ВСП «Бобровицький  фаховий коледж імені О. Майнової НУБіП України»

 

 

 

 

 

 

Інфекційні та інвазійні хвороби бджіл

 

Інноваційні технології навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2026

Автор: Матвєєв Леонтій  Леонтійович, викладач вищої категорії, викладач-методист.

Рецензент: Соловей Олена Юріївна, викладач вищої категорії.      

 

 

 

 

 

 

 

В даній роботі розкривається методика проведення заключної  лекції на тему: «Інфекційні та інвазійні хвороби бджіл» з дисципліни «Основи тваринництва і бджільництва» згідно програми  затвердженої  науково - методичним центром аграрної освіти  9 вересня 2010 року.

 Методична розробка містить матеріали, необхідні для проведення теоретичного заняття у формі заключної лекції і може бути використана викладачами технологічних дисциплін ВНЗ І –ІІ рівнів акредитації при проведенні лекційних занять на технологічному відділенні зі спеціальностей «Виробництво і переробка продукції рослинництва», «Виробництво і переробка продукції тваринництва».

                                                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………..  5

     1.План заняття………………………………………………………………... 6

     2.Сценарій заняття……………………………………………………….........8

Висновки……………………………………………………………………….. 29

Використана література……………………………………………………….30

Додатки…………………………………………………………………………..31

 

Вступ

 

      Заключна або підсумкова лекція завершить лекційний курс, систематизує одержані знання, підводить підсумок прочитаного курсу.

     Стратегія заключної лекції передбачає актуалізацію опорних знань студентів шляхом денного експрес  -  опитування з використанням мультимедійної презентації.

     У ході лекції студенти під керівництвом викладача складають конспект, використовують опорні слова і положення які бачать на відповідних слайдах мультимедійної презентації, вчаться відрізнити головне від другорядного, формулювати висновки, аналізувати  і критично осмислювати новий матеріал, здійснювати міжпредметні зв`язки, пов`язувати навчальний матеріал, з практикою і майбутньою професією.

      Заключна лекція з використання мультимедійної презентації і тестового контролю знань студентів дозволяє утримувати увагу студентів упродовж заняття і формує в них  фахові знання та вміння. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5
ВСП «Бобровицький фаховий коледж  імені О.Майнової НУБіПУ»

ПЛАН  ЗАНЯТТЯ  № __

Предмет (назва)

Основи тваринництва і бджільництва.

Гру- па

Дата

Тема заняття

“Інфекційні та інвазійні хвороби бджіл”

Вид заняття (тип уроку)

Заключна лекція

Методи викладання Тривалість   _2    год.

розповідь, пояснення, бесіда, демонсрація.

М Е Т А

Навчальна

Домогтися в ході заняття засвоєння  студентами збудників та ознак і особливостей лікування та  профілактики інфекційних і інвазійних хвороб бджіл

Виховна

Сприяти в ході заняття вихованню в студентів почуття

відповідальності за ефективну профілактичну роботу і заходи боротьби з хворобами бджіл.

Міжпред- метні зв’язки

Які забезпечують

Біологія

Що забезпечуються

Менеджменту і маркетинг.

А. Наочні посібники

Забезпечення заняття Мультимедійна  презентація.

Б. Роздатковий матеріал

Тести

В. Технічні засоби навчання

Мультимедійна система

Г. Навчальні місця (для лабор. та прак. занять)

аудиторія №51

Д. Література: а) основна

Разанов С.Ф. Технологія виробництва продукції бджільництва –К.:Аграрна освіта, 2010.- 236-259  с.

б) додаткова

Волкова Н.І. Основи тваринництва і бджільництва –К.: 2007. - 315-331 с.

Зміст і хід заняття

№ елем. та його тривал.	Елементи заняття, навчальні питання, форми і методи навчання	Доповнення, зміни та заува-ження
1	2	3
І	Вступна частина (бесіда)
	Організація заняття: - взаємне привітання із студентами.
	1.2.З’ясування  причин відсутності і готовності    студентів до заняття: -перевірка присутніх, вияснення причин відсутності студентів і готовності аудиторії до заняття.
	1.3.Актуалізація опорних знань студентів(усне експрес -  опитування)
1	2	3
	1.3.1.Обґрунтуйте температуру навколишнього середовища при якій комісія перевіряє стан бджолиних сімей?
	1.3.2.Вкажіть на методику визначення сили бджолиної сім`ї та обґрунтуйте її значення.
	1.3.3.Як визначити кількість та якість розплоду і матки?
	1.4.Актуалізація теми заняття (розповідь, пояснення)
	1.5.Формування мети і завдань лекції (розповідь)
	1.6.Повідомлення плану заняття та  коротка характеристика основної проблеми (розповідь)
	План
	1.Інфекційні хвороби бджіл: американський і європейський гнильці (розповідь, пояснення, демонстрація)
	2.Інвазійні хвороби бджіл: вароатоз, нозематоз, акарапідоз, браульоз (розповідь, пояснення демонстрація)
	3.Профілактика  і заходи боротьби з хворобами бджіл (розповідь, пояснення, бесіда)
	1.7.Література: Разанов С.Ф. Технологія виробництва продукції бджільництва –К.: 2010.  - 236-259 с. Волкова Н.І. Основи тваринництва і бджільництва –К.: 2007.   -315-327 с.
ІІ	Навчально-дискусійна частина
	2.1.Активізація опорних знань студентів та з’ясування причин виникнення  хвороб  (бесіда)
	2.2. Виклад навчального матеріалу згідно плану заняття (розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація)
	2.3. Зв’язок навчального матеріалу з практикою і професією (бесіда).
ІІІ	Заключна частина
	3.1. Узагальнення знань студентів та формування висновків (бесіда).
	3.2.Закріплення навчального матеріалу і вмотивоване оцінювання знань студентів (бесіда)
	3.3.Постановка  завдань для самостійної роботи  студентів (пояснення)
	3.3.1.Хвороби розплоду  бджіл: мішечкуватий розплід, перицистоз, гафніоз, паратиф.
	3.2.2. Шкідники та вороги бджіл.
	3.3.3. Отруєння бджіл пестицидами.

 

Підведення підсумків заняття  і оцінювання знань студентів		(бесіда)
Аналіз навчальної діяльності студентів та відповіді на їх запитання.
Домашнє завдання	.
Волкова Н.І. Основи тваринництва і бджільництва –К:,  2008.  -328-330 с.

 

                    Викладач ___________             Матвєєв Л.Л.________

                                        підпис                          прізвище

СЦЕНАРІЙ

 

проведення заключної лекції з дисципліни “Основи тваринництва і бджільництва” на тему: “Інфекційні та інвазійні хвороби бджіл”.

І. Вступна частина (бесіда)

1.1.Організація заняття: взаємне привітання із студентами.

1.2.З’ясувати причин відсутності і непідготовленості окремих студентів до заняття: перевірка присутніх вияснення причин відсутності студентів і готовності групи до заняття.

Викладач.

Добрий день! Я вітаю Вас із закінченням вивчення цієї дисципліни. Мені хочеться, щоб у вас було радісно на душі і посмішка на обличчях. Із цією посмішкою ми починаємо сьогоднішнє  заняття. Сподіваюся на те, що всі ви підготувалися до сьогоднішнього заняття  та розраховую на вашу активну і продуктивну роботу.

1.3. Актуалізація опорних знань (фронтальна бесіда- експрес –опитування).

Викладач.

На попередньому занятті ми з вами займалися складанням відомостей огляду бджолиних сімей та актів головної весняної і осінньої ревізій пасіки.

