Індивідуальний навчальний план з історії України та всесвітньої історії

№

Тема

Очікувані результати

І семестр

1

Виникнення та становлення Русі–України Вступ: історія України в Середні віки (IX—XVст.) Східні слов’яни у VI—IX ст. Русь-Україна та її князі ( до перш.половини ХІст)

Знати: – час виникнення Русі; повстання деревлян проти князя Ігоря, зовнішніх відносин князів  та напрямки походів руських князів

– території розселення літописних слов’янських племен на теренах сучасної України,. - дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів біля Києва; ймовірні дати зведення Софійського собору, започаткування укладання «Руської правди»;

 Розуміти: – поняття «русь» як етнонім, самоназву військово-торгової групи норманів, яка осіла на Середньому Подніпров’ї; поняття «данина», «дружина», «князь», «печеніги», «полюддя», «Русь» («РусьУкраїна»), «хозари», «язичництво»; – основні версії походження та вживання назви «Русь» («Русь-Україна»); «берестяна грамота», «бояри», «вотчина», «графіті», «ікона», «книжкові мініатюри», «митрополія», «мозаїка», «собор», «шлюбна дипломатія», «фреска» – передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах сучасної України; – роль міста Києва у виникненні Русі; – місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства.

 Уміти: – розмістити в хронологічній послідовності відомості про виникнення Русі, правління руських князів середини  ІХ - перш.пол.ХІ ст.; – схарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах сучасної України, мешканців Русі-України та правове становище різних верств,  ; – визначити причини та наслідки впровадження християнства як державної релігії Русі-України; – розпізнавати і характеризувати пам’ятки культури Русі-України– укласти історичні портрети таких князів/княгині, як Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий

Консультація

2

Русь-Україна наприкінці X – у першій половині XI ст

Русь-Україна за Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Суспільний і політичний устрій та господарське життя Русі наприкінці X - у першій половині XI. Культура Русі­України

Тематичний контроль 

3

 Русь-Україна у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Русь-Україна у 1054—1113 рр

Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.

Роздробленість Київської держави

Культура Русі­України в другій пол ХІ — першій пол. ХІІІ

Знати: – дати Вишгородського, Любецького з’їздів князів, періоди правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича (Великого), дату першої писемної згадки назви «Україна» та версії її значення; – територіальні межі Київського, Переяславського, Чернігівського князівств у другій половині ХІ і половецьких земель. Розуміти: – передумови, причини, сутність поліцентричності Русі-України; – правління наступників Ярослава Володимировича (Мудрого) як процес усамостійнення адміністративно-територіальних утворень («земель»), де загосподарювали представники Мономаховичів, Ольговичів, Ростиславовичів та ін.; – існування відмінностей між елітарною (княжодружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута племінними відмінностями.

 Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності основні відомості про події Київського, Чернігівського, Переяславського князівств цього періоду та показати на карті зміни їх територіальних меж– схарактеризувати розвиток соціальних відносин, господарства та культури Русі-України цього періоду – розпізнавати та назвати пам’ятки культури Русі-України другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.; – схарактеризувати діяльність та укласти історичні портрети таких князів, як Володимир Мономах, Мстислав Великий, Володимир Глібович, Ігор Святославович (новгород-сіверський).

Контрольна робота за І се местр

ІІ СЕМЕСТР

4.

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

Галицьке та Волинське князівства у ХІІ ст.. Утворення Галицько­Волинської держави. Походи монголів на Русь. Кочові народи українських степів Х—ХIII ст. Крим у складі Візантійської імперії Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді) Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) у період піднесення і стабілізації (друга половина ХIII ст.) поступового занепаду (перша половина XIV ст.) Культура Галицько­Волинської держави у другій пол. ХІ—ХІІІ ст

