Розробка уроку з літератури рідного краю + презентація «Щоб наша правда не пропала, щоб наше слово не вмирало. (Постать Т.Шевченка у творчому доробку С.Жуковського)»

Про матеріал

Пропоную Вашій увазі розробку уроку з літератури рідного краю за темою: «Щоб наша правда не пропала, щоб наше слово не вмирало. (Постать Т.Шевченка у творчому доробку С.Жуковського)». Хоча Кобзар жодного разу не бував на Донеччині, але чаріний край захоплюється вогненним словом генія, що лунає крізь століття.

Зміст архіву
Перегляд файлу

Клас  9

Тема: «Щоб наша правда не пропала, щоб наше слово не вмирало.

(Постать Т.Шевченка у творчому доробку С.Жуковського)»

Мета уроку: актуалізувати та поглибити знання дев’ятикласників про життєвий та творчий шлях Т.Шевченка, проаналізувати поезії С.Жуковського, присвячені постаті Кобзаря, розвивати логічне, критичне мислення, удосконалювати навички аналізу ліричних творів, вміння користуватися різними джерелами інформації, доводити та відстоювати свою позицію, виховувати любов до рідної Донеччини, творчості поетів – земляків, повагу до постаті Т.Шевченка

Тип уроку: урок вивчення літератури рідного краю

Обладнання: збірка поезій С.Жуковського «Залюблений в грозу», «Кобзар» Т.Шевченка, репродукції картин Т.Шевченка, мультимедійний проектор, екран, презентація.

Методи та прийоми: афірмація, мікрофон, робота в групах, елементи проектної діяльності, припущення на основі запропонованих фактів, «мозковий штурм», встановлення відповідностей, сенкан.

Хід уроку:

         Він був сином мужика і став володарем в царстві духа.

                      Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури…

                     Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла,

                    та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу..

 

                                                                                                           І. Франко

І. Організаційна частина. Забезпечення емоцiйної готовностi до уроку.

  • Повторiть хором вислiв-афiрмацiю: «Я вiрю в себе i свої можливостi».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

  1. Робота з епіграфом. Уважно прочитайте епіграф до нашого уроку, скажіть, якому поетові присвячені слова І.Франка. Свою  відповідь обґрунтуйте (прийом «Мозковий штурм»). (слайд 1)
  2. Перегляд  відеоролика «Обличчя української історії. Тарас Шевченко» (слайд 2)

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку (слайд 3)

  1. Слово вчителя . Коли хочуть щось добре сказати про народ, то оповідають про його землю, гори, ріки, ліси. Згадують, яких великих людей дала ця земля світові. Чи не в  кожній світлиці по наших селах раніше на покуті під вишиваними рушниками висів портрет Кобзаря, завжди дивилися на дітей зі стіни мудрі очі нашого духовного батька. Кожна українська хата, у якій на покуті був портрет Тараса, а на полиці лежав «Кобзар», була твердинею духу народу. Сім'я входила у родину, родина — у рід, рід — у народ. Донеччина – це частина нашої нації, рідної України. Образ Т. Шевченка нерозривно пов'язаний з нашим краєм, є наскрізним у творчості багатьох поетів та письменників Донбасу, зокрема і С. Жуковського.
  2. Як ви вважаєте, які завдання  стоятимуть перед нами на сьогоднішньому уроці? 

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

Методична ремарка. Учні класу поділені на групи:  «Історики»,«Мистецтвознавці», «Літературознавці», «Актори - читці». Кожна група захищає свій проект, підготовлений вдома.