Весняна ревізія –це детальне обстеження стану бджолиних сімей після досить важкого періоду в житті бджіл-зимівлі. Під час огляду визначають силу сімї, наявність і  якість розплоду, матки, кількість меду, перги, ознак захворювань.

        Головну осінню ревізію пасіки здебільшого проводять у серпні. Комісія, визначена керівником господарства, детально обстежує стан всіх бджолосімей з повним розбиранням їх гнізд для з’ясування сили сімей, наявності матки та її якості (за кількістю і якістю розплоду), запасів меду і перги, загального стану гнізда, придатності стільників до зимівлі.

Зайві стільники, не покриті бджолами, з вулика забирають. Залишають найповніші світло-коричневі стільники, які ще не були в зимівлі, та стільники з розплодом. Всі слабкі, малопродуктивні сімї, хворі та сімї з матками –трутівками вибраковують з’єднавши їх по дві, три або навіть чотири в одну. Планову кількість сімей відновлюють за рахунок відводків, зроблених від сильних продуктивних бджолосімей у кінці весни на початку літа.

Матеріали весняної і осінньої ревізій оформляють відповідними актами, до яких додають відомість індивідуального огляду бджоло сімей.

Пропоную вам план запитань для фронтальної бесіди (експрес - опитування).

Викладач. Обгрунтуйте температуру навколишнього середовища при якій комісія перевіряє стан бджолиних сімей?

Студент.

З метою запобігання ураження розплоду при охолодженні  гнізда (застуджений розплід) у перший теплий весняний день при температурі, не нижче за 15-18°C, комісія перевіряє стан бджолиних сімей і складає відомість індивідуального огляду бджолосімей та акт головної весняної ревізії пасіки за встановленим зразком.

Викладач.

Вкажіть на методику визначення сили бджолиної сім`ї у весняний і осінній періоди та  обґрунтуйте її значення.

Студент.

 Силу бджолиної сімї визначають за кількістю зайнятих бджолами стільників або вуличок. У кожній вуличці нараховується від 200 до 300г бджіл, або 2-3 тис. штук.

Сильною сім’єю у весняний період вважається така, де бджоли займають не менше 8 вуличок, середньою 6-7 вуличок і слабкою –п’ять і менше.

Бджолині сім`ї, які в осінній період займають не менше 11вуличок, вважають сильними, 9-10 вуличок-середніми, 8 і менше –слабкими.

Сильні сімї є більш продуктивними, краще запилюють комахозапильні рослини, зимостійкі, стійкі проти хвороби.

Викладач.

Як визначити кількість і якість розплоду та матки?

Студент.

Кількість розплоду визначають за кількістю зайнятих ним рамок. Про якість матки роблять висновок по відкладанню яєць. Якісні здорові матки відкладають їх суцільним масивом з обох боків стільника без пропусків, починаючи від середини, правильними концентричними колами. Запечатаний розплід повинен мати рівну поверхню. Якщо ж розплід має великі пропуски строкатий, з нерівномірною поверхнею окремих комірок (горбатий), необхідно встановити причину цього. Це може бути наслідком слабкої сімї, наявністю хвороб, недостатньої кількості корму, низької температури через відсутність утеплення (застуджений розплід), занадто розширеного гнізда. Іноді  залежить від матки, якщо вона стара або має якісь вади.

Таку матку необхідно замінити на перезимувалих запасних, а при їх відсутності сімю приєднати до іншої слабкої.

 1.4.Актуалізація теми заняття (розповідь, пояснення).

Викладач:

Сьогодні ми проведемо заключну лекцію з дисципліни: “Основи тваринництва і бджільництва” на тему:

“Інфекційні та інвазійні хвороби бджіл”.

Тема заняття надзвичайно актуальна, тому що бджоли та їхній розплід уражуються різними хворобами.

 Хвороби ослаблюють бджолині сім`ї, зменшують їхню продуктивність і, якщо не вжити заходів, можуть стати причиною їх загибелі.

Внаслідок хвороб бджіл зменшується також ефективність запилення сільськогосподарських культур та збільшується ймовірність передачі хвороб від хворих сімей здоровим.

Хворі бджолині сімї погано зимують, навесні дуже повільно розвиваються, вирощують мало розплоду, в наслідок чого спостерігається висока собівартість продукції та низька рентабельність виробництва.

Тому необхідно не допускати захворювань бджіл, а в разі хвороби негайно вжити заходів до лікування сімей і оздоровлення пасіки.

1.5. Формування мети і завдань лекції (розповідь):

а)навчальна; б)виховна.

Викладач:

Мета заняття: Ознайомитись із інфекційними (американський і європейський гнильці) та інвазійними (варооз, нозематоз, акарапідоз, броульоз) хворобами бджіл їх профілактикою та заходами боротьби. Сприяти в ході заняття вихованню почуття відповідальності за ефективність профілактики і боротьби з хворобами бджіл.

 1.6. Повідомлення плану заняття та коротка характеристика основної проблеми (розповідь).

Викладач:

Ми сьогодні розглянемо такі основні питання:

1.Інфекційні хвороби бджіл:

американський і європейський гнильці.

2.Інвазійні хвороби бджіл: вароотоз, нозематоз, акарапідоз, браульоз.

3.Профілактика і заходи боротьби  з хворобами бджіл.

1.7.Література: 1.Волкова Н.І. Основи тваринництва і бджільництва –к; 2007, с 315-327.

2.Мегедь О.Г. Бджільництво –к; 1978, с 278-300. 3.Разанов С.Ф. Технологія виробництва продукції бджільництва –к; 2010,

с 236-259.

 

 

     ІІ. Навчально-дискусійна частина(розповідь,бесіда, демонстрація)

         2.1.Активізація опорних знань студентів та з’ясування причин виникнення хвороб. (бесіда)

Викладач.

А що ж таке хвороба?

Студент.

Хвороба медоносних бджіл-порушення нормальної життєдіяльності бджолиної сімї, обумовлені змінами морфофункціональних процесів у особин сімї під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

Викладач. Знання цих факторів та вміння керувати ними є основою утримання на пасіках сильних і високопродуктивних бджолиних сімей. Для сучасного бджільництва України характерним єконцентрація, багаторазове кочування пасік на медозбір, обмін племінним матеріалом, відновлення сімей, що гинуть за рахунок стільникових і безстільникових пакетів одержаних з різних пасік. За таких обставин складаються умови, що сприяють поширенню хвороб бджіл. Тому гостро постає питання їх профілактики та лікування. Всі хвороби бджіл поділяють на дві групи:  незаразні і заразні.

Класифікація хвороб бджіл.

 

Хвороби бджіл
Незаразні, що зумолені порушенням		Заразні, що зумовлені
умов годівлі	умов утримання	інфекцією	інвазією
Хімічний токсикоз Нектарний токсикоз Подовий токсикоз Пилковий токсикоз Сольовий токсикоз Білкова дистрофія Вуглеводна Дистрофія	Застуджений розплід Запарювання бджіл Завмерлий розплід	Американський гнилець Європейський гнилець Парагнилець Мішечкуватий розплід Паратиф Септицемія Вірусний параліч Аскосфероз Аспергільоз	Вароатоз Нозематоз Акарапідоз Браульоз Сенотаїноз Меланоз Фізоцефальоз Амебіоз Меланоз

 

Викладач.

Які причини виникнення незаразних хвороб бджіл?

Студент.

Незаразні хвороби бджіл не передаються від хворих до здорових сімей. Виникають вони внаслідок порушення умов годівлі, утримання та розведення бджіл. Найчастіше причиною їх появи буває згодовування недоброякісного корму або його відсутність. Падевий мед, мед та пилок з отруйних рослин (чемериця, жовтець, берець, богульник, японська акація, редодендрон) або тих, які обробляли пестицидами, викликають отруєння чи токсикози. Якщо на пасіках не дотримують правил утримання (не скорочують і не утеплюють гнізда в холодну погоду, допускають близькоспоріднене розведення), це призводить до загибелі яєць, личинок, лялечок, іноді й молодих бджіл.

