Індивідуальна програма розвитку дитини з особливими освітніми потребами в закладі дошкільної освіти

        Індивідуальна програма розвитку дитини з особливими освітніми

потребами в дошкільному навчальному закладі

Одним із найважливіших документів, який супроводжує дитину з особливими освітніми потребами у навчальному закладі, є індивідуальна програма розвитку. Саме її створення є одним з найголовніших питань, які сьогодні розглядаються в освіті.

Основною умовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами в дошкільному  навчальному закладі є індивідуалізація навчально-виховного процесу.

Індивідуальне планування навчально-виховного процесу починається з розроблення індивідуальної програми розвитку (ІПР), яка допомагає педагогічному колективу закладу пристосувати освітнє середовище до потреб дитини та забезпечити доступність навчальної програми.

При розробці ІПР слід спиратися на такі нормативно-правові документи:

Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.01.2014 №80 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку(початкова школа)»;

Лист Міністерства освіти і науки «Про навчальні плани та програми спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів на 2014/15 навчальний рік» від 25.06.2014 №1/9-335;

Лист Міністерства освіти і науки від 28.08.2014 №1/9-430 «До листів Міністерства освіти і науки України від 25.06.2014 №1/9-335 і від 13.08.2014 №1/9-335 і від 13.08.2014 №1/9-413».

Методичні рекомендації про організацію навчально-виховного процесу дітей з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку ( лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 0/9-413).[5]

Індивідуальна програма розвитку розробляється для дітей, у яких виникають труднощі при засвоєнні змісту навчальної програми. Найчастіше такі труднощі пов’язані з особливостями психофізичного розвитку дитини. Індивідуальне планування забезпечує навчання таких дітей з урахуванням їхніх можливостей і потреб і дає можливість проводити системну оцінку досягнень у всіх сферах розвитку дитини.

 Індивідуальна програма розвитку – це письмовий документ, який загалом є контрактом між педагогічним колективом та батьками чи опікунами дитини. Він закріплює вимоги до організації навчання дитини, зокрема визначає характер освітніх послуг та форм підтримки. Ця програма виконує низку функцій, у тому числі: навчально-методичну, комунікативну, менеджменту, підзвітності, моніторингу, контролю дотримання нормативних вимог та оцінки.

 Навчально-методична функція. Як інструмент організації навчання, індивідуальна програма розвитку окреслює перелік послуг, які надаються дитині.  Вона містить загальну інформацію про дитину, поточні показники успішності й поведінки, рекомендації психолого-медико-педагогічної консультації, показники динаміки розвитку, адаптації та модифікації, які необхідно здійснити, враховуючи потреби дитини.  В ІПР також зазначаються додаткові послуги, які надаються фахівцями (наприклад, психологом, логопедом, корекційним педагогом).

 Як інструмент організації навчання, цей документ повинен бути достатньо докладним і чітким. У випадку переходу дитини з одного навчального закладу в інший Індивідуальна програма розвитку передається разом з іншими документами дитини.

 Комунікативна функція. Як засіб комунікації, ІПР спрямована на вирішення одразу кількох завдань. Насамперед, вона інформує всіх значущих для дитини осіб (зокрема батьків), про те, чому навчання дитини потребує розробки Індивідуальної програми розвитку. ІПР розробляється командою фахівців, які безпосередньо працюють з дитиною, із залученням членів родини. Така співпраця забезпечує інформування батьків про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та регулює комплекс суперечливих питань, які можуть виникати між батьками та вихователями у процесі навчання.

 Менеджмент. Наступна важлива функція ІПР – це функція менеджменту. Окрім вичерпного переліку різних видів підтримки, додаткових послуг, адаптації та модифікації, необхідних для успішного навчання й розвитку дитини, в ІПР також слід визначити, чи потрібні дитині або її батькам додаткові консультації, допоміжний персонал та інші супутні послуги.  В ІПР треба зазначити, які спеціалісти надають послуги цій дитині та яка щоденна тривалість таких послуг. Це дає змогу адміністрації закладу здійснювати кадровий розподіл чи планування.

 Забезпечення підзвітності. Ще одна важлива функція ІПР – забезпечення підзвітності. Адже вона є своєрідною угодою між ЗДО та батьками. Укладаючи її, ЗДО бере на себе зобов’язання виділяти ресурси для дитини. Наприклад, якщо в ІПР зазначено, що з дитиною працюватиме логопед тричі на тиждень по одній годині, то зменшення кількості годин або заміна одного фахівця іншим неприпустимі. Однак, якщо один з наведених альтернативних варіантів більше відповідає потребам дитини, в ІПР слід внести зміни з урахуванням цих потреб.

