І.Франко "Захар Беркут" Цикл уроків

Про матеріал

Ознайомити учнів з історичною основою повісті, поглиблювати знання з історії рідної країни, вдосконалювати вміння виразно читати прозовий текст; виховувати почуття любові до рідного краю, почуття гордості за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати дітей нашим історичним минулим; викликати захоплення легендами, переказами.

Перегляд файлу

УР0К 1

Тема: «Історична повість "Захар Беркут". Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників».

Мета: ознайомити учнів з історичною основою повісті, поглиблювати знання з історії рідної країни, вдосконалювати вміння виразно читати прозовий текст; виховувати почуття любові до рідного краю, почуття гордості за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати дітей нашим історичним минулим; викликати захоплення легендами, переказами.

Обладнання: портрет І. Я. Франка, тексти повісті «Захар Беркут», твори інших письменників про монголо-татарську навалу; ілюстрації до повісті «Захар Беркут», карта військового походу хана Батия, аудіо книга  повісті  І. Франка «Захар Беркут».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

  1.  Організаційний момент

II.        Перевірка домашнього завдання

1. Самостійне завдання для двох учнів. Робота з картками.

Картка № 1.

Розкрити питання:

Франко — митець, громадянин.

Картка № 2.

Розкрити питання:

 Франко як людина. Світ його захоплень.

2. Запитання до учнів класу:

— Які висловлювання культурних діячів про Франка ви виписали у зошит?

(Опитування учнів і оцінювання їхніх відповідей.)

 

Учитель. Наш рідний край, його багатства здавна приваблювали хижий зір недобрих сусідів-чужинців. Нападали на Україну кочівники-половці, полонили нашу землю деякий час татари і монголи, приходили до нас з лихими намірами німецькі барони і шведські королі, турецькі паші і польська шляхта, знущалися над простим людом і власне українські пани. Тарас Шевченко писав про це так:

Мій краю прекрасний, розкішний, багатий!

                                  Хто тебе не мучив? Якби розказать

                                  Про якого-небудь одного магната

                                  Історію-правду, то перелякать

                                 Саме б пекло можна.

Але не завжди так було. Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об'єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їх вільні землі приходили загарбники, русичі мужньо захищали рідний край. Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні розпочинаємо вивчати, якраз і розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.

  1. Оголошення теми і мети уроку.

     Запис у зошит

  1.          Формування нових знань

         Цікава творча історія повісті У жовтні 1882 року редакція журналу «Зоря» оголосила конкурс на історичну повість. У той час через велику нужду після другого арешту іі ув'язнення в коломийській тюрмі письменник змушений був покинути Львів і виїхати до Нагуєвичів.Саме тут, у рідному селі, і був написаний «Захар Беркут».

       Франко працював дуже інтенсивно, про це свідчить рекордно короткий строк, протягом якого повість була створена,— всього за шість тижнів, і то писав він тільки вечорами, при світлі каганця (у нього не було навіть настільної лампи), бо вдень працював фізично, щоб заробити на шматок хліба: пас коней, виконував усяку роботу по господарству вітчима, ходив у неділю на Діл по горіхи, які рясно зародили.

      Одного разу він побачив біля хати хижого беркута, нашпиленого на спичку Захаром. Беркут був рідкістю для гір, а для Нагуєвичів тим більше. Впіймати його неможливо було, тому Захар, гордячись своїм трофеєм, нашпилив його па спичку, аби люди бачили і дивувались спритності мисливця. Побачив це й Іван Франко, тому свого героя у повісті назвав Захаром Беркутом.

      Відіславши рукопис до Львова, Франко очі видивив, чекаючи відповіді і, звичайно, премії. Але так і не дочекався. Тільки пізніше повість стали друкувати у журналі «Зоря» 1883 року. З великим трудом Франко одержав третю премію в сумі 120 ринських.

       Твір був опублікований без жанрового означення (повість, опові­дання, роман), але під заголовком «Захар Беркут» стояло таке окреслення: «Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII віці».

       У передмові Іван Франко пояснював читачам: «Повість історична — се не історія. Де історик оперує аргументами і логічними висновками, там повістяр мусить оперувати живими особами, людьми... Повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе зайняти сучасних живих людей, то значить, коли вона сама жива й сучасна».

  • Що називається повістю?

Звернемося до літературознавчого словника.