Викладач.

Хімічний токсикоз завдає значної шкоди бджільництву внаслідок отруєння бджіл хімічними речовинами –пестицидами.

Хімічні речовини застосовують для знищення шкідників хвороб і для боротьби з бур’янами.

Їх поділяють на такі групи:

- інсектициди –знищують шкідливих комах;

- акарициди –діють на кліщів;

- моліоскоциди, нематоциди –діють на шкідливих червів;

- фунгіциди –убивають збудників мікозів;

- гербіциди –застосовують для боротьби з бур’янами;

- дефоліанти –спричиняють усихання і обпадання листків на рослинах.

Викладач.

Які з названих хімічних речовин найбільш шкідливі для бджіл?

Студент.

З них найбільш шкідливі для бджіл інсектициди.

Викладач.

Які ознаки хімічного токсикозу бджіл?

Студент.

Негативний вплив пестицидів у бджільництві проявляється таким чином:

- спостерігається загибель льотних бджіл що призводить до ослаблення сімей і зниження їхньої продуктивності;

- при занесені пестицидів у вулик з нектаром і пилком можуть траплятися отруєння і загибель розплоду, нельотних бджіл, трутнів і матки;

- в разі потраплення невеликих доз пестицидів в організм ослаблюються захисні функції бджіл і розплоду, внаслідок чого вони швидше уражуються заразними хворобами;

- хімічні препарати, які потрапляють у продукти бджільництва, навіть у невеликих дозах небажані для людини і шкодять її організму.

Викладач.

Як запобігти хімічному токсикозу бджіл?

Студент.

Перед застосуванням отрутохімікатів виконавці зобов’язані за

10-12діб  повідомити бджолярів про час обробки з роз’ясненням тривалості шкідливої дії препарату. Якщо препарат діє шкідливо протягом доби, то бджіл на цей період закривають у вуликах, оснащених вентиляційними решітками льотків та стельового простору (кочова сітка).

        При  довгій ізоляції бджіл необхідне їх перевезення за 5км від точка. Якщо  для обробки використовують мишяковмісні або фтористі препарати, то не

допускають вильоту бджіл протягом чотирьох діб; гексахлоран, тіофос- трьох діб; метафос- двох діб; анабазин, нікотин –протягом п’яти годин.

У разі масового отруєння бджіл отрутохімікатами з вуликів видаляють стільники із свіжим нектаром і пергою. Їх, як правило перетоплюють на віск.

Хворі  сімї  інтенсивно підгодовують упродовж 3-4днів рідким цукровим сиропом (одна частина цукру на три частини води).

Викладач:

Які причини виникнення заразних хвороб бджіл?

Студент.

Заразні хвороби передаються від хворих до здорових бджолиних сімей. Якщо вони викликаються проникненням в організм бджоли мікроорганізмів рослинного походження (бактерії, гриби, віруси), їх називають інфекційними.

Інвазійні (паразитарні) хвороби-це ті, збудниками яких є паразити тваринного походження (найпростіші, кліщі,  воші, личинки мухи тощо).

Найчастіше збудники потрапляють в організм бджіл з кормом (нозематоз, гнильцеві захворювання), через органи дихання (акарапідоз, септицемія). Збудники можуть знаходитись і розводитись на поверхні тіла дорослих бджіл, личинок, лялечоку (вароатоз, браульоз). Розповсюджувачами заразних хвороб є хворі сімї. Інфекція може передаватись від хворих бджіл до здорових при контакті здорових бджіл з інфікованими стільниками, кормом, вуликами, при бджолиних крадіжках, зальотах, блуканнях. Переносять збудників заразних хвороб воскова міль, оси,  мурашники, кліщі мухи та інші комахи. При паратифі і септецимії джерелом зараження може бути інфікована вода.

Викладач.

Хто може бути найбільш небезпечним перенощиком заразних хвороб бджіл?

Студент.

 Найбільш небезпечним перенощиком збудників заразних хвороб може бути пасічник який порушує правила санітарної гігієни на пасіці, не здійснює профілактичних і лікувальних заходів на пасіці, передає від хворих у здорові сімї стільники з медом, пергою, розплодом тощо. При оглядах хворих сімей він повинен ретельно мити руки і дезінфікувати пасічний інвентар.

 2.2. Виклад навчального матеріалу згідно плану заняття. (розповідь, пояснення, бесіда,  демонстрація).

Викладач.

Які найбільш поширені  хвороби бджолиного розплоду?

Студент.

Найбільш поширеними хворобами бджолиного розплоду є американський і європейський гнильці.

Викладач.

Європейський гнилець (гнилець відкритого розплоду)- викликає масову загибель і гниття личинок 3-4денного віку. Збудник – стрептокок плютон, мікроб ланцетоподібної та колоноподібної форми. Розповсюджується хвороба через хворі і мертві личинки, мед, пергу, стільники, інвентар, бджіл.

 Американський гнилець Європейський гнилець  Мішечкуватий розплід             

 

Діагноз ставиться на підставі характерних яскраво виражених ознак хвороби: ураження молодих личинок, строкатість розплоду. Точний діагноз може встановити ветеринарна лабораторія за результатами досліджень.

Викладач.

 Яка профілактика хвороби?

Студент.

Необхідно утримувати на пасіці сильні бджолосімї.

Викладач.

Особливу увагу необхідно приділяти своєчасній заміні старих стільників (не менше 1/3 що року) та вибракуванню стільників з пергою, ураженою цвіллю, забруднених екскрементами, із збродженим медом. Під час весняної ревізії кожну сімю слід забезпечити медом з розрахунку 10-15кг і 2-3 стільники з пергою. Підмор від хворих сімей збирати і спалювати. Проводити періодичну дезінфекцію вуликів та бджолоінвентарю (вогонь паяльної лампи, дезінфікуючі речовини). Пасіку слід розміщувати на сухому, добре освітленому і захищеному від панівних вітрів точку.

Для лікування застосовують такі препарати, як ВЕСБ, оксивіт, байтрил, бактопол.

Препарат ВЕСБ застосовується як профілактичний засіб, що підвищує стійкість бджіл до несприятливих факторів, стимулює їх життєдіяльність. Одноразову дозу ВЕСБ (таблетка на одну бджолосімю) необхідно подрібнити, розмішати в 100мл цукрового сиропу і через 10-15хв. перенести в годівницю вулика.

Оксивіт (концентрат оксинтетрацикліну) застосовують при появі ознак гниття розплоду бджіл. Лікувальний сироп готують з розрахунку 5г препарату на 5л сиропу в дозі 50-100мл на одну рамку бджіл.

Байтрил застосовують для лікування гнильцевих хвороб. Ранньою весною його застосовують у формі канді (2,5мл препарату на 5,0кг канді в дозі 0,3-0,5кг на сімю.

 Бактопол –це картонні пластинки, насичені антибіотиком рифаміцином.

Для лікування застосовують дві пластинки, кожна на 3-4вулички.

За сильного розвитку європейського гнильця  лікувальні заходи можуть допомогти лише у комплексі з пересадженням сімей у чисті знезаражені вулики, заміною маток, поліпшенням умов їх утримання і годівлі. Тому у хворих сімях необхідно різкоскоротити гніздо, утеплити його з боків і зверху, забезпечити бджіл достатньою кількістю корму, видалити дуже уражені рамки з розплодом, пергові і кормові стільники.

