«Ілля Киріяк і його «Сини землі» - повість про українське життя в Канаді»

«Ілля Киріяк і його «Сини землі» - повість про  українське  життя в Канаді»

Розробка  уроку з української літератури  для 11 класу про життя  та творчість письменника – емігранта Іллі Киріяка

Автор: Мазур Людмила Анатоліївна, учитель української мови та літератури

Навчальний заклад: спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов  № 274 м. Києва

Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю Іллі Киріяка, показати місце письменника у формуванні української літератури; розвивати естетичні смаки школярів, вміння сприймати, аналізувати почуте й прочитане, робити власні висновки та узагальнення; виховувати повагу до особистості і творчості митця, сприяти формуванню у школярів почуття патріотизму.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання. Портрет письменника,епіграф до уроку, фотоматеріали, визначення з теорії літератури, вислови літературознавців про твір «Сини землі»,дидактичний матеріал.

                                             Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

                                                …То підемо світами і розвіємося на старість,

                                                  як  лист по полі, знає, як з нами буде…

                                                               Василь Стефаник ( «Камінний хрест»)

Звучить вірш Юрія  Вавринюка «Емігранти».

Декламатор.

Нелегка доля випала Вкраїні:
Монголи, іґо, визвольні бої,
Князі-чужинці, зрадники свої,
І чорні хмари орють небо синє.

Тужливо плаче пісня журавлина:
В своїй землі немає талану.
Вкраїнці їдуть в сіру далину,
В дорогу взявши спогадів жарини.

Підкинула, як та зозуля сиза
В чужинські гнізда вигнанців-дітей.
Пішли шукати щастя у людей,
Бо не зігріє мати доньку й сина.

Чужі краї збагачують собою,
Нерідну землю зрошують поти.
А виростають схилені хрести,
Покроплені вкраїнською сльозою.

У ґрунт чужий вгризається коріння.
Вже юна зелень ранок зустріча.
Вона вже скине болі із плеча,
Й новим життям зросте старе насіння.

Чи добре тут? Чи легко? Чи не гірко?
Та чи звикати зболеній душі?
Хоча і топчем рідні спориші,
Ми емігранти скрізь, ми гості тільки.

Ми емігранти. Доля розкидає
По цілім світі, вигнанців землі.
Працюєм важко з потом на чолі,
І погляд в небо, в вічність піднімаєм.

Ми громадяни вічної країни,
Яка зорею світить нам здаля.
Ми емігранти. Тут — чужа земля.
А там чекає Батько нас...
Як доньку й сина.

Учитель. Вихідців з України знаходимо нині всюди. Їхні надбання стали відомими в усьому світі. Не оминуло це і українську літературу. Зазвичай у школі вивчаємо твори вітчизняних авторів, а от  про  письменників – емігрантів  згадуємо набагато менше. Багато є співвітчизників про творчість яких ми знаємо дуже мало.  .

Проза письменників – емігрантів – це трагічна правда про життя нашої нації як на території України так і за її межами.

(Учнi мали випереджувальне завдання:  «літератори» озвучують пiдготовленi повідомлення.)

«Літератор» 1. Еміграція... Для українських письменників 30—80-х років XX століття еміграція була трагедією їх життя. Бо це не просто життя за кордоном, це означало заборону повернутись до рідного краю. А хіба може бути щасливим письменник, позбавлений можливості спілкуватися з народом? Звичайно, ні. Однак, як не важко було письменникам-емігрантам, які знали, що їх твори не дійдуть до українського читача, вони писали, щоб народи світу знали, що є така країна — Україна, що є такий народ — український з його болем і стражданням, з його проблемами, які необхідно розв'язати.

Творчість таких письменників-емігрантів, як І. Багряний, Є. Маланюк, У. Самчук, В. Барка, Т. Осмачка, О. Олесь, та багатьох інших — це наша спадщина, твори, які несуть правду про ті часи, твори, в яких історія не переписувалась.

