Ігри на уроках англійської мови

Вакуленчуківська

загальноосвітня    школа

І    -    III    ступенів

Методична робота

^“ Ігри на уроках іноземної мови”

 

 

 

 

Вчитель вищої категорії  : Любарець Олександр Борисович

 

 

 

 

Філософське поняття гри.

Що таке гра ?

 Краще всіх, на мою думку, дослідив це питання голландський учений И.Хейзинга. Нижче хочу привести витримки деяких його висновків.

„...Гра старша культури, тому що культура припускає наявність людського суспільства, а тварини зовсім не чекали появлення людини, щоб він навчив їх грати.

Психологія і фізіологія давно займаються спостереженням, описом і поясненням гри тварин, дітей і дорослих. Які ж біологічні функції гри?

Це:

1. вихід надлишкової життєвої сили;

2. підпорядкування уродженому інстинкту наслідування;

3. потреба у відпочинку і розрядці;

4. тренування перед серйозною справою;

5. вироблення почуття колективізму;

6. прагнення до верховенства;

7. компенсація шкідливих спонукань;

8. заповнення монотонної діяльності;

9. задоволення нездійсненних у реальній обстановці бажань.

Жодне з приведених пояснень не відповідає на запитання «Але в чому ж, усе таки «сіль» гри?». Чому дитина верещить від захвату?

Чому гравець, захоплюючись, забуває усе на світі?

Чому публічне змагання вводить у шаленство багатотисячний натовп?

Інтенсивність гри не пояснити ніяким біологічним аналізом. І все-таки саме в цій інтенсивності, у цій здатності приводити в несамовитість криється суть гри, її споконвічна якість. Логічний розум говорить нам, що Природа могла б дати своїм дітям усі ці корисні біологічні функції розрядки надлишкової енергії й ін. у формі чисто механічних вправ і реакцій. Але ні, вона дала нам Гру, з її напругою, з її радістю, з її жартом і забавою.

Причини виникнення гри.

В онтогенезі:

А.Н.Леонтьев у роботі «Психологічні основи дошкільної гри» описує процес виникнення дитячої рольової гри в такий спосіб: у ході діяльності дитини виникає «протиріччя між бурхливим розвитком у нього потреби в дії з предметами, з одного боку, і розвитком здійснюючих ці дії операцій (тобто способів дії) - з іншої. Дитина хоче сама керувати автомобілем, вона сама хоче гребти на човні, але не може здійснити цієї дії... тому, що вона не володіє і не може опанувати тими операціями, що вимагаються реальними предметними умовами даної дії... Це протиріччя... може розв'язатися в дитини тільки в одному-єдиному типі діяльності, а саме в ігровій діяльності, у грі...

Тільки в ігровій дії необхідні операції можуть бути замінені іншими операціями, а його предметні умови - іншими предметними умовами, причому зміст самої дії зберігається.»

На ранніх етапах розвитку суспільства поняття гри в тому змісті який ми розуміємо зараз, не існувало. Діти в той час швидко дорослішали, і «грою» у них була конкретна діяльність, як у дорослих. Вони працювали, навчалися (наслідували) усьому, що роблять дорослі, хоча в них неважно це виходило. Ця ситуація складалася через простоту світу, науки і суспільства.

З розвитком науки і прогресу виникла необхідність у серйозному навчанні, з'явилися складні соціальні відносини між людьми, а отже і проблеми в розвитку дітей. Тепер, щоб освоїтися в цьому світі вона

прибігає до поняття ролі, за допомогою якої можна бути ким завгодно без побоювання для життя. І при цьому дитина ще заповнює пробіл у деяких формах життєдіяльності: спритність, влучність і ін.

Що дає гра дітям ?

Гра дає волю.

Гра не задача, не борг, не закон.

За наказом грати не можна, тільки добровільно.

Гра дає перерву в повсякденності, з її утилітаризмом, з її монотонністю, з її твердою детермінацією способу життя.

Гра це неординарність. Гра дає вихід в інший стан душі.

Підкоряючись лише правилам гри, людина вільна від усіляких станових, меркантильних і інших умовностей.

