5 листопада о 18:00Вебінар: Онлайн-сервіси для дистанційної роботи: Google Meet, Skype, Zoom

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА СУЧАСНОМУ УРОЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Про матеріал

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА СУЧАСНОМУ УРОЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Тіга Світлана Анатоліївна,

викладач української філології,

спеціаліст вищої категорії,

викладач-методист

ВСП «Мелітопольський коледж

Таврійського державного агротехнологічного

університету», м. Мелітополь

Анотація

Стаття містить інформацію про новітню методику викладання української

літератури та зміни стереотипів підготовки уроків. У розробці подаються рекомендації щодо створення оригінальних прийомів та засобів інноватики на уроках літератури.

Ключові слова: інформаційні технології, інноваційні методи, модифіковано-інноваційна класифікація, уроки літератури, інтернет-урок.

Інноваційні засоби формування літературної компетентності учів-читачів передбачають використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ): мультимедійні посібники; електронні програмні засоби для виявлення рівня читацької компетентності; різноманітні комп'ютерні програми для виконання завдань; інтернет-засоби для одержання інформації, налагодження комунікативного зв'язку в різних режимах і форматах.

ІКТ (НІТ) визначають розвиток особистості, що є основним критерієм прогресу будь-якого суспільства. Індивідуальний розвиток людини із використанням інформаційно-комунікаційних технологій сприятиме їх застосуванню для аналізу або використання в нетрадиційних ситуаціях, результативному процесу. Під час розроблення технологічних моделей компетентнісно-діяльнісного уроку літератури нові інформаційні технології «…здійснять принципово (бажаний) вплив на процес навчання в тому випадку, якщо вони будуть включені до нової моделі навчання, а їхні засоби – реалізовуватимуть свої специфічні функції» (інформаційну, моделювання і конструювання), а застосування НІТ у традиційній моделі навчання лише посилить її негативні сторони.

Отже, метою впровадження ІКТ (НІТ) є підготовка молодого покоління до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства, передачі знань і набуття ними здатностей адекватно й ефективно їх застосовувати, використовуючи комп'ютерну техніку і програмові продукти. Рівноцінний доступ до знань забезпечує можливість підвищувати рівень читацької діяльності, використовувати творчий потенціал, набувати якісно нового рівня літературної освіти, стати кожному читачу активним учасником навчального процесу. Важливо передбачити та уникнути ризиків під час неефективного й недоцільного впровадження ІКТ в систему літературної освіти.

Для підвищення ефективності навчання важливим є не стільки характер використовуваних засобів, скільки спосіб їх застосування. Також необхідно зважити на доцільність застосовування комп'ютерних технологій на різних етапах уроку літератури.

На етапі підготовки до сприйняття розглядуваного твору учнем-читачам демонструємо відеоряд під музичний супровід: портрети, ілюстрації або репродукції картин письменника, фрагменти відеоматеріалів із художніх фільмів, які пов'язані з творчістю цього періоду, що вивчатиметься. Для цього слугуватимуть у підготовці викладача мультимедійні посібники різного формату або інтернет-джерела.

Не виключаємо варіант, що викладач моделює віртуальний простір вивчення літературної теми й самостійно, послуговуючись інформаційно-комунікаційними технологіями та відповідними засобами. До таких засобів належать мультимедійні посібники, розроблені музейними працівниками віртуальні екскурсії за експозиціями про життя і творчість письменника. З метою зацікавлення літературною темою або творчістю конкретного письменника, створення необхідної атмосфери у сприйнятті художнього твору можна скористатися віртуальною екскурсією до музею митця слова. Наприклад, http://www.youtube.com/watch?v= NgZa1rC6JhQ&feature=relatedЗ – переглянути відеофрагмент «Шевченко і Переяслав», підготувати екскурсійну розповідь (заочна подорож садибою, меморіальним Будинком друга Шевченка Андрія Йосиповича Козачковського; цінним є виявлення фактів, які пов'язані з перебуванням Кобзаря в гостинах друга, знайомство з особистими речами поета, оригіналами його картин і малюнків, автографами віршів, які написані в Переяславі). З метою поглиблення літературних знань учням-читачам надаються додаткові інтернет-адреси, сайти, наприклад, «Шевченко і Торонто (Канада)»: http://www.youtube.com/watch?v=xgGvGo VkB4&feature= related, де вони можуть почерпнути іншу інформацію, що забезпечуватиме практичні навички в пошуку й адаптуванні обраної, а потім відібраної інформації для виконання завдань на наступному уроці.