Клінічно здорові сімї та сімї, розташовані в радіусі 3км від хворих, лікують так само, як і хворих, але без пересаджування.

Викладач.

Як відбувається зараження американським гнильцем?

Студент.

Гнилець закритого розплоду бджіл у віці 6-9днів вперше було виявлено на американському континенті. Це злоякісна хвороба печатного розплоду. Збудник –бацила ларве спороутворюючий стійкий мікроб.

Джерела інфекції –трупи личинок у кожній з яких міститься біля 2,5 млр спор.

Зараження відбувається через молодих бджіл, мед, пергу, рамки, стільники, вулики, вощину, бджолоінвентар, злодійство і блукання бджіл, бджолопакети, матки, руки пасічника.

Викладач. Загиблі личинки розкладаються в клейку гнильну масу тягучої консистенції, яка має запах, що нагадує столярний клей. Воскові кришечки над загиблими личинками часто бувають запалими  і продірявлені. Висохлі трупи личинок темно-кофейного кольору, міцно прилипають до стінок комірок і не піддаються очищенню бджолами.

Викладач. Яка профілактика хвороби?

Студент.

З метою попередження захворювання бджіл американським гнильцем, слід утримувати здорові, сильні бджолосімї, забезпечувати їх достатньою кількістю доброякісного корму і строго дотримування ветеринарно-санітарних правил.

Викладач.

При захворюванні бджіл американським гнильцем на пасіку накладають карантин в радіусі 5-7км.

На пасіці проводять комплекс ветеринарно-санітарних і лікувальних заходів. Вулики, інвентар, обладнання, приміщення, територію пасіки дезінфікують.

Для лікування хворих і профілактики гнильцевих захворювань використовують препарати: норсульфазол натрію 1-2г чи антибіотики-неаміцин, тетрациклін, еритроміцин, окситетрациклін, мономіцин по 400-тис. ОД, хлор тетрациклін, стрептоміцин – по 500 ОД.

Кожну дозу препарату попередньо розчин якість у 100мл теплої води (перевареної) з температурою 38-40° C і додають до 1л цукрового сиропу. Лікувальний сироп згодовують бджолам на ніч по 100-150мл на вуличку бджіл через 5-7днів до повного видужування.

При лікуванні бджолосімей від американського гнильцю добре зарекомендував себе ендофарм-складний препарат жовтого кольору, який не містить антибіотиків.

Оптимальна доза препарату –1г на 1л цукрового сиропу (1:1) з розрахунку по 100мл на 1 вуличку бджіл протягом 7-ми днів підряд, 3 дні перерви і знову 7днів лікування.

Розроблена і успішно використовується вакцина проти американського гнильця.

Шляхом згодовування її з цукровим сиропом (1:1) чотираразово за рекомендованою схемою:  50, 70,80, 100мл на 1л цукрового сиропу в дозі 150мл сиропу (1:1) на 1 вуличку бджіл.

Застосовують також риванол або фурацилін-1г препарата на 1л цукрового сиропу,  який дають сім’ям 3-4 рази по 0,5л на сімю через кожні 5-6днів. Добрі результати одержують за використання бактрилу, оксиліту і санапіну.

Викладач.

Хто являється збудником аскосферозу ?

Студент.

Збудник – цвільовий гриб аскосфера, в оболонці якого міститься багато спор, здатних довго зберігатись і викликати захворювання протягом 10-15 років.

Аскосфероз- хвороба бджіл яка супроводжується завмиранням 3-4 денних личинок. Загинули  личинки мають вигляд мумій і нагадують кусочки крейди з  сіруватим відтінком, що полегшує визначення хвороби за зовнішніми ознаками. Вони легко видаляються бджолами з комірок.

Викладач.

Які основні заходи боротьби?

Студент.

При виявленні хвороби використовують такі препарати, як оскосан, унісан, аскодин, санапін.

Викладач.

Аскосан має широкий спектр протигрибкової дії, активний проти збудників аскосферозу і аспергільозу бджіл його використовують для Аскосан лікування бджіл способом опудрення. Перед початком лікування рамки з сильно ураженим розплодом видаляють, хворі сімї розміщують у чисті продезінфіковані вулики.

Гнізда сімей скорочують і утеплюють, замінюють бджолиних  маток.

Робочу суміш (порошок) препарату готують перед обробкою із розрахунку 1г аскосану на 100г цукрової пудри або борошна.

Сумішшю опудрюють стільники з бджолами з обох сторін із розпилювача при витраті 5-6г сумішні на один стільник.

Лікувальні обробки повторюють через 6-7днів –до  зникнення клінічних ознак захворювання.

 Одночасно дезінфікують звільнені вулики і стільники, підмор та вуликове сміття збирають і пталюють. Всі роботи з препаратом слід проводити з використанням спецодягу (халат,  гумові рука виці, захисні окуляри). Під час роботи не можна курити, пити та споживати їжу. Після роботи потрібно ретельно вимити лице і руки теплою водою з милом, рот прополоскати водою.

  Аскоцин згодовують бджолам разом з цукровим сиропом. Вміст ампули розчиняють  у 30 мл теплої кип’яченої води при вмісті препарату 0,5мл аскоцину. Попередню підготовлений розчин вносять в 2л цукрового сироп, добре розміщують і згодовують бджолам. Застережні заходи. При роботі з аскоцином необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту: спецодяг, гумові рукавиці, захисні окуляри, респіратори, типу Ф-16 а також дотримуватись правил особистої гігієни.

Унісан застосовують у безвзятковий період при наявності клінічних ознак захворювання –аспергільозу, аскосферозу.

Концентрат препарату змішують з теплою водою (35-40° C) до отримання емульсії блідо –молочного кольору.

Емульсією обробляють всю сімю за допомогою “Росинки” шляхом рівномірного оприскування бджіл на стільниках з обох сторін з розрахунку 10-12мл на кожний стільник . Гнізда бджіл після обробки звужують і додатково утеплюють. При використанні вище згаданих препаратів мед можна відкачувати через 20днів після обробки.

Викладач.

Які інвазійні захворювання є найбільш небезпечними для бджіл?

Студент.

Особливо небезпечне інвазійне захворювання бджіл - вароатоз.

 

 

 

Кліщ що спричинює вароатоз:

а) яйце

б) личинка

в) німфа

г)  самка

 

Збудник – кліщ вароа якобсоні. На бджолах, трутнях, матках, личинках і лялечках паразитує самка кліща.

Викладач.

Самки кліща відкладають на стінках комірок з трутневими і бджолиними личинками 12-20яєць. У бджолиній сім`ї може паразитувати декілька тисяч кліщів. Весною і восени більше уражується бджолиний, а влітку трутневий розплід.

Викладач. Які шляхи зараження бджолосімей кліщем ?

                                            б

Вплив вароатозу на розвиток  трутня:

а) уражений хворобою

б) здоровий       

Студент.

Заражуються кліщем бджоло сім`ї від блукаючих бджіл, при підсиленні та об’єднанні сімей, при перестановці стільників, а також поширюються хвороба при безконтрольних кочівлях, купівлі бджоло пакетів, бджоло маток без ветеринарного надзору.

Викладач.

Уражені вароатозом бджолині сім`ї неспокійно зимують, шумлять, бджоли з таких сімей виповзають з вуликів з переповненим церевцем, проносять, на дні вулика багато загиблих бджіл.

Діагностують вароатоз візуально якщо у бджолосім’ях виявлено 10% більше кліщів –терміново потрібно починати лікування сімей.

Викладач.

Які заходи боротьби з вароотозом?

Студент.

При лікуванні вароатозу використовують зоотехнічні, термічні, хімічні заходи.

Викладач.

