Художньо-мовленнєва діяльність дітей

Художньо-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку. Підготувала Студентка 0052 групи. Ярмак Юлія

Поняття «художньо-мовленнєва діяльність» як специфічний вид діяльності, повʼязаний із сприйманням, розумінням і відтворенням дітьми змісту художніх творів у різних видах ігор і театралізованих дійствах; це продуктивна естетична діяльність (музична, образотворча, театралізована), що супроводжується образним, виразним мовленням та у процесі якої використовуються різні жанри художнього слова.

Художньо-мовленнєва діяльність дітей є складовою як художньої, так і мовленнєвої діяльності. Художньо-мовленнєва діяльність – це полікомпонентний утвір, в якому можна виділити чотири складові: сприймання на слух та розуміння дітьми змісту художніх творів; відтворення змісту й виконавча діяльність (декламування, відповіді на запитання, переказування, бесіда за ілюстраціями, узагальнювальні бесіди, читання за ролями тощо); театралізована діяльність (інсценування, театральні вистави); творчо-імпровізована діяльність (ігридраматизації, ігри за сюжетами літературних творів, словесно-поетична творчість)

У кожному з видів художньо-мовленнєвої діяльності (образотворчо-мовленнєвій, театрально-мовленнєвій, музично-мовленнєвій, літературно-мовленнєвій) мовленнєва творчість виступає у відповідних різноманітних формах, за рахунок чого відбувається їх взаємодія і взаємозбагачення. Мовлення є стрижнем макродіяльностей, що виникли під впливом художнього слова. 

Комбінації взаємозв'язку мовленнєвої діяльності з іншими видами художньої творчості можуть бути різноманітними: словесна творчість і образотворча діяльність (діти малюють і складають розповіді до власних малюнків), мовленнєвотворча і музична діяльність (добір музичного твору до своєї казки, музичні асоціації з сюжетом, вербалізований рухливий образ), театралізована та мовленнєвотворча діяльність (сюжетоскладання, складання сценаріїв, дитячий фольклор, ігрові діалоги-імпровізації), образотворча й театралізовано- мовленнєва.

Художня література як мистецтво слова виконує низку функцій, серед них інформаційно-освітню, виховну, національно-духовну, історичну, естетичну, розважальну.1. Інформаційно-освітня функція полягає в тому, що кожний художній твір несе відповідну інформацію, повідомляючи дитину про певні події, життєві ситуації, явища і закони природи, соціальні та моральні норми співжиття тощо. За цією функцією твори художньої літератури можна поділити на кілька груп:а) ті, що несуть у собі зовсім нову для дитини інформацію, з якою вона ще не стикалася в житті:б) твори, в яких обігрується знайома інформація в нових варіантах, несподіваних для дитини ситуаціях, уточнюються певні форми і правила життя і поведінки,в) твори, в яких подаються поглиблені знання з певної' галузі (природа, мова, краєзнавство, математика, астрономія, мораль, історія, народознавство тощо). Добираючи твір, вихователь повинен чітко визначити пізнавальні завдання, які містить змістова сторона твору (збагачення, уточнення, розширення знань дітей чи ознайомлення...,закріплення..., вправляння...).

2.    Виховна функція художньої літератури. Тут доречно пригадати крилаті слова російського критика В. Г. Бєлінського, який писав, що дитячі книжки пишуться для виховання, а виховання - велика справа, оскільки воно вирішує долю людини, і це справді так. Адже кожна книжка, яку читає дорослий дитині, виховує її розумово, морально, естетично.

3. Національно-духовна функція. За словами О. В. Запорожця, художній твір сприяє не лише засвоєнню нових знань та вмінь, не лише формує окремі психічні процеси, а й змінює загальне ставлення до дійсності, стимулює виникнення нових більш високих методів діяльності.

4.    Історична функція. Художня література - це мистецтво слова, це той національний скарб, який єднає минулі покоління, історію народу з сучасністю в єдиний організм. Історію творить народ, письменники зберігають її для своїх нащадків.

5. Естетична функція. Мистецтво слова справляє величезний вплив на емоційну сферу дитини, на її почуття. Дитина сприймає художній твір на слух. Відтак неабиякі вимоги ставляться до мистецтва виразного читання дорослого. В процесі читання (розповідання) чтець розкриває своє емоційне ставлення до фактів, подій, героїв твору і тим самим впливає на дітей, переконує їх, що саме так і повинно було все відбуватися, пробуджує у дітей співчуття, співпереживання.

6.    Розважальна функція. Ціла низка художніх творів, які виконують функцію розважання дітей, належить до гумористичного жанру. Це твори  Г. Бойка ("Бруднуля", "Вереда", "Веремій", "Не загублюся" та ін)., В. Ладижця ("Ой болить у мене зуб" та ін).

7. Культуроиосна функція. Художня література, так само, як і рідна мова, є носієм національної культури. Твори художньої літератури (проза, поезія, драматургія) виконують функцію пропаганди національної культури, транспортування, переливання її національних цінностей у скарбницю світової літератури, культури.

Основні змістові лінії художньо-мовленнєвої діяльності: літературно-мовленнєва, образотворчо-мовленнєва, театрально-мовленнєва, музично-мовленнєва діяльність. Зміст і базисні характеристики художньо-мовленнєвої діяльності дітей у Базовому ком­поненті дошкільної освіти та варіантних програмах.

Художньо-мовленнєва діяльність є одним з найулюбленіших способів самовираження маленької дитини. Вона відбувається в організованих формах та просто за ініціативою дітей, поза спеціальних занять.

Художньо-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку – це специфічний вид діяльності, пов'язаний із сприйманням, розумінням і відтворенням дітьми змісту художніх творів у різних видах ігор і театралізованих дійств; це продуктивно-естетична діяльність (музична, образотворча, конструктивна), що супроводжується образним мовленням та у процесі якої використовуються різні жанри художнього слова.