Урок, змодельований із фрагментом віртуальної екскурсії, засвідчив можливість глибокого емоційного впливу на учнів; багатий потенціал для створення виховних ситуацій; високий рівень наочності; високу інформативність; формування особистісних якостей, власної системи цінностей.

На етапі сприйняття художнього твору за допомогою комп'ютера та Інтернету можемо представити оригінал твору та його переклади різними мовами або продемонструвати аудіо, на якому записано звучання цього тексту різними мовами. Наступним рухом до формування читацької компетенції учнів може бути вивчення даного твору різними мовами або рідними мовами дітей різних національностей, які навчаються в даному класі.

Етап підготовки до аналізу художнього твору може бути означений виявленням первісної читацької оцінки художнього твору через он-лайн-консультацію, у режимі чат, форум чи через скайп. Особливо це цікаво, коли текст новий. Зафіксовані миттєві враження після читання важливо враховувати і використовувати в процесі підготовки до наступного уроку.

Під час аналізу художнього твору важливо використовувати аудіовізуальні фрагменти інтерпретації літературного тексту іншими видами мистецтва: ілюстративні та фотосвітлини; фрагменти фільмів і вистав за твором; авторське читання власного твору тощо. Це дасть можливість читачеві по-іншому поглянути на свої враження, власні оцінки, твір «заграє» іншими барвами.

Підсумковий етап вивчення художнього твору або творчості письменника передбачає узагальнення й систематизацію набутих читацьких умінь і навичок або контролю й корекції літературних досягнень учнів-читачів. Із цією метою можна запропонувати різні завдання, які спрямовані на самостійну пошукову творчу роботу. Наприклад, переглянути відеофрагменти вдома, підготувати творчу роботу за однією з тем, напрямів та форм.

Цікавим може бути епілог уроку за творчістю Тараса Шевченка з використанням відеофрагмента: Богдан Лепкий «Умер поет», читає артистка Валентина Бондар, автор кліпу Тарас Каляндрук, триває 1,27 хв. Запропонувати учням до уроку – читацької конференції підготувати власний варіант експозиції (вступного слова) і слова-епілога через підготовлений відеокліп, використовуючи поезії митців слова про Шевченка під загальною назвою «Вплетемо своє слово у вінок посвяти Кобзареві».

Інформаційні технології в системі уроків української літератури класифікуємо з урахуванням форм і методів організації навчання, використовуваних засобів комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Сукупність спеціально відібраних інформаційних ресурсів і сервісів телекомунікаційної мережі Інтернет є основою для заповнення простору сучасного уроку літератури, де відбуватиметься взаємодія/співпраця суб'єктів/об'єктів співпраці: читач → художній твір ← інформаційні засоби комунікації → викладач літератури ← мережевий викладач.

Типологію ІКТ-уроків можна класифікувати за домінувальним методом у системі літературно-мистецької освіти учня-читача як адаптовано-новаційну, модифіковано-інноваційну:

Аадаптовано-новаційна класифікація ІКТ-уроку з літератури

- урок-лекція: аудіо-, відео-, слайд-лекція;

- урок-консультація: індивідуальна, групова, e-mail-пошта, аудіо-(відео-, чат-, форум-, онлайн-консультація) та ін.;

- урок-семінар: аудіоконференція, відеоконференція, семінар-чат, семінар-форум, епістоконференція тощо;