«Літератор» 2. Однією з провідних тем поетів-емігрантів є мотив туги за батьківщиною, мотив викриття тоталітарного режиму, який заважав жити в Україні щасливо і вільно. Тугою за батьківщиною сповнені рядки поезії Т. Осмачки:                  

Моя Україно, недоля моя,                   

була ж ти мені дорогою,

а нині тебе вже лишаюся я.

Ох, що ж ти зробила зі мною!

Ніколи письменники-емігранти не поривали духовного зв'язку з Україною. Є. Маланюк в одній зі своїх поезій писав:

Не треба ні празьких бруків,

Ні Праги вулиць просторих.

Все сняться материні руки,

Стара солома рідних стріх.

Українська проза письменників-емігрантів — це трагічна правда про життя нашої нації за часів тоталітарного режиму. "Розстріляним Відродженням" називають мистецьку течію, яка намагалася словом боротись проти системи. Тоталітарна машина жорстоко розправилася з ними: з 259 українських письменників, які друкувалися в тридцятих роках XX століття, у 1938 році залишилось тільки 36.1 лише небагатьом вдалося виїхати за кордон.

«Літератор»3. Твори І. Багряного "Тигролови", "Сад Гетсиманський" — це життєва правда про долю переслідуваного і гнаного більшовиками українця. Сам автор на власному прикладі пройшов цей шлях і писав про нього з такою ж правдивістю.

Одним з перших творів про "наслідки" колективізації була повість У. Самчука "Марія". Ніхто в тодішньому СРСР не міг висвітлити відкрито цей процес в нашій історії, бо йому закривали рот чи то кулею в голову, чи таборами і в'язницями.

Жахливими цифрами про голодомор 30-х років вражає роман В. Барки "Жовтий князь". Скільки знищено народу! Скільки загублено людських доль!

Твори письменників-емігрантів несли світовому читачеві правду про все те, що відбувалося в Україні.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Учитель. Сьогодні на уроці ми познайомимось з життям і творчістю нашого ще одного земляка,  відомого  українського  письменника - емігранта, громадського діяча в Канаді  Іллі  Киріяка. Саме він є представником тих письменників, які досягли успіху на чужині. У рідній Україні про життя і творчість  Іллі Киріяка  зовсім ніхто не знає. Відтак ви, українська молодь,  матимете змогу отримати уявлення про сповнену життя українську культуру періоду освоєння канадських просторів  саме нашими земляками. Адже у нас родичі з Канади часто сприймаються як багаті люди за визначенням. Проте забувається, що це багатство здобувалося важкою працею кількох поколінь українців.

ІV. Опрацювання навчального матерiалу.

(Учні – біографи  озвучують підготовлені повідомлення «Сторінки з життя письменника».)

1 –ше  повідомлення.  Дитячі та юнацькі роки.

Ілля Киріяк народився у 1888 році  в с. Завалля на Покутті в Західній Україні, в тій частині землі, що дала нам Стефаника, Мартовича, Черемшину.

Бідна селянська родина. Другий син Теклі та Івана Киріяків  був хворобливою дитиною, тому мати трусилася над ним, турбувалася захищала, нібито як він «тріснуте яйце».  Єдиним рідним братом Іллі був старший Петро, який навчив його грамоти.

У школі Ілля був найкращим учнем, щороку отримував книжкові нагороди  від місцевого землевласника, який заохочував хороших учнів у всій окрузі Завалля. Після закінчення початкової школи учитель наполягав, щоб батьки відправили його у гімназію. Однак родина Киріяка не могла дозволити собі такої розкоші.  Дитячі та юнацькі роки провів у рідному селі. Змалку мріяв  про мандрівку в казковий світ – Канаду, про яку дізнався із листувань сусідів, і мрія ця здійснилась. У 18 років разом зі своїм другом, незважаючи на незгоду батька,  вирушив до Канади , сподіваючись заробити там пристойні гроші. 

2 – е повідомлення.  Життя на чужині.

