Інформаційний довідник з географії

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДОВІДНИК З ГЕОГРАФІЇ

6, 7 та 8 класи — коротко найголовніше за темами планування

2026/2027 навчальний рік · Вчитель: Госедло Юрій Іванович

6 клас. Початковий курс географії

Вступ. Географія як наука

• Географія вивчає природу Землі, населення та господарство й зв’язки між ними.

• Методи досліджень: спостереження, порівняння, картографічний, статистичний, моделювання.

• Джерела інформації: карти, атласи, глобус, космічні знімки, статистика, онлайн-ресурси (ГІС).

Розділ I. Земля на глобусі й карті

• Форма Землі — геоїд (куляста, трохи сплюснута біля полюсів); довжина екватора ≈ 40 075 км.

• Перша навколосвітня подорож — Ф. Магеллан (1519–1522 рр.).

• Обертання навколо осі (≈ 24 год) — зміна дня й ночі; обіг навколо Сонця (365 діб 6 год) — зміна пір року.

• Рівнодення — 21 березня і 23 вересня; сонцестояння — 22 червня і 22 грудня.

• Градусна сітка: паралелі (від екватора), меридіани (від Гринвіча), широта 0–90°, довгота 0–180°.

• План — зображення невеликої ділянки в крупному масштабі; карта — узагальнене зображення на площині умовними знаками.

• Масштаб буває числовий (1:50 000), іменований (в 1 см — 500 м), лінійний. Азимут відлічується від півночі за годинниковою стрілкою (0°–360°).

Розділ II. Літосфера

• Будова Землі: ядро, мантія, земна кора. Кора материкова (30–70 км) й океанічна (5–10 км).

• Літосфера складається з плит, які повільно рухаються; на межах плит — землетруси й вулкани (сейсмічні пояси: Тихоокеанський, Середземноморсько-Гімалайський).

• Гірські породи за походженням: магматичні, осадові, метаморфічні. Корисні копалини: паливні, рудні, нерудні.

• Внутрішні сили створюють рельєф, зовнішні (вивітрювання, вода, вітер, льодовики) руйнують і вирівнюють його.

• Рівнини: низовини (до 200 м), височини (200–500 м), плоскогір’я (понад 500 м). Гори: Еверест — 8 849 м; Маріанський жолоб — ≈ 10 994 м.

• Абсолютна висота — над рівнем моря; відносна — різниця висот двох точок. Горизонталі з’єднують точки однакової висоти.

Розділ III. Атмосфера

• Склад повітря: азот ≈ 78 %, кисень ≈ 21 %, інші гази ≈ 1 %.

• Шари: тропосфера (формується погода), стратосфера (озоновий шар), мезосфера, термосфера, екзосфера.

• Температура в тропосфері падає на 6 °C на кожен кілометр угору; тиск — на 1 мм рт. ст. приблизно на 10 м. Нормальний тиск — 760 мм рт. ст.

• Вітер — рух повітря з області високого тиску в область низького; бризи — вітри узбережжя; роза вітрів показує повторюваність напрямів.

• Опади: дощ, сніг, град, морось. Вологість повітря, хмари, туман; опади вимірюють дощеміром (мм).

• Погода — стан атмосфери зараз; клімат — багаторічний режим погоди. Амплітуда = найбільше − найменше значення температури.

Розділ IV. Гідросфера

• Світовий океан займає ≈ 71 % поверхні Землі. Середня солоність ≈ 35 ‰.

• Рухи води: хвилі, течії (теплі й холодні), припливи й відпливи.

• Річка: витік, русло, гирло, притоки; басейн — територія збору води; вододіл розділяє басейни. Живлення: дощове, снігове, льодовикове, підземне.

• Озера, болота, льодовики, підземні й штучні водойми (водосховища, канали). Прісні води — лише ≈ 2,5 % гідросфери.

• Людина використовує воду в побуті, господарстві, енергетиці — її потрібно економити й охороняти.

Розділ V. Біосфера і природні комплекси

• Біосфера — оболонка Землі, заселена живими організмами.