Важливе значення у боротьбі з вороатозом мають такі зоотехні заходи, як відбір всього розплоду весною і восени перед хімічною (акарицидною) й термічними обробками; регулярне вирізування трутневою розплоду (будівельна рамка, “вікна” в стільниках; формування безрозплідних відводків у травні –червні після попередньої обробки бджіл в термокамері або акарицидами; застосування рамки- ловушки (в середину гнізда безрозплідного відводка ставлять один стільник з молодими личинками, самки переходять у комірки з личинками). Після запечатування розплоду стільники з розплодом видаляють з гнізда і знищують).

Термічний (тепловий) метод боротьби з вараотозом застосовують для обробки бджолиних сімей у безрозплідний період, переважно восени (жовтень –грудень) при температурі зовнішнього повітря від 0 до 8° C тепла. Бджіл струшують із стільників у спеціальну сітчасту касету, яку поміщають на 15хв у  термокамеру з температурою повітря +47° C або 30хв при температурі 45° C. Касету з бджолами періодично струшують. Термокамеру обладнюють вентилятором.

Загальний вигляд                  Вертикальний розріз      Заряджання касети      

Камера для теплової обробки бджіл:                   6)термометр

а) загальний вигляд 7)електровентилятор 

б)вертикальний розріз 8)нагрівач

в)заряджання касети 9)металева перегородка

1)корпус. 10)регулятор зміни циркулювання повітря

2)вікно для спостереження для осипання кліщів  11)датчик темпаратури 

3)циліндрична касета 12)напрям руху повітря

4)металева перегородка 13) підстилка з паперу для кліщів що осипаються

5)вікно для спостереження за термометром          14)електролампочка

 

Оброблених бджіл після заспокоєння висипають з касети у вулик.

Лікують бджіл від варотозу застосовуючи такі лікувальні препарати, як вароацид, апісан, біпін, серпін, варобраулінт, біостан , тіктак, санвар.

       Вароацид використовується для лікування бджолосімей від вароотозу у вигляді термічних смужок з розрахунку по дві смужки на сімю (вулик –лежак).

Обробку проводять дворазово з інтервалом 4-7днів. (при наявності розплоду і через 1-2доби при повному виході розплоду). На одну сімю на сезон необхідно 8-10 смужок, для триразових обробок.

В одній упаковці –50смужок.

     Апісан - діє лише на кліщ,  безпечний для бджіл і не впливає на якість продукції  бджільництва. Препарат бажано використовувати навесні та влітку після відкачування товарного меду, із розрахунку 2 смужки –на  10 вуличок. Смужки розмішують між рамками з розплодом терміном на 30днів.

Дозатор на 10мл Для застосування препарату “Біпін” готують робочий розчин, для цього в посудину з 2л перевареної води (30°C), вливають з однієї ампули (1мл) біпін і добре перемішують. Обробку бджолиних сімей проводять шляхом вбризкування робочого розчину в міжрамковий простір по 10мл на вуличку. Лікування проводять восени в період формування клубу, при відсутності розплоду, при температурі повітря не нижче 0° C. Обробіток повторюють через 7днів. На сильну сімю бджіл використовують 100мл робочого розчину, а на слабку 50мл (1мл бініну використовують на 20 бджолиних сімей). Після роботи з біпіком руки та лице вимивають водою з милом.

     Серпін згодовують бджолосім’ям у весняний період при температурі не нижче +15° C ( 5таблеток) і після медозбору перед зимівлею (3 таблетки ). Річна потреба складає 8разових доз. Одну таблетку розчиняють в 1чайній ложчі 20% цукрового сиропу і переливають у тару, наприклад, поліетиленову кришку для банки. Тару з розчином препарату розміщують над стільниками. Поверх тари розміщують дерев’яний брусок діаметром –5-7мм для забезпечення доступу бджоли до розчину. Ємкість з розчином препарату покривають тканиною, а вулик закривають. Наступні 4таблетки згодовують бджолам через 7-10днів послідовно по 1таблетці.

      Тіктак є високоефективним препаратом для заключних обробок проти вароатозу бджіл. Застосовують у вигляді водного розчину із розрахунку 1мл на 2л води, і по 10мл розчину на  стільник з бджолами. Обробку проводять за допомогою “Росинки”. Обробку проводять двічі з інтервалом 7днів, після повного виходу розплоду, при температурі зовнішнього середовища не нижче 0°C.

Ампули об’ємом 1мл достатню для обробки 20-25сімей бджіл. Строк  придатності –два роки.

Варобраулін –порошок виготовлений з рослин. Застосовують його для боротьби з варотозом і браульозом. Бджіл обробляють, з допомогою спеціального розпилювача на  відстані  25-30см від стільники (3-5обробок з інтервалом 7днів).

Викладач. Які причини нозематозу бджіл?

Студент.

Нозематоз – інвазійна хвороба дорослих бджіл. Збудник –одноклітинний паразит, який уражує слизову оболонку середньої кишки дорослих бджіл. Інтенсивно розвивається у гнізді при температурі –22-34° C.     Хвороба має виражену сезонність –зимово-весняний період. Джерелом  інвазії є хворі і загиблі бджоли, матки (завжди випорожнюються у вулику), їх фекалії. Розповсюджується нозематоз блукаючими бджолами, різними комахами і кліщам, що живуть у вулику.Виникненню хвороби сприяють тривала зимівля, падевий мед, висока   вологість у зимівнику та погані умови догляду.

Викладач.

Для лікування і профілактики застосовують фумагілін (угорського виробництва) і сульфадимезин, лікувально-профілактичне тісто, канді з препаратом ноземат. Фумагілін –ДЦГ-антибіотик з амебоцидними властивостями. Застосовують його шляхом підгодівлі бджіл з цукровим сиропом (1:1) або цукрово –медовим тістом (канді). Один флакон (20г порошка) фумагіліну розчиняють у 25л сиропу з розрахунку 5л на одну бджоло сімю. Лікувально –профілактичне тісто з розрахунку 4г на 1кг тіста згодовують по 75-100г на вуличку бджіл за 2-3рази. Влітку і взимку його кладуть без упаковки на верхні бруски рамок під ряднинку.

Добрі результати дає лікувальна підгодівля бджіл канді з препаратом ноземат з розрахунку 5г препарату на 10кг тіста, яке дають по 0,5кг на сім`ю. Ноземат має бактерицидний та бактеріостатичний вплив на мікрофлору середньої кишки і тому усуває діарею у бджіл.

Викладач.

Хто являється збудником браульозу?

Студент.

Браульоз –інвазійне захворювання, що викликається браулою, яка паразитує на тілі бджіл і маток. Браула - маленька вкрита волосинками червонокоричнева безкрила комаха довжиною 1,5мм, шириною 1мм з трьома парами ніг. Доросла браула  живиться кормом з ротових органів бджіл і маток. Воші поселяються на бджолах, особливо багато їх на матках восени, переважно у ділянці грудей. Браули непокоять і виснажують бджіл і маток, від чого вони гинуть.

 

 

 

Браульоз:

а)браула на тілі бджоли

б)загальний вигляд паразита

в)ходи браул в медових кришечках стільника

Викладач.

Лікування полягає в систематичному знищенні дорослих браул, їх яєць і личинок. Яйця, личинки і лялечки браул знищують у травні-червні шляхом розпечатування медових стільників при чергових оглядах. Воскові кришечки, під якими можуть бути яйця браул збирають і перетоплюють на віск.

    Уражені браулами сім`ї обкурюють димом фенотіазіну в таблетках (доза 0,7г) на сімю протягом 3-х днів підряд. Через 10днів курс обробки повторюють до повного оздоровлення.

