Індивідуальний навчальний план з української літератури 5 клас НУШ, для дітей з особливими освітніми потребами, затримка психічного розвитку.
Індивідуальний навчальний план
з української літератури
учня 5 – го класу ______________________
РОЗДІЛ І. «Мистецький спадок нащадкам»
Тема 1. Невичерпні джерела мудрості – 6 год.
(Художня література як мистецтво слова. Початок словесного мистецтва. Фольклор. Міфи, легенди, перекази. Загадки, приказки, прислів’я)
№ з/п |
К-сть годин |
Дата |
Тема |
Очікувані результати
|
Види навчальної діяльності |
||
1 |
1 |
|
Види мистецтва. Художня література як мистецтво слова. Образне слово – першоелемент літератури. ТЛ: образне слово |
Учень розуміє значення і роль художнього слова в житті людини, називає види мистецтва. Співвідносить зміст сприйнятого тексту з культурним контекстом; визначає основну і другорядну інформацію. |
Різні види читання (вголос, «ланцюжком» або ін.), формулювання запитань до тексту, відповіді на запитання до тексту, коментування та інтерпретація тексту, самостійне збирання інформації, розповідь про улюблений твір, Виразне читання (зокрема й напам’ять) прислів’їв, приказок, загадок. Словесне/графічне малювання відгадок до загадок. Гра «Віднови прислів’я», «Хмара слів» |
||
2 |
1 |
|
Початок словесного мистецтва. Міфи та легенди. Чарівні істоти українського міфу. Легенди міфологічні, біблійні, героїчні. Герої легенд. Первісні уявлення людини про світ, добро і зло та їхня роль у житті людини в міфі «Берегиня».
|
Учень читає міфи, легенди, народні перекази у різний спосіб відповідно до мети читання; розрізняє міфи та легенди за тематичним спрямуванням та жанровими особливостями; переказує зміст міфів та легенд, визначаючи тему; переказує зміст твору відповідно до завдання, визначає тему переказу; характеризує персонажів, ураховуючи їх емоційний стан, поведінку та вчинки, виявляючи толерантність; поєднує інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну) у межах одного або кількох текстів; унаочнює зміст, використовуючи різні засоби для відтворення змісту |
|||
3 |
1 |
|
Добро і зло, їхня роль у житті в легендах «Як виникли Карпати» , «Неопалима купина». Реальні та фантастичні елементи людської поведінки. |
графічну) у межах одного або кількох текстів; унаочнює зміст, використовуючи різні засоби для відтворення змісту |
|
||
4 |
1 |
|
Народні перекази про звичаї та традиції запорозьких козаків, про лицарство та відвагу захисників рідного краю. Зміст та жанрові особливості народних переказів «Прийом у запорожців», «Про запорожців», «Як Сірко переміг татар». ТЛ: народний переказ |
||||
5 |
1 |
|
Малі фольклорні форми. Загадки. Тематичні групи загадок (загадки про людей, про природу, про рослини, про тварин). Зміст і форма загадок. Віршовані загадки. Прислів’я та приказки. Тематичні групи прислів’їв та приказок (про стосунки людей, про природу). Точність, дотепність та повчальний характер прислів’їв та приказок. Жанрові особливості. Засоби художньої виразності в загадках, прислів’ях, приказках. |
Учень знає види загадок, уміє тлумачити їхній зміст. Фіксує потрібні елементи тексту за допомогою окремих графічних позначок. |
|||
6 |
1 |
|
Діагностування (у різний спосіб) прогресу набуття учнями знань і компетентностей КР № 1 ( тестові завдання) Невичерпні джерела мудрості |
||||
Тема 2. Велике диво казки –6 год. Народні казки – 3 год. |
|||||||
7 |
1 |
|
Народна казка, її яскравий національний колорит. Наскрізний гуманізм казок. Тематика народних казок. Побудова казки. Дійові особи в казках. Казки про тварин. Алегоричний зміст казок про звірів «Вовк і чапля», «Лисиця та рак». |
Учень читає народні казки (про тварин, побутові, фантастичні) у різний спосіб відповідно до мети читання; розрізняє фольклорні й авторські твори, наводить приклади; знає назви, сюжети кількох фольклорних творів, знаходить у казках відому і нову інформацію; визначає спільні та різні елементи змісту і форми казок; формулює тему та основну думку казки; переказує зміст казки відповідно до завдання; відповідає на запитання за змістом казок; характеризує поведінку та вчинки персонажів, їх поведінку та вчинки з допомогою вчителя; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу казки; висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації; зображеними в казках, і власним життєвим досвідом; унаочнює зміст, використовуючи різні засоби для відтворення змісту. |
Різні види читання (вголос, «ланцюжком», в особах, виразне або ін.), усний переказ змісту казки (або уривку) з акцентуванням на окремих деталях, формулювання запитань до тексту, відповіді на запитання до тексту, унаочнення змісту почутого та/або прочитаного художнього тексту виокремлення головної і другорядної інформації в тексті, формулювання теми та основної думки тексту, висловлювання в усній формі власних почуттів і ставлень до казкових персонажів і подій. |
||
8 |
1 |
|
Побутові та фантастичні казки. Народні уявлення про добро і зло в казках. Засоби художньої виразності в казці. Виразне читання казки. Мудрість і порядність простої людини в народній казці «Мудра дівчина». Пошуки правди в народній казці «Про правду і кривду»
|
||||
9 |
1 |
|
Символіка казки «Яйце-райце», відображення у ній світогляду, звичаїв та обрядів, морально-етичних принципів українців. ТЛ: народна казка, дійова особа, алегорія |
|
|
||
Літературні казки (5 годин) |
|||||||
10 |
1 |
|
Літературна казка. Жанрові ознаки літературної казки. Зв’язок літературної казки з фольклорною. Засоби художньої виразності в літературній казці. Мова автора та мова персонажів. Іван Франко (1856-1916). «Фарбований Лис» Замальовка життєпису письменника, його казкарська творчість. Головні та другорядні персонажі в казці «Фарбований Лис». Викриття хитрості й пихатості Микити Роль діалогів у розкритті характеру головного героя. Морально-етична проблематика твору. |
Учень читає літературні (віршовані, казки-п’єси) казки. Знаходить у казках відому й нову інформацію. Відтворює основні думки і висловлювання персонажів у літературному творі, що розкривають зміст твору. Використовує заголовок для оптимізації роботи з текстом; переказує зміст казки відповідно до завдання; відповідає на запитання за змістом казок; формулює тему та основну думку казки; характеризує емоційний стан літературних персонажів, їх поведінку та вчинки, виявляючи толерантність; розуміє та відтворює зміст почутого повідомлення. Етично висловлює власне ставлення до почутого; передає з використанням окремих способів і засобів візуалізації враження від почутого повідомлення; проектує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в тексті; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу казки. |
Різні види читання (вголос, «ланцюжком», в особах,), усний переказ змісту казки (або уривку). Формулювання запитань до тексту, відповіді на запитання до тексту, унаочнення змісту почутого або прочитаного художнього тексту, формулювання теми та основної думки тексту, висловлювання в усній або письмовій формі власних почуттів і ставлень до казкових персонажів і подій. |
||
11 |
1 |
|
Василь Королів-Старий (1879- 1941) «Мавка-Вербинка». Замальовка життєпису письменника. Образи фантастичних істот у казці «Мавка-Вербинка». Дійові особи та побудова казки. Елементи сюжету. «Мавка-Вербинка». Добро і зло; світлий, життєствердний погляд на світ та гуманізм твору |
||||
12 |
1 |
|
Віршована казка. Василь Симоненко (1935-1963). «Цар Плаксій та Лоскотон» Цікава сторінка з життя письменника. Оптимістична й песимістична життєві позиції дійових осіб твору. Фантастичне й реальне в казці. Казкова історія і сучасне життя. ТЛ: віршована мова (рима, строфа, ритм); головні та другорядні персонажі |
||||
13 |
1 |
|
Казка-п’єса як різновид драматичного твору. Олександр Олесь (Кандиба) (1878- 1944). «Микита Кожум’яка» |
||||
14 |
1 |
|
«Микита Кожум’яка» ― драматичний твір на тему народної казки. Зміст та художні особливості казки. Дійові особи. Протистояння добра і зла в драматичному творі |
||||
15 |
1 |
|
КР № 2 (тестування). Велике диво казки |
||||
1