І. Карпенко- Карий. " Сто тисяч".Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи"

Конспект уроку української літератури у 8 класі

Тема: І.Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи

Мета навчальна: продовжити ознайомлення учнів із комедією І.Карпенка-Карого «Сто тисяч» ,допомогти глибше усвідомити ідейно-художній зміст проблеми твору, навчити логічно мислити,узагальнювати.

Розвивальна: розвивати навички переказувати зміст прочитаного, мислення та мовлення учнів,  уміння виразного читання; удосконалювати вміння грамотно й аргументовано висловлювати власні думки.

Виховна: виховувати усвідомлення  важливості духовності в житті людини, осудливе ставлення до жорстокості, хитрості, несправедливості, бездуховності.

Форми і методи: проблемно-пошуковий, словесний, бесіда, інсценування, проблемні питання, робота в парах, гранування, гра «Творче конструювання», «Асоціативний кущ».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, засвоєння нових знань та формування вмінь.

Обладнання: портрет І.Карпенка-Карого, виставка його творів,  роздатковий матеріал, грошові купюри-завдання (прислів’я, приказки, УНТ), «скринька побажань», мультимедійне обладнання.

         Епіграф

 

Грошей багато, а щастя мало.

Народна мудрість

 

Перебіг уроку

І.Організаційний момент. Налаштування класу на роботу.

Учитель: Привітаймося, посміхаймося, гляньмо одне одному в очі  - і на душі вам одразу стане тепліше, отже, хай упродовж уроку у вас буде гарний настрій. А для цього  раджу вам подумки сказати самому собі декілька слів:

-         Я зможу сьогодні добре попрацювати на уроці.

-         Я – особистість творча!

-         Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці!

Я теж приєднуюся до цих побажань і щиро бажаю вам натхнення та наснаги!

 

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Слово вчителя:

-         На попередньому уроці ми розпочали вивчення творчої та сценічної діяльності видатного драматурга, основоположника реалістичного театру Івана Карпенка-Карого. Вдома ви повинні були прочитати п’єсу “Сто тисяч». Для того щоб перевірити, як ви знаєте зміст твору, проведемо літературний диктант. У кожного з вас на столі знаходяться аркуші із завданнями, тож будьте уважними при виконанні цієї роботи.

 

Літературний диктант

1. «Корифей» перекладається українським відповідником_______________.

2. Хто сформував «театр корифеїв» ?____________________.

3. Справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого – _______________________.

4. У комедії «Сто тисяч»І. Карпенко-Карий зіграв роль_________________.

5. Перша назва комедії «Сто тисяч»  – _______________________________.

6.  Герасим  Калитка мав ______________________________десятин землі.

7. За соціальним станом Г. Калитка ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­_________________________________.

8. За фальшиві гроші Герасим хоче викупити землі у ___________________.

9. Фразу «Буде здоров’я – будуть гроші» говорив _____________________

10. Бонавентура  розшукував скарб ____________________років.

11. Під час обміну справжніх грошей на фальшиві Герасим Калитка віддав шахраєві замість п’яти тисяч тільки _________________________.

12. Прийом, за допомогою якого автор висміює вади Г. Калитки, – ______.

 - Здайте, будь ласка, виконані роботи.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя:

-Проблема влади, грошей, багатства – вічна у світовому мистецтві , бо й у сучасному житті, прагнучи заробити якомога більше грошей, люди забувають про свій духовний світ,  моральні цінності, стають черствими й жорстокими. Гроші для них стають самоціллю, а часом – метою всього життя, саме це й сталося з головною дійовою особою трагікомедії «Сто тисяч» - Герасимом Калиткою. Тож запишіть тему нашого уроку. Сьогодні на уроці ви повинні зрозуміти передумови морального занепаду Герасима, визначити  головні риси його характеру, які стали причиною перетворення завзятого, працьовитого селянина на шахрая, жорстоку й бездуховну людину.

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

1.  Бачимо, що у темі уроку записано про проблему бездуховності, яку порушує автор. З’ясуймо спочатку, що таке духовність?  Визначення запишемо в зошити.

Духовність – це внутрішній світ людини, зв’язок людини з релігією.

Духовність – це стрижень, фундамент внутрішнього світу людини.

Духовність – це те, що відрізняє людину, що властиве лише їй одній.