     Варобраулін застосовують весною і восени, обпилюючи бджіл по 3-5разів через 6-7 днів. Після обробки стільники поміщають на попередні місця і вулик закривають. Знищення дорослих браул можна проводити і іншими препаратами, які використовуються при вароатозі бджіл.

Викладач.

Чому бджолосім`ї гинуть взимку і навесні від акарапідозу?

Акарапідоз бджіл:

а)збудник – кліщ;

б)перший ступінь зміни трахей бджіл;

в)третій ступінь;

г,д)положення крил у бджоли,ураженої акарапідозом.

 

Студент.

Акарапідоз –інвазійне (кліщове) ураження дихальних шляхів бджіл, маток, трутнів, що викликає в зимку і навесні ослаблення й масову загибель бджолиних сімей. Розплід не уражується кліщем акарапіс вуді. Кліщ паразитує у передній  парі грудних трахей бджоли, куди потрапляє через першу пару грудних дихалець.

Живиться кліщ гемолімфою бджоли, виділяючи у неї отруйні продукти своєї життєдіяльності. Поширюється захворювання при формуванні відводків, роїнні, неконтрольованому продажу бджолопакетів, бджоломаток.

Викладач.

Які основні ознаки акарапідозу?

Студент.

Діагноз ставлять у ветлабораторії на підставі досліджень 50 плазуючих бджіл. Трахеї бджоли, ураженої кліщем, спочатку жовтіють, потім стають коричневими і чорніють, а потім відмирають. Хворі бджоли слабнуть, втрачають здатність літати, бо у них розчепірені у різні сторони крила (“розкрилиця”), при першому ж обльоті падають і сотнями, тисячами розповзаються навколо вулика.

Викладач.

На пасіку, неблагополучну щодо акарапідозу, накладають карантин в радіусі 5км. При появі перших хворих сімей, їх краще знищити, а розплід  використати для формування відводків. При виявлені на пасіці хоча б однієї сімї рекомендується лікування усіх без винятку сімей такими препаратами, як тедіон, мурашинна кислота, нітробензол, етилсаліцилат, мети я саліцилат, фольбекс. Усі бджолосімї весною обкурюють аерозолем (димом) одного з таких препаратів: фольбексу –0,4г, фольбексу  ВА (бромпропілату) –370мг.

Препарати використовують у вигляді паперових смужок, обкурюючи фольбексом-вісім, фольбексом ВА –шість разів. Після обробки фольбексом  льоток закривають на 40хв, фольбексом ВА на 1годину. Лікують бджіл у вечері після закінчення льоту або вранці до вильоту бджіл. Профілактика і санітарні заходи на пасіці.

Викладач.

Що слід розуміти під терміном “ профілактика ” ?

Студент.

Профілактика – це комплекс науково обґрунтованих господарських, ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню хвороб, підвищенню стійкості проти них.

Викладач.

З метою попередження захворювань бджіл на пасіках слід утримувати тільки сильні, здорові і продуктивні бджолині сім`ї. Пасіку треба розміщувати на благополучній щодо карантинних хвороб бджіл території, на сухих, захищених від вітрів і сонячних місяцях з належною кормовою базою.

 Стаціонарні пасіки і тимчасові точки, які мають понад 20 сімей  бджіл, треба ставити на відстані не ближче 500м від житлової зони населених пунктів, місць відпочинку, культурно побутових об’єктів, шосейних доріг і залізниць, 1км від тваринницьких і птахівницьких ферм і 5км від підприємств кондитерської і хімічної промисловості та воскопереробних заводів. Не можна розміщувати пасіки під лініями електропередач, поблизу забруднених, заболочених та затоплених водою місць і біля складів з отрутохімікатами. 

Місця розміщення бджолосімей погоджують з державною ветеринарною службою  і місцевими органами влади.

Вулики ставлять на спеціальні підставки або дерев’яні кілочки заввишки не менше 30см.

На передльоткових майданчиках періодично збирають бджіл, які загинули, сміття і спалюють. На пасіці обладнюють яму глибиною 1м з кришкою для зливання брудної води і різних відходів, майданчик для дезінфекції вуликів та інвентарю.

       Щороку в сім`ях слід змінювати не менше 30% старих стільників за рахунок відбудованих бджолами на штучній вощині.

Завозити бджіл у господарство можна лише після попереднього їх обстеження, при наявності ветеринарного свідоцтва про благополуччя господарства –постачальника бджолосімей. Завезені у господарство  бджоло сім`ї витримують місяць на карантині і обстежують.

На територію пасіки допускати сторонніх осіб не дозволяється.

        Приміщення для зберігання запасних стільників з медом і пергою, сушнику, воску, знезараженого інвентарю та пасічницького обладнання повинні бути недоступними для бджіл. Два рази на рік-весною і восени  проводять профілактичну дезінфекцію вуликів, будівель та пасічницького інвентарю. Після огляду кожної бджолиної сім`ї завжди треба дезінфікувати предмети догляду. Пасічник повинен працювати в чистому халаті, після огляду кожного вулика мити руки з милом. У зимівнику і складських приміщеннях необхідно постійно знищувати гризунів, застосовуючи механічні, біологічні та хімічні засоби. При неблагополучній зимівлі бджолиним сім’ям надають допомогу усуваючи причину їх занепокоєння.

            

ІII. Заключна частина(бесіда,пояснення,тестування)

3.1 Узагальнення знань студентів та формування висновків(бесіда). Стратегія заключної лекції на тему: «Інфекційні та інвазійні хвороби бджіл» є ефективною, тому, що вона має інтегральний характер і дозволяє продемонструвати взаємозв`язок і взаємовплив природи і суспільства, науки і виробництва, тобто сприяє формуванню цілісного уявлення про навчальну дисципліну, навколишній світ, формування логічних висновків.

3.2 Закріплення навчального матеріалу і вмотивоване оцінювання знань студентів(бесіда). Викладач пропонує студентам мультимедійну презентацію тестів, залучає їх до обговорення, аналізу, формуванню висновків та вмотивовано оцінює їх знання.

 

 

 

Тест №1

Інфекційне захворювання бджолиних сімей, що супроводжується загибеллю незапечатаного розплоду бджіл в наслідок ураження його стрептококом Плютон – це:

•          а) американський гнилець;
•          б) європейський гнилець;
•          в)  мішечкуватий розплід;
•          г)  аскосфероз.

 

 

 

Тест №2

Інфекційне захворювання бджолиних сімей,що супрводжуєтся загибеллю незапечатаного розплоду бджіл в наслідокураження його стрептококом Плютон – це:

• а) американський гнилець
• б) європейський гнилець
• в) мішечкуватий розплід
• г) аскосфероз

Тест №3

   Особливо небезпечне інвазійне захворювання бджіл, збудник якого є кліщ, який паразитує на тілі робочих бджіл та трутнів і розмножується в трутневому та бджолиному розплоді – це:

• а)браульоз
• б)нозематоз
• в)вароатоз                     
• г)акарапідоз

                  

 

Тест №4

Найбільш поширене інвазійне захворювання бджолосімей,  яке викликає їх сильне ослаблення , сповільнює  розвиток і спричиняє масове вимирання дорослих бджіл і маток в наслідок ураження збудником, що спричиняє порушення процесів травлення - це:

•                а) браульоз;
•                б) нозематоз;
•                в) вароатоз;
•                г)  акарапідоз.

 

3.3 Постановка завдань для самостійної роботи студентів(пояснення) та методика їх виконання (розповідь).

3.3.1 Хвороби розплоду бджіл: Мішечкуватий розплід, перецистоз, гафніоз, паратиф.

3.3.2 Шкідники та вороги бджіл.

3.3.3 Отруєння бджіл пестицидами. Викладач вказує студентам на методику виконання завдань і рекомендує необхідну літературу.

