Проєкт "Іван Пулюй. Життєвий шлях українського вченого"

Іван Пулюй. Життєвий шлях українського вченого.

Вступ

 2 лютого, виповниться 178-ліття з дня народження Івана Пулюя – видатного українського вченого, винахідника, публіциста та громадьського діяча. На своєму прикладі він продемонстрував, що українці можуть робити великі відкриття у сфері точних наук. І водночас, працюючи в наукових осередках поза своєю батьківщиною, Іван Пулюй залишався українським патріотом, трудився для української справи.

Проте, зараз видатний вчений не є дуже упізнаваною та популярною особистістю. Метою нашого проєкту є познайомити молодь з його постатю та розповісти про життєвий шлях Івана Пулюя.

Іван Пулюй. Життєвий шлях українського вченого.

Іван Пулюй народився 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлів у королівстві Галичини та Володимирії Австрійської імперії (нині селище міського типу у Тернопільській області) в греко-католицькій родині заможного й освіченого господаря Павла Пулюя і його дружини Катерини.

Початкову школу закінчив у Гримайлові й вступив до Тернопільської гімназії, де разом із братами Олександром та Володимиром став співзасновником та активним діячем таємного товариства української молоді «Громада». Патріотизм та активна громадська діяльність вченого виявлялась уже у юнацькі роки.

Після закінчення гімназії 1865 р. Пулюй був уже сформованою особистістю, патріотом, який твердо знав мету свого життя й розумів, що має робити для її досягнення. Цього ж року він вступив до Греко-католицької духовної семінарії у Відні, де поєднував навчання з перекладами духовної літератури українською мовою, а на першому курсі вже переклав українською мовою підручник з геометрії. Під час свого навчання. Іван Пулюй познайомився з такими діячами як з Пантелеймон Куліш та Іван Нечуй-Левицький.

В останні роки навчання почав активно відвідувати лекції з математики, фізики та астрономії. Саме з цього моменту починається його діяльність, як вченого. Точні науки так захопили, що все інше мусило відступити, не допоміг навіть заклик батька Павла Пулюя до сина віддатись теології, прийняти духовний чин.

Іван Пулюй. Життєвий шлях українського вченого.

Вже від 1869 року Іван Пулюй – як учений-фізик – вражав сучасників науковими відкриттями, а у сфері світла став першовідкривачем. Адже саме Іван Пулюй першим звернув увагу на так звані «катодні промені» – електронні пучки світла, які поклали початок новій галузі науки – електротехніці. Завдяки цьому винаходу, про вченого дізнається Німецька вища технічна школа у Празі, що запрошує вченого до себе. У 1884 році Іван Пулюй переїжджає до чеської столиці, яка назавжди, до кінця його днів стала другим домом і місцем найбільших наукових досягнень.

Саме тут, у Празі, в 1886 році вчений Іван Пулюй відкрив Х-промені, відомі більше як рентгенівські. Хоч промені дістали назву на честь іншого вченого, пальма першості належить українському вченому. Зокрема, це визнав і німецький та американський фізик Альберт Ейнштейн, який був знайомий із українським вченим.

Живучи у Празі, Іван Пулюй ні на мить не забував про Україну, кілька разів намагався повернутись додому. Не марнуючи часу, Іван Пулюй у 1871 році видає у Відні в перекладі на українську «Молитовник». А згодом, завдяки його титанічній праці та допомозі товаришів, в 1903 році у Відні у видавництві Британського і заграничного Біблійного товариства побачила світ «Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською » в перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Левицького.

Іван Пулюй. Життєвий шлях українського вченого.

Життя Івана Пулюя – «людини-самоцвіта», як називав вченого Пантелеймон Куліш, обірвалось у Празі 31 січня 1918 року, поховали його на празькому цвинтарі Мальвазинки. Згодом, там похована і його дружина Катерина. Його іменем названі вулиці у Львові, Києві, Вінниці, Івано-Франківську, Дніпрі. На честь видатного українця Івана Пулюя в Києві та Відні встановлені пам’ятні таблиці.

Винахід ,,Івана Пулюяʼʼ у 21 столітті

На честь Івана Пулюя, ми вирішили створити винахід, який би міг створити сам вчений зараз, у 21 столітті.

Термінал ,,Акашіʼʼ

,,Акашаʼʼ в перекладі з англійської означає простір, або небо, або ефір у традиційній індійській космології. Ця назва була б дуже характерною для винаходу Івана Пулюя, адже він знав 15 мов і любив робити цікаві та досконалі переклади. Ідея в тому, щоб створити щось схоже на штучний інтелект, простір із знаннями, але він скоріше мислить не сам, а допомагає робити це людині. Його можна порівняти з інтернетом, тобто в інтернеті можна знайти майже будь що – з терміналом ,,акашіʼʼ людина знаходить потрібну інформацію всередині свого мозку. Пристрій утворює певну локальну мережу в межах міста/країни, доступ до якої мають лише її мешканці. Не виключено існування ,,загальносвітової акашіʼʼ, але б доступ до неї був не укжоного громадянина тої чи іншої країни. Доречі, санкції на рф також повпливали б на відключення від ,,загальносвітової акашіʼʼ, як від системи ,,сфівтʼʼ. Інформація в мозку бралась би не «з повітря», як ви могли б подумати, в додаток до терміналу були б своєрідні «флешки», в яких були б різноманітні знання, їх можна під’єднувати до пристрою необмежену кількість. Через термінал ,,акашіʼʼ люди можуть ділитися своїми знаннями і досвідом, передаючи їх іншим. Я гадаю що це була б дуже корисна річ для 21 століття, яку міг би створити Іван Пулюй.

Наприклад, вона була б корисна нашим українським військовим. На фронті немає ні зв’язку, ні інтернету, а за допомогою ,,акашіʼʼ військові зможуть побачити актуальну карту бойових дій ао доступні пункти видачі гуманітарної допомоги, напрямок ворожих ракет та траєкторії безпілотників. Для звичайних людей термінал також був би не зайвим, освіта вийшла б на новий рівень, тому що сам винахід пов’язаний зі знаннями людини, та навіть у такі складні для України часи, люди б могли бачити доступні шляхи евакуацій з окупації,а на випадок повітряної тривоги бомбосховища. Можуть існувати і спеціалізовані ,,акашіʼʼ для певних професій, з набором даних, що їм потрібна. Наприклад для лікарів в базу була б занесена більшість медичних справок, інформація про пацієнтів, та навіть рентгенівський зір – здатність побачити знімок пацієнта просто перед очима, завдяки винаходу Івана Пулюя. Тобто ,,Акашаʼʼ стала б мережею загальнодоступних знань для кожного її власника, щоб могла праюцвати без інтернету та звʼязку. Іншими словами це також можна назвати світовою павутиною розумів.