Духовність – творча спрямованість, наснага людини.

• У чому полягає протилежне значення – бездуховність?

Бездуховність - це справжня біда сучасності. Вона виражається в приземленості, аморальності, меркантильності, низькій  культурі. Найчастіше в гонитві за всілякими матеріальними благами людина забуває про вищі людські цінності та ідеали.Бездуховна особистість абсолютно не готова до жертовності і подвигів.

2. Бесіда з учнями:

-         Зараз ми спробуємо визначити, яким є головний герой твору – Калитка – духовною чи бездуховною людиною. Послухаємо монолог  Герасима Калитки у виконанні  учня Лавренюка Данила.

-         Які риси головного персонажа ви можете визначити, послухавши монолог?

-         Як Герасим ставиться до землі?

3. Перегляд відеоуривків із фільму-вистави «Сто тисяч» (Калитка і Савка, Калитка і Клим, Калитка і Роман, Калитка з кумом ділять гроші ).

 -  Ви переглянули уривки із твору. Які враження склалися у вас про Герасима Калитку.

Прийом «Асоціативний кущ.  Переглянувши уривки,визначте риси характеру, які притаманні головному персонажу.  Учні клеять обрані смужки на дошку.

 - Отже, найтиповішими для Герасима є такі риси: жадібний, ненажерливий, все вимірює грошима, проявляє сліпу любов до землі, легковірність.

4. Епіграфом до уроку є народна мудрість. На партах ви маєте грошові купюри зразка кінця 19 століття. Розгляньте їх , переверніть, прочитайте приклади прислів’їв та приказок, у яких  засуджується згубний вплив грошей, які з них найбільше характеризують Калитку? (Додаток 1)

Прислів’я про гроші (робота в зошиті)

- Срібло-золото тягне людину в болото.( про Калитку)

- З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.

- Гроші всюди хороші.

- Грошей багато, а щастя мало. ( про Калитку)

- За наші гроші ми всім хороші.

- У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.

- У кого гроші є, тому й руку всяк дає.

- Хоч у голові пусто, аби грошей густо. ( про Калитку)

- Совісті менше — грошей більше.

- З грошима і в грязі чистий.

- Копійка любить, щоб її лічили.

-  Без грошей, як без рук. ( про Калитку)

- Коли гроші говорять — правда мовчить. ( про Калитку)

- Від багача не жди калача. ( про Калитку)

-Багатий не любить давати. ( про Калитку)

- Бачимо, що ці прислів’я,  які  характеризують Калитку, якнайкраще показують людину, яка ставить гроші, багатство понад усе. Зачитаємо ІІ дію твору, і спробуємо визначити ставлення Калитки до близьких та наймитів. Зверніть увагу на інтонацію з якою будемо читати даний уривок, адже кожен із героїв комедії має свій характер.(Учні читають уривок, де Калитка висловлюється про наймитів, їх ненажерливість і ледарство)

 - Отже, Герасим жорстоко ставиться до  наймитів, не дає їм їсти, як бачимо у випадку з Климом,  не дозволяє їм навіть довго молитися, а якщо розсердиться на них, то може й підняти на них руку. Це розкриває його жорстоке ставлення до людей, які на нього працюють. А як же ставиться він до дружини?  Пропоную подивитися інсценізований уривок, який покажуть учні нашого класу.

5. Інсценування уривка, коли Параска просить у Герасима коней, щоб поїхати до церкви.

 - Як розкривається характер Калитки в цьому уривку?

(Отже, і в ставленні до дружини Параски він бездушний і жорстокий, адже коней йому шкода, а дружини ні. Як дізнаємося зі слів Параски, вона «замолоду із синяків не вилазила», значить, Герасим поводився з нею як домашній тиран.)

6. Проблемне запитання: Чому ж Герасим, такий заощадливий, хазяйновитий, так легко повірив Невідомому? Що спонукало його до цього кроку?

 - Правильно, прагнення до легкої наживи, бажання збагатитися легкими шляхами затьмарило йому розум і совість. Хитрий і передбачиливий, він вважав себе найрозумнішим і найспритнішим, але виявилося, що його обдурили шахраї.

Коли  Герасим із Савкою ділили гроші, то в кожного з них за халявою був захований ніж. Про що це свідчить? Насамперед про те, що жадоба до грошей підштовхнула найближчих людей (кумів) до того, що вони через недовіру здатні вбити один одного.