1907 рік. Прибули до Вінніпега . Місце для тимчасового перебування. Швидко закінчились гроші, роботи немає, цілком зневірений вирішив зателефонувати додому, щоб отримати кошти для повернення. Однак пощастило. Хлопці зустріли поляка, який забрав їх на будівельні роботи. Ось і почалося: робота в Крілмені, Онтаріо, де не носила доля. Все змінилося , коли поринув у роботу просвітницько – робочого товариства Мирослава Січинського  в м. Госмері. Тут виконував обов’язки секретаря. Ілля Киріяк знайшов своє застосування в організації Союзу Українських Самостійників  в Канаді. Звичайно, виразно літературні таланти  Киріяка були поставлені на службу культурної програми СУС, а також таланти вчителя та громадського діяча. Він став активним організатором української громади в Канаді , якій присвятив сорок п’ять років свого життя. Він був досить типовим представником українсько – канадської інтелігенції.

 На різних етапах свого життя зазнає багато впливів, але  залишається  до самої  смерті великим самостійником – «народником франківського покрою». Історія його життя – приваблива розповідь успіху емігрантів, яка проливає світло на сповнену життя інтелектуальну  культуру.  Помер письменник 28 грудня 1955 року в Едмонтоні(Канада).

Пам’ятну дошку Іллі Киріяку встановлено з нагоди 125 –річчя від дня народження  у рідному селі.

3 – е повідомлення. Творча діяльність.

1913 рік. Закінчив учительську семінарію « Англійська школа для іноземців» у Вегревілі.

Навчався в інституті Петра Могили ( Саскатун) . Автор віршів, коротких оповідань з українсько – канадської  тематики. Першу новелу «Гіркий сон» опубліковану  у часописі «Нова громада» на початку 1920-х рр.

Серед його праць цього періоду можна виділити вірші «Моєму народові», «Надія», «Наша нива», п’єсу «Поза шкільною лавкою». У 1918 році допоміг організувати  Інститут Михайла Грушевського і став там першим секретарем. З 1925 по 1931 роки вчителював у м. Сачави. Саме тут, у 1927 році, почав працювати над книгою, яка стала «Синами землі».

Книга видавалася декількома етапами: 1938 рік – перша частина, 1940 – другий том, 1945 – третя, заключна частина «Синів землі» вийшла друком на 348 сторінках. Саме цей твір приніс автору світову славу. Це розлогий художньолітературний опис української колонізації на заході Канади в кінці 19 – початку 20 століття. Охоплюючи майже 1100 сторінок,трилогія широко визнана критиками як одна з найважливіших літературних праць, які будь – коли були написані українською мовою в Канаді.

  Теорія літератури.   Трило́гія — три самостійні твори одного автора (літературні, музичні), пов'язані єдністю задуму, сюжету тощо.

Первинно в давньогрецькій літературі — три трагедії, об'єднані в одне ціле єдиністю фабули або ідейного змісту.

«Мiкрофон». Змалюйте словесний портрет письменника, яким він постав у вашій уяві.

Учитель. Нещодавно  довелося поспілкуватися з професором, доктором філософських наук Київського Богоявленського Братства  Саганом  Олександром  Назаровичем, який став ініціатором щодо перевидання повісті  нашого земляка - емігранта Іллі Киріяка «Сини землі» в Україні ( перегляд відеоролика)

bookforum.ua/events/syny-zemli-prezentatsiya-vydannya/

Трилогія «Сини землі» сучасне видання 2018р.Україна.

Мене, учителя – філолога, дуже зацікавив цей твір. Чому саме? Чому я вважаю, що твір І.Киріяка актуальний і для нинішньої України? Передусім тому, що це розповідь про  успіх українських емігрантів, які не підкорилися складним  життєвим умовам  у чужому  краї, а  перемогли у жорстокі боротьбі із об’єктивними та суб’єктивними обставинами.

На сучасному етапі багато люду виїжджає за кордон у пошуках кращої долі, але не всім вдається там, на чужині, досягти висот.