3.4 Підведення підсумків заняття (бесіда).

На завершальному етапі заключної лекції викладач підводить підсумок заняття та оголошує вмотивовані оцінки студентам. Викладач відповідає на запитання студентів і повідомляє домашні завдання.

3.5 Домашні завдання (розповідь,пояснення).Викладач пропонує студентам виконати завдання самостійної роботи та узагальнити вивчений матеріал з використанням таких літературних джерел: Мегедь О.Г. Бджільництво:1987, - 298-300,287-286,279-282 с.

Волкова Н.І. Основи тваринництва і бджільництва:,2008,-328-330 с. 

 

Висновки

    В навчальному процесі заключна лекція  займає важливе місце, тому, що вона завершує лекційний курс вивчення дисципліни «Основи тваринництва і бджільництва» Систематизує одержані знання підводить підсумок вивченого матеріалу узагальнює набуті знання і вміння.

     На заключній лекції студенти одержують навики аналізу та самостійної роботи по формуванню висновків та пропозицій.

      Заключна лекція розвиває творче мислення, сприяє інтересу до заглибленої точної роботи над засвоєнням цієї дисципліни.

      Лекція побудована так, щоб студент був змушений звертатись до знань не тільки внутрішньо предметних, але і міжпредметних, проявляти самостійність, твердість мислення і рішення проблем в нестандартних умовах сільськогосподарського виробництва.

Використана література

 

1. Разанов  С.Ф. Технологія виробництва продукції бджільництва -       К:,2010. с.236-259

2. Організація навчально-виховного процесу(випуск 16, 2010, с. 88-114)

3. Організація навчально-виховного процесу(випуск 16, 2010, с. 88-114)

 

 

Додатки

Американський гнилець

№ з/п	Назва хвороби	Збудник хвороби	Ознаки хвороби	Заходи боротьби
1.	Америка-нський гнилець хвороба закритого розплоду бджіл.	Спороутворююча паличка - бацила ларве, яка врожає  печатний бджолиний розплід 8-9-денного віку.	Строка-тість враженого розплоду та масова його за гибель. Воскові кришечки над загиблими личинками западають і мають отвір.	На пасіку накладають карантин. Сім`ї переганяють у нові або чисті, знезаражені вулики на рамки із свіжими листами штучної вощини або чисті продезінфіковані стільникові рамки. Для лікувальної підгодівлі на 1л цукрового сиропу (1:1) додають один із препаратів: -1г норсульфазолу натрію і згодовують 100мл лікувального сиропу на 1вуличку бджіл через кожні 4дні до повного одужання; -2г сульфантролу і згодовують 200мл лікувального сиропу на 1вуличку бджіл 4рази з інтервалом 5днів; -2г сульциміду натрію і дають по 100мл сиропу на 1вуличку бджіл 3рази з інтервалом. 5днів; -1г ендофарму і згодовують по 100мл сиропу на 1 вуличку бджіл протягом 7днів підряд, потім роблять 3-денну перерву і знову протягом 7-ми днів підряд дають за нормою цукровий сироп. Примітка. Лікування не може бути ефективним без відповідного знезараження всіх предметів, на яких може знаходитись збудник американського гнильцю. Тому і необхідно проводити на пасіках як профілактичну, так і вимушену дезінфекцію (3% розчин перекису водню, 3% розчин мурашиної (оцтової) кислоти, вогонь паяльної лампи, кип’ятіння в дезрозчинах).

 

Європейський гнилець

 

№з/п	Назва хвороби	Збудник хвороби	Ознаки хвороби	Заходи боротьби
2.	Європей -ський гнилець –захворювання відкритого розплоду 3-4денного віку.	Стреп-токок плютон, бацили альвей і орфеус.	Уражується відкритий розплід віком 3-4дні, коли личинки лежать на дні комірки у вигляді кільця. Хворі личинки стають каламутно-білими, гинуть, гниють, набувають жовто-сірого забарвлення осідають на нижню стінку або дно комірки. Загиблі личинки перетворюються на гнильну масу коричневого кольору, мають запах гнилого м’яса або кислих яблук.	Утримання на пасіках сильних сімей, забезпечення їх високоякісними кормами у необхідній кількості, добре  утеплювати гнізда, забезпечувати чистою водою з додаванням до неї 0,5% кухонної солі, не допускати спорідненого розведення (заміна маток з інших пасіки), щорічно обновляти не менше ¼ стільників, вести боротьбу з восковою міллю. Лікування аналогічне американському гнильцю. Оптимальна  доза ендофарма при європейському гнильцю  складає 1г на 1л цукрового сиропу (1:1) в дозі 150-200мл на 1 вуличку бджіл (сироп заливають у стільники). Лікують 5днів підряд, потім роблять 5-денну перерву і знову 5днів дають лікувальний цукровий сироп. Проти американського і європейського гнильцю застосовують вакцину шляхом згодовування її з цукровим сиропом (1:1), чотириразово, за наступною схемою 50, 70, 80, 100мл вакцини на 1л цукрового сиропу. Примітка 150мл сиропу з вакциною згодовують на 1 вуличку бджіл, інтервал між даванками 3-4дні. Вулики, пасічний інвентар, санітарний та захисний одяг, дезінфікують так як і при американському гнильці.

 

Аскосфероз

№з/п	Назва хвороби	Збудник хвороби	Ознаки хвороби	Заходи боротьби
3.	Аскосфероз –хвороба трутневих, бджолиних, маткових личинок та їх лялечок (“Вапняко-вий ” або “ крейдяний ” розплід)	Гриб аскосфера, який вражає личинок 3-4 денного віку. Спори збудника дуже стійкі, зберігаються понад 15років у довкіллі.	Після загибелі личинки зовні нагадують шматочки вапна або крейди. Хворі  личинки проростають білою пліснявою, гинуть, висихають, перетворюються на білі з сірим ковпачком грудочки. Дорослі бджоли не хворіють, а є носіями спор грибів.	Хворі бджоло сім`ї слід переганяти в чисті продезінфіковані вулики на продезінфіковані стільники і наново навощені рамки. В них доцільно регулярно проводити при температурі не нижче 14°: 1.Аскоцин – ампули по 1-2мл у вигляді 25% емульсії. Вміст ампули розчиняють в 30мл води і додають до 5л цукрового сиропу (1:1) ,який згодовують в якості підгодівлі враженим сім`ям. Лікувальну підгодівлю проводять 2-3рази з інтервалом 3-5днів з дотриманням правил особистої гігієни. 2.Ністатин- антибіотик. Для приготування лікувального сиропу беруть 500ти. ОД ністатину, розчиняють в 1л цукрового сиропу. Підгодівлю проводять з разово по 100-150мл на вуличну бджіл з інтервалом 5днів. 3.Унісан –універсальний анти грибковий препарат. 4.Дикобін –ампули по 1-2мл. За 15-20хв до початку застосування цих препаратів готують робочий розчин, для чого в 500мл води вливають 2мл препарату. Робочий розчин розпилюють на стільникові рамки по 2-4мл. Лікувальний ефект настає після 2-3-разової обробки хворих сімей з інтервалом 7днів. Обов’язкове дотримання особистої та виробничої гігієни під час обробки.