Знати: – час утворення Галицько-Волинського князівства («держави Романовичів»), монгольської навали на Русь-Україну, утвердження королівства Руського; дати битви обабіч річки Калка, коронування Данила Романовича; – умовні територіальні межі Галицького й Волинського князівства, королівства Руського та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь-Україну. Розуміти: – поняття «баскак», «королівство», «хан», «ярлик»; – особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді); – особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальних умов збереження його самобутності під час монгольського завоювання. Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про Волинське і Галицьке князівства, їх об’єднання під владою Р. Мстиславовича; походи монголів на Русь-Україну, події у королівстві Руському, – встановити історичне значення коронування Данила Романовича, причини припинення існування королівства Руського; – розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури Галицько-Волинського князівства , королівства Руського; – схарактеризувати діяльність Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславовича, Лева І Даниловича, Юрія І Львовича

Консультація

5

Тематичний контроль  «Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)».

6

Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство

Інкорпорація руських удільних кня-зівств до складу інших держав Кревська унія 1385 р. та українські території. Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства. Держава Феодоро в Криму

Суспільне й церковне життя на українських землях у XІV—XV ст. Сільське господарство. Ремесла й торгівля. Міста і магдебурзьке право

Культура українських земель у другій половині ХІV — ХV с

Знати: – час входження руських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; дати битви біля річки Сині Води, Кревської, Городельської уній, Луцького з’їзду князів; – території русько-українських земель у складі різних держав; – соціальний склад населення русько-українських земель. Розуміти: – поняття «еліта», «магдебурзьке право», «магнат», «персональна унія», «самоврядування», «султан», «унія», «шляхта»; – інкорпорацію (включення) руських земель до складу сусідніх держав як династичне успадкування та/або територіальні здобутки; – особливості: 1) державних устроїв Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Польського королівства; 2) становища руських земель у складі різних держав; – процес формування уявлень про окремішність русько-української спільноти; – специфіку станової держави та роль у ній шляхти; – вплив європейських країн на культуру населення русько-українських земель; – передумови утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії.

Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності  відомості отримані ; – показати на карті русько-українські землі у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV – XV ст. до складу сусідніх держав; – визначати впливи Кревської та Городельської уній на формуваоцесі вивчення курсу 7 класу особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст із магдебурзьким правом; організації влади та суспільних відносин в руських землях, що входили до складу  сусідніх держав; – схарактеризувати політичний устрій, господарство та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів, кочовиків і осілого люду); – розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури русько-українського та кримськотатарського народів XІV – XV ст.; – укласти історичні портрети князів Ольгерда, Вітовта, Свидригайла, Костянтина Івановича Острозького, розповісти про наукову діяльність Юрія Котермака (Дрогобича).

Контрольна робота за рік

№

Тема

Очікувані результати

І семестр

1

Повторення. Вступ. Що і як вивчається в курсі історії Середніх віків. Становлення середньовічної Європи.

Знати: – хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів; – види джерел з історії Середньовіччя; – напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян, хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу; – територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів. Розуміти: – Середні віки (Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією; – Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме: а) період становлення племінних князівств i союзів (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовіччя (середина V ст. – кінець IХ ст.); б) період існування Русі (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удільних князівств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пізнього Середньовіччя (XІV–XV ст.);– поняття «варварське королівство», «експансія», «іслам», «Коран», «халіфат». Уміти: – охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу; – перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів; – назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків; – укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя»;– розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів); – показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат; – схарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах; – визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

Консультація

2

Утворення «варварських королівств». Імперія Карла Великого. Візантійська імперія. Арабський світ. Культура Візантії. Арабо – мусульманська культура

Тематичний контроль 

3

Середньовічний світ Західної Європи. Людина в Середньовіччі. Середньовічне європейське суспільство. Організація християнської церкви в V- ХІ ст. Місто в Середньовіччі.

Знати: – основні стани середньовічного суспільства; – найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства. Розуміти: – станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого –відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві; – причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи; – роль християнської церкви в Середньовіччі; – поняття «васалітет», «внутрішня колонізація», «Ганза», «гільдія», «єпархія», «зовнішня колонізація», «лихварство», «майстер», «міська комуна», «підмайстер», «суспільний стан», «учень», «феод», «феодалізм», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «цех». Уміти: – показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства; – описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі; – схарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства

Контрольна робота за І се местр

ІІ СЕМЕСТР

4

Європейське суспільство і держава  в Х– ХV ст. Скандинавія. Походи вікінгів і нормандські завоювання. Хрестові походи. Середньовічні держави. Реконкіста. Династична унія ІзабелЛь I і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія. Англія в ХІ – ХV ст. Німеччина. Священна Римська імперія. Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція).

Знати: – час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, «Хрестових походів», Реконкісти, Столітньої війни, «Війни троянд»; – дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення «Великої хартії вольностей»; – території походів вікінгів, «Хрестових походів». Розуміти: – причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви «Хрестових походів»; – суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк; – значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації; – феодально-теократичний характер Священної Римської імперії; – поняття «вікінги», «Генеральні штати», «династична унія», «духовно-рицарські ордени», «парламент» («кортеси», «сейм»), «Реконкіста», «станово-представницька монархія», «теократія», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи». Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік), «Хрестові походи» і держави хрестоносців; – показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, «Хрестових походів», торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави; – розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк; – описати і порівняти формування становопредставницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи; – схарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах (Генуї, Венеції та ін.); напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів (Ізабелль I і Фернандо II, Луї ХІ, Генрі ІІ Плантагенета, інших); – визначити наслідки «Хрестових походів», Реконкісти, Столітньої війни, «Війни троянд».

Консультація

5

Матеріальний і духовний світ європейського середньовіччя

Християнська церква у ХІ – ХV ст.

Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування. Архітектура і мистецтво Раннє Відродження і гуманізм.

Знати: – хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування; – основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя; – університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков. Розуміти: – основні відмінності між католицизмом і православ’ям; – роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи; – значення книгодрукування для розвитку європейської культури; – історичне значення технічних досягнень Середньо-віччя; наукових праць (відкриттів і винаходів), художньої творчості Данте, Петрарки, Ботті-челлі та ін.; – поняття «Альбігойські війни», «вітраж», «готичний стиль», «гуманізм», «єретик», «інквізиція», «Раннє Відродження», «романський стиль», «університет». Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, Раннє Відродже-ння; – показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков; – обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту; – визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження; – розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів. Церковний розкол 1054 р. Католицька церква в ХІ– ХV ст. Середньовічні єресі й боротьба з ними. Середньовічні школи та університети. Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування. Архітектура і мистецтво. Раннє Відродження. Гуманізм.

Тематичне опитува- ння

6

Країни центральної та східної Європи у Х – ХV ст.

Держави Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст. Північно – Східна Русь. Утворення та зміцнення Московської держави. Утворення Османської імперії.

Середньовічний схід. Середньовічний  Китай та Японія.

Середньовічна Індія

Знати: – час гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, дату Грюнвальдської битви, падіння Константинополя; – території Польщі, Угорщини, Чехії, Великого князівства Московського та Новгородської боярської республіки, Золотої Орди, напрямки походів монголів; – території середньовічних Індії, Японії та Китаю.  Розуміти: – наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи; – особливості підпорядкування Московського князівства Монгольській імперії (Золотій Орді); – роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи; – значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи; – поняття «боярська республіка», «гусити», «гуситські війни»; – значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору; – поняття «індуїзм», «каста», «Піднебесна імперія» Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, падіння Візантійської і становлення Османської імперії, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи; – показати на карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів; – схарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Східної Європи; діяльність Яна Гуса; – обґрунтувати думку про взаємодію та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій; – показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії; – розповісти про пам’ятки культури Індії, Китаю та Японії епохи Середньовіччя.

Контрольна робота за рік