ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ М. Кам’янське
Зростання промислового потенціалу протягом минулих років без урахування екологічних факторів і вимог нанесло значну шкоду навколишньому природному середовищу. Теперішній стан навколишнього середовища м. Кам’янське, одного з найбільш промислового центру України, викликає серйозне занепокоєння.
Висока урбанізація м. Кам’янське привела до значних змін екологічної ситуації не тільки в місті і в регіоні. Зростання антропогенних навантажень на екосистеми м. Кам’янське можливо проілюструвати такими даними: місто з населенням 248 тис. чоловік, що становить 0,6 % від населення України, виробляє 1,7 % продукції, що випускається в країні.
Основними джерелами забруднення у місті є: Кам’янський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського, який викидає в атмосферу більше 77% пилу, 70% окислів азоту, більше половини сирнистого ангідриду, 84% окису вуглецю, 44% сірководню, майже 100% вуглеводнів від сумарних викидів по місту; Баглійський та Кам’янський коксохімічні заводи, які виділяють в атмосферу майже весь фенол та приблизно 90% бензолу, а також 55% аміаку; Дніпродзержинський виробниче товариство " Азот" викидає 44% аміаку, приблизно 20% окислів азоту та сирнистого ангідриду; Кам’янський цементний завод, виробниче об'єднання "Дніпровагонмаш", Придніпровський хімічний завод та теплоелектроцентраль.
Значний внесок у забруднення навколишнього природного середовища вносять автотранспорт.
Забруднення атмосферного повітря та ґрунтового покриву викидами промислових підприємств негативно впливають на рослинність. Забруднення атмосферного повітря перевищує гранично – допустимі концентрації [1].
Забрудненню ґрунтів та ґрунтових вод у значній мірі сприяють звалища побутового, будівельного та промислового сміття, звалища та хвостосховища промислових відходів, розливи нафтопродуктів у місцях їх зберігання.
Найбільш розповсюдженими на територій м. Дніпродзержинська забруднюючими речовинами є: марганець, залізо, аміак, нітрати, нафтопродукти та радіоактивні речовини.
Підвищений вміст заліза у ґрунтах спостерігається в центральній частині міста. Ділянкам з найбільшим забрудненням залізом відповідає і підвищений його вміст у ґрунтових водах.
Вміст аміачного азоту спостерігається між промзонами коксохімічних заводів. Він легко потрапляє в нижчезалягаючі шари ґрунту, що обумовлює значне перевищення його у ґрунтових водах.
Щорічно заводи скидають у р. Дніпро 98 млн. м3 забруднених вод, які надходять у водоносні горизонти. Ці стоки забруднені нітратами, хлоридами. сульфатами, важкими металами, органічними та хлорорганічними сполуками, завислими речовинами і т.п.
Основною проблемою в теперішній час для міста є радіаційне забруднення, яке виникло у зв'язку з переробкою уранових руд на ДП "Придніпровський хімічний завод". В результаті чого в Кам’янському склалася унікальна в світовій практиці ситуація, коли на території міста з населенням 257 тис.чол. утворено 9 сховищ, які вміщують 36 млн. т радіоактивних відходів загальною активністю приблизно 75000 Кюрі.
Всі радіоактивні сховища збудовані з грубими порушеннями вимог радіаційної безпеки. Вони не мають надійної поверхневої ізоляції: гідроізоляції, що створює реальну загрозу радіоактивного забруднення атмосфери міської території і підземних вод. Частина хвостосховищ розташована в безпосередній близькості від річки Дніпро.
Не менш актуальною для міста є проблема промислових відходів, які десятиріччями складувалися в безпосередній близькості від Дніпра посилюючи небезпеку його забруднення. На території міста накопичено і розташовано близько 50 млн. т. промислових відходів з щорічним приростом 1,5 – 1,7 млн. т. Частина відходів підприємств вивозиться на міські звалища, а також зберігається у балках, що називаються шламонакопичувачами.
Для подальшої стабілізації і поліпшення стану навколишнього середовища сьогодні, як ніколи, необхідно активно діяти, шукати рішення екологічних і економічних проблем і звісно чималі додаткові матеріально-технічні і фінансові ресурси. Знайти і мобілізувати такі ресурси – найважливіша задача влади міста [2].
Результати проведеної роботи були доведені до відома міськуправління з Охорони навколишнього середовища.
Література
1. Швець В.Я, Приходченко А.А. Екологічні проблеми м.Дніпродзержинська.- Д.: Виконавчий Комітет Ради народних депутатів, 1997.-90с.
2. Ємець М.А., Копач П.І., Кушинов М.В. та ін. Програма виходу з екологічної кризи міста Дніпродзержинська на 2000-2005 рр. – Д.: Виконавчий Комітет Ради народних депутатів, 2000.-52с.