 

Нозематоз

№з/п	Назва хвороби	Збудник хвороби	Ознаки хвороби	Заходи боротьби
1.	Нозематоз інвазійне захворювання дорослих бджіл.	Одноклітинний паразит (нозема), що паразитує у епітеліальних клітинах кишечника бджоли. Спори мають овальну форму розміром 4,4-6,4мкм. Частіше уражуються робочі бджоли при ковтанні спор ноземи. Ураження маток та трутнів буває рідко.	З наближенням весни бджоли неспокійні, у них збільшене черевце з’являється тремтіння крил, вони падають на дно вулика, повзають по землі. Стільники і вулики забруднені каловими масами.	При виявленні ознаки нозематозу бджолам вражених гнізд організовують вимушений або ранній очисний обліт при температурі +8-12° C. Сім`ї швидко оглядають, опоношенні стільники  замінюють на чисті продезінфіковані, дають стільники  з доброякісним кормом. 1.Із лікувальних препаратів найбільш ефективним є антибіотик фумагілін (Угорщина) і його аналог нозодін. При використанні фумагіліну ДУГ хіоніну 20г препарату розчиняють у 200мл теплої води і додають до 25л цукрового сиропу (1:1). Лікувальну підгодівлю проводять щоденно  в дозі  250мл на сім`ю протягом 21доби. Всього на сім`ю витрачають 5л лікувального корму. При сильному вражені добова норма лікувальної підгодівлі складає по 1-2л на сім`ю через 5-7днів. 2. Фуміділ в використовують в дозі 40мг на 1л цукрового сиропу (1:1), чотириразово по 200мг на вуличку бджіл з інтервалом 7днів. 3. Сульфапірідазин використовують в дозі 1г на 1л цукрового сиропу (1:1) і згодовують хворим по 150мл на 1вуличку бджіл триразово  з інтервалом 5днів.

 

Акарапідоз

№з/п	Назва хвороби	Збудник хвороби	Ознаки хвороби	Заходи боротьби
2.	Акарапідоз інвазійне захворювання дорослих бджіл.	Кліщ Acarapis Woodі –уражує органи дихання передні  грудні трахеї бджоли. Самка більша (190-мкм), самець менший (120мкм). Тіло сплющено овальної  форми, має 4пари ніжок. Кліщ уражує дорослих бджіл, трутнів і маток. Поза організмом бджоли кліщі не живуть.	Хворі бджоли на весні не спокійні, виходять через льоток і намагаються злетіти, падають на землю  із розкритими, асиметрично розміщеними крилами (“розкри -лиця”). До вечора бджоли збираються   на земля і гинуть.	На пасіку накладають карантин (5км) і лікують в весняно-літній період: 1.Фольбекс –у вигляді тліючої полоски над роті опускають в середину гнізда. Вулик щільно закривають і витримують 30хв, потім відкривають нижній льоток. Обробку проводять 8разів з інтервалом 7днів. 2.Тедіон –таблетки, які вводять у тліючому вигляді на металевій пластинці через льоток, який потім закривають на 5-7годин. Обробку проводять 10раз з інтервалом в 1добу, при разовій дозі препарату –1таблетка на сім`ю. 3. Ефірсульфонат в дозі 0,3г і етил дихлорбензоат в дозі 0,5г використовують як і фольбекс, закриваючи льоток вулика на 2години. 4.Скинидаром (із розрахунку по 1мл на 1вуличку бджіл) просочують шматочки матерії, які поміщають на верхні бруски стільників за центром гнізда, ближче до задньої стінки вулику. Використовують препарат щоденно протягом 21доби.

 

Варооз (вароатоз)

 

№з/п	Назва хвороби	Збудник хвороби	Ознаки хвороби	Заходи боротьби
3.	Варооз (вароатоз) - інвазійне захворювання бджіл.	Кліщ вароатоз Якобсоні, тіло копито подібної форми самець світлий, самка темніша, коричнева, 1,1мм завтовшки, 1,6мм завширшки. У кліща 4пари ніг, за допомогою яких він рухається, здійснює строки. Кліщ висмоктує гемолімфу з тіла личинок, лялечок і дорослих бджіл.	Кліщ розмножується тільки на розплоді, переважно трутневому. Кожна самка відкладає за один раз 5-6яєць. Лялечка гинуть, появляються нежиттєздатні бджоли і трутні, відсутність крил, кінцівок. Хворі бджоли  не можуть злетіти по пасіці.	Для боротьби з захворюванням застосовують зоотехнічні, термічні і хімічні методи: 1.Зоотехнічний методі Кліщ більш сильно вражає трутневий розплід, який являється “біологічною пасткою ” для паразиту (вкладання будівельних рамок). Запечатаний трутневий розплід систематично видаляють і перетоплюють. 2.Тепливу обробку рекомендується проводити пізно восени за температури до +10° C. Бджіл струшують (здувають) у сітчасту касету, яку розміщують у термокамеру, - де витримують за температури 47° C - протягом 12-15хв і витрушують у вулик. 3.Хімічні препарати використовують при температурі 14-16°C: - Акар 338-розпилюють із розрахунку 1,5г на бджолину сім`ю з інтервалом 4доби. - Апістан –смушки, які розвішують між стільниковими рамками з розплодом до основного медозбору або після відкачки меду. Доза –2смушки на  сім’ї протягом 30-35днів у вулику залишають їх. - Бібін –ампули 1мл на 2л води з розрахунку 10мл на вуличку бджіл, восени при температурі 0° C, дворазово з інтервалом 7діб. - Байварол –смушки, які розміщують у між рамковий простір на період від 15днів до 6тижнів.

Браульоз

 

№з/п	Назва хвороби	Збудник хвороби	Ознаки хвороби	Заходи боротьби
4.	Браульоз –інвазійне захворювання бджіл.	Безкрилі комахи (воші), які уражують маток і робочих бджіл.	Наявність на тілі маток і бджіл баул, а на стільниках –ходів личинок. Бджоли неспокійні, навесні погане розвиваються, бджоли менше вигодовують розплоду, метки знижують або повністю припиняють яйцекладку. Зменшується льотна діяльність бджіл, медозбір скорочується на 35%. Зимують сім`ї гірше, гинуть матки.	Заходи боротьби такі ж, як і при вароатозі: - Амітраз (тактик) –використовують у вигляді тліючих пластинок, яку вносять до вулику через нижній льоток, що потім закривають на 20хв. Обробка 2-3 разова з інтервалом через 4-7діб (1пластинка на сім`ю) - Фольбекс В.А. –картонні смушки 2х10см, які просочені препаратом. Одна смушка на 7вуличок, 4рази з інтервалом 4доби. Смушку підпалюють і гасять, димлячи поміщають у між рамковий простір   на дроті, льотки закривають на 30хв. - Вароазин - термічні пігулки (аналог фенотіазіну). Пігулку підпалюють вносять до гнізда через нижній льоток, льоток закривають на 20-30хв. Обробку проводять при температурі в межах +14°C-29° C. Доза препарату –3пігулки на сильну сім`ю. Весною обробку проводять дворазово, з інтервалом 8-9діб, восени –4-разово з інтервалом 3доби.

 

Рецензія

Досвід проведення заключної лекції на тему «Інфекційні та інвазійні хвороби бджіл» з дисципліни «Основи тваринництва і бджільництва» висвітлює загальну характеристику педагогічної діяльності викладача, значення і особливості проведення підсумкового заняття при підготовці майбутніх фахівців, методичне забезпечення та організацію проведення загальної лекції.

 Автор даної роботи показав практику і наполегливу роботу викладача щодо забезпечення заключної лекції необхідними матеріалами, обладнанням, мультимедійною презентацією, тестами.

В роботі подано слайди і фотографії, які висвітлюють актуальну навчальну діяльність викладача і студентів під час проведення заключної лекції.

Досвід проведення загальної лекції з даної дисципліни може бути використаний викладачами ВНЗ I-II рівня акредитації з метою покращення організації та удосконалення роботи викладачів.

           

 

 

 

 

 

 

                    Рецензент                      Олена СОЛОВЕЙ