Гра знімає ту тверду напругу, у якій перебуває підліток у своєму реальному житті, і заміняє його добровільною і радісною мобілізацією духовних і фізичних сил.

Гра дає порядок. Система правил у грі абсолютна і безсумнівна. Неможливо порушувати правила і бути в грі. Це якість порядок, дуже дорогий зараз у нашому нестабільному, безладному світі.

Гра створює гармонію. Формує прагнення до досконалості. Гра має тенденцію ставати прекрасною. Хоча в грі існує елемент невизначеності, протиріччя в грі прагнуть до дозволу.

Гра дає захопленість. У грі немає часткової вигоди. Вона інтенсивно утягує всієї людини, активізує його здатності.

Гра дає можливість створити і згуртувати колектив. Привабливість гри настільки велика і ігровий контакт людей один з одним настільки повний і глибокий, що ігрові співдружності виявляють здатність зберігатися і після закінчення гри, поза її рамками.

Гра дає елемент невизначеності, що збуджує, активізує розум, налаштовує на пошук оптимальних рішень.

Гра дає поняття про честь. Вона протистоїть корисливим і вузько груповим інтересам. Для неї не важливо, хто саме переможе, але важливо, щоб перемога була здобута за всіма правилами, і щоб у боротьбі були виявлені з максимальною повнотою мужність, розум, чесність і шляхетність. Гра дає поняття про самообмеження і самопожертвування на користь колективу, оскільки тільки «зіграний» колектив доможеться успіху і досконалості в грі.

Гра дає компенсацію, нейтралізацію недоліків дійсності. Протиставляє твердому світу реальності ілюзорний гармонічний світ - антипод. Гра дає романтизм.

Гра дає фізцчне удосконалювання, оскільки в активних своїх формах вона допускає навчання і застосування в справі ігрового фехтування, уміння орієнтуватися і рухатися по пересіченій місцевості, причому в збруї і з ігровою зброєю.

Гра дає можливість виявити чи удосконалювати свої творчі навички в створенні необхідної ігрової атрибутики. Це зброя, збруя, одяг, різні амулети, обереги та інше.

Гра дає розвиток уяви, оскільки воно необхідно для створення нових світів, міфів, ситуацій, правил гри.

Гра дає стійкий інтерес до гарної літератури, оскільки рольова гра створюється методом літературного моделювання. Щоб створити свій світ потрібно прочитати попередньо про інший.

Гра дає можливість розвити свій розум, оскільки необхідно вибудувати інтригу і реалізувати її.

Гра дає розвиток дотепності, оскільки процес і простір гри обов'язково припускають виникнення комічних ситуацій, жартів і анекдотів.

З досвіду роботи зі своїм сином я розробив (а деякі епізоди я запозичив в Англії, де досить успішно працюють по вивченню іноземної мови) свою власну методику навчання і вивчення англійської мови. Майже вся ця методика базується на рольових іграх, змаганнях і життєвих ситуаціях. Я помітив що, щоб навчити когось говорити іноземною мовою потрібно створити потребу спілкування іноземною мовою. І коли я створюю обстановку гри : в магазині; в бібліотеці, у лікаря чи на футболі - вчитель ні в якому разі не виступає в ролі вчителя ; він чи ведучий, чи суддя, чи учасник гри.

Назву основні вимоги, які я ставлю до рольових ігор.

1. Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарно виконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальній ситуації спілкування.

2. Рольову гру потрібно добре готувати з погляду як змісту, так і форми, чітко організовувати.

Важливо, щоб учні були переконані в необхідності добре виконати ту чи іншу роль. Тільки при цій умові їхня мова буде природною і переконливою.

3. Рольова гра повинна бути прийнята всією групою.

4. Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення, радості. Ніж вільніше почуває себе учень у рольовій грі, тим ініціативніше він буде в спілкуванні. Згодом у нього з'явиться почуття впевненості у своїх силах, у тім, що він може виконувати різні ролі.

5. Гра організується таким чином, щоб учні могли в активному мовному спілкуванні з максимальною ефективністю використовувати мовний матеріал, що відпрацьовується.