 Моніторинг дотримання нормативних положень та оцінок. Індивідуальна програма розвитку також слугує засобом моніторингу або контролю дотримання нормативних положень. Необхідно добре знати складові ІПР і стежити за тим, щоб усі послуги були описані в ній належним чином. Коли представники управління освіти проводять контроль організації навчально-виховного процесу закладу, перевіряють якість надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами, вони насамперед звертають увагу на ІПР. Саме вона є документальним свідченням організації навчання таких дітей в інклюзивних умовах, а отже, предметом вивчення при здійсненні контролю та наданні медичної допомоги органами управління освітою.

 З метою забезпечення ефективності освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в умовах інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти утворюється команда психолого-педагогічного супроводу, на яку покладається виконання таких завдань: збір інформації про особливості розвитку дитини, її інтереси, труднощі, освітні потреби на етапах створення, реалізації моніторингу виконання індивідуальної програми розвитку; визначення напрямів психолого-педагогічних,  корекційно-розвиткових послуг, що можуть бути надані в межах закладу освіти на підставі висновку Інклюзивно-ресурсного центру та забезпечення надання цих послуг; розроблення індивідуальної програми розвитку для кожної дитини з особливими освітніми потребами та моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини; створення належних умов для інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в освітнє середовище; проведення консультативної роботи з батьками дітей з особливими освітніми потребами щодо особливостей їх розвитку, навчання та виховання; проведення інформаційно-просвітницької роботи у закладі освіти серед педагогічних працівників, батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини, формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей з особливими освітніми потребами.

 Складові індивідуальної програми розвитку. Під час створення індивідуальної програми розвитку особлива увага звертається на розробку конкретних навчальних стратегій і підходів, а також системи додаткових послуг.Зазвичай в індивідуальній програмі розвитку містяться такі розділи:

1.Загальна інформація про дитину: ім’я, прізвище; вік; телефони батьків; адреса; особливості психофізичного розвитку (інформація про особливі освітні потреби); дата зарахування дитини до навчального закладу; строк, на який складається програма.

2.Наявний рівень знань та вмінь. Група фахівців упродовж 1-2 місяців (залежно від складності порушень розвитку) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення, а саме:

її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кін естетичний, полі сенсорний та ін., особливо якщо один із стилів домінує), у чому їй потрібна допомога;

інформація про вплив порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією);

наводяться відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під час спостережень та оцінки розвитку фахівцями (що дитина не вміє робити, у чому її потрібна допомога тощо).

3.Спеціальні та додаткові послуги. В індивідуальній програмі розвитку треба передбачити заняття з відповідними фахівцями (логопедом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами). Вихователі та фахівці співпрацюють над інтегруванням додаткових послуг у навчальний процес. Іноді дитина потребує більш інтенсивних або особливих послуг, які можуть надаватись лише у відповідному середовищі (наприклад, заняття з використанням спеціальної апаратури тощо). У цьому випадку доцільно домовитися з відповідним закладом, який може надавати такі послуги. В індивідуальній програмі розвитку треба визначити кількість і тривалість занять фахівців із дитиною. Крім того, слід указати, де повинні надаватись відповідні послуги. Ця інформація повинна бути зрозумілою всім присутнім на засіданні, а також будь-якій іншій людині, яка читатиме ІПР.

Додаткові спеціальні послуги – це додаткові послуги педагогів та інших фахівців, які необхідні дитині для успішного засвоєння програми: послуги логопеда, психолога, реабілітолога, послуги з перекладу жестовою мовою, організація відпочинку, в тому числі лікувально-оздоровчого; консультаційні послуги, у тому числі з покращення мобільності й орієнтації. До додаткових послуг також належать медичні, зокрема медсестри (за необхідності).

4.Адаптації/модифікації. Під час складання індивідуальної програми розвитку необхідно проаналізувати, які адаптації та модифікації слід розробити для облаштування середовища, застосування належних методів викладання, навчальних матеріалів, обладнання, урахування сенсорних та інших потреб дитини.

Розглянемо детальніше характер можливих адаптацій й модифікацій. Модифікація – трансформує характер представлення матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання. Наприклад, скорочення змісту навчального матеріалу; модифікація навчального плану або освітніх цілей і завдань для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти.

