ХТО ВИНАЙШОВ ШИДКІСТЬ СВІТЛА?

Презентація на тему: "Хто винайшов шидкість світла?"Виконала  учениця 9 класу Лисюк Анна.

----------Що ж таке світло?---------. Св́ітло — електромагнітні хвилі видимого спектра. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в межах частот, що сприймаються людським оком (7.5×1014 — 4×1014 Гц), тобто з довжиною хвилі від 390 до 750 нанометрів.  . У фізиці термін «світло» має дещо ширше значення і є синонімом до оптичного випромінювання, тобто охоплює інфрачервону та ультрафіолетову області спектра.. Властивості світла вивчаються розділами фізики оптикою таспектроскопією.. Вимірювання інтенсивності світла — царина фотометрії.

--Цікавий факт: Електричні джерела світла вперше винайшли ще в 19-му столітті. Донедавна використовувались два види механізмів утворення штучного світла: теплові (лампи розжарювання) та газорозрядні (звичайні та компактні люмінесцентні лампи). І тільки наприкінці 20-го століття винайшли третій вид — напівпровідникові освітлювальні прилади або діоди, що випромінюють світло. Спочатку їх почали широко використовувати в індикаторах електронних приладів як альтернативу лампам розжарювання і газорозрядним трубкам.

. Про людину, яка винайшла швидкість світла. Біографія. Оле Ремер народився 1644 року в Орхусі в родині торговця і шкіпера Крістена Педерсена (помер 1663 року) і Анни Олуфсдаттер Сторм (бл. 1610 - 1690), дочки заможного олдермена. З 1642 року Крістен Педерсен, батько Оле, став використовувати прізвище Ремер, це означає, що він походить з данського острова Рьомьо (Північно-Фризькі острови). Він зробив це, щоб його не плутали з іншими людьми з тим самим ім'ям і прізвищем. 1662 року Оле Ремер став учнем Орхуської кафедральної школи, і того ж року він переїхав до Копенгагена, щоб вчитися в Копенгагенському університеті. Був учнем фізика Расмуса Бартоліна, під його керівництвом вивчав математику й астрономію, крім того Ремер брав участь в підготовці публікації журналів спостережень Тихо Браге. Потім Оле Ремер допомагав французькому астрономові Пікару у визначенні географічного розташування Ураніборгу (обсерваторії Тихо Браге) на острові Вен. Пікар переконав молодого Ремера податися з ним до Парижа.

---Який дослід він провів?Найважливішою з наукових робіт Ремера в Парижі було визначення швидкості світла, засноване на низці спостережень над затемненнями супутника Юпітера Іо. Користуючись складеними Дж. Кассіні таблицями руху супутників Юпітера. Ремер пояснив запізнювання часу затемнення першого супутника (для випадку, коли Земля і Юпітер найвіддаленіші один від одного порівняно з часом затемнення при найменшій відстані між ними) скінченністю швидкості світла. Запізнення становило 22 хвилини, і цей час витрачався світлом, щоб подолати відстань, яка дорівнює діаметру орбіти Землі (за сучасними даними, світло проходить цю відстань приблизно за 17 хвилин). Перший звіт про своє відкриття Ремер надав до Паризької академії 22 листопада 1675 року. Цій же темі він присвятив мемуар «Démonstration touchant le mouvement de la lumière» («Старі мемуари паризької академії наук», тт. I і X). Спочатку гіпотеза Ремера була зустрінута з недовір'ям, оскільки більшість учених були впевнені, що швидкість світла нескінченна. Лише за півстоліття вона затвердилася в науці.

//Якою є швидкість світла на сьогоднішній день?Швидкість світла як фундаментальна фізична стала:c = 299 792 458 м/с. Це єдина фізична стала в основних рівняннях електродинаміки. Вона не залежить від системи відліку, тобто однакова для будь-якого спостерігача незалежно від швидкості, з якою цей спостерігач рухається.