КІР

Основними формами життя на Землі є організми клітинної будови. Цей тип організації характерний для всіх видів живих істот, за винятком вірусів, які розглядають як неклітинні форми життя

Віруси настільки малі, що лише в кілька разів перевищують розміри великих молекул білків.

Віруси мають розміри 10-275 нм, їх можна побачити лише під електронним мікроскопом. Вони легко проходять крізь пори спеціальних фільтрів, що затримують усі бактерії і клітини багатоклітинних організмів.

Віруси були відкриті у 1892 р. російським фізіологом рослин і мікробіологом Д. І. Івановським під час вивчення хвороби тютюну.

Віруси - збудники багатьох хвороб рослин і тварин. Однією з вірусних хвороб людини є Кір.

Кір: симптоми та лікування

Кір – це гостре вірусне захворювання, що супроводжується запальним ураженням верхніх дихальних шляхів, висипом і поширенням токсинів, що продукуються вірусом, по всьому організму. До створення вакцини проти кору, захворювання було широко поширене і було однією з основних причин смертності у маленьких дітей. Кір може носити типовий і атиповий характер. Форми кору: легка, середня, важка. Остання може призвести до смерті.

Причини кору

Збудником кору є РНК-геномний вірус роду Morbillivirus. Вірус проявляє високу життєздатність тільки в організмі зараженого, а поза організмом носія – швидко руйнується.

Шляхи зараження

Єдине джерело кору – хвора людина, яка виділяє вірус протягом останніх двох діб інкубаційного періоду і під час висипань. Якщо у хворого розвиваються ускладнення, то період виділення патогена подовжується більш ніж на тиждень.

Кір передається повітряно-крапельним шляхом. Вірус виділяється з повітрям, що видихається, а також з мокроти. З потоками повітря збудник переноситься на великі відстані. Інфікування відбувається при вдиханні зараженого патогеном повітря (частіше в приміщенні).

Ризик розвитку кору після контакту з інфікованим дуже високий. Після перенесеного захворювання виникає стійкий довічний імунітет. Повторне зараження відбувається вкрай рідко.

Механізм розвитку

В організм кір потрапляє через слизові верхніх дихальних шляхів і через очі. Вірус розмножується в епітелії та лімфатичних судинах, після чого проникає в кров і розноситься по всьому організму. Безпосередньо після зараження вміст збудника в кровоносній системі незначний. Найбільший його рівень виявляється при висипаннях.

Окремі дослідники вказують, що при тривалому знаходженні збудника в організмі розвиваються такі медичні проблеми як розсіяний склероз, паненцефаліт, ревматоїдний артрит та ін.

Як виявляється кір?

Інкубаційний період кору становить від 10 до 14 днів. Загальна клінічна картина кору виникає при максимальному накопиченні збудника в крові та відрізняється послідовною зміною періодів: катарального, висипання і пігментації.

Початкові ознаки кору припадають на катаральний період і нагадують прояви ГРЗ: нежить, біль у горлі, висока температура, кон'юнктивіт, можливі біль в животі та розлад шлунку. У дитини погіршується самопочуття, з'являється слабкість, пропадає апетит. Може з'явитися світлобоязнь.

Основні симптоми кору наростають поступово і характеризуються появою і загасанням характерного висипання:

• 1-2 добу – плями на слизовій щік проти корінних зубів;
• 2-3 добу – рясне висипання на шкірі папульозного характеру, яке має різний розмір і форму, не містить всередині рідину, зливається між собою;
• спочатку висипання з'являється на голові (за вухами, на бічних поверхнях шиї, волосистій частині голови), воно має вигляд блідо-рожевих плям; до кінця доби висип набуває більш темного кольору і переходить на обличчя і верхню частину грудей;
• на 2 день висип поширюється на все тіло, крім нижніх кінцівок, а на 3 день – поширюється і на ноги;
• після загасання висипань на шкірі залишаються пігментація і лущення.

Період висипу, як правило, триває до 3 діб. Висока температура тіла в цей час ще зберігається. Посилюються нежить, кашель, погіршується загальний стан хворого.

Період пігментації триває від 1,5 до 3 тижнів і характеризується поступовим "загасанням" симптомів кору: висип видозмінюється – переходить в буро-коричневі плями, шкіра лущиться, температура тіла знижується до нормальної, стихають запальні процеси у верхніх дихальних шляхах.

У дорослих симптоми кору виражені більш сильно, ніж у дітей. Захворювання протікає важче, може супроводжуватися запаленням легенів, менінгітом, енцефалітом.

Лікування

Залежно від тяжкості клінічних проявів, лікування кору може проводитися вдома або в лікарні. На сьогоднішній день специфічних протикорових препаратів не створено. Хворому показаний постільний режим, освітлення в кімнаті має бути приглушеним.

Лікування кору:

• місцеві процедури (полоскання рота содовим розчином, обробка очей і губ);
• протизапальні краплі для очей;
• рясне пиття;
• дієта, що багата вітамінами, легко засвоюється і виключає вживання молочних продуктів;
• симптоматичне лікування (жарознижуючі, антигістамінні, протикашльові препарати).

Профілактика кору

Сьогодні вакцинація – найнадійніший засіб попередження кору. Щеплення робиться планово або екстрено при значному погіршенні епідеміологічної ситуації. Планові щеплення дітям проводять згідно з календарем щеплень двічі – в 1 рік і в 6 років.

Вагітним жінкам, які не хворіли на кір, але контактували з інфікованим, необхідно ввести противокоревий імуноглобулін протягом перших 3 діб від останнього спілкування з хворим.

Щеплення від кору може бути зроблене дорослій особі, яка контактувала з інфікованим, але якій у свій час, в дитинстві, не провели вакцинацію, а також якщо людина до цього ніколи не хворіла на кір.