Адаптація – змінює характер представлення матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання. Зокрема, можуть використовуватись такі види адаптацій: пристосування освітнього середовища (збільшення інтенсивності освітлення в  кімнатах, де є діти з порушеннями зору, зменшення рівня шуму в групі, де навчається дитина зі зниженим слухом, забезпечення її слуховим апаратом, використання навчальних завдань різного рівня складності, збільшення часу на виконання навчальних завдань, зміна темпу занять, чергування видів діяльності тощо); адаптація навчальних матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів, використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, картки-підказки тощо).

5.Строк дії ІПР. Індивідуальна програма розвитку розробляється на один рік. Двічі на рік (за потреби частіше) програма переглядається з метою її коригування. Зокрема це може виявитись необхідним, наприклад, якщо: дитина досягла у ІПР навчальних цілей; у дитини виникають труднощі із засвоєнням визначеного змісту навчального матеріалу; виникає необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань; у дитини виникають труднощі у процесі досягнення визначених цілей; виникла потреба збільшити кількість годин дитині; дитину переводять в інший садок; у дитини спостерігається проблеми з поведінкою тощо.

Індивідуальний освітній  план. Для дітей з особливими освітніми потребами, які мають інтелектуальні порушення та з комплексними порушеннями розвитку (порушення слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку) на основі робочого планування розробляється індивідуальний освітній план з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації та на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

ІОП – це формальний документ, який містить детальну інформацію про дитину і послуги, які вона має отримувати. Він розробляється командою педагогів і фахівців та об’єднує їхні зусилля з метою розробки комплексної програми роботи з дитиною і, водночас, визначає, які саме послуги надаватиме кожний фахівець. Батьки є активними учасниками розробки індивідуального освітнього плану, оскільки вони знають своїх дітей краще за інших.  Індивідуальний освітній план визначає необхідні адаптації/модифікації.

 Індивідуальний освітній план та індивідуальна навчальна програма розробляються педагогічними працівниками, у тому числі із дефектологічною освітою, які беруть безпосередню участь в освітньому процесі, за участі батьків дитини або осіб, які її замінюють, і затверджуються керівником навчального закладу.

 Відповідно до нормативно-правової бази України, педагоги повинні розробляти індивідуальну програму розвитку, у тому числі індивідуальний освітній  план для дитини з особливими освітніми потребами, і брати участь у засіданнях групи фахівців у питаннях розробки та моніторингу індивідуальної програми розвитку, у склад якої можуть входити корекційні педагоги, інші фахівці, батьки учня. Індивідуальна програма розвитку допомагає педагогічному колективу закладу пристосувати освітнє середовище до потреб дитини та забезпечити доступність  навчальної програми. Хоча індивідуальна програма розвитку розробляється на основі типових навчальних програм,  при її створенні можна використовувати типові навчальні плани спеціальних навчальних закладів, які передбачають окремі варіанти типових навчальних планів для сліпих дітей та зі зниженим зором, глухих дітей і дітей зі зниженим слухом, дітей з тяжкими порушеннями мовлення, дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, розумово відсталих дітей, дітей зі складними порушеннями розвитку. Такі плани вже враховують особливості розвитку дітей зазначених категорій, тому можуть бути хорошим ресурсом при розробці індивідуальної програми розвитку для дитини з тими чи іншими порушеннями розвитку. Крім того,типові навчальні плани для спеціальних навчальних закладів містять корекційно-розвивальну складову, спрямовану на вирішення специфічних завдань, що зумовлені особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме: розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими освітніми потребами, формування в них навичок просторового, соціально-побутового орієнтування тощо; розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім природним середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності та творчості; формування компенсаторних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітньої школи; створення умов для соціальної реабілітації дітей з особливими потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетентностей.

Інформація про прогрес дитини. Невід’ємною складовою процесу розробки індивідуальної програми розвитку є оцінка динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, збирання відомостей про її успіхи (дитячі  роботи, результати спостережень педагогів, тощо). 

Процес складання індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами має диференційований характер, розробляється на основі аналізу проблеми розвитку дитини та його освітніх потреб. Індивідуальна програма розвитку є документальним свідченням організації навчання таких дітей в умовах інклюзивного навчання, а отже, предметом вивчення при здійсненні контролю та наданні медичної допомоги органами управління освітою.