6. Учитель неодмінно сам вірить у рольову гру, у її ефективність. Тільки при цьому умові він зможе домогтися гарних результатів.

Роль вчителя в процесі підготовки і проведення гри постійно міняється. На початковій стадії роботи вчитель активно контролює діяльність учнів, але поступово він стає лише спостерігачем.

Не можна не погодитися з думкою Ю. К. Бабанського про те, що сам навчальний процес неможливий без активної діяльності учнів як суб'єктів навчання. Це неминуче зв'язано з тим, що акцент зміщається з активної діяльності вчителя на уроці на активну діяльність учнів. Тим самим підвищується роль учителя як організатора навчально-виховного процесу. Він керує активною і свідомою діяльністю школярів по засвоєнню навчального матеріалу.

7. Велику значимість у цьому зв'язку здобуває уміння вчителя установити контакт із дітьми.

Створення сприятливої, доброзичливої атмосфери на занятті — дуже важливий фактор, значення якого важко переоцінити.

У процесі гри вчитель іноді може взяти собі яку-небудь роль, однак не головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його керівництвом. Бажано, щоб соціальний статус цієї ролі допоміг би йому ненав'язливе направляти мовне спілкування в групі.

Звичайно вчитель бере собі ролі лише спочатку, коли школярі ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність у цьому відпадає.

У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Учитель же керує процесом спілкування: підходить те до одному, то до іншого учню, що потребує допомоги, вносить необхідні корективи в роботу.

У ході гри вчитель не виправляє помилки, а лише непомітно для учнів записує їх, щоб на наступному занятті обговорити найбільш типові.

Для школярів гра — шлях до пізнання, бо на уроках, часом нудних, одноманітних, повторюваних з уроку в урок методичним прийомам учителя, діти часто втрачають інтерес. Граючи учні без особливих зусиль, із задоволенням включаються в процес навчання, забуваючи, що йде урок. Учитель виступає в іншій ролі: він чи ведучий, чи суддя, чи учасник гри. З радістю грають школярі любого віку (діти, підлітки, юнаки), особливо якщо гра приймає форму змагання, що вимагає кмітливості, швидкої реакції, гарного знання предмету.

Мій багаторічний досвід роботи в школі підтверджує: гра є одним із самих сильних мотивів в оволодінні учнями іноземною мовою. Особливо я помітив це , коли школи перейшли на викладання іноземної мови з 2 класу. Досвіду роботи з шестирічними дітьми в мене не було, а психологічно вони надзвичайно відрізняються від дітей 5 класу. Та й методики для дітей цього віку не було. Більшість вправ я перевіряв на дітях 5 класів. Так що мені приходилось самому придумувати і на практиці перевіряти різні види ігор для молодших школярів. Щось не підходило і доводилось міняти, а щось спрацювало і сподобалось дітям і мені. Зупинюсь на тих іграх, які викликають інтерес у школярів як на уроці, так і на гурткових заняттях. Деякі з ігор, можливо, уже відомі вчителям старшого покоління. Але я сподіваюся, що вони виявляться корисними для молодих учителів.

The ABC Games       (Алфавітні ігри).

1. Перекидаючи м'яч (передаючи паличку чи лінійку), учні один за одним називають букви алфавіту попорядку від А до Z. Якщо учень замешкався, він вибуває з гри.

2. Називаючи букви алфавіту від А до Z, учні додають фразу зі словом на свою букву: "A is for Apple", "В is for Ball", "C is for Cat" і т.д.

3. Починаючий гру учень називає будь-яку букву алфавіту. Школяр, що одержав м'яч (паличку), називає всі наступні букви до кінця алфавіту. Якщо він справився з завданням, йому надається право продовжити гру.

4. Починаючий гру (ним може бути вчитель) називає будь-як букву алфавіту, а учень, що одержав м'яч (паличку) без зволікання, називає двох букв, між якими стоїть в алфавіті названа буква.

(Цей варіант гри, але без м'яча корисно використовувати на старшому етапі навчання при переході учнів до роботи з великим словником.)