Відтак українська молодь має змогу отримати уявлення про сповнену життя українську культуру періоду освоєння канадських просторів. Хочеться достукатися до сердець тих людей , яким не байдужа історія наших співвітчизників за кордоном.

Опрацювання передмови до твору ·«Сини землі» - повість про українське  життя в Канаді».

Учитель. Зацитовані слова Івана Дідуха – героя оповідання В.Стефаника  «Камінний хрест» - свідчать про трагічний стан душі селянина, що прощається із рідним краєм, виїжджаючи у невідоме , до Канади.

«Не знати, як там наші дають раду собі у чужих світах? Чи підіймуть вони скибу непочатої цілини, спечуть на ній першу хлібину, збережуть своє добре ім’я і принесуть користь Україні, а чи розгубляться між чужими, коротатимуть свій вік у неславі…»

·Літератор  4. Відгуки на ці запитання знаходимо між рядками повісті – трилогії «Сини землі» Іллі Киріяка. Це широка панорама приреченості долі хлібороба, прив’язаного до землі. Чи є на світі другий народ, щоб так любив цю землю, як любить її наш український селянин? Чи заплатив хто ще більше за цю любов до землі, як наш народ? Працюючи на ній, він забуває, що вона чужа – не рідна. Він привласнює цю землю теплотою своєї душі.

Автор з великою любов’ю і добрим знанням хліборобської душі писав свою повість «Сини землі». Це перша повість, яка  написана і видана за кордоном українською мовою. Він виводив своїх персонажів на сторінки  твору із їхніми болями, бажаннями, втіхами і слабкістю. Вивчав їх зблизька, не фантазував, ситуацій не ускладнював, а  аналізував їх законом життєвого процесу, не нав’язував свого патріотизму. Їхній патріотизм – це органічна любов до всього, щось своє.

Життя розвивається своїм природним законом. На чужині зустрічає поселенців, у яких все інше, а хочеться, щоб було усе своє. Об’єднані своїми почуттями, ідеями, переселенці  беруться за розбудову громадянського життя на чужині.

Літератор 5. Мова твору жива, народна, багата на  фразеологічні вислови – колоритна. Стиль І. Киріяка дуже відповідає тематиці твору. Він  є реалістичним з деякими дозами драматизму, лірики і легкого гумору. Персонажі психологічно витримані. Повість своєю побудовою нагадує твори Панаса Мирного,  Івана Нечуя – Левицького і деяких західних письменників. Події і люди у повісті пливуть широкою водною течією у своїх низьких берегах назустріч усім припливам людських проблем, що вливаються у це русло без особливих збурень. Ніщо не спинить, ніщо не виб’є цю течію із її берегів, яка спокійно пливе своїм руслом до берегів українського моря. Твір цей здійснював, здійснює та здійснюватиме дуже важливу й корисну суспільну функцію

Літератор 6. У книзі ідеться про три покоління кількох українських сімей (Воркунів, Вакарів, Дубів, Соловіїв та Поштарів), які, покинувши свій рідний край з різних причин (переважно матеріальних), опинилися в канадських пущах – землях, які для інших видавалися непридатними. Один із «сторонніх» героїв трилогії, Бил, так говорить про життя канадських українців-піонерів: «…приїхали вони сюди масово і уряд, чи підчинена йому приватна організація, що тим займалася, не розселювала їх поміж старше населення, де вони поодиноко чи меншими групами скоріше були б зжилися з нашим життям, але відтворено для них землі далеко від цивілізованого світу і на око такі, на які інші, наші пожадані поселенці, не мали найменшої охоти поселюватися, хіба задля полювання і задля випасу худоби, чим я сам займався». У творі показано, з якими величезними труднощами зустрілися піонери. Фактично вони опинилися на межі виживання. У них не було грошей, часто – їжі, необхідного реманенту. Але в них була земля і… свобода. Чоловіки йшли в місто на заробітки, де їм часто платили мізерні гроші. А тим часом їхні жінки й діти сиділи на неосвоєних землях, серед дикої природи, пильнуючи мізерну господарку. Чоловіки поверталися з міста. На зароблені кошти купували реманент, худобу. І… «вгризалися в землю». Так крок за кроком досягали заможності. На щастя їм ніхто не заважав і не забирав зароблене. Вони самі були собі панами – господарями на новій  землі.

