувала конкуренцію та сприяла концентрації капіталу, що негативно впливалона розвиток середнього і малого бізнесу. Президент Теодор Рузвельт запровадив політику «справедливого курсу», спрямовану на обмеження монополій, захист конкуренції та врегулювання трудових конфліктів. Подібну політику провадив і Вудро Вільсон, курс «нової демократії» через низку соціальних поступок працівникам, передбачав зниження мит і прогресивне оподаткування. Великі корпорації створювали трести, встановлюючи монопольний контроль над цілими галузями виробництва. Першою з них була «Стандарт Ойл», створена Дж. Рокфеллером у 1870 р., вона контролювала 95 % американської нафти. У 1904 р. в США було 445 великих корпорацій, а групи Моргана і Рокфеллера контролювали 56 % акціонерного капіталу країни. Вудро Вільсон. Теодор Рузвельт

Домашнє завдання. Читати параграф 14-15