  1. Повідомлення «Істориків». «Т.Шевченко і Донеччина»
  • «Прийдуть батько із роботи, генія читають». Краєзнавці не могли пройти  повз такого факту. У березні 1923 року в одній із шкіл Бахмута відбувся «Шевченківський день», де «учень 5-ї групи зробив доповідь про Т. Шевченка  українською  мовою , а учень  Б. Горбатов прочитав власний вірш, присвячений поету». Тобто відомий у майбутньому радянський письменник Борис Горбатов розпочинав свій творчий шлях із віршів про Тараса Шевченка. До речі, професійні донецькі літератори в ті роки також зверталися до спадщини Кобзаря. Уродженець Горлівки Андрій Бронський працював у столичному Інституті літератури і став автором статті «Повісті Т.Г. Шевченка», а Павло Безпощадний згадував, що свої твори почав писати під впливом поезій Шевченка і присвятив йому кілька віршів. Пам’ять про «народного батька» знайшла своє відображення й  в усній народній творчості донеччан. Наприкінці 1930-х років газетярі на шахті «Трудівська» в м. Сталіно (Донецьк) записали від жінок-шахтарок немало частівок, які свідчать про велику повагу до творчості Шевченка. Серед них є й такі невибагливі рядки: «Над горами вітри віють, трави колихають. Прийдуть батько із роботи, Кобзаря читають». Або: «В квітниках квітки не в’яли, а цвіли гарненько. Я всі твори прочитала Пушкіна й Шевченка».
  • Місця на Донеччині, пов’язані з великим Шевченком:

Донецьк - бульвар Шевченка, пам’ятник Т.Г.Шевченкові, барельєф Т.Г.Шевченка, Донецька обласна універсальна наукова бібліотека

 ім. Н.К.Крупської, Театр кіно імені Т.Г. Шевченка; Краматорськ -  пам’ятник Кобзареві, однойменний сквер біля Краматорської міської ради. (слайди 5-9).

  • Поетична творчість  поетів Донбасу, які присвячували свої вірші Великому Кобзареві: (слайд 10)
  • Павло  Безпощадний «У родині трудового Донбасу»
  • В. Сосюра «Якби ти глянув на Вкраїну милу!», «Уже достигли полуниці, росу вечірню трави п'ють», «Поетові».
  • Іван Білий  «Добрий вечір»
  • С.Жуковський  цикл «Постать Кобзаря»
  1. Повідомлення «Літературознавців»  «Творчий доробок С.Жуковського» (слайди 11 – 12).

Багата і щедра на літературні таланти Донецька земля. Вона стала колискою для багатьох письменників: Григорія Кривди і Павла Байдебури, Володимира Сосюри і Бориса Радєвича, Всеволода Гаршина і Микити Шаповала, Миколи Рибалки і Григорія Чернявського та багатьох-багатьох інших.   І серед них славне ім'я відомого поета-лірика, поета-пісняра Станіслава Віталійовича Жуковського.

     Станіслав Віталійович Жуковський народився 18 липня 1938 року в м.Севастополі. Середню освіту здобув на Кіровоградщині в селі Рівному. Після школи вступив до Єнакіївського технічного училища, набув спеціальність помічника машиніста паровоза. Служив у Балтійському й Північному флотах.   Після  закінчення  служби повернувся на Донеччину, працював помічником і машиністом паровоза на Єнакіївському металургійному заводі. Згодом перейшов на журналістську роботу, навчаючись заочно на факультеті журналістики Київського державного університету. У різні роки працював у періодичних виданнях Єнакієвого та Донецька.  З 1974 по 1982 роки обіймав посаду редактора і старшого редактора суспільно-політичної літератури видавництва "Донбас". У 1981 році поета прийняли до Спілки письменників України.  Довгий час працював в апараті Донецької письменницької організації відповідальним секретарем. З січня 2001 року - голова ради цієї творчої Спілки.

     С.Жуковський - автор поетичних збірок "Прагнення краси", "На перехрестях долі", "Вітер часу", "Заповідний степ", "Освідчення в любові", "Сонцецвіт", та збірки пісень у співавторстві "Калинова вода". В 1993 році він став лауреатом обласної премії ім. В.Сосюри. Поза всі життєві відволікання Станіслав Віталійович віддає своє серце і хист палкому, ніжному поетичному слову. Його поезія зіткана з блакитних небес Донеччини і з щебету її дібров та ланів.  Творчість Т.Шевченка надихнула нашого земляка створити цикл поезій «Постать Кобзаря»

3. Слово вчителя. Давайте разом пригадаємо сторінки біографії Т.Шевченка за допомогою творчості С.Жуковського.