Повість – епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між оповіданням та романом.
Визначення записати у зошит.

  • На якому історичному матеріалі написана повість? Перегорнемо сторінку історії рідного краю початку XIII ст.

Повідомлення учня (використовуючи карту):

      З історії України І. Франко знав, що у 1242-1243 роках нашу землю, мов смерч, спустошили кровожерливі монгольські орди, очолені лютим ханом Батиєм. Розповіді про ці події збереглися в Галицько-волинському літописі:

«Після падіння Києва в грудні 1240 року старший з онуків Чінгісхана, Батий, на чолі п'ятисот тисяч монголів виступив для підкорення західних земель. Взимку 1241 року він розділив своє військо. Одна, численніша частина, пішла через Карпати в Угорщину. Це був важкий шлях, тому всі гірські переходи були попередньо завалені величезними віковими деревами...»

       Монгольські завоювання зумовили паніку в Європі. У Західній Європі війська рицарів готувалися відбити навалу Батия. Та, маючи в тилу Русь, що не підкорилася, монголо-татари не пішли далі на захід. Народи Русі, вчинивши героїчний опір, врятували країни Західної Європи від навали Батия.

Учитель. Саме ці події — вторгнення хана Батия в 1241 році в Європу та героїчна боротьба простих руських людей з монголо-татарською навалою — і є історичною основою повісті І. Франка «Захар Беркут».

Запишемо це у зошит.

 

      «Я пишу повість історичну з XIII віку й ідеальну, в котрій стараюсь на підставі тих немногих фактів історичних про давнє громадське життя, показати життя самоуправне, безначальне і федеральне наших громад. Повість тота, хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь збудити живий інтерес і у сучасних людей...»,— зазначав І. Я. Франко.

Учитель читає напам'ять уривок (С. 23—24 до слів «... може бути пожадане і для наших "культурних" часів».)

 

Бесіда за змістом повісті.

1. Де і  коли  відбуваються  події, описані у творі?

        Думаю, вам цікаво буде знати, що село Тухля, про яке пише Фран­ко, справді існує й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості, неподалік від міста Стрия на Львівщині. Збереглись народні перекази про походження назви села. В одному з переказів його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

  1. Хто хотів заволодіти землями Тухлі, як відповіла на це громада?
  2. З якими персонажам и зустрічаємося у повісті?
  3. Якими постають перед вами Максим та Мирослава під час першого знайомства з ними?
  4. Зачитайте опис дивовижної «кам'яної   брами». Розкажіть про святий камінь Сторож.
  5. Що відповів на ці слова Тугару Вовку Максим: «Ех, все у вас ваше, все у вас святе, все у вас тухольське. Немов-то поза вашою Тухольщиною вже й світа немає»?
  6. Кому належать слова: «Доля звичайно тих найвище підносить,кого думає найнижче зіпхнути».Про кого вони? Як характеризує цей вислів Максим?
  7. Кого тухольці найбільше поважали і чому? Чи мав Захар Беркут владу над громадою?

Учитель. Захар Беркут — мудрий і мужній ватажок тухольської громади, готовий віддати все заради людей. Цей образ наділений найкращими людськими рисами. Коли на Тухольщину напали монголо-татари, Захар Беркут бачить віщий сон. (Читання учнями уривка С. 24.)

У сьому сні Захар Беркут бачить камінь, якого в Тухлі назвали сторожем. Багато наступних подій пов'язано саме з ним. Зверніть увагу на походження цього каменя. (Звучить запис з аудіокниги.)

V. Систематизація й узагальнення вивченого

 А тепер з'ясуємо, як же ви запам'ятали, матеріал нашого уроку. Для цього проведемо літературну вікторину.

  1. Хто написав повість «Захар Бекут»?
  2. Якого року стосуються події, зображені в повісті?
  1. Назвати героїв повісті.
  1. Як називається село, в якому відбувалися події?
  2. Хто стояв на чолі монгольського війська?
  3. Хто в той час був князем в Галичині?
  4. Які джерела використовував І. Франко, пишучи повість?

VI. Підсумок уроку

 Ось ми коротко ознайомились з історичною основою повісті ІванаФранка «Захар Беркут» та п'ятьма першими розділами цього твору.
(Дякую за активну роботу учням...)