Під час складання індивідуальної програми розвитку звертається увага на дотримання таких вимог: індивідуальна програма розвитку повинна містити всі необхідні складові, які допоможуть адаптувати освітнє середовище до потреб дитини; довгострокові цілі та короткотермінові завдання повинні бути чітко пов’язані між собою; під час розроблення індивідуальної програми розвитку використовуються рекомендації  ІРЦ.  До складу  команди з питань розробки ІПР входять усі необхідні фахівці, які комплексно розглядають проблему розвитку дитини, та укладають зазначений документ з урахуванням особливостей розвитку дитини й відповідно до її потреб.

Перше засідання з розробки ІПР повинно відбутись впродовж 30 днів перебування дитини у закладі.  За цей час команда фахівців вивчає наявний рівень знань і вмінь дитини, можливості та потреби, фіксує результати вивчення: уміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кін естетичний, полісенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує), у чому потрібна допомога; інформацію про вплив порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані ІРЦ).

До обговорення індивідуальної програми розвитку залучаються батьки або особи, які їх заміняють, що дає їм змогу не тільки отримати інформацію про освітні послуги, види допомоги, які надаються дитині, а й постійно спілкуватися з педагогами щодо успіхів дитини в усіх сферах його розвитку. Ознайомившись з індивідуальною програмою розвитку, батьки зможуть зрозуміти: чому їхня дитина потребує розробки індивідуальної програми розвитку; хто надаватиме освітні та додаткові спеціальні послуги; тривалість цих послуг і розклад занять з додатковими фахівцями; методи та періодичність оцінювання; періодичність перегляду індивідуальної програми розвитку та надання інформації про перебіг її реалізації. ІПР повинна бути зрозумілою для всіх мовою. Індивідуальні програми розвитку можуть мати різний вигляд. Щоденні зусилля педагогів у реалізації окреслених цілей і завдань і ретельне документування результатів моніторингу ІПР є передумовами успішного навчання й розвитку дітей. [4]

Установча зустріч членів команди. Запросіть на першу установчу зустріч усіх потенційних членів команди (крім батьків дитини). Ними можуть бути педагоги навчального закладу, в якому буде перебувати дитина; педагоги навчального закладу, в якому дитина перебувала раніше; інші штатні працівники навчального закладу: логопед, корекційний педагог, психолог та ін. Якщо ці фахівці не є працівниками навчального закладу, необхідно залучити їх, звернувшись в місцеву поліклініку, реабілітаційний центр, спеціальний загальноосвітній заклад тощо.

Установча зустріч проводиться з метою визначення оптимального складу команди та ухвалення плану дій, що передує  створенню ІПР. Оптимальний склад команди – кількість фахівців, яка забезпечить реалізацію індивідуальної програми розвитку та спеціальних послуг. План дій, що передує створенню ІПР, визначає цілі, засоби, ресурси, необхідні для вивчення членами команди сильних і слабких сторін дитини. Мета плану дій – отримати комплексну оцінку сильних і слабких сторін дитини. Засобами досягнення мети можуть бути: спостереження, тести, опитування (педагогів, батьків, безпосередньо дітей).

Проведення комплексної оцінки сильних і слабких сторін дитини. Створенню індивідуальної програми розвитку для дитини з особливими потребами передує здійснення комплексної оцінки, що дає змогу виявити особливості її розвитку: поведінка, навчальні пріоритети, конкретні вміння, загальний рівень розвитку дитини тощо. Ця інформація дає вихователю змогу відповідним чином організувати навчальний процес, задовольнити потреби дітей і сприяти їхньому всебічному розвиткові. Комплексну оцінку дітей з використанням спеціальних методик слід проводити із залученням відповідних фахівців і батьків. Під оцінкою розуміється процес збирання всебічної інформації про дитину, яка потім використовується для визначення сильних якостей дитини та сфер, де йому потрібна додаткова підтримка.

Процес оцінки має на меті визначення актуального рівня розвитку дитини, що дає змогу окреслити відповідні освітні цілі та спланувати навчальні види діяльності. Процес оцінки дітей з особливими освітніми потребами має бути комплексним, цілеспрямованим і точнішим, аніж процес оцінки дітей з типовим рівнем розвитку. Комплексність необхідна для того, щоби найточніше визначити можливості дитини і всі сфери, де вона потребує допомоги.

Слід запевнити батьків, що під час проведення оцінки дитини, аналізу результатів роботи увага звертатиметься на сильні якості дітини; що це процес збирання інформації, яка допоможе вихователям та фахівцям працювати на користь дитини; що це засіб для розробки індивідуальної програми розвитку, яка повністю відповідатиме потребам дитини. Інформацію про дитину можна одержати з різних джерел: від батьків, дорослих (у тому числі тих, з ким живе дитина), від самої дитини, від фахівців, які з нею працюють, та інших осіб.

