"Гуманне ставлення до людей з особливими потребами"

Тема. Гуманне ставлення до людей, які мають проблеми зі здо­ров'ям. 

Мета: довести учням необхідність бережливого ставлення до органів зору, слуху, опорно-рухової системи; вчити надавати допомогу людям з особливими потребами; виховувати толерантність, духовність.

Обладнання: картки з записами, хустки

Хід уроку

1. Організація класу
2. Мозковий штурм

• Які складові здоров’я ви знаєте?
• Поясніть, в чому  суть кожної з них.
• Як ви гадаєте, яка зі складових здоров’я найважливіша?

Поєднання всіх складових забезпечує людині міцне здоров'я.

У житті трапляються люди, які фізично розвинені, але духовна сила в них слабка. Такі люди бездушні, нечесні, нещирі, роблять погані вчинки.

Буває й так, що деякі люди від народження чи через важку хво­робу не мають усіх складових здоров'я. Проте вони мають безмежну духовну силу. Люди з фізичними вадами — це люди з обмеженими можливостями. Слід допомагати їм долати труднощі. Адже вони так само хочуть вчитися, відчувати радість від спілкування з друзями, милуватися природою.

3. Робота над оповіданням

• Послухайте оповідання В. Сухомлинського «Як Сергійко навчився жаліти» і

дайте відповідь на запитання, поставлене в заголовкові.

ЯК СЕРГІЙКО НАВЧИВСЯ ЖАЛІТИ

Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі.

Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:

• Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі.

Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала:

• Що ти кинув у воду?

Сергійко ще більше здивувався.

• Невже ти не бачиш? Я кинув камінець.

Дівчинка сказала:

• Я нічого не бачу, бо я сліпа.

Сергійко від подиву широко відкрив очі й довго дивився на дівчинку.

Так, дивуючись, він і додому прийшов. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить?

Настала ніч. Сергійко ліг спати. Він заснув з почуттям подиву. Серед ночі Сергійко прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, в шибки стукав дощ. А в хаті було темно.

Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Те­пер хлопчик уже не дивувався. Його серце стиснув жаль. Як же вона, бідна, живе в отакій темряві?!

Сергійкові хотілося, щоб скоріше настав день. Він піде до сліпої дівчинки. Не дивуватиметься більше. Він пожаліє її.

• Уявіть, що ви познайомилися зі сліпою дівчинкою. Як би ви поводилися з нею?

Чи зважали б на її сліпоту?

• Чи підкреслювали б це у розмовах?

4. Гра «Подоляночка»

Опис: Із учнів вибираються семеро. Вчитель пропонує їм уявити, що двоє з них не бачать, двоє – не чують, двоє не можуть розмовляти, а один – рухатися. Відповідно їм зав’язуються очі, рот, вуха, один сідає на стілець. Всі, крім останнього, грають в гру подоляночка.

Обговорення:

(Дітям, які виконували ролі, а потім тим, хто не був задіяний в переодяганні):

• Що ви відчували під час гри? Що хотілося зробити?

5. Вправа «Займи позицію»

Як ви зустрінете у своєму класі хлопчика-інваліда? Виберіть відповідь і станьте біля відповідної картки

а)         Не покажете своєю поведінкою, що він відрізняється від вас, будете йому допомагати.

б)         Не будете з ним спілкуватися взагалі.

в)         Спілкуватися будете, але обережно, тому що він не такий, як ви.

6. Слухання пісні «Не смійся з мене» у виконанні М. Бурмаки

Обговорення

• Які почуття виникли у вас, коли ви слухали пісню?

7.   Рефлексія

• Що найбільше впливає на зміцнення й збереження здоров'я людини?
• Якої особливої турботи потребують люди із фізичними вадами?
• Чи існує людина, якій ви щоденно допомагаєте? Хто це? Як ви їй допомагаєте?