VII. Домашнє завдання

 Удома ви продовжите знайомство з повістю, прочитаєте 6—9 розділи;
випишіть цитати до образу Захара Беркута.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 2

Тема: «Захар Беркут — мудрий ватажок тухольської громади».

Мета: розкрити роль Захара Беркута — ватажка тухольської громади як патріота, показати його хвилювання за свою громаду; розвивати в учнів навички характеристики літературного героя; виховувати почуття обов'язку, відданості своєму народові, справі.

Обладнання: підручники, текст повісті, ілюстрації до твору.

Методи і прийоми: розповідь з еле­ментами бесіди.

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

  1. Розповісти про історичну основу повісті.
  2. Що лягло в основу написання твору? {П'ятьом учням роздані картки із запитаннями по змісту повісті І.Франка «Захар Беркут».)

3. Оцінювання відповідей учнів.

Учитель. Діти, на попередньому уроці ми говорили про мужність і глибокий патріотизм руських воїнів, які боронили рідну землю від ворогів. А чи всі розуміють значення слова «патріотизм»? Звернемось до тлумачного словника.

(Робота із словником.)

 Кожного разу, коли проходиш коридорами школи, де розміщений музей бойової слави, звертаєш увагу на фотографії мужніх бійців, які з великої любові до рідної землі, стали її справжніми захисниками. Ми завжди схиляємо голову в шанобі перед лицарством наших пращурів. А ще душу часто наповнює смуток. Прикро, що доля подарувала Україні в минулі віки стільки болю й страждань і так мало щастя... Для нас з вами вибороли щастя кращі сини й дочки українського народу. Звідки ж корені цього патріотизму? Хто навчив любити рідну землю? Мабуть, такі, як Захар Беркут, який боронив спою рідну Тухольщину.

III. Оголошення теми і мети уроку

Учитель. Отже, на сьогоднішньому уроці ми працюємо над темою «Патріотичний мотив твору, його зв'язок із розгортанням сюжету. Захар Беркут — мудрий ватажок тухольської громади» і повинні, складаючи план характеристики літературного героя, розкрити роль Захара Беркута — ватажка тухольської громади як патріота, показати його хвилювання за рідну громаду; виховувати почуття обов'язку, відданості своєму народові, справі.

(Запис теми у зошити.)

     Навчаючись характеризувати образи, ми використаємо ваші цитати, а в класі попрацюємо над складанням простого плану.

ІV. Робота з текстом

Колективне складання плану до характеристики образу Захара Беркута

  1. Яке місце у повісті відводиться Захару Беркуту? (Уже самою назвою своєї повісті Іван Франко поставив  Захара   Беркута на чільне місце серед усіх героїв твору.)
  2. Чи був Захар чаклуном? Якщо ні, то чим він причаровував до себе людей?  (Його любили і шанували всі тухольці, визнавали своїм ватажком, підкорялися його наказам. Перед самою смертю, звітуючи перед народом і своєю совістю, більш ніж 90-літній Захар Беркут сказав, що він старався щиро служити громаді весь вік. «Громада —то був його світ, то була його ціль життя. Незважаючи на похилий вік, він невтомно працює для громади: порядкує на пасіці, в саду, збирає зілля в горах, лікує. Коли ж з'явилися вороги, Тугар Вовк приєднався до них, а стариій Захар не може змиритися з тим, що його односельці стануть підневільними князя, і вступає в боротьбу за право громади. «Життя лиш доти має вартість,говорить він частенько,доки чоловік може помагати іншим».)

Учитель. Отже, діти, запишемо перший пункт плану до характеристики образу Захара.

1. Захар Беркут —ватажок тухольської громади.

З) Які інтереси Захара Беркута переважають — громадські над особистими, чи навпаки? (Захар Беркут сильний своєю любов'ю до рідної вітчизни, людей. На перше місце він ставить не особисті інтереси, а громадські, народні.)

4) Зачитайте відповідь, яку дав Захар Беркут посланому від монголів Тугарові Вовку. Чому так вчинив Захар? (Захар у цій складній ситуації, адже тут ішлося про долю його Максима, керується громадськими інтересами, які він ставить понад усе. «...Міняти одного хлопця на руїни наших сусідів - се була б ганьба, була б зрада», і тому дає гідну відповідь бояринові: «Лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини»).

 Яка риса Захара Беркута тут проявляється?