У групу з розробки ІПР можуть входити ті самі особи, які брали участь у процесі оцінки. Мета зустрічі – узагальнення результатів оцінки сильних і слабких сторін дитини, актуального рівня знань, умінь і навичок і формування перспективних (максимум на навчальний рік) навчальних цілей у різних сферах розвитку. Після того, як визначено перспективні цілі, члени команди переходять до спільного планування довгострокових та короткострокових завдань на найближчий період.

Відповідальність за реалізацію індивідуальної програми розвитку покладається на всіх членів команди.

Визначення цілей. Розробка актуальних цілей повинна спиратись на принципи цілепокладання SMART (абревіатура від англ.слів):

Specific – конкретні;

Measurable – вимірювані;

Achievable – досяжні;

Resalt-oriented – орієнтовані на результат;

Time-related – визначені в часі.

Здатність визначати такі цілі, послідовно й узгоджено досягати їх усіма учасниками команди супроводу, а також відстежувати динаміку розвитку дитини – це спеціальні вміння, які можна здобути завдяки тренінгам і власним прагненням фахівців, зацікавлених в ефективному навчанні дітей з особливими освітніми потребами.

Обов’язок ЗДО надавати інформацію про успіхи в досягненні цілей ще раз підкреслює значення ІПР як механізму підзвітності. Наприклад, якщо у програмі планується реалізувати окремі цілі до визначеного строку, але прогресу не спостерігається, така ситуація спонукатиме команду з ІПР поміркувати про необхідність перегляду цього документа.

Керівник навчального закладу повинен призначити час і місце проведення зустрічі, максимально зручні для всіх членів команди. Кімната, в якій відбуватиметься зустріч, повинна бути просторою, без зайвих предметів, але з дошкою. Також слід забезпечити учасників папером, щоб їм було зручно фіксувати думки та пропозиції. Варто потурбуватися про осіб, які з певних причин не зможуть брати участь у зустрічі, однак зможуть спілкуватися по телефону чи скайпу.

Керівник навчального закладу повинен проводити першу робочу зустріч з розробки ІПР: на початку зустрічі узгодити термінологію, роблячи її зрозумілою для всіх; зосередити увагу на питаннях, винесених на обговорення; призначити секретаря зборів з числа осіб, які не брали участь у процесі оцінки; для презентації інформації надати слово кожному із членів команди, забезпечуючи позитивну атмосферу зустрічі тощо. Важливо спільно вибрати керівника команди, він у подальшому плануватиме і призначатиме засідання, визначатиме місце зборів, сповіщатиме всіх учасників тощо.

Наприкінці зустрічі разом з усіма членами команди слід уточнити, вироблені стратегії, аби переконатися, що вони спрямовані на прогрес дитини, і що всі розумують їх однаково; перелік змін, які необхідно зробити в середовищі, технічному забезпеченні, включаючи додатковий час тощо. Треба призначати зустріч з батьками, щоби представити та обговорити результат оцінки, рекомендації, запросити до процесу складання ІПР.

Кроки співпраці в межах ІПР:

1.До початку розробки ІПР надайте батькам більше інформації про індивідуальну програму розвитку, її зміст, гнучкість (можливість змін цілей і завдань, запланованих спеціальних і додаткових послуг) тощо.

2.Познайомте батьків із членами команди та наголосіть на конфіденційності почутої ними інформації. Це дасть батькам змогу почуватись комфортніше, усуне належність у стосунках між ними, фахівцями та педагогами.

3.Повідомте батькам, що ви очікуєте від них інформації, яка, на їхню думку, є важливою для розробки ІПР. Наголосіть, що саме вони краще знають інтереси, сильні сторони та проблеми своєї дитини, їхній досвід є неоціненним внеском у програму розвитку дитини.

4.Варто познайомити родини з іншими батьками, які певний час беруть участь у розробці ІПР для своєї дитини і мають позитивний досвід роботи в команді. Таке спілкування допоможе батькам позбутись побоювань щодо роботи з педагогами і фахівцями, почати розмовляти зі сторонньою людиною (фахівцем) про проблеми своєї дитини; отримати поради про процедуру роботи в команді над розробленням ІПР.

5.Підписання батьками ІПР є важливим кроком до її реалізації. Програма вважається прийнятою, якщо вона узгоджена з батьками і підписана ними.

6.Після розробки ІПР бажано кожні 4 тижні зустрічатися з батьками для обговорення прогресу дитини або надсилати їм письмовий звіт.