Слово вчителя.

1. Ідейно-тематична основа твору.

Скласти паспорт твору.

1.Перший твір, написаний українською мовою у Канаді, охоплює 1100 сторінок.

2.Рід: епос

3. Жанр: роман – трилогія.

4.Тема роману:  опис  української  колонізації  на  заході  Канади  наприкінці ХІХ початку ХХ  століття.

5. Ідея:  показати здобутки наших українських переселенців, які приїхали шукати волі, миру і освіти  на заході Канади з надією на краще життя для себе і своїх дітей.

6. Образи людей: Григорій Воркун,Елена Воркун, Степан Соловій, Павло  Дуб, Ганна Поштар,Тома Вакар та інші.

7. Композиція : складається з трьох томів, кожен том має 26 розділів.

8. Проблематика :

 - соціальні: освоєння нових земель, громадянський обов'язок,соціальна нерівність.

-  моральні: честь сім'ї, виховання дітей, дружба, кохання.

2.  Робота над змістом І , ІІ  розділу.

 1.  Виразне читання   розділу  І ( С.14 -20);

2. інсценізація уривка ,сцена «Роздуми Григорія Воркуна про землю» - від слів «Здається, що це останній раз оглядаю тебе, земле моя…до слів «лишаю тебе для моїх поколінь…»).

( перший розділ вміщує спогади старого Воркуна про своє життя).

Завдання учням: змалюйте портрет головного героя, розкрийте його духовний світ.

Характеристика  образу Григорія Воркуна.

1. Еволюція героя.
2. Портрет.
3. Як характеризують героя предмети, що його оточують.
4. Поведінка, вчинки героя.
5. Зображення душевних переживань.
6. Ставлення героя до інших персонажів, природи тощо.
7. Світогляд.
8. Мова героя.
9. Роль деталей у розкритті характеру.
10. Авторська характеристика.

3.Виразне читання  та художній детальний  переказ епізодів ІІ розділу

 (С.21 – 27)

1. Приїзд на кораблі  у Канаду Григорія Воркуна, Степана Соловія, Павла Дуба з родинами.

2. Подорож потягом   до місця  тимчасового перебування.

3. Опис канадських степів.

Запитання до учнів:з якою метою родини українських переселенців приїхали у Канаду, які життєві фактори змусили їх це зробити?

V. Закрiплення й узагальнення вивченого матерiалу.

Бліц – опитування.

1. Що несли твори  письменників-емігрантів  світовому читачеві ?                                                            
2. Що спровокувало Іллю Киріяка залишити рідну землю?
3. Яка тема та ідея твору «Сини землі»?
4. Чи є твір автора актуальним на сучасному етапі?
5. Яка роль і місце митця у суспільстві?

 ІV. Підсумок уроку.

Учитель. Повість «Сини землі» Іллі Киріяка серед нашого літературного  сузір’я – це зірочка, що має свій колір, світло, простір і питому вагу. Звичайно, також треба буде з часом відповідно задокументувати та критично переоцінити життя та літературну спадщину цього письменника, дійсно визначної особи, який заслуговує бути відомішим і високо оціненим автором, будівничим  громади  та зразковим українцем у Канаді.

Професор Л.Білецький писав: «Сини землі» - це найбільший твір і найзвичайніший в українській літературі Канади не тільки по розміру, але по мистецькій красі і силі. «Сини землі» варті того, щоб її читали скрізь на українських землях і тим створювали культурну єдність материка зі синами й дочками в широкому світі».

Фронтальне опитування за темою: «Мої враження від почутого на уроці»

V. Домашнє завдання.

Прочитати  ІІІ, ІV розділ роману Іллі Киріяка «Сини землі», творчий відгук про письменника.