- лабораторно-практичні заняття: аудиторні й домашні; індивідуальні, у парі, групові, колективні: есе, реферати, повідомлення, сценарії, презентації тощо;

- літературно-мистецькі проекти: інформаційні, дослідницькі, творчі;- ігрові інтернет-заняття;

- контрольно-корекційні заняття літературних досягнень учня-читача: проміжні, тематичні, семестрові, підсумкові, державна підсумкова атестація в режимі інтернет-виконання; іспити/заліки, ситуаційні літературно-мистецькі задачі;

- навчальні науково-дослідні роботи учня-читача: написання робіт у МАН, літературно-мистецька практика, культурологічні екскурсії;

Модифіковано-інноваційна класифікація інтернет-уроку з літератури

- інтернет-урок: урок-заняття з літератури, урок-дослідження літературно-мистецького матеріалу; віртуальний урок-семінар за літературно-мистецькою проблемою; веб-квест за літературно-мистецькою темою;

- інклюзивно-дистанційний урок: заняття літературного читання для дітей із обмеженими фізичними можливостями.

Компетентнісно-діяльнісний урок літератури з ІКТ є ефективним, коли учні-читачі не будуть пасивними споживачами віртуальної інформації в різних форматах. Важливо дозовано забезпечувати активну взаємодію суб'єктів літературної освіти з електронними навчальними продуктами. Інтерактивна взаємодія буде результативною, якщо викладач літератури сповна використовуватиме контент ЕПР (електронний програмний ресурс).

Література

1.Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.,2012.

2.Токмань Г. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзестинціально-діалогічна концепція. - К. 2002.

3.Куцевол О. методика викладання української літератури (креативно-інноваційна стратегія ):Навчальний посібник – К. : Освіта України.- 2009.

4.Ситченко А. Методика навчання української літератури в загальноосвітніх закладах. – К.: Ленвіт, 2011.

5. Мірошніченко Л. Методика викладання української літератури в середній школі. К. 2017.

6.Токмань Г. Самостійна робота студентів з методики викладання української літератури в школі. Дивослово 12/2006.

Перегляд файлу

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА СУЧАСНОМУ УРОЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Тіга Світлана Анатоліївна,

викладач української філології,

спеціаліст вищої категорії,

викладач-методист

ВСП «Мелітопольський коледж

Таврійського державного агротехнологічного

університету», м. Мелітополь

Анотація

Стаття містить інформацію про новітню методику викладання української

літератури та зміни стереотипів підготовки уроків. У розробці подаються рекомендації щодо створення оригінальних прийомів та засобів інноватики на уроках літератури.

Ключові слова: інформаційні технології, інноваційні методи, модифіковано-інноваційна класифікація, уроки літератури, інтернет-урок.

Інноваційні засоби формування літературної компетентності учів-читачів передбачають використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ): мультимедійні посібники; електронні програмні засоби для виявлення рівня читацької компетентності; різноманітні комп’ютерні програми для виконання завдань; інтернет-засоби для одержання інформації, налагодження комунікативного зв’язку в різних режимах і форматах.

ІКТ (НІТ) визначають розвиток особистості, що є основним критерієм прогресу будь-якого суспільства. Індивідуальний розвиток людини із використанням інформаційно-комунікаційних технологій сприятиме їх застосуванню для аналізу або використання в нетрадиційних ситуаціях, результативному процесу. Під час розроблення технологічних моделей компетентнісно-діяльнісного уроку літератури нові інформаційні технології «…здійснять принципово (бажаний) вплив на процес навчання в тому випадку, якщо вони будуть включені до нової моделі навчання, а їхні засоби – реалізовуватимуть свої специфічні функції» (інформаційну, моделювання і конструювання), а застосування НІТ у традиційній моделі навчання лише посилить її негативні сторони.