 

5. Школярі, перекидаючи м'яч, називають букви алфавіту в зворотному порядку.

6. Вчитель у швидкому темпі, з паузами між словами (3—4 секунди) передає по буквах текст «телеграми». Учні записують його в зошитах (на листочках). Правильність прийнятого тексту перевіряється за допомогою виконання названої дії. Наприклад:

Children, show me your pens. Look at the window, boys. Come to my table, Nick. Count from five to ten, Olga.

7. Учитель пропонує учням розшифрувати фразу, у словах якої кожна буква закодована цифрою, яка відповідає порядковому номеру букви в алфавіті:

А—1,В—2,С—Зіт.д.

Між словами вчитель робить паузу. 9, / 12, 9, 11, 5,/5, 14, 7, 12, 9, 19, 8. (I like English.) 4, 15./25, 15,21/12,9, 11,5/20, 15/19, 16,5, 1, 11/5, 14,7, 12,9, 19,8? (Do you like to speak English?) На більш пізньому етапі:

9, 20/9, 19/14, 5, 22/5, 18/20, 15, 15/12, 1, 20, 5/20, 15/12, 5, 1, 18, 14. (It is never too late to leam.)

Дві останні ігри рекомендуються на пізніх етапах навчання з метою повторення і закріплення алфавіту.

Word Games   (Лексичні ігри ).

1. Ведучий малює на дошці клітки по числу букв задуманого ним слова (короткої фрази). Учасники гри по черзі задають йому питання:

Is there the letter ... in, it? Does it have a letter ...?

Якщо названа буква є в задуманому слові (фразі), ведучий вписує її у відповідну клітку й учень, що назвав її, одержує право на наступне питання. Якщо ж названої букви немає в слові, учень, що задав питання, вибуває з гри. Гру продовжують інші діти, і перемагає той, хто назве задумане слово (фразу).

2. У грі "Chainword" беруть участь всі учні чи групи представники від кожної команди (ряду). Ведучий (учитель) пише на дошці будь-яке відоме слово. Потім учасники гри по черзі пишуть слова, перша буква яких є останньою буквою попереднього слова. Кожне слово учні переводять на українську мову (усно). Слова в ланцюжку не повторюються, наприклад: boy — yard — door — red — desk — know — white і т.д.

Вибуває з гри той, хто не зміг у відведений час (пауза між словами 5— 10 секунд) згадати потрібне слово чи написав його з помилкою.

3. Гра "Look Sharp" дозволяє повторити лексику. Вона проводиться у швидкому темпі, без пауз. У грі беруть участь усі школярі. Учитель передає одному з учнів паличку (лінійку) і називає будь-як слово, що являє собою ту чи іншу частину мови чи стосується якої-небудь теми. Учень називає інше слово, що відноситься до тієї ж частини мови (чи тієї ж теми), і швидко передає паличку одному із сусідів. Учень, що порушив правила гри, вибуває з неї і платить штраф: звичайно декламує вірш англійською мовою.

Приклади:

One — two — three — four — five і т.д. (Частина мови — числівник.) A desk — a daybook — a lesson — our teacher і т.д. (Тема "School".)   , Red — green — blue — brown — white і т.д. (Частина мови — прикметник.) В іншому варіанті гри "Look Sharp" учні, відповідаючи на питання вчителя What can you see in the...?, називають те, що вони можуть бачити в кімнаті (на вулиці, у парку, на картинці). Учень, що назвав предмет останнім , виграє.

4. У цій грі беруть участь всі учні класу (групи). За визначений час (5 хвилин) треба написати в зошитах (на листочках) якнайбільше слів, використовуючи тільки букви складного слова, написаного вчителем на класній дошці. Бажано, щоб це слово містило не менш трьох голосних букв. Наприклад, пропонуються, як основа слова:

examination, demonstration, constitution.

5. У грі "Crossword" беруть участь всі учні класу. Учитель пише на дошці по вертикалі складне слово, кожна буква якого може бути включена в одне зі слів кросворда по горизонталі. (Попередньо обмовляється, що слова по горизонталі будуть відноситися, наприклад, до якої-небудь теми.)