-         Чому Герасим, з’ясувавши, що його обманули, вирішує померти? Що підштовхнуло його до цього кроку?

-         Правильно, він вважав сенс життя у грошах, а тепер, коли він позбувся гроші через власну легковажність, він вирішив, що  вже не має сенсу жити далі.  А повна втрата духовності призводить до того, що він порушив і загальнолюдську, і християнську мораль – намагається вчинити самогубство.

-         Чи співчуваєте ви Герасимові в кінці твору? Обгрунтуйте вашу відповідь.

 

V. Закріплення вивченого на уроці.

1. Слово вчителя.

-         Бачимо, що Калитка, прийшовши до себе після спроби самогубства, не звертається до Бога, не дякує за порятунок, а говорить: «Краще смерть, ніж така потеря». Отже, автор зображує згубний вплив грошей на людину, яка втративши важливі людські цінності – любов, повагу, дружбу, милосердя, щедрість, і не усвідомлюючи цього перетворюється на людину бездуховну, тобто таку, яка не бачить свого життя без матеріальних цінностей.

          Отже, автор засуджує силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила ця — гроші.

Але водночас  утверджує ідею духовності як основи людського життя, показує нам до чого може призвести людська жадібність.

2.     Відповідь на проблемне питання.

-      Згадайте, із світової літератури для якого героя були важливі тільки гроші, який навіть не визнавав найрадісніших свят. ( Різдво).

(Відповідь: Скрудж. Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»).

         Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа: «Не збирайте скарбів на землі. Адже душа — дорожче».

3. Робота в парах.Гра Творче конструювання.

Кожен із трьох варіантів має на парті не пов’язані між собою слова-підказки. Наступне завдання ви виконуватимете з їх допомогою. Використовуючи ці слова, ви сформулюєте:

1 варіант – тему твору

2 варіант – ідею твору

3 варіант – проблематику твору.

Сила грошей Згубна сила Гонитва До збагачення Моральне обличчя Втрачає Засудження Жадібність Прагнення збагатитися Нечесний шлях Втрата духовних цінностей Нажива Стає духовно обмеженою Шахрайство злочинність

моральна деградація призводить до батьки діти задоволення власних потреб бідність багатство добро зло моральність аморальність егоїзм охоплення жагою родинні стосунки

Орієнтовні відповіді:

1 варінт: тема твору – згубна сила грошей, гонитва за збагаченням, прагення до наживи нечесним шляхом.

2 варіант: ідей твору – засудження жадібності, егоїзму, аморальності, шахрайства.

3 варіант:  проблематика твору – моральна деградація, добро і зло , батьки і діти, багатство і бідність ,родинні стосунки, втрата духовних цінностей.

 

VІ. Підсумок уроку. Складання інформаційного грона «Вплив грошей на героїв п'єси».      

Г р о ш і
Деградація	Цинізм	Жорстокість	Зневага до освіти і науки інннаукинауки	Деспотизм	Кохання за розрахунком	Злість	Грубість	Шахрайство	Кримінальний злочин	«Краще смерть, ніж така потеря»

                    

Слово вчителя:

-         Сьогоднішній урок на цьому не закінчився, він триватиме все ваше життя, і найголовніше, що треба взяти з нього – залишитися завжди, посюди і повсякчас просто Людиною.

Скринька побажань…

Учні зі скриньки дістають початок речень-побажань, які треба продовжити.

• Я хочу, щоб усі люди були …(слова вчителя)
• А я хочу, щоб люди вірили в найкращі людські цінності …
• Я бажаю, щоб люди були гуманними …
• Я за те, щоб люди вірили в добро …
• Мені хочеться, щоб люди довіряли один одному …
• Я за те, щоб люди були духовно багатими …
• А я за те, щоб люди духовно розвивалися …

VІІ. Оцінювання відповідей учнів, коментар, поради.

VІІІ. Домашнє завдання.

А. Написати лист-звертання до Герасима Калитки.

Б. Міні-роздум « Чи актуальна трагікомедія «Сто тисяч» у наш час?

В. Якби ви були письменником, яку б кінцівку трагікомедії «Сто тисяч» ви  написали?

2. Скласти цитатну характеристику образу Герасима Калитки.