4. Завдання : вказати , як записані на дошці числівники пов’язані з життєвим шляхом Т.Шевченка: ( припущення на основі запропонованих фактів) 1846,  5.04.1847, 1847 – 1857,10, 13.  (слайд 13).

Орієнтовна відповідь.

1846 – участь поета у Кирило – Мефодіївському товаристві;

5.04.1847 – арешт Т.Шевченка

1847  - 1857 – роки заслання.

10 –  кількість років, проведених у неволі.

  1. віршів  містить цикл поезій «В казематі»

5. Повідомлення «Мистецтвознавців». Із «Щоденника» Т.Шевченка

( слайд 14):

«У своєму Щоденнику, у запису від 8 липня 1857 року, Т. Шевченко згадує солдата-українця з Херсонщини – Скобелєва, забитого шпіцрутенами до смерті: «Этот рядовой Скобелев, – писав Шевченко, – был мой земляк... И в особенности мне помнится  по малороссийским песням, которые он пел своим молодым мягким тенором удивительно просто и прекрасно. С особым же выражением пел он песню:

Тече річка невеличка

З вишневого саду.

Я забывал, что я в казарме слушаю эту очаровательную песню. Она меня переносила на берега Днепра, на волю, на мою милую родину»

  1. Виразне читання акторами – читцями  поезій С.Жуковського «Пісня», «Воля»  (у супроводі презентації слайди 15 – 26).

див. додаток 1.

  1. Аналіз прочитаних поезій за групами

І група (слайди 27,28)  – «Історики: назвати історичні місця, пов’язані з життям Т.Шевченка, згадані в поезіях, свою відповідь проілюструвати прикладами: Новопетровська фортеця, Україна, Петербург.

Встановити відповідність між рядками з поезій С.Жуковського та Т.Шевченка. Подумайте, що об’єднує рядки у ІІ стовпчику таблиці

 ( належать до циклу поезій «В казематі»).

С.Жуковський

Т.Шевченко

1. В уяві: верби, під сонцем річка,

 Стара хатина, вишневий сад.

 І чорні брови і біле  личко...

А. В неволі тяжко, хоча й волі,

Сказать по правді, не було…

2. І велике, непідкупне Слово,

Як великі Правда і Народ.

Б. Холоне серце, як згадаю,

Що не в Украйні поховають,

Що не в Украйні буду жить,

Людей і господа любить.

3.…Зазнавши муштри, знущань і горя,

 Нітрохи серцем він не заскнів.

В. Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть…

4. Набридають п'яні офіцери,

І журби нічим не відвернуть.

Так далеко Петербург і друзі,

Україна, кручі і Дніпро.

Г. Свою Україну любіть,

Любіть її… Бо время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї господа моліть.

Відповіді: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ІІ група (слайд 29) – «Літературознавці» - визначити тему, ідею, назвати художні засоби поезії «Пісня»

ІІІ група «Актори – читці» (слайд 29)  - визначити тему, ідею, назвати художні засоби поезії «Воля»

ІV група – «Мистецтвознавці» - до репродукцій картин Т.Шевченка дібрати цитати із прослуханих поезій, свою відповідь обґрунтувати. (слайди 30 – 33).

Орієнтовний варіант виконання

Картина

Цитата із поезії С.Жуковського

«Селянська родина»

 

…В уяві верби, під сонцем річка,

Стара хатина, вишневий сад..

«Катерина»

І чорні брови і біле личко…

http://veselahata.com/wp-content/gallery/shevshenko/shkhunyuforta.jpg«Шхуни біля форту «Корс – Арал»

Вечір. Степ. І туга невимовна.