 - Чи легко було йому прийняти рішення, яке стосувалося долі власного сина?

5) Зверніть увагу, яким показаний Захар Беркут під час відповіді Тугарові Вовку?

(«Лице Захара палало дивним огнем при тих грізних словах».)

Учитель. Що ми почуваємо в цей час, про що думаємо? Що це за «дивний огонь»? (Той дивний огонь, яким освітлене обличчя старого чоловіка, то святий огонь патріотизму, який кличе людину на подвиг і вищий за всі інші почуття.)

Учитель. Запишіть другий пункт плану.

2. Перевага громадських інтересів над особистими, патріотизм.

  1. Розкажіть про відносини батька до сина Максима.
  2. «Не дбайте про мого   сина, а рішайте так, якби він був уже в   гробі». Ці слова належать батьку. Після таких слів, чи можна стверджувати, що у батька Захара любляче серце? (Сам Захар дає відповідь на це,
    питання: «Не згадуйте про мого сина! Хто мені нагадує про нього,той стає в союзі з батьківським серцем проти мого розуму. Розум каже: відкинути згоду! А що каже моє серце, се вже моя річ!» «... надто сильно, всею силою своєї душі вій любив свого наймолодшого сина».,стверджує автор.)

 Отже, якого висновку ми дійшли?

Запишіть третій пункт плану.

3. Любов Захара до сина

8)  У яких вчинках виявилася мудрість ватажка тухольців? (Захар Беркут складає план знищення монголів, на його заклик
приходять на допомогу тухольцям верховинці и загіряни,він безпосередньо керує боротьбою тухольців. І в цій боротьбі найбільше проявляється його мудрість, світліш розум і перед­бачливість. «Не відбити, але розбити їх се повинна бути наша мета!» говорив Захар Беркут.)

 Якими були вірування тухольців? Кому найбільше молився Захар?

(Мудро чинить Захар, звертаючись по допомогу до сонця «великого преясного володаря світу». Адже віра єднає людей. «Слова його гарячі, могучі, тремтіли у свіжім раннім повітрі. Слухали їх не тільки тухольці. Слухали їх гори..., слухала їх сперта хвиля потоки...» Захар — язичник, але з вуст його звучить світла молитва. Він славить сонце як джерело життя на землі.)

 Зазначте четверту рису характеру Захара Беркута.

4. Глибока мудрість і розсудливість.

9) Яку тезу можна було б сформулювати далі про особливості характеру Захара, прослухавши такі його слова:  «Беркути
додержують слова навіть ворогові-зрадникові»?

5. Чесність Захара Беркута

10) До чого закликає ватажок тухольської громади своїх воїнів? У чому вбачає силу тухольців? (Він закликає до єдності і згуртованості. Тухольці перемогли ворога не тільки своєю зброєю, а й мудрістю і
мужністю, згуртованістю. «Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить,вас».)

Учитель. Запишіть останній пункт плану.

6. Заклик до єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами

| Слова Беркута звучать як заповіт нащадкам. Виконання його є найкращим пам'ятником для наших прадідів і для тих, хто у своїх творах з такою силою чуття описував їх.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

 Користуючись складеним планом, назвіть риси характеру головного героя повісті — Захара Беркута.

VI. Підсумок уроку

  • Захар Беркут вірить у щасливе майбутнє. Цей образ нас навчає теж ніколи не втрачати віри, а впевнено йти до поставленої мети. І вже сьогодні ви повинні замислитись: «Чи так я живу? Чи так думаю? Хто я? Який я?»
  • Який урок винесли б ви з сьогоднішньої нашої роботи  над текстом повісті?
  • Не раз доводилося боронити рідний край і членам вашої родини. Чорне крило війни 1941—1945 рр. торкнулося і ваших сімей. Хто може повідомити про героїзм своїх рідних під час війни?

Отже, патріотизм — це святе почуття обов'язку кожного громадянина перед Батьківщиною і людьми. Будьмо вірними захисниками рідної землі!

VII. Домашнє завдання

Підготувати усну характеристику образу Захара Беркута, виписати цитати до образів Максима і Мирослави.

Додаткове завдання (для групи сильних учнів): підготувати письмові повідомлення на геми: «Чим приваблює мене Максим?», «Чим мені подобається Мирослава?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК З

Тема: «Образи Максима і Мирослави, Тугара Вовка».