• Ґрунт — родючий верхній шар суходолу; родючість визначає гумус.

• Природний комплекс — територія з поєднанням рельєфу, клімату, вод, ґрунтів, рослин і тварин. Найбільший — географічна оболонка.

• Антропосфера — сфера діяльності людини; охорона природи — заповідники, національні парки, Червона книга.

7 клас. Материки й океани

Розділ I. Картографічне зображення Землі

• Градусна сітка: широта відлічується від екватора (0°–90° пн. і пд.), довгота — від Гринвіча (0°–180° сх. і зх.).

• Географічні координати точки — її широта й довгота; 1° дуги меридіана ≈ 111 км.

• Картографічні проєкції — способи зображення кулі на площині; їм властиві спотворення.

• Види карт: за масштабом (оглядові, топографічні), за змістом (фізичні, політичні, тематичні), за охопленням (світу, материків, країн).

• Відстань на місцевості = відстань на карті × знаменник масштабу.

Розділ II. Закономірності формування природи материків і океанів

• Шість материків за площею: Євразія (54 млн км²), Африка (30,3), Північна Америка (24,2), Південна Америка (17,8), Антарктида (14), Австралія (7,7).

• Материки утворилися внаслідок руху літосферних плит (колись існували Пангея, Гондвана). Платформи — рівнини, складчасті пояси — гори.

• Кліматотвірні чинники: широта, циркуляція атмосфери, океанічні течії, рельєф, близькість океану.

• Основні кліматичні пояси: екваторіальний, тропічні, помірні, арктичний і антарктичний; перехідні: субекваторіальні, субтропічні, субарктичний, субантарктичний.

• Природні зони змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і в горах від підніжжя до вершин (висотна поясність).

• Населення Землі — понад 8 млрд осіб; найбільше людей в Азії.

Розділ III. Природа материків

• Африка. Перетинається екватором; найбільша пустеля Сахара; Ніл (≈ 6 650 км); Рифтова долина; Кіліманджаро (5 895 м); зони — екваторіальні ліси, савани, пустелі. Населення ≈ 1,4 млрд.

• Австралія й Океанія. Найменший і найсухіший материк; ендеміки — кенгуру, коала, качкодзьоб, ехідна; Велика Вододільна гряда; Океанія — Меланезія, Мікронезія, Полінезія.

• Антарктида. Найхолодніший і найвищий материк; льодовиковий покрив завтовшки до кількох км; мінімум температури −89,2 °C (Вострок); діє Договір про Антарктику (1959 р.).

• Південна Америка. Анди (Аконкагуа — 6 960 м), Амазонка — найповноводніша річка, вологі екваторіальні ліси (сельва), пампа, пустеля Атакама, водоспад Анхель (979 м).

• Північна Америка. Кордильєри (Мак-Кінлі — 6 190 м), Великі рівнини, Міссісіпі, Великі озера, Ніагарський водоспад; зони від тундри до тропічних лісів і пустель; країни — Канада, США, Мексика.

• Євразія. Найбільший материк; Гімалаї (Еверест — 8 849 м); озеро Байкал (глибина 1 642 м); річки Волга, Янцзи, Об; усі природні зони й найбільше населення; межа Європа–Азія — Уральські гори.

Розділ IV. Природа океанів

• Тихий — найбільший і найглибший (≈ 179 млн км²; Маріанський жолоб ≈ 10 994 м); Атлантичний (≈ 92 млн км²) — найсолоніший; Індійський (≈ 76 млн км²) — найтепліший; Північний Льодовитий (≈ 15 млн км²) — найменший, вкритий кригою.

• Південний океан омиває Антарктиду, його виділяють за течією Західних вітрів.

• Океан дає ресурси — біологічні, мінеральні, енергетичні; його забруднюють нафта й пластик, тому потрібна охорона.

8 клас. Географія України

Розділ I. Географічне положення України

• Площа — 603,6 тис. км²; найбільша країна, що повністю розташована в Європі.

• Сусіди: Білорусь, Росія, Молдова, Румунія, Угорщина, Словаччина, Польща; омивається Чорним і Азовським морями.

• Крайні точки: північна ≈ 52° пн. ш., південна ≈ 44° пн. ш. (мис Сарич), західна ≈ 22° сх. д., східна ≈ 40° сх. д. Протяжність: із заходу на схід ≈ 1 300 км, з півночі на південь ≈ 900 км.

• Часовий пояс — UTC+2 (поясний час), за літнього часу — UTC+3. Різниця між кінцями країни за місцевим часом — ≈ 1 год 12 хв.

Розділ II. Тектонічна будова, рельєф і корисні копалини

• Основа території — Східноєвропейська платформа (Український щит), на півдні — Скіфська плита, на заході й у Криму — гірські складчасті споруди.

• Низовини: Поліська, Придніпровська, Причорноморська; височини: Волинська, Подільська, Придніпровська, Донецький кряж.

• Гори: Карпати (Говерла — 2 061 м — найвища точка України) і Кримські гори (Роман-Кош — 1 545 м).

• Корисні копалини: кам’яне вугілля (Донбас), залізні руди (Кривий Ріг), марганець (Нікополь), нафта й газ, сіль, будівельні матеріали.

Розділ III. Клімат

• Клімат помірно-континентальний; континентальність зростає з заходу на схід.

• Чинники: сонячна радіація, циркуляція атмосфери, рельєф, близькість морів.

• Опади: найбільше в Карпатах (понад 1 200 мм), найменше на півдні й південному сході (близько 300–400 мм).

• Небезпечні явища: посухи, суховії, зливи, град, ожеледь, хуртовини. Фенологічні спостереження — за сезонними змінами в природі.

• Коефіцієнт зволоження K = опади : випаровуваність: Полісся — понад 1, лісостеп — близько 1, степ — менше 1.

Розділ IV. Води України

• Головні річки: Дніпро (2 201 км, в Україні — 981 км), Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай, Прип’ять. Основний басейн — Чорного моря.

• Озера: Світязь — найглибше, Ялпуг — найбільше за площею; лимани — затоплені гирла річок.

• Водосховища й канали регулюють стік; найбільше водосховище — Кременчуцьке. Підземні води — артезіанські, мінеральні, термальні.

• Водні ресурси України обмежені, тому їх треба економити й охороняти від забруднення.

Розділ V. Ґрунти і природні зони

• Природні зони: мішані ліси (Полісся), лісостеп, степ; гірські комплекси Карпат і Криму.

• Ґрунти: дерново-підзолисті (Полісся), сірі лісові й чорноземи (лісостеп), чорноземи й каштанові (степ). Чорноземи — найродючіші.

• Антропогенний вплив: розорювання, вирубування лісів, забруднення, осушення боліт.

• Охорона природи: заповідники (наприклад, Асканія-Нова), національні парки, Червона книга України.

Розділ VI. Населення України

• Чисельність населення змінюється під впливом народжуваності, смертності та міграцій.

• Природний приріст = народжуваність − смертність (‰); міграційний приріст = прибулі − вибулі.

• Статево-вікова піраміда показує розподіл населення за статтю й віком; у населенні України більше жінок, ніж чоловіків.

• Урбанізація — зростання частки міського населення та ролі міст.

• Етнічний склад різноманітний; переважають українці. Ринок праці — попит і пропозиція робочої сили, зайнятість і безробіття.

Розділ VII. Регіони України

• Регіон — частина країни з подібними природними умовами та господарською спеціалізацією; зазвичай виділяють: Столичний, Поліський, Подільський, Придніпровський, Карпатський, Причорноморський, Кримський, Слобожанський і Донецький.

• Столичний — Київ, найбільший центр науки, послуг і промисловості. Поліський — ліси, торф, агровиробництво. Подільський — родючі ґрунти, агровиробництво.

• Придніпровський — металургія, машинобудування, енергетика. Карпатський — ліс, рекреація, туризм. Причорноморський — порти, туризм, зернове господарство.

• Слобожанський і Донецький — машинобудування, вугілля, металургія, хімія. Кримський — рекреація, виноградарство.