"Характерні види рятувальних робіт. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на промислових об'єктах та в осередках ураження"

Урок №_________             Дата__________     Захист Вітчизни        11 клас

Тема. Характерні види рятувальних робіт. Організація і проведення рятувальних та  інших невідкладних робіт на промислових об'єктах та в осередках ураження.

Мета: пояснити особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт залежно від характеру НС, їхню послідовність і комплексність; розвивати навички визначати причинно – наслідкові зв’язки та вміння використовувати отримані знання у життєвих ситуаціях;  виховувати небайдужих громадян, готових прийти на допомогу   постраждалим.

Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.

Обладнання: роздатковий матеріал з теми, відео фрагмент про роботу рятувальників у НС, протигаз, респіратор, ватно — марлева пов’язка.

Опорні та базові поняття: стихійне лихо, надзвичайна ситуація, рятувальні роботи, невідкладні роботи.

Очікувані результати: учні називають види рятувальних робіт, порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, пояснюють завдання та алгоритм дій рятувальних та інших невідкладних робіт.

Наскрізна лінія: Здоров’я і безпека

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда.

• Де має перебувати цивільне населення у випадку небезпеки виникнення НС?
• Які служби сповіщають про ступінь руйнації в осередку ураження?
• Як повинне діяти цивільне населення за сигналом ЦЗ «Увага, всім!»?
• Які інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей?
• Якими засобами індивідуального захисту скористаєтесь при виникненні    ураження? (Протигази, ватно-марлеві пов’язки, респіратори, захисні костюми).
• Що таке надзвичайна ситуація?
  (Це порушення нормальних умов життєдіяльності людей, що призводить до людських або матеріальних збитків).
• Які надзвичайні ситуації ви знаєте?
  (Стихійні лиха, катастрофи, епідемії, пожежі, аварії, озброєний напад, війна).
• Що таке стихійне лихо?
  (Це катастрофічні процеси і явища природи, що носять надзвичайний характер, призводять до порушення нормальної діяльності людини, загибелі; пошкодженню та знищенню матеріальних цінностей).
• Які стихійні лиха ви знаєте?
  (Землетрус, пожежа, підтоплення, ураган, зсуви, сніжні заноси, селеві потоки, обвали, засуха).
• Які причини стихійного лиха? (Дії сил природи або бездумна діяльність людей (наприклад: виробничі аварії).
• Як дізнатися, яка надзвичайна ситуація сталася?
  (Після отримання звукового сигналу необхідно увімкнути телевізор або радіоприймач і уважно прослухати інформацію про обстановку, що сталася, та вказівки штабу ЦО).
  Висновок: прослухавши інформацію штаба ЦО треба діяти без паніки у строгому порядку до рекомендацій штаба.

Тому щоб бути завжди готовими і правильно діяти в різних ситуаціях і проводиться День ЦО.

IІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Проблема запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження та ліквідації їх наслідків для України є однією з найактуальніших.

У післявоєнний період в Україні посилено розвивались виробництва хімічної промисловості, будувались атомні електростанції, впроваджувалися екологічно шкідливі технології. Незважаючи на велику кількість заходів, які здійснюються для забезпечення надійного функціонування промислових об'єктів, неможливо повністю виключити ризик виникнення аварійних ситуацій техногенного характеру.

Як наслідки стихійного лиха, аварій, катастроф, а також застосування противником зброї масового ураження в населених пунктах країни і на промислових підприємствах можуть виникнути значні пошкодження, зараження місцевості радіоактивними і хімічними речовинами та біологічними засобами. Багато людей опиниться в завалах, пошкоджених та палаючих будинках, завалених захисних спорудах, в затоплених районах і в інших непередбачених ситуаціях.

Наприклад:

Під час руйнування великих будівель , як це показав досвід 1988 року у Вірменії, після  землетрусу на 5 добу було розкопано живими 5398 осіб. У Мексиці після землетрусу 1985 року знаходили людей живими під руїнами на 14 день. Ще одним дивним порятунком стало вивільнення у Турції у 2011році після землетрусу амплітудою 7,2 балів двотижневого немовляти, що вижило, пробувши без їжі і води майже дві доби.

У зв’язку з цим виникає питання про необхідність проведення робіт по рятуванню людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварії та усунення пошкоджень.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Мета, види, завдання рятувальних та інших невідкладних робіт. (розповідь вчителя з елементами бесіди)

За організацію і своєчасне проведення РіІНР несуть відповідальність начальники цивільної оборони області, міста, району і промислового підприємства (об’єкту). Для досягнення найбільшого успіху в рятуванні людей РІНР повинні організовуватись і проводитись у стислий термін.

Рятувальні роботи у мирний час проводяться в районах стихійних лих, повені, землетрусу, масових пожеж, селевих потопів, на місцях аварій на виробництві і транспорті.

Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт – це усунення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші не­відкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.

         Мета рятувальних робіт – пошук потерпілих, рятування їх з-під завалів, зруйнованих будинків, захисних споруд, надання першої медичної допомоги, евакуація з осередків ураження до медичних закладів.

До рятувальних робіт відносяться:

– розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

– локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт;

– визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

– визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

– пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

– розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

– надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;

– вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;

– організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і гро­мадського порядку;

– відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;   

 –  пошук, розпізнавання і поховання загиблих; .

– санітарна обробка уражених;

– знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій,    споруд, а також техніки;

• соціально-психологічна реабілітація населення.   

Р та ІНР проводяться безпосередньо в осередках ураження за будь якої погоди до повного їх завершення.

Великий обсяг роботи в осередках ураження неможливо провести за короткий час без використання різноманітної техніки. Тільки широка механізація усіх видів робіт дає змогу своєчасно здійснити рятування потерпілих. Для проведення Р та ІНР можуть використовуватися всі типи будівельних та дорожніх машин, механізмів, техніки комунального господарства району, міста.

Пошукова робота з роздатковим матеріалом(зробити короткий запис у зошит)

Питання для опрацювання:

1. Які заходи здійснюються на кожному етапі рятувальних робіт?
2. Яких заходів безпеки потрібно дотримуватися при рятувальних роботах?

Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються у три етапи:

На першому етапі вирішуються завдання:

– щодо екстреного захисту населення;

– з запобігання-розвитку чи зменшення впливу наслідків;

– з підготовки до виконання РІНР.

Основними заходами щодо екстреного захисту населення є:

– оповіщення про небезпеку;

– використання засобів захисту; ,

– додержання режимів поведінки;

– евакуація з небезпечних у безпечні райони;

– здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання    медичної допомоги;

локалізація аварій;

  зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

попередження (запобігання) і гасіння пожеж.

 На другому етапі проводяться:

– пошук потерпілих;

– витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених    транспортних засобів;

– евакуація людей із-зони лиха, аварії, осередку ураження;

– надання медичної допомоги;

– санітарна обробка людей;

– знезараження одягу, майна, техніки, території;

– проведення інших невідкладних робіт, ЩО сприяють і забезпечують    здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

– ідновлення чи будівництво житла;

– відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку;

– організація медичного обслуговування;

– забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

– знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

– соціально-психологічна реабілітація;

– відшкодування збитків;

– знезараження майна, території, техніки.

При рятувальних роботах потрібно дотримуватись таких заходів безпеки:

— пересування людей і автомобілів дозволяється тільки позначеними та розвіданими шляхами;

— забороняється вести роботи біля конструкцій, які загрожують падінням;

— зберігати режим радіаційного та хімічного захисту;

— проведення робіт у задимлених та загазованих приміщеннях групами по 2—3 чоловіки в особистих засобах захисту;

— проведення робіт на електромережах, електроустановках тільки після їх відключення і заземлення;

— освітлення ділянок роботи вночі та за несприятливої погоди.

2. Організація і проведення рятувальних та  інших невідкладних робіт на промислових об'єктах та в осередках ураження.

 Відновлювальні роботи здійснюють спеціально створені підрозділи (бригади). Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили і засоби ЦО центрального, регіонального або об'єктового підпорядкування.

Перегляд відеофільму та презентації.

Пошукова робота. Розв'язування ситуаційних задач

а) Вам доручено провести заняття з учнями початкових класів на тему «Причини пожеж та порятунок під час їх виникнення». Яким буде план цього заняття?

б) Пожежа у стаціонарному відділенні лікарні. Ви прийшли відвідати хворого сусіда. Крім нього, в палаті ще один інвалід. Як діятимете?

 Робота в групах.

Складання  алгоритму дій при:

І – порушення будівлі при землетрусі;

ІІ - вибуху газу у багатоповерхівці.

Додаткова інформація роздаю учням на кожну парту(опрацювання)

IV. Закріплення нового матеріалу

Бесіда з учнями:

• Як узнати, що сталася якась надзвичайна ситуація? (Звучить звуковий сигнал, який триває 5 хвилин «Увага всім!»).
• Як цей сигнал може звучати в школі? (Довгий дзвоник).
• Як дізнатися, яка надзвичайна ситуація сталася? (Увімкнути телевізор або радіоприймач).
• Які засоби гасіння пожежі ви знаєте?

V. Підведення підсумків уроку

     Прийом « Закінчи думку»

На уроці я  навчилася…

На уроці я зрозуміла…

Знання, які я отримала на уроці я використаю…

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати конспект та роздатковий матеріал.
2. Обговоріть із батьками, близькими людьми, родичами й сусідами інформацію, яку ви вивчали на уроці. Розпитайте в них, чи доводилось їм надавати допомогу під час пожежі. Які були їхні дії?