Мета: ознайомити учнів за допомогою  тексту повісті з головними

персонажами твору — Мирославою і Максимом, розкрити їх мужній характер, красу їхніх почуттів, методом порівняльної характеристики зіставити образи двох ватажків Захара Беркута і Тугара Вовка; розвивати навички в учнів аналізувати персонаж; виховувати сміливість, відданість рідній землі, непримиренність до зрадників народу.

Обладнання: ілюстрації до повісті І. Франка «Захар Беркут», підручник, текст твору.

 

Героями моїх творів майже ніколи

не бувають люди темні і безпомічні,

а коли ті твори будять симпатію

для них у читачів, то певно не за їх

терпіння, а за їх життєву енергію,

розум і чуття, яке вони проявляють

у життєвій боротьбі, і

Іван Франко

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Оголошення теми і мети уроку.

Запис теми у зошити

Учитель зачитує епіграф уроку.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу

- До яких часів належать події, описані в повісті І. Франка «Захар Беркут»?

 Робота з текстом

І. Складання плану до характеристики образу Максима.

  • На які групи ми можемо поділити головних героїв повісті? Доведіть свої міркування.
  • Чим приваблює мене Максим? Зачитати характеристики образу. (Над цим завданням працювала сильна група учнів).

(Учень-рецензент аналізує виступ товариша. Оцінювання відповідаючих.)

Учитель. Ви вже сказали про стан і переживання Максима під час пожежі, а тепер докладніше зупинимось на його поведінці у монгольській неволі. Які риси Максима розкриваються у його розмові з Тугаром Вовком? (Для Максима над усе воля, це видно з виразу його очей. «Життя в неволі нічого не варте»,— каже він Тугарові Вовку. Максим тяжко переживає через те, що з ним трапилося. Закований у тяжкі ланцюги, які «тиснуть його, мов залізні, холодні гадюки», «висисають усю силу з його тіла, всі думки з його і мізку», він тамує в собі великий біль, спостерігаючи, як горить його рідна Тухли. «Він рад би був разом згинути, полетіти в повітрі золотою іскрою», а коли й покрівля рідної хати повалилася, Максим «безсильний, мов підкошений, упав на землю й зомлів». Так відчувати може лише людина, яка палко любить рідну землю і життя.)

Учитель. Як сприймає Максим звістку про оточення тухольцями монголів, перебуваючи в полоні? (Максим з радістю сприймає пові­домлення Тугара Вовка про те, що тухольці оточили монголів, і з гідністю патріота відповідає зрадникові, що «тухольці будуть битися до останнього», але не пустять ворога в гори.)

Учитель. Зверніть увагу на розмаїття художніх засобів, які використовує письменник під час виписування образу Максима. Зачитайте приклади і поміркуйте, з якою метою автор використовує епітети, порівняння, гіперболи? (Учні зачитують приклади художніх засобів і доводять доцільність їх використання в тексті.)

Учитель. Щоб привабливішим змалювати образ Максима, Іван Якович створив і прекрасний образ Мирослави. Зачитайте рядки з повісті, де ми вперше знайомимося з Мирославою.

Учень. «Мирослава була дівчина, якої пошукати. Не кажемо вже про її вроду й красу, ані про її добре серце — в тім згляді багато її ровесниць могло стати з нею нарівні, хоч і небагато могло перевищувати її. Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження...»

Учитель. Отже, пропоную зачитати твір-характеристику образу «Чим мені подобається Мирослава?» (Коментую відповідь і оцінюю учня.)

  • Чому Мирослава, дочка боярина, пішла проти батька, стала на бік трудового народу? Чи лише кохання до Максима керувало її вчинками?
  • Чому Мирослава, дочка боярина, пішла проти батька, стала набік трудового народу? Чи лише кохання до Максима керувало її
    вчинками?
  • Як ви оцінюєте її поведінку з позицій загальнолюдської моралі?
  • Що свідчить про симпатії автора до дівчини? Якими художніми засобами це передано?

2. Складання плану до характеристики образу Мирослави.

Узагальнюючи сказане, складемо й запишемо план до образу Миро­слави.

(Учні працюють колективно.)