					C	h	a	i	r
					R	o	o	m
				b	O	У
					S	P	0	г	t
	с	l	а	s	S
					W	0	г	d
			f	l	O	0	г
					R	е	с	o	г	d
f	г	1	е	n	D

Grammar Games         (Граматичні ігри).

1. Гра "The Gate" дозволяє повторити, закріпити в пам'яті усі види питальних пропозицій, наповняючи їх різною лексикою і мовними оборотами.

Двоє сильних учнів («воротарі») стають перед класом, з'єднавши руки й утворивши «ворота». Всі інші учасники гри по черзі підходять до «воротарів» і задають їм питання на визначену структуру (мовний зразок, тему). У залежності від правильності питання випливає відповідь: "The gate is open" чи "The gate is shut". Учневі, який неправильно задав питання, надається право задати ще одне питання. Приклади питань.

Are you going to... (do smth)? What are you going to do in (on, at) ...? Do you like to... (do smth)? Can you ... (do smth)?

2. Гра "Guess It" викликає великий інтерес у школярів. Ведучий (учитель) загадує який-небудь предмет, що знаходиться в класі. У грі беруть участь всі учні класу. Намагаючись угадати предмет, вони задають тільки загальні питання, на які ведучий відповідає «Так» чи «Ні». Число питань обмежене (наприклад, 10). Клас можна розділити на дві команди. По черзі одна команда загадує предмет, інша відгадує його. Перемагає та команда, що відгадає предмет, задавши меншу кількість питань.

Можливий і такий варіант: два учні на хвилинку виходять із класу, предмет загадують їхні товариші.

Можливі варіанти питань:

Is it a thing? Is it on the wall?

 Can I see it?          

Can I eat it? ,

 Is it on the blackboard?

 Is it white? Is it the chalk?

3. "20 Questions" — гра для середнього і старшого етапів навчання. Ціль її — відгадати не тільки предмети шкільного побуту і навколишнього побуту, але і людей, тварин, явища природи і т.д., тобто все те, що учні можуть назвати іноземною мовою.

Але .число питань тут обмежується до 20. Як і в грі "Guess It", спеціальні питання виключаються. Типи питань розширюються, але так, щоб на них можна було відповісти тільки стверджувально чи негативно. Так, наприклад, намагаючись відгадати тварину, не можна запитувати Where does this animal live? Відповідь з'явилася б прямою підказкою. Але можливі такі варіанти питань:

Does this animal live in the forest? Does this animal live in the forest or at home? This

animal live in the forest, doesn't it?

Вперше приступаючи до гри, учитель пояснює мету, умови, хід гри. Він може

запропонувати учням зразкові варіанти питань.

Object Number I is a human being.

1. Is it a man or a woman?

2. Is he (she) alive or dead?

3. Is he (she) present here?

4. He (she) is a pupil (teacher), isn't he (she)?

5. Does he (she) teach Russian (English, history, maths, physics, chemistry, geography)?

6. Do I know him (her) in person?

7. Is it your (my) relative?

8. Is he/she) a mutual friend?

9. He (she) is a well-known person, isn't he (she)?

10. Did he (she) live in the ... century?

11. Did he (she) live at the beginning (the end, in the middle of the century)?

12. Is he (she) Russian (French, German, Englishman...)?

13. Is his (her) name connected with science (art, music, literature, politics)? , 14. What is he (she)? A scientist (an actor, actress, statesman)?

15. Did he (she) take part in the Great Patriotic War?

16. Is there a monument to this person?

17. Did he (she) visit our country?

18. Where does he (she) live? In London (Dehli, Paris, Rome)?

Звичайно ці ігри спрямовані на ціленаправлений розвиток лексики чи граматики. І перед тим як перейти до рольових ігор потрібно виконати колосальний об’єм роботи саме з граматики, лексики і фонетики.               На кінець ще раз хочу наголосити на своєму головному правилі про створення умов потреби спілкування англійською мовою під час проведення занять. І ігри в цьому плані виконують неоцінену роль.  І особливо це стосується рольових ігор, які по своїй суті створюють потребу реального спілкування іноземною мовою.