Тарас Григорович Шевченко

ТОПОЛЯ

“ТОПОЛЯ”1839

Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з

ЛІРО-ЕПОС коханим, її звернення до ворожки,   розмова з тополею і, нарешті,

перетворення самої дівчини на БАЛАДА  тополю під впливом чудотворного

зілля.

                               ІДЕЯ: НЕВМИРУЩІСТЬ                        Основна думка:

СПРАВЖНЬОГО КОХАННЯ, кохання — це не

ВОЗВЕЛИЧЕННЯ КРАСИ, тільки щире почуття,

ВІРНОСТІ,

а й те, через що

НЕЗНИЩЕННОСТІ

 СВІТЛИХ І БЛАГОРОДНИХ любляче серце ЛЮДСЬКИХ ПОЧУТТІВ.         страждає у

поневіряннях.

Проблематика :

•     вірність і зрада;• кохання щире і без почуттів;

•     батьки і діти.

ХУДОЖНІ ЗАСОБИ

МЕТАФОРИ:

 «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».

«ОДНА, ОДНА…», «…ПАЛА, ПАЛА,

ПОВТОРИ:                                  СТАЛА…», «ПЛАВАЙ, ПЛАВАЙ, ЛЕБЕДОНЬКО».

 «поле, як те море»,

                               «одна, як сирота»,                                - ПОРІВНЯННЯ

«воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється»,

«сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов

каламар», «полетіла, мов на ЗВЕРТАННЯ:

крилах».

ЕПІТЕТИ:                                  «біле личко», «карі оченята», «щира правда».