Отже, метою впровадження ІКТ (НІТ) є підготовка молодого покоління до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства, передачі знань і набуття ними здатностей адекватно й ефективно їх застосовувати, використовуючи комп’ютерну техніку і програмові продукти. Рівноцінний доступ до знань забезпечує можливість підвищувати рівень читацької діяльності, використовувати творчий потенціал, набувати якісно нового рівня літературної освіти, стати кожному читачу активним учасником навчального процесу. Важливо передбачити та уникнути ризиків під час неефективного й недоцільного впровадження ІКТ в систему літературної освіти.

Для підвищення ефективності навчання важливим є не стільки характер використовуваних засобів, скільки спосіб їх застосування. Також необхідно зважити на доцільність застосовування комп’ютерних технологій на різних етапах уроку літератури.

На етапі підготовки до сприйняття розглядуваного твору учнем-читачам демонструємо відеоряд під музичний супровід: портрети, ілюстрації або репродукції картин письменника, фрагменти відеоматеріалів із художніх фільмів, які пов’язані з творчістю цього періоду, що вивчатиметься. Для цього слугуватимуть у підготовці викладача мультимедійні посібники різного формату або інтернет-джерела.

Не виключаємо варіант, що викладач моделює віртуальний простір вивчення літературної теми й самостійно, послуговуючись інформаційно-комунікаційними технологіями та відповідними засобами. До таких засобів належать мультимедійні посібники, розроблені музейними працівниками віртуальні екскурсії за експозиціями про життя і творчість письменника. З метою зацікавлення літературною темою або творчістю конкретного письменника, створення необхідної атмосфери у сприйнятті художнього твору можна скористатися віртуальною екскурсією до музею митця слова. Наприклад, http://www.youtube.com/watch?v= NgZa1rC6JhQ&feature=relatedЗ – переглянути відеофрагмент «Шевченко і Переяслав», підготувати екскурсійну розповідь (заочна подорож садибою, меморіальним Будинком друга Шевченка Андрія Йосиповича Козачковського; цінним є виявлення фактів, які пов’язані з перебуванням Кобзаря в гостинах друга, знайомство з особистими речами поета, оригіналами його картин і малюнків, автографами віршів, які написані в Переяславі). З метою поглиблення літературних знань учням-читачам надаються додаткові інтернет-адреси, сайти, наприклад, «Шевченко і Торонто (Канада)»: http://www.youtube.com/watch?v=xgGvGo VkB4&feature= related, де вони можуть почерпнути іншу інформацію, що забезпечуватиме практичні навички в пошуку й адаптуванні обраної, а потім відібраної інформації для виконання завдань на наступному уроці.

Урок, змодельований із фрагментом віртуальної екскурсії, засвідчив можливість глибокого емоційного впливу на учнів; багатий потенціал для створення виховних ситуацій; високий рівень наочності; високу інформативність; формування особистісних якостей, власної системи цінностей.

На етапі сприйняття художнього твору за допомогою комп’ютера та Інтернету можемо представити оригінал твору та його переклади різними мовами або продемонструвати аудіо, на якому записано звучання цього тексту різними мовами. Наступним рухом до формування читацької компетенції учнів може бути вивчення даного твору різними мовами або рідними мовами дітей різних національностей, які навчаються в даному класі.

Етап підготовки до аналізу художнього твору може бути означений виявленням первісної читацької оцінки художнього твору через он-лайн-консультацію, у режимі чат, форум чи через скайп. Особливо це цікаво, коли текст новий. Зафіксовані миттєві враження після читання важливо враховувати і використовувати в процесі підготовки до наступного уроку.

Під час аналізу художнього твору важливо використовувати аудіовізуальні фрагменти інтерпретації літературного тексту іншими видами мистецтва: ілюстративні та фотосвітлини; фрагменти фільмів і вистав за твором; авторське читання власного твору тощо. Це дасть можливість читачеві по-іншому поглянути на свої враження, власні оцінки, твір «заграє» іншими барвами.

Підсумковий етап вивчення художнього твору або творчості письменника передбачає узагальнення й систематизацію набутих читацьких умінь і навичок або контролю й корекції літературних досягнень учнів-читачів. Із цією метою можна запропонувати різні завдання, які спрямовані на самостійну пошукову творчу роботу. Наприклад, переглянути відеофрагменти вдома, підготувати творчу роботу за однією з тем, напрямів та форм.

Цікавим може бути епілог уроку за творчістю Тараса Шевченка з використанням відеофрагмента: Богдан Лепкий «Умер поет», читає артистка Валентина Бондар, автор кліпу Тарас Каляндрук, триває 1,27 хв. Запропонувати учням до уроку – читацької конференції підготувати власний варіант експозиції (вступного слова) і слова-епілога через підготовлений відеокліп, використовуючи поезії митців слова про Шевченка під загальною назвою «Вплетемо своє слово у вінок посвяти Кобзареві».

Інформаційні технології в системі уроків української літератури класифікуємо з урахуванням форм і методів організації навчання, використовуваних засобів комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. Сукупність спеціально відібраних інформаційних ресурсів і сервісів телекомунікаційної мережі Інтернет є основою для заповнення простору сучасного уроку літератури, де відбуватиметься взаємодія/співпраця суб’єктів/об’єктів співпраці: читач → художній твір ← інформаційні засоби комунікації → викладач літератури ← мережевий викладач.

Типологію ІКТ-уроків можна класифікувати за домінувальним методом у системі літературно-мистецької освіти учня-читача як адаптовано-новаційну, модифіковано-інноваційну:

Аадаптовано-новаційна класифікація ІКТ-уроку з літератури

- урок-лекція: аудіо-, відео-, слайд-лекція;

- урок-консультація: індивідуальна, групова, e-mail-пошта, аудіо-(відео-, чат-, форум-, онлайн-консультація) та ін.;

- урок-семінар: аудіоконференція, відеоконференція, семінар-чат, семінар-форум, епістоконференція тощо;

- лабораторно-практичні заняття: аудиторні й домашні; індивідуальні, у парі, групові, колективні: есе, реферати, повідомлення, сценарії, презентації тощо;

- літературно-мистецькі проекти: інформаційні, дослідницькі, творчі;- ігрові інтернет-заняття;

- контрольно-корекційні заняття літературних досягнень учня-читача: проміжні, тематичні, семестрові, підсумкові, державна підсумкова атестація в режимі інтернет-виконання; іспити/заліки, ситуаційні літературно-мистецькі задачі;

- навчальні науково-дослідні роботи учня-читача: написання робіт у МАН, літературно-мистецька практика, культурологічні екскурсії;

Модифіковано-інноваційна класифікація інтернет-уроку з літератури

- інтернет-урок: урок-заняття з літератури, урок-дослідження літературно-мистецького матеріалу; віртуальний урок-семінар за літературно-мистецькою проблемою; веб-квест за літературно-мистецькою темою;

- інклюзивно-дистанційний урок: заняття літературного читання для дітей із обмеженими фізичними можливостями.

Компетентнісно-діяльнісний урок літератури з ІКТ є ефективним, коли учні-читачі не будуть пасивними споживачами віртуальної інформації в різних форматах. Важливо дозовано забезпечувати активну взаємодію суб’єктів літературної освіти з електронними навчальними продуктами. Інтерактивна взаємодія буде результативною, якщо викладач літератури сповна використовуватиме контент ЕПР (електронний програмний ресурс).

 

 

Література

1.Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.,2012.

2.Токмань Г. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзестинціально-діалогічна концепція. - К. 2002.

3.Куцевол О. методика викладання української літератури (креативно-інноваційна стратегія ):Навчальний посібник – К. : Освіта України.- 2009.

4.Ситченко А. Методика навчання української літератури в загальноосвітніх закладах. – К.: Ленвіт, 2011.

5. Мірошніченко Л.  Методика викладання української літератури в середній школі. К. 2017.

6.Токмань Г. Самостійна робота студентів з методики викладання української літератури в школі. Дивослово 12/2006.

 

docx
Додано
23 травня 2018
Переглядів
637
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку