Індійське середньовічне суспільство

Індійське середньовічне суспільство. Підготувала : вчитель історіїРезепа Анастасія Миколаївна

Державність. У ранньому Середньовіччі в Індії не будо єдиної держави, і вона переживала період політичної децентралізації (дроблення). Цим скористалися арабські завойовники, які почали поступово захоплювати індійські території. На початку XIII ст. з володінь мусульман на півночі Індії утворилася незалежна ісламська держава зі столицею в місті Делі — Делійський султанат.

Протягом V-VIII століть на території Індії справді існувало близько 70 держав-князівств, що було спричинено значною етнічною та релігійною різноманітністю народів, які населяли субконтинент. Завойовники, що приходили в Індію, часто осідали окремими спільнотами або розчинялися серед місцевого населення, що сприяло подальшій фрагментації влади. Етнічна та релігійна роздробленість: Індія була заселена багатьма народами з різною расовою, мовно-етнічною та релігійною ідентичністю, що призвело до формування численних незалежних держав. Політика завойовників: Завойовники, які прибували до Індії, або осідали окремими спільнотами, або змішувалися з місцевим населенням, що також сприяло збереженню великої кількості дрібних держав.Історичний контекст: Ця роздробленість була характерною для періоду до XII століття, коли відбулися значні зміни, пов'язані із завоюванням північних земель Індії мусульманами та утворенням Делійського султанату. 

Ще зі стародавніх часів індійське суспільство поділялось на на 4 великі групи. Варни Вищі варни брахмани і кшатрії управляли та воювали нижчі- вайші та шудри працювали на полях і в майстернях. Варни- чотири суспільні стани в ІндіїКасти – спадкові замкнені групи людей, які зв’язані традиційними професіями й посідають певне місце в суспільстві

Жерці-брахмани. У середньовічній Індії жерці-брахмани були вищою кастою, яка виконувала релігійні, освітні та консультативні функції, включаючи вивчення священних текстів (Вед), проведення ритуалів і жертвоприношень, а також надання порад правителям та вплив на різні сфери життя. Вони звільнялися від податків та повинностей, вважалися «земними богами» і мали значний соціальний статус, який давав їм право на все, що існує у світі. 

КшаріїУ середньовічній Індії кшатрії виконували ролі воїнів і правителів, захищаючи державу та підлеглих, а також займали посади чиновників. Вони були шляхетною кастою, що володіла владою, але підпорядковувалася брахманам (жерцям). Обов'язки: Кшатрії мали захищати брахманів, жінок, дітей, старих і худобу. Їхній обов'язок полягав у захисті всіх, хто не міг захистити себе сам. Кваліфікації: До кшатріїв належали люди, які мали якості, такі як героїзм, сила, рішучість, щедрість та вміння вести за собою.

Вайш’ї У середньовічній Індії вайшії (або третя варна) займалися землеробством, ремеслом і торгівлею, а також керували власним бізнесом. У цей період відбулася декомпозиція варн на багато професійних каст (джаті), але основні функції вайшіїв залишалися незмінними: вони забезпечували економіку країни, будучи хліборобами, ремісниками та купцями. 

Шудри. У середньовічній Індії шудри виконували роль слуг та робітників, займаючись фізичною працею, такою як сільське господарство, ремесла та інші низькокваліфіковані роботи. Вони складали найнижчу з чотирьох суспільних варн (каст), яка також включала селян та слуг.

Занотуйте дати 1206 р. — утворення Делійського султанату1398 р. — розорення Північної Індії Тимуром

Існувала також особлива каста «недоторканих». Представникам вищих каст не можна було ні стояти, ні сидіти поряд із «недоторканими», тим більше брати їжу чи воду з їхніх рук. Вважалося, що людину може осквернити навіть тінь «недоторканих». Тільки представники вищих каст могли читати та слухати священні тексти. Ті, хто порушував ці звичаї і традиції, зазнавали жорстоких покарань.

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ КАСТАМИМіж різними кастами в громаді склалася система взаємовідносин, що полягала в обміні продуктами й послугами. Майже всі питання громада вирішувала сама: обирала раду, суддів, систему сплати податків, виділяла людей для громадських робіт. Той, хто порушував правила життя в громаді, міг бути покараним. Найсуворішим покаранням було вигнання з громади.

Релігія у в середньовічній ІндіїУ середньовічній Індії найпоширенішими релігіями були індуїзм, буддизм та іслам. Індуїзм, що розвинувся з брахманізму, поклонявся таким богам, як Шива, Вішну і Шакті. Буддизм, хоч і почав поступово занепадати, залишався впливовим, особливо з розвитком таких напрямків, як махаяна. Іслам почав поширюватися на території Індії, проникаючи в культуру. 

Культура ІндіїУ Середні віки в розвитку культури Індії відбулися суттєві зрушення. Завершився процес взаємопроникнення культур півночі й півдня півострова, відбулося становлення релігій індуїзму й буддизму. Протягом XIII—XV ст. у розвитку Індії існували дві суттєві особливості. По-перше, на півночі Індії тривав процес поєднання елементів мусульманської та індійської цивілізацій. По-друге, у цей час досить інтенсивно розвивалося міське життя, яке було пов’язане з розбудовою резиденцій різних правителів і залученням Індії до міжнародної торгівлі за посередництвом арабських купців. Швидко зростали міста.

Мистецтво. Мистецтво середньовічної Індії охоплює різні види, зокрема архітектуру (храми, ступи, палаци), скульптуру (релігійну та світську), живопис (настінні розписи в печерах), декоративно-ужиткове мистецтво (литі вироби з металу) та літературу (поезія, драми). Цей період характеризується значним впливом релігій (індуїзму, буддизму, а пізніше ісламу), що відобразилося у тематиці та стилях творів мистецтва. 

Література. Середньовічна література Індії охоплювала різноманітні жанри, від релігійної та філософської поезії до епічних творів, що створювалися на санскриті та інших місцевих мовах, як-от тамільська, каннада та хінді. Мови та писемність. Санскрит: Залишався важливою літературною мовою для багатьох творів, навіть якщо вони створювалися на місцевих мовах. Діалекти: Відбувався активний розвиток літератури на різних діалектах, що заклало основи для сучасних мов, таких як хінді. 

АРХІТЕКТУРАУ перші століття нашої ери храми споруджували всередині печер.

Храм Брахадісвара — видатне досягнення мистецтва середньовічної Індії. Пірамідальна вежа на 60 м височіє над містом Тханджавур. Стіни храму прикрашають незліченні скульптурні зображення богів, героїв і раджів. Споруду оточують захисні стіни, а навколо зовнішньої стіни вирито рів, заповнений водою.

Спираючись на попередні досягнення, культура Індії продовжувала розвиватися, збагачуючи своїми здобутками світову культуру. Так, уже на початку нашої ери в Індії користувалися десятковою системою чисел, яка тепер поширена в усьому світі. Індійські математики вміли обчислювати площі фігур та об’єми тіл, виконувати дії з дробами, відносно точно визначати число π. Вагомими були здобутки в медицині. Індійські лікарі досконало знали внутрішню будову тіла, робили складні операції . До наших днів збереглося багато споруд часів Середньовіччя. Шедеврами архітектури цієї доби є буддійські храми, витесані у скелях, — в Аджанті, Еллорі, храми острова Елефант.

Храми в Аджанті — комплекс споруд, печер, що будувалися протягом дев'яти століть. Тридцять залів були розписані фресками (вони збереглися лише в 16 печерах), що зображують тогочасну Індію, сцени із життя Будди. Фарби, якими написані фрески, не втратили яскравості й дотепер. Їхньою головною властивістю є те, що вони світяться в темряві. Крім храмів у скелях, зводилися храми у вигляді веж. В Ориссі було споруджено й обнесено могутніми стінами ціле храмове містечко. Усередині храми майже не прикрашали, проте зовні вони були повністю вкриті рельєфами, статуями й майстерно виконаним різьбленням на камені. Скульптори відтворювали сцени з легенд та оповідей. Вони вміли добре зображувати людей і тварин у русі. Починаючи від XIII ст. на архітектуру Індії значний вплив справляла мусульманська культура. Найбільш вражаючим став велетенський мінарет Кутб-Мінар у Делі. Його висота сягає 70 м.

План характеристики. Видатні пам'ятки. Короткий опис. Архітектура. Мистецтво. Література. Заповніть таблицю - Культура Індії

Загальний висновок. У Середні віки продовжився розвиток цивілізації народів Індії, яка зберегла всі притаманні їй риси. У той самий час на півночі Індії відбувалося поєднання елементів мусульманської та індійської цивілізацій, що привело до утворення своєрідної культури. Також у цей період Індія була втягнута у світову торгівлю, а наприкінці епохи Середньовіччя стала об’єктом європейської експансії.