Літературна композиція "Весна надій" Саєнко Яна

Літературна композиція

Весна надій

Як довго спала я.

Добридень, сонечко тобі,

Вітаю вас, хмаринки.

Струмочку, ти так дзюркотів, що сон мій розбудив.

І вітер колискову більше не співає.

Птахи  летять на Україну звідусіль.

Земля вкраїнська так чекає,  мене, весну надій!

 І я, крокуючи назустріч Україні,

Йду не сама до вас ,

Веду я за собою  Надію, яка живе у кожного із вас.

Трима за руку  вона Віру!

 Любов до України нехай єднає вас,

Щоб Україна, українці були єдині у думках,

Щоб слово ваше рідне лунало на вустах.

А я , Весна, сміливим кроком іду вперед, я вирушаю у дорогу,

Щоб звільнити вас від колючих, чорних, отрутою пронизаних тенет, які окутали всю Україну.

 Я подарую вам блакитні крила,

А журавлі ключем надії

Несуть мене по всій країні.

 Ой, приземліться, журавлі. Я бачу Ніжин сивочолий….

Він теж знаходиться в біді…

Його синів в АТО забрали і вже достатньо поховали на кладовищах

Їх нам не забуть.

Церковні дзвони в храмах тих святих вже не співають,

Сумну мелодію гудуть

В ріці Остер течуть солоні, гіркі і вічні сльози матерів

А Гоголівська проводжає їх синів

Героям слава! Ніжинці говорять

І мріють про повернення з війни свої орлів.

Весну надій сьогодні Ніжин так чекає!

Всі барви подарую я йому:

 Відтінки сірого і чорного стираєм,

Яскраві лише залишаєм:

Блакитне небо, золоті поля, волошки сині, мак червоний

Ми скажем: ні біді.

Ми переможем!

Ми  Ніжинці – частина України, а значить ми єдині!

                                                                                                Саєнко Яна