  1. Мирослава — головна героїня повісті Івана Франка «Захар Беркут».
  2. Зовнішність.
  3. Вдача: сердечність, доброта, скромність, ніжність.
  4. Наслідки няньчиного і батькового виховання; працьовитість, мужність, витривалість.
  5. Характер, проявлений в поєдинку з ведмедицею: безстрашність, стійкість, рішучість.
  6. Разом з народом. Намагання вплинути на батька.
  7. Рятівниця Тухлі, порадниця і воїн.
  8. Вірність, ніжність, сила і глибина почуттів.
  9. У парі з Максимом.
  10.         Висновки.

Учитель. Ще на початку повісті тухольські громадяни так оцінили Мирославу: «От дівчина! Тій не жаль би бути мужем. І певно, ліпший з неї би був муж, ніж її батько!»

  • Представник якого табору був Тугар Вовк?
  • Їм обом — Захару і Тугарові дала життя любляча мати, їх обох з раннього дитинства напувала життєдайними силами руська земля. Чому ж вони —представники двох протилежних таборів?
  • У чому полягає основна відмінність між ними?
  • Що керувало Захаром Беркутом? А Тугаром Вовком?
  • В якому епізоді найповніше розкривається вдача кожного?

Чому Тугар Вовк захистив Максима?

  • Чи виправдовує Тугара його останній добрий вчинок, коли він рятує Максима?
  • Діти, поясніть значення слова «зрадництво».

V. Систематизація й узагальнення вивченого

  • Що з показаного у творі письменник схвалює, утверджує, а що засуджує, викриває?
  • Що хотів сказати своїм твором автор, до чого він закликає?
  • Яка з висловлених ним думок є, на вашу думку, основною, визначальною, котра проходить через увесь твір? (Ідеєю повісті
    «Захар Беркут» є схвалення любові до рідної землі, мужнього
    захисту її від загарбників, оспівування відваги, служіння громаді,
    щирість у почуттях, засудження насильства, зради, жорстокості,
    викриття підступності, егоїзму, загарбництва. Своєю повістю
    І. Я. Франка хотів сказати, що загарбник, який би численний
    він не був, буде знищений. Автор закликає свій народ до єдності
    й утверджує думку: народ непереможний доти, доки він згуртований.)

VI. Підсумок уроку

Учитель. Отже, діти ви повинні знати, що «зрадництво» — це най-ганебніша риса в людському житті. Сьогоднішній урок допоможе вам знайти правильний життєвий вибір у складній ситуації. Впевнена, що ви будете справжніми патріотами і ніколи не зрадите свій рідний край, рідну неньку.

     Повість «Захар Беркут» стала популярною одразу, як тільки вийшла з друку, а ще через 2—3 роки вона помандрувала світовими шляхами.

Б. Лятошинський написав музикальну драму «Золотий обруч», за мотивами повісті «Захар Беркут» (лібретто Я. Мамонтова). Золотий обруч — це символічний образ прапора Тухольської общини. Режисер Київської кіностудії імені О. Довженка В. Івченко екранізував цей твір.

Зі сцени Івано-Франківського музично-драматичного театру не сходить п'єса «Захар Беркут» за мотивом повісті Івана Франка.

Письменник сподівається «збудити живий інтерес й у сучасних людей...». І ми з певністю можемо сказати, що це йому вдалося.

«Скрізь і завсігди у мене була одна провідна думка — служити інтересам мого народу і загальнолюдським поступовим ідеям... ». Іван Франко

 VII. Домашнє завдання

Підготуватися до написання твору на теми: «Сила народу — в єдності», «Повість "Захар Беркут" у моєму прочитанні».

 

 

 

 

 

УРОК № 4

Тема: «Заліковий урок з теми "І. Франко. Повість "Захар Беркут"».

Мета: перевірити рівень знань і умінь учнів з теми «І. Франко. Повість "Захар Беркут"»; розвивати вміння учнів характеризувати героїв твору; виховувати почуття патріотизму, гуманізму.

Тип уроку: контрольний урок.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Написання твору на одну з тем:

«Сила народу — в єдності»;

«Повість "Захар Беркут" у моєму прочитанні».

IV. Написання роботи на чернетках

V. Виконання роботи у зошитах з літератури

VI. Домашнє завдання

Підготувати відомості з теорії літератури, усні повідомлення на тему: «Українські народні пісні. їхнє ідейно-художнє багатство».

 

 

 

doc
Додано
29 січня 2018
Переглядів
6919
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку