https://youtu.be/XiOsz4LZNMYСтаріння та смерть клітин. Причини порушення клітинного циклу та їхні наслідки

Старіння та смерть клітин. Причини порушення клітинного циклу та їхні наслідки 10 клас. БІОЛОГІЯОДЕСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №66 ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВЧИТЕЛЬКА: ЩЕГЛАКОВА ДЖУЛЬЄТТА ВОЛОДИМИРІВНАКОРОТКИЙ УРОК ПРО ГОЛОВНЕ

Діяльнісна мета: розвивати компетентний образ “Я” ( знання, розуміння, ставлення, застосування) через формування уявлень прогармонію природиречовин…Людини…Всесвіту , в ході опанування темиІз життя

МІНІ - УРОК ПРО ГОЛОВНЕПочніть Що означає…?(знання)Як це працює?(розуміння)Моя оцінка?(ставлення)Де і як застосовуємо з користю… ?(застосування)Тема – компетентний образ “Я”

СТАРІННЯ КЛІТИН— це природний закономірний і незворотний процес вікових змін будови й функцій клітин, що спричиняє зниження їхніх адаптивних можливостей. Уперше клітинне старіння описав в 1965 р. Л. Гейфлік (нар. 1928) Було встановлено, що нормальні клітини втрачають здатність до репродукції після певної кількості поділів Подальші дослідження у цьому напрямі виявили, що в процесі старіння клітин змінюється не лише їхня здатність до поділу, а й структура та функціонування усіх її складників

Чому клітини гинуть?Смерть клітин може наставати як у нормі, так і в разі патології Гинуть клітини в ембріональному розвитку (під час формування тканин і органів) й у дорослому організмі внаслідок старіння, в разі втрати функцій і під дією шкідливих чинників. Розрізняють два види загибелі клітин: апоптоз і некроз У разі апоптозу ядро й цитоплазма діляться на кілька частин, не відбувається руйнування клітинної мембрани, вміст клітин не потрапляє в позаклітинне середовище й не спричиняє запалення Особливе значення апоптоз має в ембріональному розвитку, коли відбувається зміна ембріональних зачатків. У зрілому організмі апоптоз забезпечує клітинний гомеостаз — відносну сталість складу тканин і органів, а в разі старіння чи патології регулює кількість клітин в органах відповідно до зниження функціональних можливостей організму. Апоптоз також відіграє важливу роль в разі зараження інфекційними агентами, зокрема вірусними, у ліквідації пухлинних клітин. Некроз — це загибель клітин у результаті незворотного пошкодження під дією шкідливих чинників. До них належать перегрівання, переохолодження, нестача кисню, порушення кровопостачання, дія отрут, хімічних препаратів, механічні травми. Цей процес генетично не запрограмований, є пасивним і не потребує затрат енергії. У разі некрозу відбуваються хаотичне руйнування клітинних мембран й органел, вивільнення ферментів й розщеплення вмісту. Некроз клітин супроводжується запаленням, що спричинене продуктами розпаду клітин. Реакція запалення — це основна фізіологічна відмінність некрозу від апоптозу.

Які причини і наслідки порушень клітинного циклу?Клітинний цикл — це період існування клітини від одного поділу до іншого Регуляція клітинного циклу здійснюється гормонами, чинниками росту, білками-циклінами і циклін-залежними ферментами, без яких неможливий перехід до поділу Наслідками порушення клітинного циклу є втрата здатності певних клітин до поділу, старіння клітин, загибель клітин, виникнення пухлин. Причинами порушень клітинного циклу можуть бути нестача поживних речовин, зміни впливів чинників росту, пошкодження ДНК, порушення подвоєння молекул ДНК і розходження хроматид, вірусні гени, зовнішні шкідливі впливи тощо. Основними етапами клітинного циклу є інтерфаза та мітоз. Однак не всі клітини проходять ці етапи. Так, нестача поживних речовин або чинників росту змушує клітину переходити у фазу спокою (G0-фаза), упродовж якої поділу не відбувається. Прикладом порушення регуляції клітинного циклу є неконтрольований поділ клітин й виникнення пухлин. Етапи й фази клітинного циклу: М — мітоз; І — інтерфази (G1 — пресинтетична фаза; S — синтетична фаза; G2 — постсинтетична фаза; G0 — фаза спокою)

— наука, що вивчає процес старіння організму людини. В сучасній геронтології швидко розвивається новий напрям досліджень, пов'язаний з описом епігенетичних механізмів вікових змін. Одночасно з руйнуванням і деградацією, характерними для процесу старіння, в ході еволюції виникли й процеси, спрямовані на виживання й підвищення стійкості біологічних систем. Це механізми антистаріння. Вперше на них звернув увагу видатний український учений В. В. Фролькіс (1924—1999)Геронтологія

Використаний Інтернетресурс: Самооцінка власних результатів ВПРАВИ ПІСЛЯ ПАРАГРАФУhttp://poshukach.com/redir?srchttps://kartinki-vernisazh.ru/photo/1/animirovannye/krasit_stenu/170-0-26877http://playcast.ru/view/11079434/c0a0ab3b51843cb1b911f5d2e704641fcb2ab4bdpl