Чорна смуга моря вдалині.

http://www.territa.ru/_ph/608/2/228804896.jpg«Пожежа в степу»

 

 

Тоне степ у сяєві лазурі…

http://veselahata.com/wp-content/gallery/shevshenko/1069-kivra.jpg«У в`язниці»

Як везти його сюди спішили!

Відпускати звідси не спішать…

http://veselahata.com/wp-content/gallery/shevshenko/portretgrebinky.jpg«Портрет П.Гребінки»

Так далеко Петербург і друзі…

 

8. Перевірка й аналіз виконаних завдань.

V.   Підсумки уроку. (слайд 34)

  • Складання й зачитування групами сенканів «Пісня», «Воля», «Шевченко», «Донеччина»

VI. Рефлексія («Мікрофон») (слайд 35)

- Які думки викликав у вас наш урок?

- Назвіть імена видатних людей, згаданих сьогодні.

- Що вас найбільше вразило?

VII. Домашнє завдання:  написати есе за темою «Великий Кобзар – на Донбасі» (слайд 36)

 

 

 

Додаток 1. Поезії С.Жуковського «Пісня», «Воля».

Станіслав Жуковський

Пісня

 Злітає тихо і в зорях висне, (слайд 15)

 Поету душу пройма до дна

Протяжна рідна вкраїнська пісня,

 Солодка втіха його земна.

 

 В уяві: верби, під сонцем річка, (слайд 16)

Стара хатина, вишневий сад.

 І чорні брови і біле  личко...

Ой, як же гарно співа солдат.

 

Легким туманцем беруться очі, (слайд 17)

Тарас в задумі чоло схиля.

Як рветься мрія до тебе, отча,

 Полита потом людським земля.

 

А пісня птахом над світом лине, (слайд 18)

Долає гори, річки й моря.

О друже Скобелєв, за віщо гине

Твого таланту ясна зоря?

 

Звучить твій голос джерельно - чистий,

І ллється в пісні така снага,

Що кров бунтує, бентежить мислі,

На серце щемом гірким ляга.

 

 ...Зазнавши муштри, знущань і горя, (слайд 19)

 Нітрохи серцем він не заскнів.

Все той же в ньому дух непокори,

І той же в грудях священний гнів.  

 

Тремтіть, свавільні царі неситі, (слайд 20)

Він знає силу свого пера.

Допоки пісня лунає в світі,

Душа поета не умира.

 

 

 

Станіслав Жуковський

Воля

Вечір. Степ. І туга невимовна. (слайд 21)

Чорна смуга моря вдалині,

Воля вже, але вона умовна

І гірка, неначе полини.

 

Ще йому всміхаються зловтішно, (слайд 22)

Як повірить друзям і собі?

Ось уже й помилування вийшло,

То ж кінець і мукам, і ганьбі.

 

Йде у степ він по траві убогій, (слайд 23)

Де ти, воля? — думає щомить.

"Вьіхожу один я на дорогу", —

У душі згорьованій щемить.

 

Тоне степ у сяєві лазурі, (слайд 24)

І так чітко видно в тишині:

Батареї контури похмурі

І фортеці стіни кам'яні.

 

Там за ними рекрутів могили,

Там хрести журою маячать.

Як везти його сюди спішили,

Відпускати звідси не спішать.

 

Заблукали з поштою папери,

Дні і ночі так повільно йдуть.

Набридають п'яні офіцери,

І журби нічим не відвернуть.

 

Так далеко Петербург і друзі, (слайд 25)

Україна, кручі і Дніпро.

Тільки з ним його невсипна муза,

З ним його і слава, і добро.

 

Пісня незабутня калинова, (слайд 26)

Котру не зломить і не збороть.

І велике, непідкупне Слово,

Як великі Правда і Народ.

zip
Додано
30 січня 2018
Переглядів
690
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку