Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів ліричного героя в поезіях П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» та «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла».

Тема. Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів ліричного героя в поезіях П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» та «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла».

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом П. Г. Тичини; проаналізувати його поезії «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять», звертаючи увагу на зображення краси рідного краю письменником; розвивати навички виразного читання поетичних творів, вміння грамотно висловлювати та аргументовано доводити свою думку; естетичні смаки учнів, вміння відтворювати в уяві аналогічні картини природи, спостережені в житті; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до рідного краю, природи, поетичного слова.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник із літератури, портрет М.Рильського, збірки його поезій, мультимедійне обладнання.

Компетентності:  спілкування рідною мовою; соціальна компетентність; екологічна, інформаційно-цифрова,  загальнокультурна грамотність.

Епіграф уроку:                                                  

Чом, чом, чом, земле моя,
так люба ти мені?..
К. Малицька

 План уроку:

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
4. Актуалізація опорних знань.
5. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
6. Закріплення вивченого матеріалу.
7. Підсумок уроку.
8. Оцінювання учнів.
9. Домашнє завдання.

Хід уроку

1.  Організаційний момент.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

Всі мерщій сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти.

На уроці не дрімати,

Руки вчасно піднімати.

І щоб не було мороки.

Всі готові до уроку?!

Тож гаразд, часу не гаймо

І урок розпочинаймо!

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

Сьогодні в нас особливий урок – урок-подорож. А чи любите ви подорожувати? Згадайте, які подорожі вам найбільше запам’яталися? Як ви гадаєте, куди ми вирушимо сьогодні?

Цього разу ми помандруємо у світ природи.

Підготуйте свої зошити, альбоми та олівці – і вперед!

Озирніться навколо. Що ви бачите?
Так, нас оточує дивовижна краса природи. Ми часто захоплюємося нею, коли перебуваємо у гарному настрої, але, на жаль, іноді зовсім не помічаємо її, коли зайняті своїми справами.

А тепер подумаймо: ми бачимо природу, але чи можемо її почути?

Сьогодні на уроці ми спробуємо знайти відповіді на ці цікаві запитання.

4. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями

1. Чим для вас є рідний край?
2. Чому людина повинна любити свою Батьківщину?
3. За що ви любите край, де ви народилися?є
4. У яких прочитаних вами творах ви побачили любов письменника до рідного краю?
5. Як людина може проявити свою любов до Батьківщини?

5. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

 "Чи є рідний край найкращим місцем на землі?" – часом ми ставимо собі це питання. Поет Павло Тичина впевнено відповідає: так! Давайте разом дізнаємося, чи зможе він переконати нас у цьому через свої вірші.

2. Розповідь про Павла Тичину та його рідний край.

Чернігівщина – край соснових лісів, широких золотистих полів і синіх річок. Цей край зберігає давню історію: перші згадки про Чернігів датуються ще 907 роком. Народні традиції й фольклор цього регіону несуть у собі сліди стародавніх обрядів, коли природу шанували як живу істоту. Уявіть, що тут, у густих лісах, колись жили волхви – люди, які розуміли мову природи й обожнювали її.

         Не дивно, що саме ця земля подарувала світу Павла Тичину – поета, якого назвали "українським орфеєм".

Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Піски. Він мав чимало талантів: чудовий музичний слух, мелодійний голос, дар малювання й поезії. Сім’я була великою й жила скромно, але спів і творчість допомагали долати труднощі.

Уже в 9 років Павло став співаком у хорі при чернігівському монастирі. Там він здобув знання з нотної грамоти, диригування та навчився грати на музичних інструментах – від бандури до кларнета. Пізніше, у 1918 році, перша його збірка отримала назву "Сонячні кларнети".

Тичина також мав неабиякий хист до живопису й мріяв вступити до Академії мистецтв у Петербурзі, але через нестачу коштів не зміг цього зробити. Зрештою, поетичний дар, який підтримав Михайло Коцюбинський, став визначальним у його житті.

Перший вірш Павла Тичини "Блакить мою душу обвіяла" був написаний у 1907 році. Цей твір став початком великого творчого шляху, який ми дослідимо на уроці.

3. Виразне читання поезії П.Тичини "Блакить мою душу обвіяла"

Прочитати один одному вірш.

-   Яке враження про Павла Тичину як людину склалося у  вас після ознайомлення з віршем «Блакить мою душу обвіяла»? Які риси характеру поета ви можете відзначити? Відповідь проілюструйте рядками вірша.

-    Прочитайте виразно поезію, намагаючись передати зачарованість автора навколишнім світом.

-   Опишіть настрій вірша . Які почуття виникли у вас під час читання поетичного твору?

-    Опишіть картини, що постають у вашій уяві під час читання вірша.

Висновок (роблять діти). Мабуть,  найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Ні з чим незрівняна природа рідного краю! І як же не привітатися з ненькою- Україною!

4. Аналіз поезії «Не бував ти у наших краях!». (Читання вірша)

• Чи можна цей вірш назвати патріотичним?
• Що означає бути патріотом своєї землі?  (Відповіді дітей. Передбачувані відповіді: Берегти природу, не смітити, не рвати квітів, чистити струмочки…) Яким словами поет передає гордість за свій край?

Змагання «Хто швидше?»

Визначте художні засоби у вірші, що допомагають передати красу рідного краю.

5. Опрацювання вірша «Гаї шумлять…»

Наступну поезію П. Тичини  послухайте закривши очі і знявши напругу «Гаї шумлять» https://www.youtube.com/watch?v=CMGVusDATUs

Бесіда після прослуховування та прочитання твору.

1. Яка картина постала перед вашими очима? (Усне малювання.)

2. У чому автор бачить незвичайну красу? Підтвердити думки цитатами з твору.

3. Які зорові і слухові деталі добирає поет? (Гаї шумлять, дзвін гуде, тихий шепіт трав, хмарки біжать, неба край — як золото…).

4. Чи сподобався вам цей вірш? 

5. Які кольори побачили, звуки природи почули ви, знайомлячись із поезією, як вони допомагають уявити цілісну картину природи?

6. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Тестове опитування

1. До кого звертається автор у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А Товариша; 

Б іноземця;

В вигаданого співрозмовника;

Г батька.

2. Який художній засіб використовує автор у рядку «На квітці метелик мов стрічечка»?

А Метафору; 

Б порівняння;

В епітет; 

Г персоніфікацію.

3. Яка пора року зображена у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А Весна; 

Б зима;

В осінь; 

Г літо.

4. Без чого не можуть люди «і нивки зорати»? (Вірш «Не бував ти у наших краях!»)

А Заробітної плати; 

Б пісні;

В їжі; 

Г сліз.

5. Який художній засіб використовує автор у рядку «Горить-тремтить ріка»?

А Метафору; 

Б порівняння;

В епітет; 

Г персоніфікацію.

6. Яка пора року зображена у вірші «Гаї шумлять»?

А Весна; 

Б зима;

В осінь; 

Г літо.

7. Хто виступає ліричним героєм у вірші «Гаї шумлять»?

А Автор; 

Б  маленький хлопчик;

В парубок; 

Г батько.

8. Чим милується ліричний герой у вірші «Гаї шумлять»?

А Гаєм; 

Б річкою;

В хмарками; 

Г травою.

9. До кого звертається автор у вірші «Блакить мою душу обві­яла»?

А Природи; 

Б світу;

В матері; 

Г України.

10. З чим порівнює автор могили у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А Хмарами; 

Б степом;

В горами; 

Г лісами.

11. Який вірш закінчується рядком «...як музика»?

А «Гаї шумлять»;

Б «Не бував ти у наших краях!»;

В «Блакить мою душу обвіяла»;

Г «А я у гай ходила».

12. З чим автор порівнює неба край у вірші «Гаї шумлять»?

А Музикою; 

Б золотом;

В коханням; 

Г думками.

 

7. Підсумок уроку.

Ми нерідко забуваємо замислитися над тим, як поводимося з природою навколо нас. Давайте подивимося уважніше. Чи обов’язково після прогулянки приносити додому оберемки квітів – конвалій, дзвоників? Часто, не донісши їх, ми просто викидаємо, адже на сонці вони швидко в’януть. Безумовно, прогулюючись лісом чи лугом, хочеться назбирати кілька квітів. Але навіщо знищувати так багато? Дві-три гілочки черемхи або бузку виглядають у вазі значно привабливіше, ніж цілий оберемок. Кілька ромашок створять більший естетичний ефект, ніж сніп.

Зриваючи квіти без міри, ми шкодимо природі. Ліси, які покривають 40% суші, виконують роль "легенів планети", забезпечуючи нас киснем, регулюючи температуру та захищаючи ґрунт. Хоча властивості рослин ще не до кінця вивчені, навіть у працях Аристотеля є згадки про їхню користь.

Рослини роблять наше життя кращим. Ми захоплюємося ніжним проліском, тендітною ромашкою, милуємося золотими полями пшениці та синьоокими квітами льону. А ще – у поезії вони знаходять відображення, зачаровуючи нас гармонією звуків, барв і образів, що оживають у нашій уяві.

8. Оцінювання учнів.
9. Домашнє завдання.

• Вивчити напам’ять вірш Тичини (на вибір)
• Індивідуальне завдання: для юних художників – намалювати ілюстрації за темою «Моя батьківщина»; для юних поетів – написати вірш на цю тему.